Ухвала суду № 61907398, 30.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

30 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 523/6350/16-а

Категорія:Головуючий в 1 інстанції:

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Жука С.І.

- Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_2 про роз'яснення постанови суду від 06 вересня 2016 року по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 14 червня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Одеського апеляційного адміністративного суду на розгляді перебувала справа за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 14 червня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії.

06 вересня 2016 року Одеським апеляційним адміністративним судом винесено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_2 виплату пенсії з 01 січня 2016 року у раніше призначеному розмірі 4199,92 грн.

На адресу суду надійшла заява ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення, у якому останній просить роз'яснити 1) Чому колегія судів не погодилась з висновком суду першої інстанції щодо необхідності часткового задоволення моїх позивних вимог з 01.11.2015 року по 31.12.2015 року, посилаючись на Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-УШ», згідно якого притерпіли зміни саме Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 - IV від 09.07.2003 року та Закон України „Про державну службу" №3723 - XII від 16.12.1993р.2) Не зрозуміло, чому колегія суддів вважає правомірним дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо невиплати мені пенсії починаючи з 01 квітня по 31 грудня 2015 року посилаючись на законодавчо встановлену заборону виплати з 01.04.2015р. пенсій за віком, призначених відповідно до Закону № 1058, особам, які працюють на окремих посадах, у тому числі відповідно до Закону України „Про державну службу". 3) Чому колегія суддів вважає що позивні вимоги підлягають задовольню саме з 01 січня 2016 року, враховуючі Рішення Конституційного суду України № 4рп/2016 від 08.06.2016р. відносно до положення пункту 5 розділу III Закону №213, який визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Чому з 1 червня не відновили виплату пенсій, якщо в положенні пункту 5 розділу III Закону №213 визнано що ..У разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.4) Не зрозуміло, яким чином суд першої інстанції при вирішені справи порушив норми матеріального права, в чому неправильність вирішення справи що привело до скасування постановленого рішення. 5) Чому не відшкодували позивачу, понесені мною судові витрати в розмірі 551,20 грн. та у розмірі 606,32 грн. при розгляді справи у судді першої та другої інстанції.

Розглянувши заяву по суті колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Так відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення (Постанова ВАС України від 06.05.2010 р.).

Колегія суддів зазначає, що резолютивна частина постанови містить норми права, на які посилався суд при вирішенні справи по суті.

Причина застосування будь яких норм права, які застосовувалися при вирішенні питання є недопустимим, адже судова колегія приймає рішення у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ч.3 ст.154 КАС України судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення в нарадчій кімнаті.

Стосовно питання відшкодування судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно ст.. 97 КАС України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Відповідного клопотання від буд якої сторони по справі до суду апеляційної інстанції не надходило, а тому підстав для відшкодування понесених судових витрат у суду не було, в апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_2 також не ставив питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги заяви про роз'яснення не підлягають задоволенню, так як рішення суду є зрозумілим та роз'яснення не потребує.

Керуючись ст.ст. 170,195, 196, 206 та 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 14 червня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії,- відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Потапчук В.О.Судді Жук С.І. Семенюк Г.В.