Ухвала суду № 61907967, 05.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

05 жовтня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1384/16

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

за участю секретаря Сємак О.В.,

позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2016р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №22402492 від 26.06.2015р. щодо реєстрації права власності на будинок за громадянином ОСОБА_4

Позивач обґрунтовує позов тим, що вона прийняла у спадщину 1/1 частину будинку АДРЕСА_1, але не маже отримати свідоцтво на спадщину, оскільки оскарженим рішенням реєстраційної служби право власності на спірне нерухоме майно протиправно зареєстровано за ОСОБА_4

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2016р. позов задоволений; скасовано рішення державного реєстратора ОСОБА_5 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №22402492 від 26.06.2015р. щодо реєстрації права власності на будинок за громадянином ОСОБА_4

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції, при вирішенні справи, норм матеріального та процесуального права, тому просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 до Реєстраційної служби ОМУЮ Одеської області подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

26.06.2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби ОМУЮ ОСОБА_5 прийняв рішення про державну реєстрацію права власності, розмір частки: 1/1, на житловий будинок, що розташований : Одеська область, м. Одеса, Академічний провулок, 7 за ОСОБА_4 та вніс відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вказані записи про припинення обтяжень державний реєстратор ОСОБА_5 вніс на підставі, зокрема, розпорядження Київської райадміністрації ОМР №299 від 23.06.2015 року.

Згідно наявного в матеріалах реєстраційної справи №12.7 - 42 (667346551101) розпорядження Київської райадміністрації Одеської міської ради №299 від 23 червня 2015 року, за ОСОБА_4 закріплено житловий будинок (АДРЕСА_1) та присвоєно адресу житловому будинку, загальною площею 63,7кв.м., розташованого на земельній ділянці, площею 572кв.м.: АДРЕСА_1. /а.с.116/

Однак, судом встановлено, що розпорядження Київської райадміністрації ОМР №299 від 23.06.2015р., відповідно до якого за ОСОБА_4 закріплено житловий будинок (АДРЕСА_1) та присвоєно адресу житловому будинку, загальною площею 63,7кв.м., розташованого на земельній ділянці, площею 572кв.м.: АДРЕСА_1, не виносилось. Даний факт підтверджується листом Київської райадміністрації Одеської міської ради від 26.08.2015 року /а.с.88/, згідно якого в архіві райадміністрації відсутнє розпорядження №299 від 23 червня 2015 року. За вказаним номером наявне розпорядження райадміністрації з питань діяльності органу опіки та піклування винесене 18.06.2015 року.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до висновку про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 22402492 від 26.06.2015р. щодо реєстрації права власності на будинок за громадянином ОСОБА_4, оскільки документу на підставі якого видавалось рішення про реєстрацію не існує,

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції неправомірним та просить його скасувати, посилаючись на те, що вказане розпорядження Київської райадміністрації Одеської міської ради №299 від 23.06.2015р. про закріплення за ним житлового будинку АДРЕСА_1 не має ніякого значення, та ним були подані всі інші передбачені законом документи щодо здійснення реєстрації права власності.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у справі, вислухавши думку сторін, судова колегія дійшла до висновку про закриття провадження у справі з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що спір у справі виник між позивачем та третьою особою щодо законності підстав набуття права власності на спірне майно тому, вказаний спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судом за правилами ЦПК.

Таким чином, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Дана правова позиція викладена у повній відповідності до постанови Верховного суду України від 14.06.2016р. (справа №826/4858/15).

Частиною 1 ст. 203 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовувається в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що ухвалене в адміністративній справі судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 157, 198, 203, 205, 206 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року скасувати.

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Роз'яснити позивачу право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія