Ухвала суду № 61902658, 05.10.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №576/1666/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Тимощенко І.О.Номер провадження 22-ц/788/1589/16 Суддя-доповідач - Сибільова Л. О. Категорія - 19

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2016 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Сибільової Л. О.,

суддів - Левченко Т. А. , Криворотенка В. І. ,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 12 серпня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до відділу Державної виконавчої служби Глухівського міськрайонного управліня юстиції, приватного підприємства «Нива В.Ш.» в особі філії №19, треті особи - публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Глухівського відділення № 241, ОСОБА_5, про визнання прилюдних торгів недійсними,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 12 серпня 2016 року відмовлено за необґрунтованістю в задоволенні позову ОСОБА_3 до відділу ДВС Глухівського міськрайонного управліня юстиції, ПП «Нива В.Ш.» в особі філії №19, треті особи - ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Глухівського відділення № 241, ОСОБА_5, про визнання недійсними прилюдних торгів, що були проведені 11 квітня 2014 року ПП «Нива В.Ш.» в особі філії №19 з реалізації арештованого майна (предмет іпотеки), яке належить ОСОБА_3, визнання недійсним протоколу № 1914101-1 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмет іпотеки), яке належить ОСОБА_3, що був складений за результатами прилюдних торгів, які були проведені 11 квітня 2014 року ПП «Нива В.Ш.» в особі філії №19.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, або повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зазначає, зокрема, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив той факт, що 17 лютого 2014 року між відділом ДВС Глухівського міськрайонного управління юстиції та філією №19 ПП «Нива В.Ш.» був укладений договір з надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмет іпотеки), але йому як іпотекодавцю відповідно до умов іпотечного договору не пропонувалось узгодити початкову ціну продажу предмета іпотеки, як того вимагає ст. 43 Закону України «Про іпотеку». Повідомлення в пресі про проведення прилюдних торгів, як того вимагає закон, не відбувалось.

Призначені на 07 березня 2014 року прилюдні торги з продажу іпотечного майна не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців і були призначені повторні на 11 квітня 2014 року.

17 березня 2014 року державним виконавцем була проведена уцінка іпотечного майна на 30%, а не на 25%, як того вимагає ст. 49 Закону України «Про іпотеку».

Початкова вартість до уцінки іпотечного майна житлового будинку з мансардою становила 67780 грн., після уцінки на 30% - 47 446 грн., вартість присадибної земельної ділянки з початкової ціни 51160 грн. після уцінки - 35 812 грн.

Такі дії державного виконавця порушують його права і вимоги ст. 49 Закону України «Про іпотеку», згідно якої протягом десяти днів з дня проголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акту видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Представники ПАТ «Державний ощадний банк» та відділу ДВС Глухівського міськрайоного управління юстиції підтвердили той факт, що банку - іпотекодержателю не надавалась можливість придбання майна за початковою ціною продажу.

Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту уцінки майна.

Спеціалізована організація не пізніше ніж за 15 днів до дня проведення прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації про проведення прилюдних торгів.

Зазначені вимоги дотримані не були, оскільки повторне повідомлення про проведення прилюдних торгів було опубліковане лише 26 березня 2014 року, тобто через 9 днів з моменту уцінки майна і лише на одному веб-сайті, а не на трьох.

14 квітня 2014 року відбулися повторні прилюдні торги, переможцем аукціону було визнано ОСОБА_5, який придбав присадибну земельну ділянку, житловий будинок з мансардою за ціною 83358 грн.

В порушення вимог пунктів 3.12 та 4.1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року №68/5, відсутні заяви учасників торгів, що вони не є пов'язаними особами зі спеціалізованою організацією або її службовими особами, а також не проводився відеозапис прилюдних торгів.

Реалізація іпотечного майна відбулася одним лотом, хоча відповідно до умов іпотечного договору - це окремі об'єкти, мають окремі поштові адреси та індивідуальні оціночні акти, що є порушенням п. 2.5 Тимчасового положення.

Відповідно до п. п. 3.5, 3.6, 3.3.9 Тимчасового положення не були дотримані вимоги в інформаційному повідомленні щодо відомостей щодо житлового будинку з мансардою, тобто відповідачем не було належним чином оформлено зміст інформаційного повідомлення.

23 квітня 2014 року було складено акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки будинку та земельної ділянки.

В порушення вимог п. 6.3 Тимчасового положення копія акта не надсилалась стягувачу, боржникові та спеціалізованій організації.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав апеляційну скаргу з мотивів, в ній викладених, представників банку - стягувача та набувача майна, які заперечують проти скарги та вважають рішення суду вірним, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

10 липня 2014 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 11 квітня 2014 року філією №19 ПП «Нива В.Ш.» були проведені прилюдні торги з реалізації арештованого майна (предмет іпотеки), яке йому належить - присадибної земельної ділянки (забудована земельна ділянка), загальною площею 1 000 кв. м, житлового будинку з мансардою по АДРЕСА_1. Переможцем торгів став ОСОБА_5 Майно було придбане за ціною 83358 грн.

Реалізація арештованого майна відбулася на підставі договору № 1914101 від 17 лютого 2014 року, який був укладений між філією №19 ПП «Нива В.Ш.» та відділом ДВС Глухівського міськрайонного управління юстиції у Сумській області.

Позивач як на правову підставу обгрунтування позову посилався на п. 2.2 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15 липня 1999 року, згідно якого аукціон - це продаж майна, за яким його власником стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну, тобто аукціон, прилюдні торги є особливою формою правочину, оскільки за своєю правовою природою придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) належить до угод купівлі-продажу, які можуть бути визнані недійсними на підставі норм цивільного законодавства про недійсність угод.

Посилався на ст. ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, якими визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, в тому числі те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зазначав, що порядок реалізації нерухомого майна, на яке звернено стягнення, врегульовано Законами України "Про виконавче провадження», "Про іпотеку" та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року за №68/5, а тому порушення їх норм є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

З ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої реалізація арештованого майна здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, вбачається, що основною метою державного виконавця та спеціалізованої організації, на яку покладено завдання з організації та проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, є організація та проведення комплексу дій з реалізації на конкурсних засадах арештованого майна за якомога вищою ціною з метою повного задоволення майнових вимог стягувача, та з урахуванням матеріально-правового інтересу боржника щодо погашення за рахунок отриманих від реалізації його майна коштів якомога більшої частини заборгованості перед стягувачем.

Вказував, що на виконанні у відділі ДВС Глухівського районного управління юстиції знаходиться виконавчий лист № 2-830 від 15 червня 2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний Ощадний банк Україна» боргу в сумі 667920.81 грн., у якому вказано:

«Стягнути з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» 667920,81 грн. заборгованості за кредитним договором № 5534 від 09 квітня 2006 року і звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: адміністративну будівлю, яка розташована по АДРЕСА_4; житловий будинок з мансардою, який розташований по АДРЕСА_1; квартиру АДРЕСА_3, квартиру АДРЕСА_2».

10 квітня 2014 року він ознайомився із матеріалами виконавчого провадження № 39872653, відкритого за заявою стягувача, і виявив, що виконавче провадження відкрите, майно знаходиться на примусовій реалізації, хоча до цього часу жодних документів до нього не надходило, про вчинення будь-яких виконавчих дій не було повідомлено.

Йому стало відомо, що на реалізації знаходиться земельна ділянка площею 0,1 га, що належить йому на праві приватної власності. У виконавчому провадженні на час ознайомлення з ним акт опису та арешту майна, до якого була б включена зазначена земельна ділянка, був відсутній.

З метою з'ясування правових підстав для проведення реалізації майна, що не зазначене у виконавчому документі № 2-830 від 15 червня 2010 року, він звернувся 15 квітня 2014 року з письмовою вимогою надати відповідні роз'яснення та копії документів, на підставі яких проводились виконавчі дії.

01 червня 2014 року була отримана відповідь відділу ДВС Глухівського міськрайонного управління юстиції та надані копії документів, одним з яких є акт опису й арешту майна від 05 листопада 2013 року, до якого була включена земельна ділянка площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

В акті вказано, що виконавчі дії проводились при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-830 від 15 червня 2010 року, виданого Глухівським міськрайонним судом Сумської області.

7 червня 2014 року позивач звернувся зі скаргою до Глухівського міськрайонного суду, який 17 червня 2014 року визнав неправомірним та скасував акт опису й арешту майна від 05 листопада 2013 року.

Відповідно до абз.1 п. 3.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, спеціалізована організація проводить торги за експертною оцінкою. Ухвалою Глухівського міськрайонного суду від 14 травня 2014 року були визнані неправомірними та скасовані результати оцінки нерухомого майна (звіт №35-13 від 18 січня 2013 року, № 33-13 від 18 січня 2013 року, № 366-13 від 15 листопада 2013 року та звіт від 11 листопада 2013 року) про експертну оцінку: житлового будинку за адресою АДРЕСА_3; житлового будинку за адресою АДРЕСА_1; адміністративної будівлі А-2 за адресою: АДРЕСА_4; присадибної земельної ділянки (забудованої земельної ділянки) загальною площею 1000 кв. м за адресою АДРЕСА_1.

Посилався на положення ч. 3 ст. 61 ЦПК України, згідно якої обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зазначав, що Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року №68/5, визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п.2.2), та передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 4); по-третє, 2 правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд.6).

Відповідно до п.3.2. Тимчасового положення спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій. До заявки додаються: 1) копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження також довідка державного виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; 2) копія акту опису й арешту майна; 3) копії правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності або право користування нерухомим майном; 4) документи, що характеризують об'єкт нерухомості (копію технічного паспорта на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, тощо); 5) у разі продажу об'єкта незавершеного будівництва державний виконавець додає до заявки також копію рішення про відведення земельної ділянки та копію дозволу місцевого органу виконавчої влади і (чи) органу місцевого самоврядування на будівництво; 6) у разі продажу майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 %, - довідка про розмір частки державної власності у статутному фонді підприємства-боржника та копія повідомлення Фонду державного майна України про накладення арешту на майно такого боржника; 7) інші необхідні документи, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій.

Відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині п'ятій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах та комісійних засадах.

Відповідно до умов договору № 1914101 від 17 лютого 2014 року, укладеного між відповідачами, відділ ДВС Глухівського міськрайонного управління юстиції не передавав торгівельній організації акт опису й арешту майна, до якого було б включено присадибну земельну ділянку (забудована земельна ділянка) загальною площею 1000 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. В договорі є посилання лише на акт опису й арешту майна від 29 жовтня 2013 року, до якого вказане майно не входить. Одночасно філії 19 ПП «НИВА- В.Ш.» передавалась копія виконавчого листа № 2-830 від 15 червня 2010 року, який містить перелік майна, на яке може бути звернено стягнення. Реалізована на прилюдних торгах земельна ділянка у виконавчому документі відсутня.

Відповідно до п. п. 3.11, 3.5, 3.6 Тимчасового положення спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується.

Зміст інформаційного повідомлення повинен містити: 1) найменування, опис і характеристику нерухомого майна; 2) його місцезнаходження (адресу); 3) стартову ціну; 4) строки сплати та суму гарантійного внеску учасника прилюдних торгів, найменування, адресу банку, номер рахунка спеціалізованої організації для його сплати; 5) порядок та строки розрахунку за придбане на публічних торгах майно, номер депозитного рахунку органу державної виконавчої служби для сплати коштів; 6) дату, час та місце ознайомлення з майном; 7) дату, час та місце проведення прилюдних торгів; 8) реквізити спеціалізованої організації, яка проводить прилюдні торги; 9) кінцевий термін реєстрації для участі у прилюдних торгах; 11) інші відомості, потрібні для проведення прилюдних торгів.

Зміст опублікованих ПП «Нива - В.Ш.» інформаційних повідомлень на відповідному веб-сайті не відповідає вимогам п. п. 3.6, 3.10 Тимчасового положення: не містить інформації про строки сплати гарантійного внеску учасника прилюдних торгів, найменування, адресу банку, номер рахунка спеціалізованої організації для його сплати, номер депозитного рахунка органу державної виконавчої служби для сплати коштів, дату та час ознайомлення з майном, обмеження на його використання, процент зносу.

Відповідно до абз.1 п. 1.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмету іпотеки здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про іпотеку».

Посилаючись на те, що відповідно до ст. 43 Закону України « Про іпотеку» спеціалізована організація не пізніше, ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів, зазначає, що інформаційне повідомлення про проведення торгів, доведене неналежним способом або в неналежному друкованому засобі масової інформації, зменшує можливість участі в торгах потенційних покупців і, відповідно, впливає на формування ціни реалізації. Недотримання правил про проінформованість невизначеного кола осіб щодо проведення торгів є істотним порушенням процедури. Такі повідомлення взагалі не були розміщені в місцевих друкованих засобах інформація, як газета «Неделя» або ж «Трибуна».

Під час проведення прилюдних торгів також були порушені положення ст. 49 Закону України «Про іпотеку».

Протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків.

В той же час відповідно до актів уцінки від 17 березня 2014 року уцінка була проведена на 30 відсотків від початкової, а матеріали виконавчого провадження не містять повідомлень від іпотекодержателя про його бажання або відмову придбати об'єкт нерухомості за початковою ціною.

Просив визнати недійсними прилюдні торги, що були проведені 11 квітня 2014 року філією №19 ПП «НИВА - В.Ш.» з реалізації арештованого майна (предмет іпотеки), яке йому належить.

30 липня 2015 року позивач збільшив позовні вимоги та просив визнати недійсними прилюдні торги, що були проведені 11 квітня 2014 року ПП «НИВА - В.Ш.» в особі філії №19 з реалізації арештованого майна (предмет іпотеки), яке йому належить; визнати недійсним протокол №1914101-1 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), яке йому належить, що був складений за результатами прилюдних торгів, які були проведені 11 квітня 2014 року ПП «НИВА - В.Ш.» в особі філії №19 (а.с. 148, т. 1).

Ухвалою суду від 30 липня 2015 року замінено неналежного відповідача філію 19 ПП «НИВА-В.Ш.» належним відповідачем ПП «НИВА - В.Ш.» в особі філії №19 (а.с.153-154, т.1).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ПП «НИВА- В.Ш.» станом на 24 червня 2015 року знаходиться в стадії припинення. Ухвалою господарського суду Вінницької області від 22 грудня 2015 року зазначене підприємство як юридична особа ліквідоване (а.с. 209, 213 - 217, т.1).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що опис та оцінка нерухомого майна, що є предметом спірної угоди, була проведена державним виконавцем відповідно до законодавства України, що підтверджується ухвалами апеляційного суду Сумської області від 02 липня 2015 року та від 21 березня 2016 року, уцінка майна відповідає ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 боргу на користь банку надходив до відділу ДВС Глухівського міськрайонного управління юстиції неодноразово, до цього часу рішення суду не виконане, а тому не вбачається порушення прав ОСОБА_3 під час підготовки та проведення прилюдних торгів 11 квітня 2014 року.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи, вірно встановленим судом, та вимогам матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 15 червня 2010 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Сумської області від 07 вересня 2010 року, у цивільній справі № 2-830/10 за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки стягнуто з ОСОБА_3 на користь банку 667 920,81 грн. заборгованості за кредитним договором № 5534 від 09 квітня 2008 року і звернуто стягнення на предмети іпотеки: адміністративну будівлю, яка розташована по АДРЕСА_4; житловий будинок з мансардою, який розташований по АДРЕСА_1; квартиру АДРЕСА_3; квартиру АДРЕСА_2.

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду від 16 липня 2010 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 15 червня 2010 року.

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду від 08 січня 2015 року відмовлено ОСОБА_3 в роз'ясненні рішення суду від 15 червня 2010 року (а. с. 133, т.1).

На виконання рішення суду від 15 червня 2010 року Глухівським міськрайонним судом був виданий виконавчий лист № 2-830 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» 667 920 грн. 81 коп. заборгованості за кредитним договором № 5534 від 09 квітня 2008 року і звернення стягнення на предмет іпотеки: адміністративну будівлю, яка розташована по АДРЕСА_4; житловий будинок з мансардою, який розташований по АДРЕСА_1; квартиру АДРЕСА_3; квартиру АДРЕСА_2 (т. І, а.с.9).

З матеріалів даної цивільної справи, інших цивільних справ, розглянутих за спорами між сторонами та скаргами ОСОБА_3 на дії державного виконавця, а також з матеріалів виконавчих проваджень вбачається, що вперше виконавчий лист надійшов до відділу ДВС Глухівського міськрайонного управління юстиції 12 жовтня 2010 року, потім - 12 серпня 2011 року, 4 жовтня 2012 року, 16 вересня 2013 року.

На виконавчому листі стоять відмітки державного виконавця: від 26 вересня 2012 року - про повернення виконавчого листа стягувачу в зв'язку з його відмовою залишити за собою не реалізоване майно боржника під час виконання рішення, та від 12 вересня 2013 року - про відмову боржника залишити за собою не реалізоване майно з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

В межах виконавчого провадження, відкритого 4 жовтня 2012 року, постановою про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 16 листопада 2012 року для проведення незалежної оцінки описаного майна - житлового будинку по АДРЕСА_1, квартири АДРЕСА_3, адмінбудівлі А-2 по АДРЕСА_4, був призначений ОСОБА_7

Згідно складених 31 січня 2013 року звітів про незалежну оцінку майна оцінювача - суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_7, який діяв на підставі договорів на проведення незалежної оцінки майна № № 33-13, 34-13, 35-13, укладених 18 січня 2013 року з Головним управлінням юстиції в Сумській області, станом на дату оцінки - 18 січня 2013 року ринкова вартість майна боржника складала, зокрема - житлового будинку з мансардою, загальною площею 59,4 кв. м, житловою площею 21, 9 кв. м, в АДРЕСА_1 - 73 890 гр.

На підставі чергової заяви стягувача від 16 вересня 2013 року постановою державного виконавця від 19 вересня 2013 року було відкрите виконавче провадження номер за ЄДРВП ВП № 39872653 по виконанню виконавчого листа №2-830, копія якої була направлена сторонам виконавчого провадження 20 вересня 2013 року.

Завершене вказане виконавче провадження 24 червня 2014 року.

В межах зазначеного виконавчого провадження 29 жовтня 2013 року державним виконавцем відділу ДВС Глухівського міськрайонного управління юстиції складено акт опису і арешту майна, яке належить боржнику ОСОБА_3 і знаходиться в м. Глухів: квартири АДРЕСА_3, загальною площею 95 кв. м; житлового будинку по АДРЕСА_1; адміністративної будівлі А-2 площею 581,9 кв. м по АДРЕСА_4 (т.І, а.с.10-11).

Постановою державного виконавця від 29 жовтня 2013 року підставі ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» призначено ОСОБА_7, який є експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2-830, виданого 15 червня 2010 року.

05 листопада 2013 року державним виконавцем складено акт опису і арешту земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,1000 га, в АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_3 на підставі Державного акту серії НОМЕР_2, виданого Глухівською міською радою 17 березня 2008 року (а. с. 12 - 15, т.1).

7 листопада 2013 року оцінювач ОСОБА_7 уклав договір з оцінювачем ОСОБА_8 про надання послуг з експертної оцінки грошової земельної ділянки - щодо оцінки земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 1000 кв. м.

Згідно висновку експерта про оціночну вартість земельної ділянки від 13 листопада 2013 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем оцінювачем ОСОБА_8 відповідно до договору №ОЗ -2013/02-1(ДВС), ринкова вартість присадибної забудованої земельної ділянки загальною площею 1000 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що розташована по АДРЕСА_2, станом на дату оцінки 11 листопада 2013 року складає 51 160 грн.

Згідно звіту про незалежну оцінку майна від 19 листопада 2013 року, складеного на підставі договору від 15 листопада 2013 року № 365-13 суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_7, ринкова вартість житлового будинку з мансардою, загальною площею 59,4 кв. м, житловою площею 21,9 кв. м, розташованого в АДРЕСА_1, станом на дату оцінки 15 листопада 2013 року, без врахування ПДВ, заокруглено визначена порівняльним методом в розмірі 67 780 грн.

Рекомендованим листом від 21 листопада 2013 року відділ ДВС надіслав сторонам виконавчого провадження копії звітів про проведення незалежної оцінки житлового будинку з мансардою по АДРЕСА_1, квартири АДРЕСА_3, земельної ділянки площею 1 000 кв. м по АДРЕСА_1, для ознайомлення, на що отримав відповідь лише від стягувача про згоду з оцінками.

29 січня 2014 року відділ ДВС Глухівського міськрайонного управління юстиції подав до управління ДВС Головного управління юстиції в Сумській області заявку на реалізацію арештованого майна (а.с. 69, т.2).

Згідно договору № 1914101 від 17 лютого 2014 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) відділ ДВС Глухівського міськрайонного управління юстиції у Сумській області передав філії 19 ПП «НИВА - В.Ш.» нерухоме майно, арештоване та описане державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого документа, а саме: присадибну земельну ділянку (забудована земельна ділянка) загальною площею 1000 кв. м, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_2; житловий будинок з мансардою, загальною площею 59,4 кв. м, розташований по АДРЕСА_1, які є власністю ОСОБА_3 (т. І, а.с.16-17).

Призначені на 7 березня 2014 року прилюдні торги по продажу будинку з мансардою і земельної ділянки не відбулись в зв'язку з відсутністю покупців, і були призначені повторно на 11 квітня 2014 року, про що була здійснена публікація повідомлення про торги № 541537 26 березня 2014 року (а.с.122, т.1, а.с. 80, т.2).

Згідно акту уцінки майна від 17 березня 2014 року, складеного державним виконавцем, майно підлягає уцінці на 30%, а саме: житловий будинок з мансардою, загальною площею 59,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, початкова вартість до уцінки - 67 780 грн., після уцінки - 47 446 грн., та земельна ділянка, площею 1000 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, початкова вартість до уцінки - 51 160 грн., після уцінки - 35 812 грн. (т. І, а.с.18, т. 2, а.с. 70).

8 квітня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до відділу ДВС з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Згідно протоколу № 1914101-1 від 11 квітня 2014 року, проведені прилюдні торги з реалізації нерухомого майна (предмет іпотеки), яке належить ОСОБА_3, а саме: присадибної земельної ділянки, загальною площею 1000 кв. м, та житлового будинку з мансардою, розташованих по АДРЕСА_1. Майно реалізоване за 83 258 гр. Переможцем прилюдних торгів став ОСОБА_5 (т. І, а. с. 19, 123, т. 2, а. с. 79).

З вказаних коштів розпорядженням державного виконавця від 22 квітня 2014 року 70 854,3 гр. перераховано стягувачу ПАТ «Державний ощадний банк України».

Постановою державного виконавця від 22 квітня 2014 року стягнено з боржника ОСОБА_3 витрати на проведення виконавчих дій.

23 квітня 2014 року складено акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки - будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1.

4 липня 2014 року ОСОБА_5 отримав нотаріально посвідчені свідоцтва про придбання нерухомого майна в АДРЕСА_1 - житлового будинку з мансардою і земельної ділянки площею 1000 кв. м, кадастровий номер НОМЕР_1, та зареєстрував право власності на вказане нерухоме майно (а. с. 196 - 200, т.1; а. с. 48 -48 - 59, т.2).

Постановою державного виконавця від 08 травня 2014 року звільнено з-під арешту майно боржника: будинок АДРЕСА_1.

Постановою державного виконавця від 24 червня 2014 року виконавчий документ повернуто стягувачу.

З матеріалів цивільної справи також вбачається, що, крім звернення з позовом про визнання прилюдних торгів недійсними, ОСОБА_3 звертався з скаргою на дії державного виконавця щодо оцінки нерухомого майна, а також 15 квітня 2014 року звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №39872653 від 19 вересня 2013 року на підставі заяви ПАТ «Державний ощадний банк України» по виконанню виконавчого документу №2-830 від 15 червня 2010 року про стягнення з нього боргу на користь банку в сумі 667 920,81 грн., посилаючись на пропуск стягувачем строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, та на те, що з нього були стягнені кошти на користь ВАТ «Державний ощадний банк України», а постанова про відкриття виконавчого провадження винесена відносно іншої юридичної особи - ПАТ «Державний ощадний банк України».

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 20 травня 2014 року у вказаній справі №576/874/14-ц відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії державного виконавця про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду від 17 червня 2014 року у справі № 576/1343/14 за скаргою ОСОБА_3 було визнано неправомірним та скасовано акт опису й арешту майна від 05 листопада 2013 року - земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_2 (т.І, а.с. 22 - 23), яка ухвалою апеляційного суду Сумської області від 12 листопада 2014 року була скасована та передано скаргу ОСОБА_3 на новий розгляд до суду в іншому складі суду.

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду від 07 травня 2015 року у зазначеній цивільній справі (новий №576/2762/14), залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 02 липня 2015 року, скаргу ОСОБА_3 на дії державного виконавця щодо опису й арешту майна залишено без розгляду ( а. с. 150-151, 168 - 173, т.1).

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду від 14 травня 2014 року у справі № 576/875/14 були визнані неправомірними та скасовані результати оцінки нерухомого майна житлового будинку за адресою АДРЕСА_3; житлового будинку за адресою АДРЕСА_1; адміністративної будівлі А-2 за адресою: АДРЕСА_4; присадибної земельної ділянки (забудованої земельної ділянки) загальною площею 1000 кв. м за адресою АДРЕСА_1. (т.І, а.с. 20 - 21).

Зазначена ухвала Глухівського міськрайонного суду від 14 травня 2014 року була скасована ухвалою апеляційного суду Сумської області від 07 серпня 2014 року за апеляційною скаргою ПАТ «Державний ощадний банк України», і передано питання на новий розгляд до Глухівського міськрайонного суду (а. с. 54 -56, 174 - 181, т.1).

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 08 жовтня 2014 року, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду Сумської області від 13 листопада 2014 року, у зазначеній справі (новий № 576/2063/14-ц) за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця відділу ДВС Глухівського міськрайонного управління юстиції Сумської області визнано неправомірним проведення державним виконавцем оцінки присадибної земельної ділянки (забудованої земельної ділянки) загальною площею 1000 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 та визнано неправомірними результати оцінки присадибної земельної ділянки (забудованої земельної ділянки) загальною площею 1000 кв. м по АДРЕСА_2, що відображені в звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 11 листопада 2013 року.

В задоволенні інших вимог скарги відмовлено (т. І, а.с. 69-72, 134 - 146, 182 - 194).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року за касаційною скаргою набувача майна ОСОБА_5 ухвалу Глухівського міськрайонного суду від 08 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 13 листопада 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 1, а.с . 195, 244 - 246).

Скасовуючи судові рішення, суд касаційної інстанції послався на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій того, що зі спірним звітом оцінки присадибної земельної ділянки площею 1000 кв. м по АДРЕСА_2 ОСОБА_3 ознайомився 10 квітня 2014 року, до суду зі скаргою на дії державного виконавця і з вимогою про визнання протиправною оцінки майна звернувся 15 квітня 2014 року, тобто на момент реалізації на прилюдних торгах 11 квітня 2014 року оцінка земельної ділянки була чинною; із запереченнями до державного виконавця про призначення рецензування звіту про оцінку майна боржник не звертався. Суди не дослідили, якими доказами він підтверджує своє посилання на неналежність обраних оцінювачем майна методів оцінки та доказів щодо фактичної вартості нерухомого майна, не врахували, що заявник порушив вимоги ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» щодо порядку оскарження результатів оцінки майна боржника.

Ухвалою суду від 15 грудня 2015 року, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду Сумської області від 21 березня 2016 року, у зазначеній справі (новий № 576/2215/15-ц) скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення (а.с. 2 - 10, т.2).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 ст. 52 цього Закону передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 57 Закону, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмійстатті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

За частиною 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майнамайнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки, зокрема, нерухомого майна, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіт про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує протии результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 24 постанови № 6 від 7 лютого 2014 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону про виконавче провадження.

При цьому судам необхідно враховувати, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувача заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

При цьому суди мають враховувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному проваджені, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності.

Виходячи з зазначених норм матеріального права та встановлених судом обставин справи, порушень з боку державного виконавця з приводу проведення виконавчих дій по оцінці майна попередніми судовими рішеннями не встановлено; виконавчі дії державний виконавець провів відповідно до вимог закону та у встановлені строки, звіти про оцінку майна, що знаходилось в іпотеці банку на забезпечення зобов'язань боржника за кредитним договором, не оскаржувались, а тому на момент проведення прилюдних торгів були правомірними.

Суди вважали законною і оцінку земельної ділянки, оскільки рішенням суду від 15 червня 2010 року стягнуто борг за кредитним договором, і державний виконавець описав 5 листопада 2013 року вказане майно, яке знаходилось в іпотеці банку, правомірно.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що йому як іпотекодавцю відповідно до умов іпотечного договору не пропонувалось узгодити початкову ціну продажу предмета іпотеки, як того вимагає ст. 43 Закону України «Про іпотеку», не спростовують висновків суду, оскільки така початкова ціна вбачалась з звітів щодо оцінки майна, щодо оскарження яких позивач не звертався до суду.

При розгляді попередньої цивільної справи щодо оскарження дій державного виконавця суди виходили з безпідставності доводів боржника про те, що він був позбавлений можливості на рецензування звітів, які йому не надсилались, в тому числі і в повному обсязі, та про те, що на момент ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 10 квітня 2014 року звіти в матеріалах виконавчого провдаження були відсутні, оскільки йому надсилались рекомендованим листом 21 листопада 2013 року копії звітів з зазначенням вартості оціненого майна, і він знав про результати оцінки, оскільки, звертаючись до суду зі скаргою 15 квітня 2014 року, посилався на неналежність методів оцінки та заниження вартості майна і на те, що майно безпідставно передане на примусову реалізацію.

Доводи про те, що йому не надсилали копії звітів в повному обсязі, суд визнав безпідставними, оскільки ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язує державного виконавця повідомляти сторонам про результати визначення вартості чи оцінки майна, а не направлення в повному обсязі звітів про оцінку майна, і він не звертався до державного виконавця з питання рецензування звітів.

ОСОБА_3 не звертався до суду і зі скаргою на дії державного виконавця з приводу уцінки майна на 30%, а не на 25%, з посиланням на положення Закону України «Про іпотеку».

З матеріалів справи вбачається, що станом на 28 листопада 2012 року за боржником рахувалось чотири земельні ділянки в м. Глухів, в тому числі кадастровий номер НОМЕР_3 по АДРЕСА_2, площею 0,1 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с.45, т.1). Була продана з прилюдних торгів земельна ділянка саме з проданим житловим будинком з мансардою.

Ці об'єкти на підставі договору іпотеки від 9 квітня 2008 року та додаткового договору до нього від 12 січня 2009 року були внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, з якого вбачається, що до нього були внесенні обтяження на підставі договору іпотеки та додаткого договору до нього, та на підставі постанов державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

З рішення виконавчого комітетту Глухівської міської ради від 30 вересня 2008 року № 304 вбачається, що на клопотання ОСОБА_3 зобов'язано КП «Глухівське БТІ» переоформити йому право власності на житловий будинок з мансардою з присвоєнням поштової адреси АДРЕСА_1.

У звітах про вартість нерухомого майна зазначені всі технічні показники по нерухомому майну.

Доводи позивача про те, що державний виконавець безпідставно описав земельну ділянку, на яку як на предмет іпотеки не зверталось стягнення за рішенням суду, яка була проадана за заниженою ціною, є безпідставними.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач, всупереч вказаним вимогам процесуального закону, не надав доказів реального порушення його прав з огляду на ті обставини, на які він посилається, обґрунтовуючи позов, зокрема, на те, що уцінка майна, яке продавалось на прилюдних торгах, була проведена на 30%, а не на 25%, як те передбачено Законом України «Про іпотеку», і майно могло бути продане за вищою ціною, ніж та, що була встановлена після уцінки майна.

Земельна ділянка, продана на прилюдних торгах, була описана державним виконавцем в порядку виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, і такі дії узгоджуються з положеннями Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 3.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року №68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158 з послідуючими змінами і доповненнями.

Частиною п'ятою статті 62 Закону України "Про виконавче провадження», пунктом 7.1 Тимчасового положення, абзацом третім підпункту 5.12.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158, передбачені підстави і порядок призначення повторних прилюдних торгів, а також порядок уцінки нереалізованого майна.

У разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця та з інших, визначених Тимчасовим положенням причин, прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися. У такому разі призначаються повторні прилюдні торги, на яких стартова ціна лота може бути зменшена, але не більше ніж на 30 відсотків. Уцінка майна проводиться державним виконавцем у десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, після чого реалізація майна за вказаною ціною повинна бути проведена впродовж місяця з дня проведення уцінки.

Посилання позивача на те, що банку не пропонувалось забрати майно за його початковою ціною після перших торгів, які не відбулись, також не спростовують висновків суду, оскільки таке право, а не обов'язок, банку як іпотекодержателя, останній в цій частині не вважає порушеним і з цих підстав банк дії державного виконавця не оскаржував.

Право власності на майно не може бути набуте банком всупереч його волі, а тому з цих підстав відсутні підстави вважати порушеними права позивача.

Не надав позивач доказів і тому, що, на його думку, необхідна для проведення прилюдних торгів інформація не була поміщена перед їх проведенням, що б давало можливість продати майно за більш вигідною ціною, перешкодою чому стала, на його думку, і публікація повторного повідомлення про проведення прилюдних торгів лише 26 березня 2014 року, тобто через 9 днів з моменту уцінки майна і лише на одному веб-сайті, а не на трьох.

Посилаючись на не дотримання вимог п. п. 3.5, 3.6, 3.3.9 Тимчасового положення, позивач не довів, які необхідні відомості щодо житлового будинку з мансардою, не були зазначені в інформаційному повідомленні та як це вплинуло на результати прилюдних торгів.

Посилаючись на те, що в порушення ст. 43 Закону України «Про іпотеку», згідно якої спеціалізована організація не пізніше, ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів, позивач вважав, що інформаційне повідомлення про проведення торгів, доведене неналежним способом або в неналежному друкованому засобі масової інформації, зменшує можливість участі в торгах потенційних покупців і, відповідно, впливає на формування ціни реалізації.

Зазначаючи, що повідомлення не були розміщені в місцевих друкованих засобах інформації - газетах «Неделя» або «Трибуна», позивач не довів, в чому виразилось порушення його прав недотриманням, як він вважає, правил про інформування невизначеного кола осіб щодо проведення торгів. З матеріалів справи вбачається, що інформація про проведення прилюдних торгів була поміщена у двох обласних виданнях (а.с.71 - 78, т.2), а тому доводи про те, що поміщення в місцевих ЗМІ оголошення підвищило б ціну продажу майна, є припущенням, не підтвердженим доказами в справі.

З зазначених підстав є необґрунтованими і посилання позивача на те, що зміст опублікованих ПП «Нива - В.Ш.» інформаційних повідомлень на відповідному веб-сайті не відповідає вимогам п. п. 3.6, 3.10 Тимчасового положення: не містить інформації про строки сплати гарантійного внеску учасника прилюдних торгів, найменування, адресу банку, номер рахунка спеціалізованої організації для його сплати, номер депозитного рахунка органу державної виконавчої служби для сплати коштів, дату та час ознайомлення з майном, обмеження на його використання, процент зносу.

Посилання на порушення пунктів 3.12 та 4.1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року №68/5, в зв'язку з відсутністю заяви учасників торгів, що вони не є пов'язаними особами зі спеціалізованою організацією або її службовими особами, а також не проведення відеозапису прилюдних торгів, також не спростовують висновків суду, оскільки такі обставини, які б свідчили про порушення прав позивача з огляду на зазначені факти, в справі не доведені.

Посилання позивача на те, що реалізація іпотечного майна незаконно відбулася одним лотом, хоча відповідно до умов іпотечного договору, будинок і земельна ділянка, на якій він розміщений, - це окремі об'єкти, які мають окремі поштові адреси та індивідуальні оціночні акти, що є порушенням п. 2.5 Тимчасового положення, суд обгрунтовано ввважав безпідставними з огляду на положення ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої разом з житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

Не спростовують висновків суду і доводи позивача про те, що в порушення вимог п. 6.3 Тимчасового положення стягувачу, боржникові та спеціалізованій організації не надсилалась копія акта державного виконавця від 23 квітня 2014 року про реалізацію предмета іпотеки будинку та земельної ділянки, оскільки зазначена обставина не впливає на законність проведення прилюдних торгів.

Доводи позивача про те, що в даному випадку слід застосувати ч. 3 ст. 61 ЦПК України, згідно якої обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, також є безпідставними.

Позивач при цьому посилається на ухвали суду від 14 травня 2014 року і від 17 червня 2014 року, якими, відповідно, були визнані неправомірними та скасовані результати оцінки нерухомого майна, зокрема, житлового будинку за адресою АДРЕСА_1; присадибної земельної ділянки (забудованої земельної ділянки) загальною площею 1000 кв. м за адресою АДРЕСА_1, а також було визнано неправомірним та скасовано акт опису й арешту майна від 05 листопада 2013 року земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_2, оскільки ухвалами апеляційного суду Сумської області зазначені ухвали суду першої інстанції в послідуючому були скасовані.

За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 12 серпня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -