Ухвала суду № 61903863, 05.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року Справа № 876/3903/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Левицької Н.Г.,

з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,

представника позивача Вакули А.Я.,

представника відповідача Дорош А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна бурова техніка» та Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна бурова техніка» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна бурова техніка» (далі - ТОВ «Універсальна бурова техніка») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Дрогобицька ОДПІ ГУ Міндоходів), правонаступником якого є Дрогобицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Дрогобицька ОДПІ ГУ ДФС), від 23.09.2014 року:

№ 0000501702, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 195425,12 грн.;

№ 0004982201, про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 179057,00 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму 44765,00 грн.;

№ 0005022211, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 228333,00 грн., з яких 152222,00 грн. за основним платежем та 76111,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0004992201, про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 10554,00 грн., з яких 8443,00 грн. за основним платежем та 2111,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0005002201, яким товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (далі - ПНП) за грудень 2013 року на 3232670 грн.;

№ 0005012211 про нарахування пені за порушення термінів розрахунку у зовнішньоекономічній діяльності на суму 8893,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2016 року у справі № 813/6822/14 позов було задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів від 23.09.2014 року № 0005022211, № 0004992201 та № 0004982201. У задоволенні решти позовних вимог ТОВ «Універсальна бурова техніка» було відмовлено.

У своїй апеляційній скарзі ТОВ «Універсальна бурова техніка» просило скасувати постанову суду першої інстанції від 19.05.2016 року в частині відмови у задоволенні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податковою повідомлення-рішення від 23.09.2014 року № 0005002201 та прийняти в цій частині нову, якою визнати протиправним та скасувати його щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування ПНП у розмірі 1380000 грн. загальновиробничих витрат на вартість наданих юридичних послуг.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про завищення загальновиробничих витрат на вартість наданих юридичних послуг юридичною фірмою «Аміда» на суму 1028000 грн. та TOB «Сучасні технології права» на суму 35000 грн. всупереч приписам п. 14.1.27. Податкового кодексу України (далі - ПК України). Наполягає на тому, що витрати на придбання юридичних послу належать до витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування ПНП, відповідні первинні документи щодо правовідносин ТОВ «Універсальна бурова техніка» з юридичною фірмою «Аміда» та з ТОВ «Сучасні технології права» містять необхідні реквізити, а отже відсутня підстава для виключення таких послуг з витрат підприємства.

Дрогобицька ОДПІ ГУ ДФС у своїй апеляційній скарзі просила скасувати зазначену постанову Львівського окружного адміністративного від 19.05.2016 року у частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ТОВ «Універсальна бурова техніка» у повному обсязі.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою ТОВ «Універсальна бурова техніка», результати якої оформлено актом від 05.08.2014 року № 546/22-01/37349178, було встановлено порушення п.189.1 ст.189, п. 198.5 ст. 198 ПК України, внаслідок чого позивачем занижено податкові зобов'язання у зв'язку із віднесенням до складу податкового кредиту одержаних послуг з оренди майна згідно договору №А-03/05-11 від 03.05.2011 року. У ході проведення перевірки було надано лист посадовим особам ТОВ «Універсальна бурова техніка» (вих. № 5229/22-01-06 від 04.07.2014) про надання письмового пояснення щодо доцільності оренди майна у ТОВ «Волгабурмаш-Україна» згідно з договором оренди № А-03/05-11/117а від 03.05.2011 року у період з листопада 2011 року по вересень 2012 року та його використання в господарській діяльності, однак станом на 05.08.2014 року позивачем таких пояснень не надано, не представлено будь-яких первинних документів, щодо проведення господарської (виробничої) діяльності. Отже у вказаний період позивач не здійснював господарської (виробничої) діяльності, виробничого використання орендованих товарно-матеріальних цінностей не відбувалось, послуги з оренди майна не використовував у господарській діяльності, а базу оподаткування з ПДВ занижено на суму вартості таких послуг, які придбано у ТОВ «Волгабурмаш-Україна» відповідно до актів здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг.

Окрім того, проведеною перевіркою встановлено здійснення виплати доходів нерезидентам джерелом походження з України у вигляді процентів, нарахованих за користування позикою, отриманою від нерезидента «SILVERTIP VENTURES LIMITED» Кіпр (Neoptolemou, 6 P.C. 1087, Nicosia, Republic of Cyprus, Registration number HE 239122). Перевіркою встановлено, що ТОВ «Універсальна бурова техніка» здійснило виплату заборгованості перед «SILVERTIP VENTURES LIMITED» Кіпр по сплаті процентів у сумі 607872,21 грн. за користування позикою згідно з договором позики № 16 від 17.11.2010 року шляхом зарахування взаємних заборгованостей 01.12.2012 року, що підтверджується даними бухгалтерського обліку по рах.501/1 , 951/1 , 371.2 , 361, 717. 79,945 за жовтень-грудень 2011 року та 2012 pік.

На вимогу податкового органу від 18.07.2014 року № 5671/13-09-22-11-07 позивачем не представлено належним чином завірені копії довідок про резидентство «SILVERTIP VENTURES LIMITED» (Кіпр) у 2011-2013 роках.

Тому у порушення п. 160.1 та п. 160.2 ст. 160 ПК України, при здійсненні виплати (зарахування взаємних грошових зобов'язань) нерезиденту «SILVERTIP VENTURES LIMITED» Кіпр згідно з договором позики № 16 від 17.11.2010 року по сплаті процентів у сумі 607872,21 грн. ТОВ «Універсальна бурова техніка» не нарахувало і не сплатило до держбюджету податок з доходу нерезидента за ставкою 15%, в результаті чого було занижено задекларовані суб'єктом господарювання показники у поданій звітності за IV квартал 2012 року у сумі 91180,83 грн.

Окрім того, перевіркою встановлено здійснення виплати доходів нерезидентам джерелом походження з України у вигляді інших доходів, а саме:

нерезиденту «AUTUS Corporation» (P.O.Box 941090. Houston. Texas, 77094-8090 USA) у сумі 32200,00 дол. США (екв.257362,39 грн. по курсу НБУ на дату перерахування коштів);

нерезиденту «American Petroleum Institute» (1220 L Street, Northwest Washington D.C. 20005-4070, USA) у сумі 18715 дол. США (екв. 149580,75 грн. по курсу НБУ на дату перерахування коштів).

Представлені для перевірки довідки форми 6166 не підтверджують, що вказані нерезиденти є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України (в даному випадку США), що не дає підстав для звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України.

Представники сторін у ході апеляційного розгляду підтримали свої апеляційні скарги та заперечили обґрунтованість апеляційних вимог протилежної сторони. Просили суд апеляційної інстанції задовольнити свої апеляційні вимоги, скасувавши постанову суду першої інстанції у зазначених у скаргах частинах.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апелянтів, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення з таких міркувань.

Частково задовольняючи позов ТОВ «Універсальна бурова техніка», суд першої інстанції виходив із такого.

Щодо висновків про завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування в сумі 3232670,00 грн. висновки податкового органу ґрунтувались на встановлених порушеннях, які стосувались коригування на суму попередньої оплати в сумі 653500 грн.; завищення собівартості реалізованої готової продукції в загальній сумі 837023 грн.; віднесення витрат на придбання юридичних послуг в сумі 1380000 грн. 00 коп.; включення до витрат штрафу за простій транспортних засобів в сумі 58480 грн.; завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування. З приводу коригування на суму попередньої оплати, завищення собівартості реалізованої продукції, завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування позивач погодився із такими порушеннями у письмових поясненнях від 06.05.2016 року.

Щодо віднесення витрат на придбання юридичних послуг позивачем у юридичної фірми «Аміда» та ТОВ «Сучасні технології права» суд першої інстанції виходив із того, що наявні акти здачі-прийняття робіт не можуть вважатись первинними документами та підтверджувати правомірність формування позивачем витрат з надання юридичних послуг, оскільки не містять достатньої інформації про суть господарських операцій, а отже контролюючий орган прийшов до правильного висновку про завищення загальновиробничих витрат на вартість наданих юридичних послуг.

Щодо включення до витрат штрафу за простій транспортних засобів суд першої інстанції виходив із того, що між позивачем (замовник) та ПП «Вілсам» (виконавець) було укладено договір № 20/02 від 30.10.2013 року на надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, п.6.1 якого передбачено штраф за простій.

Згідно з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) за № ОУ-000039 від 18.12.2013 року оформлено понаднормовий простій автомобілів та штраф у розмірі 58480 грн., що не заперечується сторонами. Даний штраф було включено до складу витрат на збут.

У відповідності до положень підп.139.1.11 п.139.1 ст.139 ПК України, у редакції чинній у період, за який проводилась перевірка, не включаються до складу витрат суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку. Тому контролюючий орган правомірно виключив зі складу витрат штраф за понаднормовий простій автомобілів.

Щодо висновків контролюючого органу з про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ та зменшення суми бюджетного відшкодування, суд першої інстанції виходив із того, що податковий кредит виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відтак, висновки контролюючого органу в цій частині не можуть вважатись такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Щодо податку на прибуток іноземних юридичних осіб суд першої інстанції виходив із того, що у матеріалах справи наявні довідки форми 6166 «AUTUS Corporation» та «American Petroleum Institute», які вказують на те, що позивач звільнений від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України.

З приводу нерезидента «SILVERTIP VENTURES LIMITED» судом зазначено, що враховуючи положення підп.14.1.56, підп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.160.1 ст.160 ПК України при зарахуванні зустрічних однорідних вимог згаданий нерезидент не отримує доходу.

З огляду на викладене суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення відповідача № 0005022211, № 0004992201 та № 0004982201 від 23.09.2014 року, а у решті позову відмовив.

Даючи правову оцінку постанові суду першої інстанції у частині, що оскаржується у апеляційному порядку, та доводам апелянтів, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.

Щодо обґрунтованості апеляційних вимог ТОВ «Універсальна бурова техніка» апеляційний суд звертає увагу на таке.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами та вимоги до таких документів передбачено приписами п.1.2 ст. 1, п.2.1, 2.4, 2.15, 2.16 ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, ст. 2, п.3.2 ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Положеннями п. 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9.п.139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та юридичною фірмою «Аміда» було укладено низку договорів про надання юридичних, результати виконання яких оформлялися актами здачі-приймання наданих послуг, копії яких наявні у матеріалах справи (а.с. 76-90 т.1, а.с. 53, 68 т.3). Також між позивачем та ТОВ «Сучасні технології права» було укладено договір про надання юридичних послуг, за результатами виконання якого складалися акти здачі-приймання наданих послуг, копії яких знаходяться у матеріалах справ (а.с. 91-94).

На переконання апеляційного суду, слід погодитися із висновком суду першої інстанції про те, що наявні у матеріалах справи акти здачі прийняття-робіт між позивачем з одного боку та юридичною фірмою «Аміда» і ТОВ «Сучасні технології права» з іншого боку не можуть вважатися належними первинними документами з огляду на те, що наявна у них інформація носить загальний характер та не дозволяє конкретизувати зміст та обсяг господарської операції.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Універсальна бурова техніка» щодо визнання протиправним та скасування податковою повідомлення-рішення Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів від 23.09.2014 року № 0005002201 у частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування ПНП у розмірі 1380000 грн. загальновиробничих витрат на вартість наданих юридичних послуг обґрунтовано були відхилені судом першої інстанції, а отже апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції у цій частині - без змін.

Щодо апеляційних вимог Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до приписів п.198.3 ст.198 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено судом та не заперечується учасниками судового розгляду, між ТОВ «Волгабурмаш-Україна» (Орендодавець) та ТОВ «Універсальна бурова техніка» (Орендар) було укладено договір оренди № А-03/05-11 від 03.05.2011 року, на виконання якого сторонами було складено актом приймання-передачі майна у користування від 03.05.2011 року. Відповідно до п.3.1 договору Орендар сплачує Орендодавцеві плату за користування майном у розмірі 75000грн, в т.ч. ПДВ 12500 грн. за один місяць.

Доводи податкового органу зводяться до того, що у ході проведення перевірки ТОВ «Універсальна бурова техніка» не представлено доказів використання орендованого майна у господарській діяльності за період листопад 2011 року - вересень 2012 року. Відтак, на переконання апелянта, судом першої інстанції безпідставно не враховано того, що у вказаний період ТОВ «Універсальна бурова техніка» послуги з оренди майна не використано у своїй господарській діяльності платника, а базу оподаткування з ПДВ було занижено на суму вартості таких послуг, які придбано у ТОВ «Волгабурмаш-Україна» відповідно до актів здачі-приймання виконаних робіт.

Разом із тим, на переконання апеляційного суду, наведені приписи п. 198.3 ст. 198 ПК України прямо свідчать про те, що у позивача право на податковий кредит виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку і визначальною є мета їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тому, на думку суду апеляційної інстанції, податковий орган без достатніх правових підстав дійшов висновку про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ та зменшення суми бюджетного відшкодування за вказаними господарськими операціями ТОВ «Універсальна бурова техніка», що вірно встановлено судом першої інстанції.

Оцінюючи доводи Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС щодо вирішення позовних вимог ТОВ «Універсальна бурова техніка» у частині податку на прибуток іноземних юридичних осіб суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Приписами п. 160.2 ст.160 ПК України в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що згідно із договором позики № 16 від 17.11.2010 року ТОВ «Універсальна бурова техніка» отримало від нерезидента «SILVERTIP VENTURES LIMITED» кредит під 7% річних. Всього було нараховано 607872,21 грн. відсотків.

Позивачем було представлено лист про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.12.2012 року, згідно з яким «SILVERTIP VENTURES LIMITED» Кіпр (Сторона 1) та ТОВ «Універсальна бурова техніка» (Сторона 2) уклали угоду про таке. Сторона 1 має перед Стороною 2 непогашене грошове зобов'язання у сумі 607872,21 грн., що згідно з курсом НБУ становить на 01.12.2012 року 76050,57 дол. США, яке виникло за договором доручення № 52Ф від 24.01.2011 року, підтверджене актом приймання-передачі послуг № 1 від 07.02.2011 року. Сторона 2 має перед Стороною 1 непогашене грошове зобов'язання у сумі 724986,84 грн., що згідно з курсом НБУ становить на 01.12.2012 року 90702.72 дол. США, яке виникло за договором позики № 16 від 17.11.2010 року. Строк виконання зобов'язань (оплати послуг) згідно з договором доручення № 52Ф настав 04.02.2011 року. Строк виконання зобов'язань згідно з договором позики № 16 настав 01.05.2012 року. Сторони підтверджують обсяг взаємних заборгованостей станом на 01.12.2012 року, що вказані в п.п.1 та 2 цієї угоди. Сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов'язаннями, вказаними в п.п.1 та 2 цієї угоди в сумі 607872.21 грн., що згідно з курсом НБУ становить на 01.12.2012 76050,57 дол. США.

Відповідно до приписів ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Будь-яких доказів про незгоду нерезидента «SILVERTIP VENTURES LIMITED» із припиненням зобов'язання позивача шляхом зарахування зустрічних вимог матеріали справи не містять і податковим органом не здобуто.

При цьому суд апеляційної інстанції погоджується із думкою суду першої інстанції про те, що системний аналіз приписів пп. 14.1.27 та пп. 14.1.56 п.14.1 ст.14; п.160.1 ст.160 ПК України дає підстави для висновку про те, що при зарахуванні зустрічних однорідних вимог нерезидент «SILVERTIP VENTURES LIMITED» не отримує доходу, а отже висновки податкового органу про необхідність нарахування та сплати позивачем до держбюджету податку з доходу нерезидента за ставкою 15% є безпідставними.

Щодо виконання контрактів позивача з нерезидентом «AUTUS Corporation» № 101214 від 14.12.2010 року, № 120926 від 01.10.2012 року, № 130819 від 21.10.2013 року, за якими йому надавалась послуги з проведення аудиту на загальну суму 32200 дол. США, а також контрактів з нерезидентом «American Petroleum Institute» № 702038 від 01.02.2012 року, № 737252 від 04.07.2013 року, № 729994 від 04.07.2013 року, № 732084 від 04.07.2013 року, № 748773 від 07.10.2013 року, за якими надано послуги у галузі систем якості на підприємстві на загальну суму 18715 дол. США апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до п.103.4 ст.103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Приписами п.103.5. ст. 1043 ПК України встановлено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Матеріали справи містять копії відповідних довідок форми 6166 «AUTUS Corporation» та «American Petroleum Institute», які вказують на те, що позивач звільнений від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України. При цьому представник податкового органу у ході апеляційного розгляду не змогла пояснити суду чому вказані довідки не були взяті до уваги при проведення перевірки та прийнятті рішення про нарахування податкових зобов'язань ТОВ «Універсальна бурова техніка» податку з доходу нерезидента.

З огляду на викладене апеляційний суд погоджується із думкою суду першої інстанції про необхідність визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів від 23.09.2014 року № 0005022211, №0004992201 та №0004982201.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційні скарги слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна бурова техніка» та Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року у справі № 813/6822/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Н.Г.Левицька

Ухвала у повному обсязі складена 10 жовтня 2016 року.