Постанова № 61900060, 10.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 жовтня 2016 року письмове провадження № 826/9899/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Долинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-Франковській області, Надвірнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області, Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (надалі по тексту - позивач, ПАТ «Укрнафта») звернулось до суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (надалі також - відповідач 1), Долинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-Франковській області (надалі також - відповідач 2), Надвірнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі також - відповідач 3), Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (надалі також - відповідач 4), Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також- відповідач 5), Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (надалі також - відповідач 6) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.02.2016 № 0000172201, від 23.12.2015 № 0005251500, від 24.12.2015 № 0006352200 та від 03.03.2016 № 0000022200, від 18.12.2015 № 0000942201, від 09.03.2016 № 0001452301, від 30.11.2015 № 0001192201/397, від 13.01.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень.

Представники відповідачів проти позовних вимог заперечували з підстав правомірності прийняття оскаржуваних рішень. Представник відповідача 4 в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України суд дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами по справі проведено планову виїзну перевірку структурних підрозділів ПАТ «Укрнафта» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період 01.04.2012 по 31.12.2014.

Зокрема, Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області проведено планову виїзну перевірку НГВУ «Бориславнафтогаз» ПАТ «Укрнафта», за результатами якої складено акт від 30.11.2015 року №810/22-01/00136544. В акті перевірки відповідач 1 зазначає, що внаслідок подання уточнюючих розрахунків за період з серпня 2014 року по грудень 2014 року виникло заниження зобов'язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ у сумі 644 413,60 грн., у тому числі: за серпень 2014 року в сумі 94 299,66 грн., за вересень 2014 року в сумі 67 656,19 грн., за жовтень 2014 року в сумі 75 863,13 грн., за листопад 2014 року у сумі 192 453,44 грн., за грудень 2014 року у сумі 214 141,18 грн. На підставі зазначеного акта перевірки відповідач 1 склав податкове повідомлення-рішення від 24.02.2016 № 0000172201, яким НГВУ «Бориславнафтогаз» ПАТ «Укрнафта» визначено за податковим зобов'язанням - 644 413,6 грн; за штрафними санкціями - 161 103,4 грн.

Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області проведено виїзну планову документальну перевірку НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта», за результатами якої складено акт від 09.12.2015 № 2246/09-05-22/00136490, зі змісту якого вбачається, що відповідач 2 дійшов висновку, що позивач внаслідок уточнення податкових зобов'язань із збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за серпень-грудень 2014 року занизив сплату відповідного збору в сумі 4 703 493 грн, в т.ч.: серпень 2014 року - 782 027 грн, вересень 2014 року - 266 766 грн, жовтень 2014 року - 302 312 грн, листопад 2014 року - 1 625 680 грн, грудень 2014 року - 1 726 708 грн. На підставі зазначеного акта перевірки відповідач 2 склав податкове повідомлення-рішення від 23.12.2015 № 0005251500, яким НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» визначено за основним платежем - 4 703 492,72 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 175 873,2 грн.

Надвірнянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області проведено планову виїзну документальну перевірку НГВУ «Надвірнанафтогаз» ПАТ «Укрнафта», за результатами якої складено акт перевірки від 08.12.2015 № 383/22-00136515, зі змісту якого вбачається, що при поданні уточнюючих податкових декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за серпень-грудень 2014 року НГВУ «Надвірнанафтогаз» ПАТ «Укрнафта», на думку відповідача 3, порушено вимоги підпункту «в» пункту 317.2 статті 317 Податкового кодексу України щодо діючого тарифу, п. 315.1 статті 315 Податкового кодексу України щодо об'єкта оподаткування, п. 23.1 статті 23 ПКУ щодо бази оподаткування по вказаному виду збору та занижено суму податкового зобов'язання за серпень-грудень 2014 року на суму в розмірі 5684289,95 гривень. Як вбачається з акта перевірки відповідача 3 було встановлено два порушення при декларуванні позивачем та сплаті за серпень-грудень 2014 року податкових зобов'язань з цільової надбавки, а саме: перше - заниження податкового зобов'язання, у зв'язку із чим відповідачем 3 складено податкове повідомлення-рішення від 24.12.2015 № 0006352200, яким визначено зобов'язання за основним платежем у сумі 5 684 289,95 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1421072,49 грн; друге - несвоєчасна сплата самостійно задекларованого зобов'язання з цільової надбавки за жовтень 2014 року. За виявленим фактом несвоєчасної сплати податкового зобов'язання за жовтень 2014 року відповідачем 3 прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «Ш» від 03.03.2016 № 0000022200, яким визначено штраф у сумі 50 500,04 грн.

Охтирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Сумській області проведено документальну планову виїзну перевірку НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта», за результатами якої було складено акт від 08.12.2015 № 142/18-11-22/05398533, в якому відповідач 4, зокрема зазначає, що перевіркою повноти нарахування збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності внаслідок подання уточнюючих розрахунків, встановлено його заниження у сумі 15 845 770,73 грн, в тому числі за серпень 2014 року в сумі 3 3131 503,43 грн, вересень 2014 року в сумі 2 812 376,43 грн, жовтень 2014 року в сумі 3 118 225,80 грн, листопад 2014 року в сумі 3 358 275,64 грн, грудень 2014 р. в сумі 3 425 389,43 грн. На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 4 прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2015 № 0000942201, яким визначено зобов'язання за основним платежем у сумі 15 845 770,73 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 961 442,68 грн.

Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавські області проведено планову виїзну перевірку НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта», за результатами якої складено акт від 17.11.2015 № 2603/16-01-22-02-09/22525915. В тексті відповідного акта відповідачем 5 зазначено, що позивачем, внаслідок подання уточнюючих розрахунків, занижено збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності в сумі 3 423 263 грн, у тому числі за серпень 2014 року на 453929,75 грн, за вересень 2014 року на 504351,67 грн, за жовтень 2014 року на 639286,42 грн, за листопад 2014 року на 787572,09 грн, за грудень 2014 року на 1 038 122,87 грн. На підставі акта перевірки відповідачем 5 прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.12.2015 № 0001452301, яким визначено зобов'язання за основним платежем у сумі 3 423 262,8 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 855 815,7 грн. Податкове повідомлення-рішення від 03.12.2015 № 0001452301 було скасовано ГУ ДФС у Полтавській області рішенням про результати розгляду скарги від 22.02.2016 № 658/10/16-31-10-04-11 в частині 164 110,69 грн у зв'язку з цим було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.03.2016 № 0001452301, яким визначено зобов'язання за основним платежем у сумі 3 291 974,25 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 822 993,56 грн.

Прилуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області проведено планову виїзну перевірку НГВУ «Чернігівнафтогаз» ПАТ «Укрнафта», за результатами якої складено акт від 16.11.2015 № 491/22-00136573. В тексті акта перевірки відповідач 6 зазначив, що позивачем занижено збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за 2014 рік в сумі 4 879 659,18 грн, у тому числі за серпень 2014 року на 894 558,67 грн, за вересень 2014 року на 904 729,16 грн, за жовтень 2014 року на 760 666,58 грн, за листопад 2014 року на 1 087 888,98 грн, за грудень 2014 року на 1 231 815,79 грн. На підставі вищезазначеного акта перевірки відповідачем 6 прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.11.2015 № 0001192201/397, яким визначено зобов'язання за основним платежем у сумі 4 879 659,18 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 219 914,8 грн.

Вважаючи протиправними спірні податкові повідомлення-рішення відповідачів, позивач звернувся з відповідним адміністративним позовом до суду про визнання їх протиправними та скасування.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, що на момент виникнення спірних операцій).

Порядок обчислення і сплати збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності у спірний період визначався статтями 314 - 317 Кодексу.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII було внесено зміни до Кодексу в частині, зокрема правил оподаткування збором у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності. Відповідний Закон набув чинності 01.04.2014.

Платниками збору у вигляді цільової надбавки, відповідно до пункту 314.1 статті 314 Кодексу у редакції Закону № 1166-VII визначались суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, у тому числі уповноважені особи договорів простого товариства, які:

а) провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів;

б) споживають імпортований ними природний газ як паливо або сировину;

в) споживають видобутий ними природний газ як паливо або сировину.

З дати набуття чинності Законом № 1166-VII, тобто з 01.04.2014 р., у позивача та його структурних підрозділів як самостійних платників цільової надбавки на підставі підпункту «в» пункту 314.1 статті 314 Кодексу виник додатковий обов'язок сплачувати цільову надбавку за обсяги природного газу, які споживаються в якості палива або сировини.

Об'єктом оподаткування збору у вигляді цільової надбавки Кодекс в редакції Закону № 1166-VII визначав вартість природного газу в обсязі, зокрема видобутому та спожитому як паливо або сировина нафтогазовидобувним підприємством або його підрозділами, що визначені платниками у підпункті «в» пункту 314.1 статті 314.

Відповідно до статті 316 Кодексу в редакції Закону № 1166 збір справляється у розмірі 2 відсотків на обсяги природного газу, що постачаються для таких категорій споживачів «ґ) суб'єкти господарювання, у тому числі уповноважені особи простих товариств, що визначені у підпункті «в» пункту 314.1 статті 314».

Порядок обчислення і сплати збору визначався статтею 317 Кодексу, пунктом 317.1. якої в редакції Закону № 1166-VII передбачалось, що споживачами є такі категорії: населення, бюджетні установи, підприємства комунальної теплоенергетики, теплові електростанції, електроцентралі та котельні суб'єктів господарювання, в тому числі блочні (модульні) котельні, інші суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які використовують природний газ для виробництва товарів та надання послуг, на інші власні потреби. При цьому, пунктом 317.2. статті 317 Кодексу під діючим тарифом визначались одна з наступних величин:

а) ціна природного газу для відповідної категорії споживачів без урахування тарифів на його транспортування і постачання споживачам та суми податку на додану вартість для платників, що визначені у підпункті «а» пункту 314.1 статті 314;

б) митна вартість оформлення природного газу для платників, що визначені у підпункті «б» пункту 314.1 статті 314;

в) середня митна вартість імпортованого природного газу, що визначається в порядку, визначеному цим Кодексом, для платників, що визначені у підпункті «в» пункту 314.1 статті 314.

Таким чином, з урахуванням змін, внесених Законом № 1166-VII, база оподаткування збором у вигляді цільової надбавки, так званий діючий тариф, для позивача встановлювалась за середньою митною вартістю імпортованого природного газу, яка визначалась у порядку, визначеному Кодексом.

Статті 314-317 Кодексу не містили порядку визначення середньої митної вартості імпортованого природного газу для цілей оподаткування збором.

Порядок визначення середньої митної вартості імпортованого природного газу визначався абзацом 6 частини 4 підпункту 263.6.2 пункту 263.6 статті 263 Кодексу, якою на момент набрання чинності Законом № 1166-VII було встановлено правила визначення бази оподаткування платою за користування надрами для видобування корисних копалин та в якій зазначалось, що фактичною ціною реалізації для газу природного вважається: «для іншого газу природного, видобутого іншими, ніж визначені статтею 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» категорії газовидобувників, - середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період. Середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період, обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та передається ним до 5 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, до 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, розміщує визначену ціну реалізації відповідної вуглеводневої сировини на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі та повідомляє центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Отже, середня митна вартість імпортованого газу обчислювалась центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику (Міністерство фінансів України) за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику. Оприлюднювалась середня митна вартість імпортованого природного газу Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

Матеріалами справи підтверджується, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України відповідно до пункту 263.6 статті 263 Кодексу на своєму офіційному веб-сайті оприлюднювало інформацію про фактичну ціну реалізації для газу природного (середню митну вартість імпортованого природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України) за квітень, травень та червень 2014 року.

Позивач, за відсутності іншого порядку визначення бази оподаткування збором у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, для визначення бази оподаткування таким збором правомірно керувався абзацом 6 частини 4 підпункту 263.6.2. пункту 263.6. статті 263 Кодексу з урахуванням інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 № 1621-VII, який набув чинності 03.08.2014, положення абзацу 6 частини 4 підпункту 263.6.2. пункту 263.6. статті 263 Кодексу були змінені. Зокрема, починаючи з 03.08.2014 коментована норма Кодексу передбачала, що фактичною ціною реалізації для газу природного вважається: «для іншого газу природного - ціна, що дорівнює граничному (максимальному) рівню ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики».

При цьому правила оподаткування збором у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, закріплені в підпункті «в» пункті 317.2 статті 317 Кодексу, не змінилися, база оподаткування протягом та після серпня 2014 року продовжувала визначатись виходячи з середньої митної вартості, що повинна була визначатись в порядку, встановленому Кодексом.

Тобто з наведеного вбачається, що з набранням чинності Закону № 1621-VII, а саме - з 03.08.2014, з положень Кодексу було виключено єдиний існуючий у ньому порядок визначення середньої митної вартості імпортованого природного газу.

Аналіз діючих у відповідний період норм та понять Кодексу дозволяє дійти висновку, що норми останнього починаючи з серпня 2014 року не містили порядку визначення середньої митної вартості імпортованого природного газу для цілей оподаткування жодним з податків та зборів, що в свою чергу унеможливлювало визначення бази оподаткування збором у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ.

Окремо суд вважає за потрібне зазначити, що починаючи з серпня 2014 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на своєму офіційному веб-сайті не оприлюднювало фактичну ціну реалізації для газу природного (середню митну вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України).

Відповідні обставини підтверджуються й листом Державної фіскальної служби України від 19.10.2015 № 38390/7/99-99-15-04-01-17 «Про середню митну вартість імпортованого природного газу за серпень - грудень 2014 року», в тексті якого зазначено, що Законом України від 31 липня 2014 року № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» абзац шостий підпункту 263.6.2 пункту 263.6 статті 263 Кодексу викладено у новій редакції, яка не містить порядку визначення середньої митної вартості. Інформація щодо митного оформлення за митними деклараціями, заповненими у звичайному порядку, обсягів природного газу, що переміщується через митний кордон України протягом серпня-грудня 2014 року, Державною фіскальною службою було надіслано до Міністерства економічного розвитку і торгівлі. При цьому на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі інформація про величини середньої митної вартості за серпень-грудень 2014 року відсутня.

Разом з тим суд вважає за потрібне зазначити, що з серпня 2014 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на своєму офіційному веб-сайті в окремі періоди оприлюднювало фактичну ціну реалізації газу природного, яка дорівнювала граничному (максимальному) рівню ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, що встановлювався Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Така ціна, однак не може вважатися середньою митною вартістю імпортованого природного газу, оскільки визначена у відмінному порядку та для відмінних цілей. Той факт, що оприлюднені у серпні - грудні 2014 року Мінекономрозвитку ціни не були та самими відповідачами не вважаються базою оподаткування збором підтверджується як змістом згаданого листа ДФС від 19.10.2015 № 38390/7/99-99-15-04-01-17, так і позицією відповідачів, викладеною в актах перевірки. Ціни, наведені в листі ДФС від 19.10.2015 № 38390/7/99-99-15-04-01-17, які на переконання відповідачів, повинні були використовуватися в якості бази оподаткування збором у серпні-грудні 2014 року не дорівнюють цінам, що оприлюднювалися у серпні - грудні 2014 року як фактичні ціни реалізації природного газу у розмірі граничного (максимального) рівня ціни природного газу, що реалізується промисловим споживачам та іншим суб'єктами господарювання, що встановлювався Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Відповідно до пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи.

Пунктом 23.2. ст. 23 Кодексу передбачено, що база оподаткування і порядок її визначення встановлюються Податковим кодексом України для кожного податку окремо.

Пунктом 29.1 статті 29 Кодексу передбачено, що обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів.

Відповідно п. 7.1. ст. 7 Кодексу під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: платники податку; об'єкт оподаткування; база оподаткування;ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. Згідно з п. 7.4. ст. 7 Кодексу елементи податку, визначені в пункті 7.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.

Враховуючи те, що показник середньої митної вартості імпортованого природного газу є грошовим виразником бази оподаткування збором, відсутність такого виразника має своїм наслідком відсутність бази оподаткування, що унеможливлює визначення платником податку свого податкового зобов'язання у розмірі, відмінному від « 0». Тому, на переконання суду, позивач правомірно виправив допущену ним помилку при визначенні та декларуванні збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за період з серпня по грудень 2014 року, коли Кодексом не встановлювався порядок визначення середньої митної вартості імпортованого природного газу як бази оподаткування збором, шляхом подання відповідачам уточнюючих розрахунків від 30.06.2015.

При цьому суд критично оцінює посилання відповідачів на лист ДФС України від 19.10.2015 № 38390/7/99-99-15-04-01-17 «Про середню митну вартість імпортованого природного газу за серпень - грудень 2014 року» як на підставу для визначення позивачем бази оподаткування збором у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за серпень-грудень 2014 року з огляду на те, що порядок визначення середньої митної вартості імпортованого газу повинен був визначатись в порядку, передбаченому Кодексом. Нормами законодавства на період з серпня по грудень 2014 року ДФС України не було уповноважено визначати базу оподаткування збором у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ на період з серпня по грудень 2014 року, а тому такі дії податкового органу суперечать положенням частини другої статті 19 Конституції України. Крім того, суд дотримується позиції, що визначення бази оподаткування збором у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ у жовтні 2015 року для цілей оподаткування нею за період з серпня по грудень 2014 року є недопустим.

Судом встановлено, що порядок визначення середньої митної вартості для цілей оподаткування збором був законодавчо встановлений лише з набранням чинності 01.01.2015 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014. Зокрема, відповідно до підпункту «в» підпункту 1.5. пункту 29 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу в редакції Закону № 71-VIII середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період, обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та передається ним до 5 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, який до 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, розміщує на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що документально та нормативно не підтверджується, що задекларовані платником податків уточнюючі зобов'язання з цільової надбавки за серпень-грудень 2014 року були заниженими та такими, що визначені з порушенням положень Кодексу.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача про заниження зобов'язань позивача із збору за серпень-грудень 2014 року, не може вважатись обґрунтованим і висновок відповідача 3 про застосування штрафу у зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання з цільової надбавки за жовтень 2014 році у розмірі, на який таке зобов'язання було завищено, та про що відповідачу 3 на дату прийняття податкового повідомлення-рішення від 03.03.2016 № 0000022200 про визначення штрафу у сумі 50 500,04 грн. було відомо.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні податкові повідомлення-рішення відповідачів, виходить з критеріїв оцінки рішення суб'єкта владних повноважень, встановлених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться прийняття рішень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами не доведено правомірності прийнятих ними оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. В свою чергу наведені вище обставини свідчать про протиправність дій відповідачів, а тому спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Приймаючий до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.02.2016 № 0000172201, винесене Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.12.2015 № 0005251500, винесене Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.

4. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.12.2015 № 0006352200 та від 03.03.2016 № 0000022200, винесені Надвірнянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення рішення від 18.12.2015 № 0000942201, винесене Охтирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Сумській області.

6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення рішення від 09.03.2016 № 0001452301, винесене Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області.

7. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення рішення від 30.11.2015 № 0001192201/397, винесене Прилуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області.

8. Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390) понесені ним витрати зі сплати судового збору:

- у розмірі 2 378 грн. (дві тисячі триста сімдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області;

- у розмірі 2 378 грн. (дві тисячі триста сімдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області;

- у розмірі 3 756 грн. (три тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Надвірнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області;

- у розмірі 2 378 грн (дві тисячі триста сімдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області;

- у розмірі 2 378 грн (дві тисячі триста сімдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області;

- у розмірі 2 378 грн (дві тисячі триста сімдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.О. Арсірій