Ухвала суду № 61902585, 10.10.2016, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7316/15-к

Провадження № 1-кп/727/14/16

У Х В А Л А

10 жовтня 2016 року Шевченківський районний суд міста Чернівці в складі:

Головуючого - судді: Слободян Г.М.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

за участю учасників судового провадження:

- прокурора: Ротар С.Б.

- потерпілої ОСОБА_2

- захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

- обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 приміщення Шевченківського райсуду м. Чернівці кримінальну справу у кримінальному провадженні, за №12015260040001853 від 15.06. 2015р. по обвинуваченню: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого 10.04. 2013 року за адресою м. Чернівці вул. Барбюса, 6, терміном на 6 місяців; проживаючого за останньою відомою адресою - м. Чернівці вул. Лазурна, дачний кооператив «Кірпічний», раніше неодноразово судимого, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України, -

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого і проживаючого за останньою відомою адресою: м. Чернівці вул. Димківська, 46, раніше неодноразово судимого, - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 190 ч.2, 186 ч.3КК України, -

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8; раніше неодноразово судимого: - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду на розгляді знаходиться обвинувальний акт від 01.09. 2015 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № №12015260040001853 від 15.06.2015р. відносно обвинувачених ОСОБА_6 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України; ОСОБА_7, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 190 ч.2, 186 ч.3 КК України та ОСОБА_8 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України.

В судовому засіданні, на обговорення учасників процесу винесені клопотання, які поступили з Чернівецької установи виконання покарань № 33 від обвинуваченого ОСОБА_7, відповідно від 10.08 та 15.08. 2016р. та безпосередньо в судовому засіданні були на прохання останнього оголошені, зокрема, за клопотанням від 10.08. 2016 року вимоги обвинувачений мотивує про в виключення з числа доказів і визнання недопустимим, неналежним доказом - протокол огляду місця подій від 15.06. 2015 року, обґрунтовуючи доводи клопотання тим, що слідча дія огляд місця подій від 15.06. 2015 року за місцем проживання потерпілої ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 23) був проведений не уповноваженою на те особою, слідчим Пославським А.А., який згідно вимог чинного КПК України не був включений до групи слідчих щодо проведення досудового розслідування, яким фактично відповідно до дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду місця подій від 15.06. 2015 року в потерпілої ОСОБА_2 огляд було проведено в нічний період часу з 22 години о 06 ранку, що є недопустимим, зі згоди потерпілої, яка безпосередньо в момент проведення слідчої дії у приміщенні не знаходилася, а перебувала на вулиці. Вважає, що вищенаведений доказ здобутий внаслідок порушення вимог кримінально процесуального законодавства, а тому його слід визнати не допустимим, не належним.

В доводах, викладених в інших клопотаннях, а саме від 15.08. 2016 року посилається на те, що лист касира ПСП «Мамаївське» ОСОБА_9 копії двох касових ордерів від 12 травня 2015 року (т.3 а.с. 234); листа адресований прокуратурі про долучення касових ордерів ПСП «Мамаївське» (т.3 а.с. 235); - листа ПСП Мамаївське із двома видатковими касовими ордерами від 12 травня 2015 року ПСП «Мамаївське» (код ЄДРПОУ 22852212) (т.3 а. с. 236-238) є недопустимими доказами, оскільки він своєї вини в інкремінуємому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 190 КК України не визнає; дане обвинувачення спростовується показами потерпілого в судовому засіданні ОСОБА_10, при цьому, вказуючи на те, що ніяких коштів від останнього він не отримував. Просить вищенаведені докази, що були досліджені судом визнати не належними. А, також просить визнати не належним та не допустимим доказ протоколу проведення слідчого експерименту від 18.06. 2015 року, так як в ньому зазначений на його думку неповнолітній свідок ОСОБА_8, а також з тих підстав, що останній в період з 17.06. 2015р. по 19.06. 2015 року був незаконно затриманий працівниками міліції, посилаючись на його твердження в судовому засіданні, а також на заяву останнього про здійснення на нього тиску і дачі показів проти нього. Вважає, що і даний доказ в рамках кримінального провадження слід визнати недопустимим.

Заслухавши думку учасників судового кримінального провадження прокурора Ротар С.Б. який просив відмовити в задоволенні клопотання, вважаючи що оцінка усіх доказів на предмет їх недопустимості і неналежності має вирішуватися в нарадчій кімнаті при ухваленні остаточного вироку, думку потерпілої ОСОБА_2, яка підтримала позицію прокурора, а також думку захисників ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, відповідно обвинувачених, які підтримали вищенаведені клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом в судовому засіданні після заслуховування думки учасників судового провадження, про щ постановляється ухвала. У частині 1 ст. 89 КПК вказується, що питання допустимості доказів вирішуються під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. Перевірка достовірності доказів дійсно вимагає зіставлення з іншими матеріалами провадження, отримання додаткових доказів, які підтверджують або спростовують доказ, що перевіряється. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 86 КПК України). У частині 2 статті 89 КПК України чітко вказується, що визнання доказів недопустимими здійснюється виключно в судовому порядку за клопотанням сторін.

В клопотанні про визнання доказів недопустимими (в даному випадку виключення з числа доказів як недопустимого, не належного) повинні бути чітко викладені підстави неналежності доказів, отримання з порушенням встановленого КПК порядку, незаконність джерела, отримання доказу неналежним суб'єктом, тощо. Обов'язок доказування обставин, що є підставою для виключення доказів, покладається на сторону, що заявила таке клопотання.

Як встановлено в судовому засіданні, вищенаведені докази викладені в клопотаннях обвинуваченого ОСОБА_7 були предметом дослідження в порядку вимог ст. 349 КПК України. Крім цього, сторона обвинувачення прокурор і потерпіла ОСОБА_2 заперечували проти визнання вище перелічених обвинуваченим ОСОБА_7 доказів недопустимим і не належними.

Відповідно до ухвали суду від 27.04. 2016 року клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про визнання доказів неналежними і недопустимими, зокрема - листа касира Приватного сільськогосподарського підприємства «Мамаївське» ОСОБА_9 з копіями двох касових ордерів від 12 травня 2015 року (т.3 а.с. 234); листа адресований прокуратурі про долучення касових ордерів Приватного сільськогосподарського підприємства «Мамаївське» (т.3 а.с. 235); - листа Приватного сільськогосподарського підприємства «Мамаївське» з двома видатковими касовими ордерами від 12 травня 2015 року Приватного сільськогосподарського підприємства «Мамаївське» (код ЄДРПОУ 22852212) (т.3 а. с. 236-238) було залишено без задоволення.

Таким чином, суд виходячи з вимог ч. 1 ст. 89 КПК України, де чітко регламентовано законодавцем питання вирішення недопустимості, неналежності доказів, зокрема, що перевірка (оцінка) достовірності доказів вимагає зіставлення з іншими матеріалами провадження в їх сукупності, отримання додаткових доказів, які підтверджують або спростовують доказ, що перевіряється, а також те, що дані питання вирішуються судом під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при ухваленні остаточного судового рішення по справі, вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про визнання доказів, а саме протоколу огляду місця подій від 15.06. 2015 року за місцем проживання потерпілої ОСОБА_2 Г,К., (т. 1 а.с. 23); листа касира ПСП «Мамаївське» ОСОБА_9 копії двох касових ордерів від 12 травня 2015 року (т.3 а.с. 234); листа адресований прокуратурі про долучення касових ордерів Приватного сільськогосподарського підприємства «Мамаївське» (т.3 а.с. 235); - листа Приватного сільськогосподарського підприємства Мамаївське з двома видатковими касовими ордерами від 12 травня 2015 року Приватного сільськогосподарського підприємства «Мамаївське» (код ЄДРПОУ 22852212) (т.3 а. с. 236-238) та протоколу проведення слідчого експерименту від 18.06. 2015 рокуза участю ОСОБА_8 ( т.1 а.с. 71 75) недопустимими і неналежними слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 350 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 від 10.08 2016р. та від 15.08. 2016 року про виключення з числа доказів як недопустимого і неналежного, а саме протоколу огляду місця подій від 15.06. 2015 року за місцем проживання потерпілої ОСОБА_2 Г,К., (т. 1 а.с. 23); листа касира ПСП «Мамаївське» ОСОБА_9 копії двох касових ордерів від 12 травня 2015 року (т.3 а.с. 234); листа адресований прокуратурі про долучення касових ордерів Приватного сільськогосподарського підприємства «Мамаївське» (т.3 а.с. 235); - листа Приватного сільськогосподарського підприємства Мамаївське з двома видатковими касовими ордерами від 12 травня 2015 року Приватного сільськогосподарського підприємства «Мамаївське» (код ЄДРПОУ 22852212) (т.3 а. с. 236-238) та протоколу проведення слідчого експерименту від 18.06. 2015 року за участю ОСОБА_8 ( т.1 а.с. 71 75) залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Слободян Г.М.