Постанова № 61898524, 05.10.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2016 р. Справа № 809/971/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Дубінській І.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представників відповідача - Карпаш Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-03-105/132 та №09-03-105/133 від 21.07.2016, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-03-105/132 та №09-03-105/133 від 21.07.2016.

Позовні вимоги мотивовано тим, що при розгляді справи про накладення штрафів відповідачем відхилено клопотання про виклик свідків, які б спростували твердження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про їхню роботу без укладення договору, однак взято до уваги тільки пояснення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Зазначає, що впродовж перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах позивач здійснювала виплату заробітної плати, вела облік робочого часу, сплачувала податки і збори. Стосовно невиплати ОСОБА_4 заробітної плати за квітень-травень 2016 року, посилається на закриття провадження постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області по справі №345/2568/16-п від 11.08.2016 за частиною 1 статті 41 Кодексу про адміністративні правопорушення України. Одночасно, зазначає про відсутність з 23.05.2016 ОСОБА_4 на роботі та звільнення її наказом від 20.07.2016 за прогул.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та поясненні (а.с.37). Просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, з підстав, викладених у письмовому запереченні (39-43). У задоволені позову просила відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Начальником Управління Держпраці у Івано-Франківській області, розглянувши акт перевірки від 08.07.2016 №09-03-0012/338, встановлено порушення вимог частин першої та третьої статті 24, частин першої та другої статті 115 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 24 Закону України «Про оплату праці», постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 17.06.2015 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (а.с.45-47).

У зв'язку з встановленими порушеннями, постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-03-105/132 від 21.07.2016, керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, вирішено накласти на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 87000,00 грн. (а.с.7-9).

Згідно висновку постанови №09-03-105/132 від 21.07.2016, з посиланням на встановлене позаплановою перевіркою, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 оформила неналежним чином трудові відносини між нею та ОСОБА_5 і ОСОБА_4 в період з жовтня 2015 року по березень 2016 року, зокрема допустила до виконання роботи продавців без оформлення трудового договору.

Постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-03-105/133 від 21.07.2016, керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, на підставі абзацу 3 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, вирішено накласти на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 4350,00 грн. (а.с.10).

За висновком постанови №09-03-105/133 від 21.07.2016, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не виплачено заробітну плату за фактично виконану роботу ОСОБА_4, згідно табеля обліку робочого часу працівників за квітень-травень 2016 року ОСОБА_4 відпрацьовано 17 робочих днів, однак нарахування заробітної плати за фактично відпрацьований час не проведено.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, визначено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Відповідно до абзаців 2 та 3 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно частин першої та третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 17.06.2015 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України постановлено: установити, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Відповідно пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, під час розгляду справи про накладення штрафу заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Однак, заперечення ОСОБА_1 та твердження того, що прийняла на роботу на посаду продавця ОСОБА_4 з 26.04.2016, згідно наказу від 25.04.2016. №6 та повідомлення про прийняття на роботу, звернення з клопотанням до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про виклик свідків, які б спростували твердження ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з приводу роботи без оформлення ними трудових відносин (а.с.11-12), відповідачем при розгляді справи про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю не було взято до уваги.

Натомість, саме з пояснень ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 відповідачем зроблено висновки, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 працювали продавцями у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з жовтня 2015 року по березень 2016 року та отримували заробітну плату без оформлення ними трудових відносин (а.с.48-54).

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім пояснень свідків, жодних інших доказів на підтвердження обгрунтованості постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-03-105/132 від 21.07.2016 в розмірі 87000,00 грн. відповідачем не надано.

При тому, що відповідачем не ураховано усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, пояснення свідків не доводять вчинення порушень фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 вимог частини першої та третьої статті 24 Кодексу Законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 17.06.2015 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», щодо допущення в період з жовтня 2015 року по березень 2016 року до виконання роботи та ОСОБА_5 і ОСОБА_4 без оформлення трудового договору.

При цьому, станом на момент здійснення перевірки факту перебування на робочому місці осіб без укладення трудового договору перевіряючими не встановлено та не зафіксовано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-03-105/132 від 21.07.2016 є необґрунтованою.

З приводу прийняття постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-03-105/133 від 21.07.2016 в розмірі 4350,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 115 Кодексу законів про працю України та частини першої статті 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні (частина друга статті 115 Кодексу законів про працю України).

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Однак, жодних доказів нарахування та виплати ОСОБА_4 заробітної плати з квітня по травень 2016 року за відпрацьованих 17 робочих днів позивачем не надано.

Посилання позивача на закриття провадження постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області по справі №345/2568/16-п від 11.08.2016 за частиною 1 статті 41 Кодексу про адміністративні правопорушення України, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення щодо строків проведення виплати заробітної плати ОСОБА_4, не спростовує не здійснення виплати заробітної плати саме з квітня по травень 2016 року ОСОБА_4, за відпрацьованих 17 робочих днів (а.с. 58).

Отже, підстав для скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-03-105/133 від 21.07.2016 в розмірі 4350,00 грн. суд не вбачає.

Таким чином, позов необхідно задовольнити у частині визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-03-105/132 від 21.07.2016, а у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-03-105/133 від 21.07.2016 слід відмовити.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 870,00 гривень.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-03-105/132 від 21.07.2016.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області (код 39784625) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 870 (вісімсот сімдесят) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 10.10.2016.