Рішення № 61901940, 26.09.2016, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" вересня 2016 р.Справа № 921/518/14-г/15

Господарський суд Тернопільської області

у складі головуючого судді Стадник М.С. , судді Боровець Я.Я. , судді Півторака М.Є.

розглянув справу

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача 1: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с.Остап'є, Підволочиський район, Тернопільська область

до відповідача 2: Підволочиського районного бюро технічної інвентаризації, АДРЕСА_5

про відшкодування збитків (упущеної вигоди) в сумі 273 202 грн. 47 коп.

За участю представника позивача: ОСОБА_3, довіреність №3578 від 21.09.2016р.

Суть справи:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та Підволочиського районного бюро технічної інвентаризації про відшкодування збитків (упущеної вигоди) в сумі 273 202 грн. 47 коп (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 14.09.2016р.) солідарно.

Ухвалою суду від 28.05.2014р. порушено провадження у справі.

Ухвалами від 17.06.2014р., 25.06.2014р. та 23.07.2014р. розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалах та ухвалою від 23.07.2014р. строк розгляду спору продовжено до 12.08.2014р.

Ухвалою суду від 30.07.2014р. у справі №921/518/14-г/15 у складі суду: ОСОБА_4, призначено судову економічну та судову технічну експертизи, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково - дослідного інституту судових експертиз та Тернопільському національному технічному університету ім.І.Пулюя відповідно.

Ухвалою суду від 24.06.2015р. провадження у справі поновлено та призначено її до розгляду на 01.07.2015р.

Ухвалою суду від 01.07.2015р. прийнято справу до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді Галамай О.З., суддів: Андрушків Г.З., Півторак М.Є. та призначено її до розгляду на 22.07.2015р.

Ухвалою суду від 22.07.2015р за розпорядженням керівника апарату суду внесено зміни до складу колегії суддів, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Андрушків Г.З., та призначено судову колегію у складі: головуючого судді Галамай О.З., суддів: Півторак М.Є. та Андрусик Н.О.

Ухвалами суду від 22.07.2015р., 20.08.2015р. та 15.09.2015р. розгляд справи відкладався на 20.08.2015р., 15.09.2015р. та 23.09.2015р. відповідно.

Ухвалою суду від 23.09.2015р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів, до 07.10.2015р.

Ухвалою суду від 23.09.2015р. у справі №921/518/14-г/15 зупинено провадження у справі у зв'язку з призначенням додаткової судово-технічної експертизи, проведення якої доручено Тернопільському національному технічному університету ім. І.Пулюя .

Ухвалами суду від 22.03.2016р., у зв'язку з переведенням судді Галамай О.З. на посаду судді господарського суду Львівської області, внесено зміни до складу колегії суддів по розгляду справи, призначено судову колегію у складі: головуючого судді Стадник М.С., суддів: Півторака М.Є. та Андрусик Н.О., поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 05.04.2016р.

За розпорядженням керівника апарату, внесено зміни до складу колегії суддів по розгляду справи та призначено судову колегію у складі: головуючого судді Стадник М.С., суддів: Боровця Я.Я. та Півторака М.Є.

Ухвалою суду від 05.04.2016р. призначено судове засідання на 08.04.2016р.

Ухвалою суду від 08.04.2016р. провадження у справі зупинено та призначено додаткову судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково - дослідного інституту судових експертиз.

За розпорядженням керівника апарату, внесено зміни до складу колегії суддів по розгляду справи та призначено судову колегію у складі: головуючого судді Стадник М.С., суддів: Андрушків Г.З. та Півторака М.Є.

Ухвалою суду від 02.08.2016р. поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 23.08.2016р.

За розпорядженням керівника апарату, внесено зміни до складу колегії суддів по розгляду справи та призначено судову колегію у складі: головуючого судді Стадник М.С., суддів: Боровця Я.Я. та Півторака М.Є.

Ухвалами суду від 23.08.2016р., 06.09.2016р.та 19.09.2016р. розгляд справи відкладався.

Ухвалою суду від 19.09.2016р. прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду та відкладено розгляд справи на 26.09.2016р.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Позивач підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити. В обґрунтування заявлених вимог просить суд врахувати наступне: ФОП ОСОБА_2, всупереч умов договору купівлі - продажу від 15.06.2007р., звернувся до Підволочиського РБТІ із заявою про реєстрацію права власності на комплекс під №1А, який складається з цегляної печі для випалу цегли, загальною площею 307,1 кв.м. (зазначеною в генплані під літерою "А"), цегляної компресорної (зазначеної в генплані під літерою "б"), цегляного складу з побутовими кімнатою (зазначеної в генплані під літерою "в"), піднавісів (дерев'яні стовпи), зазначені в генплані під цифрами "1-2-3-4-5-6", під навісу (металеві стовпи), зазначені в генплані під цифрою "7", які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 не надавши доказів на підтвердження факту проведення розрахунку за майно, а саме нотаріально посвідченої заяви продавця, оформлення якої передбачено умовами договору; Підволочиське РБТІ, в порушення вимог п.3.5.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, без доказів оплати, а саме нотаріально засвідченої заяви, неправомірно зареєструвало 26.01.2009р. право власності за ОСОБА_2, видавши йому свідоцтво про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3, та своїми діями порушило право власника (ОСОБА_1.) на майно; рішенням Підволочиського районного суду від 19.10.2012р. у справі №2-258/12р., яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 06.12.2012р., визнано недійсною реєстрацію права власності на комплекс за ФОП ОСОБА_2 та розірвано договір купівлі - продажу від 15.06.2007р. укладеного між ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в особі його представника ОСОБА_7; позивач протягом тривалого часу не мав змоги використовувати приміщення в цілях здійснення підприємницької діяльності, у зв'язку з чим не отримав упущену вигоду, наявність якої підтверджено висновками експертів. Вважає, що вина ОСОБА_2 та Підволочиського районного бюро технічної інвентаризації доведена матеріалами справи, а тому просить стягнути солідарно з відповідачів упущену вигоду від здійснення господарської діяльності по виробництву цегли з використанням технічної можливості комплексу майна у сумі 273 202,47 грн. згідно розрахунку встановленого експертом. Просить суд звернути увагу, що відповідачі не надали заперечень на висновки експертів, а отже погодилися з такими.

Відповідач 1 у відзиві на позов від 17.06.2014р. проти позову заперечив, стверджуючи про безпідставність позовних вимог, так як: позивачем не надано доказів упущеної вигоди, так як він підприємницької діяльності не здійснював, оскільки для виготовлення цегли необхідно дозвіл на використання цегельно - черепичної сировини, яка відноситься до корисних копалин; не подано доказів використання виробничих потужностей цегельного заводу для здійснення підприємницької діяльності; позивач спірне майно передавав в оренду ОСОБА_2 (договір оренди №1 від 01.04.2008р.), з якого рішенням Підволочиського районного суду від 13.03.2013р. стягнуто на користь ОСОБА_1 11 957,53 грн. орендної плати, а тому вважає, що позивач фактично використовував спірне майно та отримував прибуток у вигляді орендної плати за період з 26.01.2009р. по 03.09.2012р.; відповідно до договору купівлі-продажу обладнання від 14.05.2007р. позивач передав у власність ОСОБА_2 частину обладнання цегельного заводу, а саме: 1/2 частини транспортера для переміщення цегли, преси по виготовленню цегли ФМК-8 та ФМК-21, та відповідно до договору купівлю-продажу обладнання від 14.05.2007р. ОСОБА_6 передав у власність ОСОБА_2 частину обладнання цегельного заводу, а тому позивач не міг використовувати завод для виготовлення цегли без даного обладнання. Щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2, представник пояснив, що розписками підтверджено виконання сторонами умов договору купівлі - продажу про проведення повного розрахунку, а Підволочиське РБТІ не порушувало законних прав та інтересів позивача, а тому не може нести будь-якої відповідальності, в тому числі і відшкодування упущеної вигоди.

Представники позивача заперечили пояснення представника відповідача 1 щодо періоду стягнення орендної плати, зазначивши, що рішенням Підволочиського районного суду від 13.03.2013р. стягнуті кошти за період з 01.04.2008р. по 26.01.2009р., оскільки з 26.01.2009р. за ОСОБА_2 незаконно зареєстровано право власності на об'єкт (цегельний завод).

Відповідач 1 відзив на позов, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, та висновків експертів, викладених у додаткових судово-економічній та технічній експертизі не надав, жодних клопотань суду станом на 26.09.2016р. не заявив. В процесі розгляду справи відповідач 1 подав клопотання від 07.04.2016р. про подальший розгляд справи без його участі.

Підволочиське РБТІ у запереченні на позов від 17.06.2014р. проти позовних вимог заперечило, посилаючись на те, що державна реєстрація права власності комплексу цегельного заваду проведена відповідно до чинного законодавства на підставі поданих ОСОБА_2 документів, оскільки підстави для відмови в такій реєстрації були відсутні. Щодо посилань позивача на п.3.5.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, звернув увагу, що в редакції положення станом на день звернення ОСОБА_2 про реєстрацію, такий пункт був відсутній, а тому реєстратор не зобов'язаний був перевіряти подані документи на відповідність законодавству. Вважає, що відповідальність за достовірність даних поданих документів несе ОСОБА_2

Відповідач 2 відзив на позов, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, та висновків експертів, викладених у додаткових судово-економічній та технічній експертизі не надав, жодних клопотань суду станом на 26.09.2016р. не заявив. В процесі розгляду справи Підволочиське РБТІ подавало клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників сторін, встановлено:

- рішенням виконавчого комітету Остап`ївської сільської ради від 28.02.2005р. встановлено право власності ОСОБА_1 на 29/100 комплексу в АДРЕСА_3, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_4 від 14.12.2005р.;

- між СГ ТОВ "Лорд" в особі директора ОСОБА_10, що діє на підставі Статуту (далі - Продавець), та приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі - Покупець 1) та приватним підприємцем ОСОБА_6 (далі - Покупець 2) укладено договір купівлі-продажу від 10.06.2005р., відповідно до умов якого Продавець передає у власність Покупця - 1 та Покупця - 2, а Покупець - 1 та Покупець - 2 приймають у власність у рівних частках по 1/2 частині обладнання цегельного заводу, а саме по 1/2 частині транспортера для переміщення цегли, по 1/2 частині преса для виготовлення цегли ФМК-8 та по 1/2 частині преса для виготовлення цегли ФМК-21, які на момент купівлі-продажу у справному стані, та сплачують за це майно по 38 500,00 грн., загалом - 79 000,00 грн.;

- між ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_2 від імені якого діє ОСОБА_9 на підставі довіреності (Покупець) укладено договір купівлі-продажу обладнання, відповідно до якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця 1/2 частини транспортера для переміщення цегли та пресів по виготовленню цегли ФМК-8 та ФМК-21, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4, а Покупець зобов`язувався прийняти об'єкт продажу, сплатити ціну продажу в сумі 42600 доларів США, що по курсу НБУ складає 215130 грн. із розстрочкою платежу до 01.12.2008р. Право власності на об'єкт продажу переходить до Покупця після проведення повної оплати за майно, та передається майно на підставі акту приймання - передачі протягом п'яти днів з моменту надходження коштів;

- між ОСОБА_6 (Продавець) та ОСОБА_2 від імені якого діє ОСОБА_9 на підставі довіреності (Покупець), 14.05.2007р. укладено аналогічного змісту договір купівлі-продажу обладнання, відповідно до якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця 1/2 частини транспортера для переміщення цегли та пресів по виготовленню цегли ФМК-8 та ФМК-21, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4, а Покупець зобов`язувався прийняти об'єкт продажу, сплатити ціну продажу в сумі 42 600,00 доларів США, що по курсу НБУ складає 215 130,00 грн. та які сплачуються з розстрочкою платежу: до 01.08.2007р. - 126 250,00 грн. (еквівалент 25 000,00 доларів США); до 01.12.2007р. - 25 250,00 грн. (еквівалент 5 000,00 доларів США); до 01.12.2008р. - 63 630,00 грн. (еквівалент 12 600,00 доларів США). Право власності на об'єкт продажу переходить до Покупця після проведення повної оплати за майно, та передається майно на підставі акту приймання - передачі протягом п'яти днів з моменту надходження коштів;

- між приватним підприємцем ОСОБА_1 (Сторона - 1), приватним підприємцем ОСОБА_6 (Сторона - 2) та ОСОБА_7, який діє від імені ОСОБА_2 (Сторона - 3), укладено 17.05.2007р. договір про спільну діяльність відповідно до умов якого, сторони зобов`язуються шляхом об'єднання майна та зусиль спільно діяти у сфері комерційної діяльності для досягнення спільних господарських цілей: модернізації виробництва керамічної цегли; збільшення кількості і якості випускаємої продукції; отримання прибутку від спільної діяльності, який розподіляється в наступному порядку: ОСОБА_2 - 50%; ОСОБА_6 - 25%, ОСОБА_1 - 25%. Термін дії договору - з моменту підписання до 05.01.2008р.;

- між ОСОБА_6, ОСОБА_1 (Продавці) та ОСОБА_7, який діє від імені ОСОБА_2 (Покупець), укладено нотаріально посвідчений 15.06.2007р. серії ВЕР №215274 Договір купівлі-продажу (далі Договір купівлі - продажу комплексу), відповідно до умов якого Продавці продали, а Покупець придбав комплекс цегельного заводу, під АДРЕСА_5 загальною площею 307,1 кв.м., що складається із (цегляної) печі для випалу цегли, загальною площею - 307,1 кв.м., зазначеної у генплані під літ. "А", (цегляної) компресорної, зазначеної в генплані під літ. "Б", (цегляного) складу з побутовими кімнатами, зазначеного в генплані під літ."В", піднавісів (дер.стовпи), зазначених під цифрами "1-2-3-4-5-6", піднавісу (мет. стовпи), зазначеного в генплані під цифрою "7", яке належить на праві власності ОСОБА_6 - 71/100 частини майна та ОСОБА_1 - 29/100 частини майна. Покупець зобов'язується сплатити до 01.12.2008р. вартість майна в сумі 99 099,00 грн. (екв. 19 800,00 дол. США). Передача відчужуваного майна здійснюється протягом 5-ти робочих днів з моменту надходження коштів, що засвідчується актом приймання - передачі майна. У п.11 Договору купівлі - продажу комплексу міститься застереження, що право власності на комплекс, що відчужується, виникає у Покупця з моменту державної реєстрації договору після повного розрахунку за комплекс, при цьому факт повного розрахунку підтверджується нотаріально посвідченою заявою продавця про розрахунок;

- між ОСОБА_6, ОСОБА_1 (Орендодавець) та ОСОБА_7 (Орендар), укладено договір оренди №1 від 01.04.2008р., відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду приміщення загальною площею 307,1 м2 за адресою: АДРЕСА_6 та сплачує орендну плату в сумі 50 000,00 грн. з ПДВ за рік. Згідно п.5.1 договору оренди, він діє з моменту його підписання до 01.04.2009р.;

- за заявою ОСОБА_2, на підставі Договору купівлі - продажу комплексу від 15.06.2007р. серії ВЕР №215274, Підволочиським РБТІ проведено 26.01.2009р. реєстрацію права власності на нерухоме майно - комплекс, за ОСОБА_2, про що свідчить витяг з Реєстру;

- Рішенням господарського суду Тернопільської області №6/112-2070 від 27.11.2012р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2013р., що набрало законної сили, розірвано Договір купівлі-продажу обладнання від 14.05.2007р., укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 та Договір купівлі-продажу обладнання від 14.05.2007р. укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зобов'язано ФОП ОСОБА_2 передати ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_1 транспортер для переміщення цегли, прес по виготовленню цегли ФМК-8 та прес по виготовленню цегли ФМК-21, у зв'язку з не проведенням повної оплати за обладнання в обумовлені сторонами строки.

- Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 27.10.2010р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 23.12.2010р., відмовлено у задоволенні позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу від 15.06.2007р., визнання недійсною реєстрації права власності спірного майна за ОСОБА_2, стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання вказаного договору купівлі-продажу, стягнення орендної плати по договору оренди від 01.04.2008р. за необґрунтованістю позовних вимог. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду Україні з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.04.2012р. скасовано рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 27.10.2010р. та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 23.12.2010р., справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками нового розгляду справи, ухвалою Підволочиського суду від 18.10.2012р. роз'єднано позовні вимоги і вимоги до ОСОБА_7 про стягнення орендної плати виділено у самостійне провадження, а рішенням Підволочиського районного суду від 19.10.2012р. та додатковим рішенням від 26.10.2012р. у справі № 2-258/12р., яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 06.12.2012р., що набрало законної сили, розірвано Договір купівлі-продажу комплексу цегельного заводу у зв'язку з не оплатою комплексу у встановлені строки та визнано недійсною реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме на комплекс цегельного заводу по АДРЕСА_7 за договором купівлі-продажу від 15.06.2007р., укладеним між ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в особі його представника ОСОБА_7, як здійсненої з порушенням вимог чинного законодавства.

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 13.03.2013р. у справі №2/604/12/13, зміненого ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 03.06.2013р., стягнуто з ОСОБА_7: на користь ОСОБА_6 - 30 619,09 грн.,з яких: 23 343,10 борг по орендній платі по Договору оренди від 01.04.2008р. за період 01.04.2008р. по 26.01.2009р., 4 878,71 грн. інфляційні та 2 397,28 грн. річні; на користь ОСОБА_1 12 506,38 грн., з яких 9 534,50 грн. - борг по орендній платі по Договору оренди від 01.04.2008р. за період 01.04.2008р. по 26.01.2009р., 1 992,71 грн. - інфляційні та 979,17 грн. річні. Рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, факти, встановлені вищезазначеними рішеннями, мають преюдиційне значення та не потребують доказування у даній справі.

Позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідачів наступним: набувши шляхом здійснення незаконної реєстрації 26.01.2009р. права власності на комплекс цегельного заводу відповідач ФОП ОСОБА_2, а відповідач Підволочиське РБТІ провівши реєстрацію такого права власності, позбавив ФОП ОСОБА_1 можливості проводити діяльність із використання виробничих потужностей заводу. Це право власності за ним зберігалося з 26.01.2009р. по 06.12.2012р., до набрання чинності рішенням Підволочиського суду Тернопільської області, яким реєстрацію права власності визнано недійсною. Зазначеними вище діями відповідачів позивачеві заподіяно збитків у виді упущеної вигоди - доходів, які він міг би реально одержати за звичайних обставин, якби право ОСОБА_1, як власника 29/100 частки у праві власності на завод, не було порушено.

Суд, на підставі ст. 43 ГПК України, давши оцінку поданих сторонами доказам та наведеним представниками сторін в процесі розгляду справи доводам в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

При цьому, суд виходив із наступного:

- статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.16 ЦК України, ч.2 ст.20 ГК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті.

Предметом спору в даній справі є вимога позивача про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у зв'язку з протиправною поведінкою відповідачів, а саме неправомірним зайняттям відповідачем 1 цегельного заводу за участю Відповідача 2, що на правах власності належить позивачу, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 614 ЦК України).

Згідно статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Дана норма Закону кореспондується зі ст.224 ГК України, згідно якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності згідно ст.623 ЦК України.

З огляду на положення статті 22 ЦК України та статті 224 ГК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Тобто, пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, що потерпілий кредитор дійсно планував отримати відповідні доходи, все зробив для їх отримання, мав для цього всі можливості і неодмінно отримав би такий дохід, якби договір був виконаний належним чином.

Отже, за змістом статей 22, 611, 612, 614, 623 ЦК України, ст.224 ГК України для застосування такого засобу відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками, вина та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Матеріалами справи підтверджено наявність у діях ФОП ОСОБА_2 усіх складових, з якими закон пов'язує настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків, зокрема упущеної вигоди :

1/ протиправна поведінка боржника доведена:

- рішенням господарського суду Тернопільської області від 27.11.2012р. у справі №6/112-2070, яке набрало законної сили 12.02.2013р., яким розірвано Договір купівлі-продажу обладнання від 14.05.2007р., укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 та Договір купівлі-продажу обладнання від 14.05.2007р. укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зобов'язано ФОП ОСОБА_2 передати ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_1 транспортер для переміщення цегли, прес по виготовленню цегли ФМК-8 та прес по виготовленню цегли ФМК-21, у зв'язку з порушенням ФОП ОСОБА_2 умов договору, а саме не проведення до 01.12.2008р. повної оплати за обладнання;

- рішенням Підволочиського районного суду від 19.10.2012р. та додатковим рішенням від 26.10.2012р. у справі № 2-258/12р., яке набрало законної сили 06.12.2012р., розірвано Договір купівлі-продажу комплексу цегельного заводу у зв'язку з неоплатою ОСОБА_2 комплексу у встановлені строки, а саме до 01.12.2008р. та визнано недійсною реєстрацію права власності на нерухоме майно: комплекс цегельного заводу по АДРЕСА_7 за договором купівлі-продажу від 15.06.2007р., укладеним між ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в особі його представника ОСОБА_7, як здійсненої ОСОБА_2 29.01.2009р. з порушенням вимог чинного законодавства;

2/ сума збитків (упущеної вигоди) ОСОБА_1 від здійснення господарської діяльності по виробництву цегли з врахуванням технічної можливості 29/100 частини комплексу становить 273 202,47 грн. за період з 26.01.2009р. по 06.12.2012р., що підтверджено :

- висновками первинної судово-економічної експертизи №1292/14-22 від 27.03.2015р. та додаткової судово-економічної експертизи №373/16-22 від 21.06.2016р., первинної технічної експертизи від 12.11.2014р. та додаткової технічної експертизи від 05.03.2016р., дослідження яких проводилося з врахуванням технічної можливості комплексу майна. Експертними висновками встановлено, що ФОП ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 здійснювали підприємницьку діяльність по виготовленню цегли, підтвердженням чого є: податкові розрахунки сум доходів і сум сплачених з них податків за 2007 рік; розрахункові відомості про нарахування і перерахування страхових внесків; звіти про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 9 місяців 2007 року, копії Журналу відпуску цегли за 2007 рік, які долучались відповідачем ОСОБА_2 до матеріалів справи № 2-258/12р. (що розглядалась Підволочиським районним судом Тернопільської області), яка одночасно є свідченням провадження у 2007 році спільної діяльності між ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7; договір про спільну діяльність між ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 17.05.2007р.; договір оренди комплексу №1 від 01.04.2008р., укладений між ОСОБА_6, ОСОБА_1 та орендарем ОСОБА_7, який використовувався для здійснення господарської діяльності по виготовленню цегли, що підтверджено і рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 13.03.2013р. у справі №789/577/13 про стягнення орендної плати за період дії договору з 01.04.2008р. по 26.01.2009р., а саме у його мотивувальній частині зазначено як обставини, встановлені судом те, що ОСОБА_7 дійсно використовував потужності заводу, у тому числі з використанням праці найманих працівників; приписи про усунення порушень законодавства про охорону праці.

Вищезазначені обставини свідчать про використання цегельного заводу за призначенням, а тому розмір упущеної вигоди встановлений експертним дослідженням є реальним.

3/ причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками:

- будучи неплатоспроможним виконати умови договорів купівлі - продажу обладнання та комплексу цегельного заводу, ОСОБА_2 не врегулював питання оплати шляхом внесення змін до договорів, не відмовився від них, як передбачено його умовами, а вдався до незаконних дій по проведенню реєстрації за собою права приватної власності на нерухоме майно, яке разом з обладнанням складає цілісний майновий комплекс; був обізнаним у незаконності своїх дій, незаконно утримував комплекс цегельного заводу у своєму користуванні, тим самим унеможливив використання його ОСОБА_1, чим спричинив йому збитки;

4/ вина:

- так як відповідач ФОП ОСОБА_2 не довів, що вживав всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання по договорах купівлі - продажу та неможливість їх виконання у зв'язку з форс - мажорними обставинами, не надав доказів на підтвердження обставин, які спонукали його до здійснення дій щодо протиправного позбавлення ОСОБА_1 права власності на майно та обмеження у його здійсненні, тим самим не довів відсутності вини у спричинені збитків;

5/ встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди:

- в даному випадку такими доказами є здійснення заходів направлених на повернення майна у свою власність для здійснення підприємницької діяльності по виготовленню цегли шляхом звернення з позовами до господарського та цивільного судів, так як між сторонами виник спір щодо права власності на майно, а тому такий вирішувався у судовому порядку, як передбачено умовами договору: п.13.2 Договору купівлі - продажу обладнання сторони передбачили, що у разі невиконання сторонами умов договору договір розривається за рішенням суду; у п. 15 Договору купівлі - продажу комплексу передбачено відмову від умов договору за взаємною згодою сторін, а у разі наявності спору, такий вирішується в судовому порядку.

Доводи заявлені відповідачем у відзиві на позов судом відхиляються ,як необґрунтовані та спростовані матеріалами справи.

При таких обставинах, позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом стягнення коштів із ФОП ОСОБА_2

Заперечення Підволочиського РБТІ відхиляються, так як здійснення реєстрації права власності за ОСОБА_2 з порушенням чинного законодавства встановлено рішенням суду і даний факт не потребує доказування.

Разом з тим, в позові до Підволочиського РБТІ відмовляється за відсутності усіх елементів складу цивільного правопорушення, враховуючи, що реєстрація проводилася тільки нерухомого майна, а упущена вигода розрахована з врахуванням цілісного комплексу з обладнанням.

Судовий збір в сумі 4 098,00 грн. та вартість експертизи сплаченої ОСОБА_1 у сумі 6 391,24 грн. покладається на ФОП ОСОБА_2 згідно ст.49 ГПК України та Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.43, 49, 82, 84 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (с. Остап'є, Підволочиського району, Тернопільської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_8, ідентифікаційний код: НОМЕР_2) 273 202 (двісті сімдесят три тисячі двісті дві) грн. 47 коп. упущеної вигоди, 4098 (чотири тисячі дев'яносто вісім) грн. 00 коп. судового збору, витрати на оплату послуг за проведення експертних економічних та технічних досліджень в сумі 6 391 (шість тисяч триста дев'яносто одна) грн. 24 коп.

3. В позові про стягнення солідарно з Підволочиського районного бюро технічної інвентаризації (АДРЕСА_4 на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_8, ідентифікаційний код: НОМЕР_2) 273 202 (двісті сімдесят три тисячі двісті дві) грн. 47 коп. упущеної вигоди відмовити.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено "05" жовтня 2016р.

Головуючий суддя М.С. Стадник

Суддя Я.Я. Боровець

Суддя М.Є.Півторак