Постанова № 61902844, 26.09.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2016 р.Справа №914/4416/15

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді:Якімець Г.Г.,

суддів:Галушко Н.А.,Хабіб М.І.,

при секретарі судового засідання Федорів Н.В.,

за участю представників:

від позивача не зявився

від відповідача (скаржника) не зявився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого обєднання «Облсількомунгосп», вих.№31 від 08 червня 2016 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 27.04.2016 року (підписане 29.04.2016 року), головуючий суддя Петрашко М.М., судді: Кидисюк Р.А., Мазовіта А.Б.

у справі №914/4416/15

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Хустська пересувна механізована колона», м. Хуст Закарпатської області

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого обєднання «Облсількомунгосп», м. Львів

про стягнення 66107,49 грн.

в с т а н о в и в :

У грудні 2015 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Хустська пересувна механізована колона» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого обєднання «Облсількомунгосп» про стягнення 66107,49 грн., з яких: 35357,69 грн. основна заборгованість за договором підряду від 06 грудня 2012 року, 3153,13 грн. 3% річних та 27596,67 грн. інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.04.2016 року по справі №914/4416/15 позов задоволено частково: присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 35357,69 грн. основного боргу, 3150,22 грн. 3% річних та 27596,67 грн. інфляційних втрат. В задоволенні решти позовних вимог (щодо стягнення 2,91 грн. 3% річних) суд відмовив.

Рішення суду мотивовано тим, що заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 35357,69 грн. за виконані у грудні 2012 року підрядні роботи за договором від 06.12.2012 року підставна, обґрунтована та підтверджена матеріалами справи, зокрема, і підписаним обома сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року. Поряд з тим, перевіривши розрахунок позивача, посилаючись на ст.625 ЦК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, а також частково суми 3% річних.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче обєднання «Облсількомунгосп» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 27.04.2016 року по справі №914/4416/15 в частині задоволення позовних вимог. Зокрема, зазначає, що відповідач ще до виконання робіт позивачем авансував останньому на виконання робіт щодо газифікації сіл Тячівського району Закарпатської області у 2012-2013 роках 844266 грн., у звязку з чим, станом на 01.01.2016 року у позивача існує заборгованість перед відповідачем. Крім того, посилається на те, що 03 лютого 2014 року між ТзОВ «Хустська ПМК», ТзОВ НВО «Облсількомунгосп» та газовим комітетом с. Вільхівці Тячівського району Закарпатської області укладено договір №1 переуступки боргу, за яким усі зобовязання відповідача перед позивачем на суму 655753,44 грн. перейшли до газового комітету с. Вільхівці Тячівського району Закарпатської області, тим самим, зменшивши зобовязання комітету перед відповідачем на вказану суму за послуги щодо газифікації цього населеного пункту, що в свою чергу зменшило зобовязання скаржника перед позивачем на вказану суму. Скаржник наголошує, що після підписання договору переуступки боргу позивач втратив право вимоги до скаржника щодо суми боргу. Одночасно, щодо цільового використання наданих позивачу коштів (844266 грн.), апелянт вказує, що останній не здійснював будівництва підвідного газопроводу до с. Солотвино Тячівського району Закарпатської області та, відповідно, не міг замовляти з цього приводу у позивача жодних видів робіт.

Представники сторін в судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

У попередньому судовому засіданні представник відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 27.04.2016 року по справі №914/4416/15 в частині задоволення позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу (вих.№57 від 30 червня 2016 року) позивач проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначив, що жоден з проведених відповідачем платежів, які підтверджуються наданими ним платіжними дорученнями, не були здійснені в погашення боргу за виконані роботи, що є предметом даного спору, а саме: на оплату вартості виконаних будівельно-монтажних робіт по ізоляції стальних труб Ф 219 мм та виконанні допоміжних робіт на будівництві газопроводу від с. Вишиватий до с. Вільхівці, а відповідачем не надано суду належних доказів про оплату виконаних позивачем будівельних робіт саме за актом приймання виконаних будівельних робіт ф.КБ-2 за грудень 2012 року на суму 35357,69 грн. Щодо перерахованих відповідачем у 2012-2013 роках коштів в сумі 844266 грн., позивач вказав, що такі кошти використані ним за цільовим призначенням, а саме: на придбання матеріалів для виконання робіт по газифікації сіл Тячівського району, в тому числі: на будівництві підвідного газопроводу до с. Нересниця Тячівського району Закарпатської області згідно договору підряду від 21.11.2013 року, укладеного з відповідачем на суму 655753,44 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт ф.КБ-3 та актом приймання виконаних підрядних робіт ф.КБ-2 за 2013 рік на вказану суму.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 06 грудня 2012 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Облсількомунгосп» (в тексті договору генпідрядник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Хустська пересувна механізована колона» (в тексті договору субпідрядник) укладено договір підряду на виконання робіт по обєкту «Газопровід від с. Вишиватий до с. Вільхівці Тячівського району (ізоляція труб Ф 219 мм)», відповідно до умов якого, а саме: п.1 генпідрядник замовляє, а субпідрядник приймає на себе зобовязання виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по ізоляції стальних труб Ф 219 мм та допоміжних робіт, повязаних з виробничою необхідністю. Договірна ціна робіт, виконання яких доручається субпідряднику на поточний рік визначена на основі кошторису і становить 35357,69 грн., в тому числі ПДВ (20%) 5892,95 грн.

Згідно з п.1.4 Договору обєм, перелік та види робіт визначені кошторисними розрахунками на їх виконання, які є невідємною частиною договору.

Розрахунки генпідрядника з субпідрядником проводяться згідно довідок про вартість виконання підрядних робіт (форма КБ №3) та актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ №2в), підписаних сторонами за фактично виконані обсяги робіт (п.2.5 Договору).

Відповідно до п.2.8 Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються щомісячно в межах договірної ціни та виділених коштів на фінансування за окремі види робіт. Платежі здійснюються в розмірі 95 відсотків від загальної суми виконаних робіт. Остаточні платежі проводяться після завершення робіт і затвердження акту прийняття обєкту в експлуатацію.

У розділі 3 Договору сторонами погоджено, що початком робіт є 06.12.2012 року, а завершенням робіт 31.12.2012 року.

На виконання умов договору підряду від 06.12.2012 року позивачем виконано передбачені договором роботи на загальну суму 35357,69 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року (форма КБ-2в) на суму 35357,69 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за грудень 2012 року (форма КБ-3) на зазначену вище суму. Вказані акт та довідка підписані представниками обох сторін.

Однак, відповідач умови договору щодо оплати виконаних позивачем робіт не виконав, у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 35357,69 грн.

У грудні 2015 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Хустська пересувна механізована колона» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого обєднання «Облсількомунгосп» про стягнення 66107,49 грн., з яких: 35357,69 грн. основна заборгованість за договором підряду від 06 грудня 2012 року, 3153,13 грн. 3% річних та 27596,67 грн. інфляційні втрати.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У п.6.2 договору підряду від 06.12.2012 року передбачено обовязок генпідрядника своєчасно оплачувати виконані підрядником роботи.

Відповідно до ч.1 ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Поряд з тим, частиною 1 ст.844 ЦК України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Згідно з п.1.4 Договору обєм, перелік та види робіт визначені кошторисними розрахунками на їх виконання, які є невідємною частиною договору.

У відповідності до Договірної ціни на будівництво газопроводу від с. Вишиватий до с. Вільхівці Тячівського району, що здійснювалось у 2012 році, загальна договірна ціна з урахуванням ПДВ становить 35 358 грн.

Як зазначалось вище, відповідно до п.п.2.5 Договору, розрахунки генпідрядника з субпідрядником проводяться згідно довідок про вартість виконання підрядних робіт та актів приймання виконаних підрядних робіт підписаних сторонами за фактично виконані роботи.

Факт виконання позивачем своїх зобовязань за договором підряду від 06.12.2016 року підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року (форма КБ-2в) на суму 35357,69 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за грудень 2012 року (форма КБ-3) на зазначену вище суму.

Як передбачено п.2.8 Договору остаточні платежі проводяться після завершення робіт і затвердження акту прийняття обєкту в експлуатацію.

Слід зазначити, що у акті та довідці за грудень 2012 року відсутні дані щодо дати їх підписання, однак, договором передбачено завершення виконання підрядних робіт по обєкту: «Газопровід від с. Вишиватий до с. Вільхівці Тячівського району (ізоляція труб Ф 219 мм)» - 31 грудня 2012 року (п.3 Договору). З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про закінчення робіт 31 грудня 2012 року.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Доказів оплати виконаних позивачем підрядних робіт у відповідності до акту та довідки за грудень 2012 року, відповідач суду не надав.

Разом з тим, колегія суддів не бере до уваги посилання скаржника на те, що станом на 01.01.2016 року у позивача існує заборгованість перед відповідачем, оскільки останній ще до виконання робіт авансував позивачу на виконання робіт щодо газифікації сіл Тячівського району Закарпатської області у 2012-2013 роках 844266 грн., оскільки такі кошти сплачено відповідачем ще до укладення договору підряду від 06 грудня 2012 року.

Більше того, колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що між сторонами існували та існують правовідносини також і на підставі інших договорів та з приводу виконання підрядних робіт на інших обєктах (селах Тячівського району Закарпатської області), а у платіжних дорученнях, які підтверджують факт перерахування відповідачем коштів позивачу, призначенням платежу вказано: «оплата на закупівлю матеріалів для виконання робіт», однак, яких саме робіт та по якому обєкту не вказано, а відповідачем не спростовано твердження про те, що такі кошти спрямовувались на закупівлю матеріалів для виконання робіт на інших договірних обєктах, а саме: відповідач не надав суду будь-яких інших доказів оплати підрядних робіт, виконаних позивачем на усіх інших обєктах.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи все наведене вище, з огляду на порушення відповідачем умов договору підряду від 06.12.2012 року щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт на обєкті «Газопровід від с. Вишиватий до с. Вільхівці Тячівського району», колегія суддів вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 35357,69 грн. основної заборгованості за вказаним договором, підставною та обґрунтованою.

Крім того, в силу положень ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.2 ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.5.2 Договору передбачено, що генпідрядник несе відповідальність за несвоєчасну оплату виконаних та підтверджених технаглядом обсягів робіт.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на наведене вище, перевіривши відповідні розрахунки, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 27596,67 грн. та частково 3% річних в розмірі 3150,22 грн.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст.33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачем протилежного не доведено.

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 35357,69 грн. основного боргу за договором підряду від 06.12.2012 року, 3150,22 грн. 3% річних та 27596,67 грн. інфляційних втрат. В задоволенні решти позовних вимог (щодо стягнення 2,91 грн. 3% річних) слід відмовити.

При прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними. Разом з тим, колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на укладення 03 лютого 2014 року між ТзОВ «Хустська ПМК», ТзОВ НВО «Облсількомунгосп» та газовим комітетом с. Вільхівці Тячівського району Закарпатської області договору про переведення боргу №1, оскільки за умовами останнього, а саме: п.1.1, відповідач переводить борг у сумі 655 753,44 грн. за договором субпідряду на виконання робіт при здійсненні газифікації населених пунктів Тячівського району Закарпатської області від 21.11.2013 року, що не стосується предмета даного спору, оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за іншим договором підряду від 06.12.2012 року.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 27.04.2016 року по справі №914/4416/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого обєднання «Облсількомунгосп» без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №914/4416/15 повернути до Господарського суду Львівської області.

Повну постанову складено 29.09.2016 року

Головуючий-суддя:Якімець Г.Г.

Судді:Галушко Н.А.

ОСОБА_2