Ухвала суду № 61903630, 29.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 р. Справа № 876/3264/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у адміністративній справі №819/143/16 за позовом Приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу ОСОБА_2 до Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

Приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано вимогу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області №Ф-0004481702 від 03.02.2016р. про сплату боргу (недоїмки). Визнано протиправним та скасовано Рішення №0004701702 від 11 лютого 2016р. Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1305,42 грн., сплачений згідно квитанції №86219 від 13.02.2016р. та у розмірі 551,20 грн., сплачений згідно квитанції №84914 від 10.02.2016 року.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справі. Зокрема посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Податкового кодексу України Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Позивач в судовому засіданні апеляційного розгляду справи проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Зазначив, що ним відповідно до поданих річних звітів за 2012-2014 роки, які заповнені ним із дотриманням механізму їх формування, сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у повному обсязі в строки, передбачені законодавством.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст.196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Позивач ОСОБА_2 - самозайнята особа, зареєстрований Тернопільським обласним управлінням юстиції, отримав свідоцтво Міністерства юстиції України про право зайняття нотаріальною діяльністю від 19 січня 1998 року НОМЕР_2 та зареєстрований Управлінням юстиції в Тернопільській області приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу з 28 січня 1999 року, реєстраційне посвідчення №11, наказ 25-к від 28 січня 1999 року. На обліку у Чортківській ОДПІ перебуває з 04.04.2006 р. №1.

Чортківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області (далі по тексту - Чортківська ОДПІ) провела документальну планову виїзну перевірку діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_2 за період з 01 січня 2012 по 31 грудня 2014 року, про що складено відповідний Акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2012р. по 31.12.2014р. дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками з 01.01.2012р. по 31.12.2014р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р. від 03 лютого 2016 року №143/1702/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено порушення приватним нотаріусом ОСОБА_2, зокрема, абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7, частини 11 статті 8, частини 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок у розмірі 34,7% на загальну суму 468 166,49 грн., в т.ч. за 2012 рік - 126 465,63 грн.„ за 2013 рік - 148 394,86 грн.„ за 2014 рік - 193 306,00 грн., що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 162 453,78 грн., в т.ч. за 2012 рік на суму 43 883,57 грн., за 2012 рік на суму 51 493,03 грн., за 2014 рік на суму 67 077,18 грн., яке підлягає сплаті.

На підставі указаного Акта перевірки Чортківською ОДПІ винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03 лютого 2016 року №Ф-0004481702, якою визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 162 453,78 грн. та рішення від 11 лютого 2016 року №000470102 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції у сумі 23 208,38 грн.

Вищевказану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03 лютого 2016 року №Ф-0004481702 Чортківська ОДПІ 04 лютого 2016 року направила позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який було одержано ним 08 лютого 2016 року. Рішення про застосування штрафних санкцій від 11 лютого 2016 року №000470102 Чортківська ОДПІ вручила позивачу під розписку 11.02.16р.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що позивачем не порушено норми законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тому відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій.

Колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-УІ (далі по тексту - Закон № 2464-УІ). Виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 1 вказаного Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 5 частини І статті 4 цього Закону, платниками єдиного внеску є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 7 та частини 11 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок для платників, зазначених, зокрема, у пункті 5 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI, встановлюється у розмірі 34,7 відсотків суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального єдиного внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом (частина 3 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року (абзац 4 частини 8 статті 9 Закону ). Отже, приватні нотаріуси сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Звітним періодом для приватних нотаріусів визначено календарний рік.

Згідно з підпунктом 21.1.1. пункту 21.1. статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до пункту 178.4 статті 178 Податкового кодексу України, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Пунктом 178.6 статті 178 Податкового кодексу України встановлено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік доходів та витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність ведуть у Книзі обліку доходів і витрат, форма та порядок ведення якої затверджені наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1025 (втратив чинність 18.10.2013 року).

Згідно із пунктом 3 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат здійснюється у такому порядку: у графі 1 вказується дата заповнення, у графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання, у графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, тобто наростаючим підсумком.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1025 дані Книги використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік).

Аналогічні правові норми щодо порядку ведення Книги обліку доходів і витрат містяться у наказі Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 р. за №1686/24218, який є чинним на даний час.

Таким чином, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.

На підставі статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», було видано наказ Міністерства доходів та зборів України від 09.09.2013 року №454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Порядок №454).

Пунктом 3.4 зазначеного Порядку №454 передбачено, що фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 1 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з таблицею 3 додатка 5 до Порядку №454.

Аналогічне положення міститься в Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010р. №22-2, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.11.2011р. за №1014/18309, яка діяла до 03.12.2013 року.

Законом України від 04.07.2013 року №406-УІІ внесено зміни до Закону №2464-УІ, відповідно до яких центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надає роз'яснення з питань застосування законодавства, про збір та ведення обліку єдиного внеску, а Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади.

На виконання зазначеної норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Міністерством доходів та зборів України та Пенсійним фондом України було видано спільний лист від 27.12.2013 21052/5/99-99-17- 03-01-16; № 36398/05.10, згідно з яким Міністерство доходів і зборів України та Пенсійний фонд України повідомляють, що консультації з питань ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, включаючи питання заповнення таблиць 5-9 Додатка 4, всіх таблиць Додатка 5, Додатка 6 та Додатка 7 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкові державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальникам звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за № 1628/2416, надають органи Пенсійного фонду України.

Відповідно до роз'яснення Пенсійного фонду України «Опис формату звіту щодо суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» органами Пенсійного фонду України відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 №22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1014/18309, враховуючи зміни постанови правління Пенсійного фонду №18-1 від 23.06.2011, зміни постанови правління Пенсійного фонду №24-1 від 10.12.2012» - особи, які забезпечують себе роботою самостійно, тобто займаються незалежною професійною діяльністю, формують та подають звіт згідно з таблицею 3 додатка №5 до Порядку. У графі 2 таблиці 3 Додатка №5 «Сума доходу, заявлена в податковій декларації» відображаються в розрізі місяців суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності та задекларованого до органу податкової служби за результатами звітного року. При цьому слід зазначити, що у графі 3 таблиці 3 додатка №5 зазначені особи самостійно визначають суму доходу у розрізі кожного місяця відповідного звітного року».

Судом першої інстанції вірно зазначено, що сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі «усього» таблиці 3 додатка 5 до Порядку №454 має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року. Цей висновок підтверджується також наказом Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 №455 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в якому зазначено: платники, визначені підпунктом 4 п. 2.1 розділу II Інструкції (фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно) сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

Таким чином, жоден із зазначених нормативних актів не вимагає від позивача проводити обчислення суми чистого доходу в розрізі місяців за податковий період - календарний рік, не покликається при проведенні розрахунку єдиного внеску на Книгу обліку доходів та витрат, єдиною вимогою виступає відповідність річній податковій декларації.

Відповідачем при проведенні перевірки встановлено, що приватним нотаріусом ОСОБА_2 занижена сума доходу, на який нараховується єдиний внесок та відповідно занижена сама сума єдиного внеску, проте не враховано механізм формування позивачем звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний соціальний внесок не відноситься до податків, оскільки Податковим кодексом України передбачений виключний перелік податків та зборів.

Відповідно до положень вказаного Закону, єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, сплата якого є обов'язковою з метою забезпечення захисту, у випадках передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Тобто, основним завданням подачі звітів про сплату єдиного внеску є підтвердження страхового стажу та його безперервності, де страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Посилання відповідача на те, що при нарахуванні вказаних сум ними для визначення суми доходу на яку нараховується єдиний внесок враховано обов'язок ділити суму доходу, отриману позивачем за рік у рівних частинах (визначення середньоарифметичної величини), колегія суддів вважає безпідставними, оскільки законодавством такий обов'язок на нього не покладено взагалі.

Відповідач прийняв до уваги надану позивачем в деклараціях про майновий стан і доходи за минулі роки інформацію в частині суми чистого оподаткованого доходу отриманого позивачем, яка в подальшому поділено на 12 місяців і, таким чином відповідач визначив середньомісячний річний оподаткований дохід, що не відповідає вимогам чинного законодавства, тобто застосував максимальну базу нарахування єдиного внеску.

Судом встановлено, що позивачем приватним нотаріусом ОСОБА_2 протягом 2012-2014 років правильно, вчасно та в повному обсязі, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, сформовано зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та сплачено відповідні суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а Чортківською ОДПІ дані обставини, при проведені перевірки та складанні акту, протиправно не враховані.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не порушено норми законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а відтак відповідно відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій, тому рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом ДФС або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11 лютого 2016 року №000470102, як похідну від вимоги Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області №Ф-0004481702 від 03.02.2016 р. про сплату боргу (недоїмки) слід визнати протиправними та скасувати.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у адміністративній справі №819/143/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний тест ухвали складено 04.10.2016р.