Постанова № 61896933, 10.10.2016, Київський районний суд м. Одеси

_______________________ Справа № 520/11472/16-а

Провадження № 2-а/520/603/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2016 року суддя Київського районного суду м. Одеси Васильків О.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

20.09.2016 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, в якому просить визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси № 828970 від 17.08.2016 року про відмову у перерахунку пенсій ОСОБА_1; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії виходячи із заробітної плати за період основної роботи з 01.07.1995 року по 30.06.2000 року на підставі довідки про заробіток для обчислення пенсії, виданої 8 Господарчо-розрахунковою дільницею, довідки про заробіток для обчислення пенсії від 12.10.2001 р. № 80 за період роботи за договором з 01.05.1998 року по 30.06.2001 року, виданої Державним підприємством «Енергоресурс» та на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5 за період роботи з 01.01.1998 року по 31.12.2000 року; звернути постанову до негайного виконання та стягнути на її користь судовий збір у сумі 551,20 грн.

При цьому позивач посилається на те, що 01 липня 2016 року звернулася до управління Пенсійного фонду в Київському районі м. Одеси із заявою про перерахунок пенсії із заробітної плати з 01.07.1995 року по 30.06.2000 року з урахуванням заробітної плати за роботу за сумісництвом в Державному підприємстві «Енергоресурс». При цьому, позивач надавала довідки про заробітну плату за період роботи з 01.02.1997 року по 31.01.2002 року, виданої 8 Господарчо-розрахунковою дільницею, довідки за період роботи з 01.01.1995 р. по 30.06.2000 р. від 23.11.2015 № 6781, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, довідку про заробітну плату за договором за період з 01.02.1998 року по 30.06.2000 року, виданої Державним підприємством «Енергоресурс», а також індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5 за період роботи з 01.01.1998 року по 31.12.2000 року, проте управлінням Пенсійного фонду в Київському районі м. Одеси було прийнято рішення № 828970 від 17.08.2016 року про відмову у перерахунку пенсій, в якому відмова ґрунтувалась на тому, що перерахунок пенсії з урахуванням довідки № 6781 від 23.11.2015 року недоцільний, оскільки зменшується розмір пенсії.

Ухвалою судді від 21.09.2016 року у даній справі відповідно до ст. 183-2 КАС України відкрито скорочене провадження.

07.10.2016 року до суду надійшли заперечення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, з яких вбачається, що відповідач просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. При цьому, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси посилається на те, що їх дії є правомірними та повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 01 липня 2016 року звернулася до управління Пенсійного фонду в Київському районі м. Одеси із заявою про перерахунок пенсії із заробітної плати з 01.07.1995 року по 30.06.2000 року з урахуванням заробітної плати за роботу за сумісництвом в Державному підприємстві «Енергоресурс». При цьому позивач надавала довідки про заробітну плату за період роботи з 01.02.1997 року по 31.01.2002 року, виданої 8 Господарчо-розрахунковою дільницею, довідки за період роботи з 01.01.1995 р. по 30.06.2000 р. від 23.11.2015 № 6781, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, довідку про заробітну плату за договором за період з 01.02.1998 року по 30.06.2000 року, виданої Державним підприємством «Енергоресурс», а також індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5 за період роботи з 01.01.1998 року по 31.12.2000 року.

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси рішенням № 828970 від 17.08.2016 року про відмову у перерахунку пенсій відмовлено у перерахунку пенсії на підставі того, що перерахунок пенсії з урахуванням довідки № 6781 від 23.11.2015 року недоцільний, оскільки зменшується розмір пенсії.

Судом досліджено надані позивачем письмові докази, а саме: копію трудової книжки, копію довідки про заробітну плату за період роботи з 01.02.1997 року по 31.01.2002 року, виданої 8 Господарчо-розрахунковою дільницею, копію довідки за період роботи з 01.01.1995 р. по 30.06.2000 р. від 23.11.2015 № 6781, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, копію довідки про заробітну плату за договором за період з 01.02.1998 року по 30.06.2000 року, виданої Державним підприємством «Енергоресурс», а також копію індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5 за період роботи з 01.01.1998 року по 31.12.2000 року.

Таким чином, судом встановлено, що позивачу з 08.11.2007 року Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси призначено пенсію за віком. Розрахунок заробітку для призначення пенсії було проведено із заробітної плати за період 01.01.1985 р. по 01.12.1989 р. на підставі довідки про заробітну плату від 08.06.2007 р. № 1987-Г-01-19, видану департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради. 01 липня 2016 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду в Київському районі м. Одеси із заявою про перерахунок пенсії із заробітної плати з 01.07.1995 року по 30.06.2000 року з урахуванням заробітної плати за роботу за сумісництвом в Державному підприємстві «Енергоресурс» та надала довідки про заробітну плату за період роботи з 01.02.1997 року по 31.01.2002 року, виданої 8 Господарчо-розрахунковою дільницею, довідку за період роботи з 01.01.1995 р. по 30.06.2000 р. від 23.11.2015 № 6781, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, довідку про заробітну плату за договором за період з 01.02.1998 року по 30.06.2000 року, виданої Державним підприємством «Енергоресурс», а також індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5 за період роботи з 01.01.1998 року по 31.12.2000 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року.

За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії, які подавались ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, видані за встановленою формою і містить всі необхідні відомості стосовно заробітної плати та періоду роботи у тих організаціях, в яких в цей період працювала позивач.

Записами трудової книжки ОСОБА_1 та довідками про роботу за договором підтверджуються вказані періоди.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, у справі № 1-11/2012 за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України зазначив, що Україна як соціальна держава визнає людину найвищою соціальною цінністю, розподіляє суспільне багатство згідно з принципом соціальної справедливості та піклується про зміцнення громадянської злагоди у суспільстві.

Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім'ї.

Згідно з Конституцією України держава забезпечує соціальну спрямованість економіки (частина четверта статті 13), що є основою для реалізації соціальних прав громадян, зокрема на соціальний захист та достатній життєвий рівень. Відповідно до Основного Закону України «кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло» (стаття 48), «пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом» (частина третя статті 46). Положення цих статей Основного Закону України конкретизують конституційне визначення України як соціальної держави, що передбачає участь суспільства в утриманні тих осіб, які через непрацездатність або з інших незалежних від них причин не мають достатніх засобів для існування.

Згідно із положеннями Загальної декларації прав людини 1948 року, кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення та на здійснення необхідних для підтримання її гідності та для вільного розвитку її особистості прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави (стаття 22). Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 року встановлює загальний обов'язок держав забезпечити здійснення прав, що передбачені цим пактом, у максимальних межах наявних ресурсів (пункт 1 статті 2).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» також констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Таким чином, соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

У частині першій статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Таким чином, соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, з огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси № 828970 від 17.08.2016 року про відмову у перерахунку пенсій ОСОБА_1; зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії виходячи із заробітної плати за період основної роботи з 01.07.1995 року по 30.06.2000 року на підставі довідки про заробіток для обчислення пенсії, виданої 8 Господарчо-розрахунковою дільницею, довідки про заробіток для обчислення пенсії від 12.10.2001 р. № 80 за період роботи за договором з 01.05.1998 року по 30.06.2001 року, виданої Державним підприємством «Енергоресурс» та на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5 за період роботи з 01.01.1998 року по31.12.2000 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст.ст. 71, 159-163 КАС України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, - задовольнити.

Визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси від 17.08.2016 року № 828970 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії виходячи із заробітної плати за період основної роботи з 01.07.1995 року по 30.06.2000 року на підставі довідки про заробіток для обчислення пенсії, виданої 8 Господарчо-розрахунковою дільницею, довідки про заробіток для обчислення пенсії від 12.10.2001 р. № 80 за період роботи за договором з 01.05.1998 року по 30.06.2001 року, виданої Державним підприємством «Енергоресурс» та на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5 за період роботи з 01.01.1998 року по31.12.2000 року з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Звернути постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 551 грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя Васильків О. В.