Ухвала суду № 61903862, 05.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 р. Справа № 876/4449/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

представника позивача Коцелко Ю.В.,

представника відповідача Смолинець М.М.,

представника третьої особи Звіра Р.П.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС та Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року по справі № 813/1165/16 за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, третя особа Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС про стягнення бюджетного відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" звернулося в суд з позовом, яким після зменшення позовних вимог просило стягнути з Державного бюджету України на їх користь пеню за несвоєчасне здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 140 710,84 грн..

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС та Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області постанову суду першої інстанції оскаржили, подали апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області покликається на те, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених ст. 200 Податкового кодексу України та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 39 від 17.01.2011 року на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у 5 денний термін з дня надходження від податного органу висновку. Вказують, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що основна сума заборгованості не була повернута підприємству з вини органу державної казначейської служби, а не з вини податкового органу, оскільки саме податковим органом не надано узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС в апеляційній скарзі покликається на те, що податковим органом своєчасно було подано до органу Державного казначейства України висновки із зазначенням сум, що підлягали відшкодуванню з бюджету, а оскільки єдиною умовою для пред'явлення вимоги про стягнення пені є неподання податковим органом висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у підприємства відсутнє право для пред'явлення вимоги про стягнення пені.

В судовому засіданні представник позивача надала пояснення та заперечила проти доводів апеляційних скарг, а представник відповідача, представник третьої особи підтримали їх.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає за необхідне їх відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» подало до СДПІ з ОВП податкові декларації з податку на додану вартість з відповідними додатками та заявами про повернення сум бюджетного відшкодування, визначених у вказаних податкових деклараціях, зокрема, за вересень 2015 року 2500000,00 грн., за жовтень 2015 року 867390,00 грн.

СДПІ з ОВП проведено камеральну перевірку для визначення достовірності розрахунку задекларованого бюджетного відшкодування з ПДВ, за результатами якої складено довідку у формі висновку № 40/28-06-42/05506460 від 18.11.2015 року та Довідку «А2» про підтвердження сум бюджетного відшкодування з ПДВ за результатами камеральної перевірки від 19.11.2015 року № 32/0/0/28-06-42/05506460.

20.11.2015 року СДПІ з ОВП сформовано та подано до ГУДКС України у Львівській області висновок на відшкодування ПДВ за № 1972-20 на суму 2500000,00 грн.

Крім того, СДПІ з ОВП проведено камеральну перевірку для визначення достовірності розрахунку задекларованого бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2015 року, за результатами якої складено довідку у формі висновку та Довідку «А2» про підтвердження сум бюджетного відшкодування з ПДВ за результатами камеральної перевірки.

23.12.2015 року СДПІ з ОВП сформовано та подано до ГУДКС України у Львівській області висновок на відшкодування ПДВ за № 2152-20 на суму 867390,00 грн.

29.01.2016 року ГУДКС України у Львівській області листом повідомило позивача, що станом на 29.01.2016 року у ГУДКС України у Львівській області на виконанні знаходяться висновки про суми відшкодування ПДВ по платнику ЛМКП «Львівтеплоенерго» № 1972-20 від 20.11.2015 року на суму 2500000,00 грн. та № 2152-20 від 21.12.2015 року на суму 867390,00 грн. Разом з тим, зазначено, що відсутня узагальнена інформація податкових органів про обсяги бюджетного відшкодування ПДВ, визначеного у вказаних висновках. Відтак, лише при надходженні узагальненої інформації податкових органів про обсяги бюджетного відшкодування ПДВ, визначеного у вказаних висновках, буде здійснено бюджетне відшкодування ПДВ.

27.05.2016 року ГУДКС України у Львівській області здійснено бюджетне відшкодування ПДВ позивачу на загальну суму 3367390,00 грн., у тому числі за вересень 2015 року 2500000,00 грн., за жовтень 2015 року 867390,00 грн., відповідно до платіжних доручень № 1972 та № 2152 від 27.05.2016 року.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодування з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений ст. 200 ПК України.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з пунктом 200.11 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Судом встановлено, що СДПІ з ОВП за результатами перевірок визнала право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ, підтвердила достовірність розрахунків заявленої до відшкодування суми та подала у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України висновки із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. В свою чергу, ГУДКС України у Львівській області здійснено бюджетне відшкодування ПДВ позивачу на загальну суму 3367390,00 грн., лише 27.05.2016 року, тобто із суттєвим порушенням встановленого ст. 200 ПК України строку.

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Згідно з п. 200.18.2 ст. 200 ПК України орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Таким чином, враховуючи, що позивачем виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а відповідач не вчинив дій, спрямованих на перерахування позивачу бюджетного відшкодування ПДВ у встановлений законом строк, суд вважає, що у позивача виникло право на нарахування пені відповідно до вимог пунктом 200.23 статті 200 ПК України. При цьому, право позивача на нарахування пені відповідно до вимог пунктом 200.23 статті 200 ПК України не залежить від факту подання контролюючим органом органу Державного казначейства України висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а виникає у зв'язку з не відшкодуванням бюджетного відшкодування ПДВ платнику протягом визначеного статтею 200 ПК України строку. Вказана позиція узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в постанові від 17.11.2014 року №К/800/38736/14, та з позицією Верховного Суду України викладеною в постанові 03.06.2014 року у справі №21-131а14.

Отже, доводи Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС про те, що у позивача відсутнє право для пред'явлення вимоги про стягнення пені, оскільки єдиною умовою для пред'явлення вимоги про стягнення пені є неподання податковим органом висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету є безпідставними.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що розрахунок пені у сумі 140710,84 грн. на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, яка нарахована за період з 29.01.2016 року по 28.03.2016 року проведений відповідно до положень пункту 200.23 статті 200 ПК України.

Покликання відповідача на норми Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженого Наказом ДПА України від 03.02.2011 року № 68/23, Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 39 від 17.01.2011 року, судом до уваги не беруться, оскільки порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків детально врегульовано статтею 200 ПК України, норми якої і підлягають застосуванню відповідачем при здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачу. Вказана позиція узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 24.09.2015 року у справі № К/800/36168/15.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС та Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року по справі № 813/1165/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич

Повний текст ухвали виготовлено 10 жовтня 2016 року.