Ухвала суду № 61896038, 05.10.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/4240/14 Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І.

Провадження № 22-ц/783/6028/16 Доповідач в 2-й інстанції: Береза В. І.

Категорія:20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого судді - Берези В.І., суддів - Бойко С.М., Ванівського О.М., за участю секретаря судового засідання - Брикайло М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» в особі Львівської філії 14 Приватного підприємства «Нива-В.Ш.», Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_5, приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевська Т.С., треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_2, ОСОБА_7, про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання протиправними дій, визнання недійсним протоколом ПП « Нива -ВШ , визнання недійсним Акту державного виконавця, Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, державної реєстрації права власності; за позовом ОСОБА_9 до Приватного підприємства «Нива - В.Ш.» в особі Львівської філії 14 ПП «Нива В.Ш.», Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_5, приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевської Т.С., треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_2, ОСОБА_10 про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання протиправними дій, визнання недійсним протоколом ПП « Нива -ВШ, визнання недійсним Акту державного виконавця, Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, державної реєстрації права власності; за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» в особі Львівської філії 14 ПП «Нива-В.Ш.», Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_5, Приватного нотаріуса Дрогобицького нотаріального округу Манзілевської Т.С., треті особи ТзОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання протиправними дій, визнання недійсним протоколом ПП « Нива -ВШ , визнання недійсним Акту державного виконавця, Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, державної реєстрації права власності; за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» в особі Львівської філії 14 Приватного підприємства «Нива-В.Ш.», Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_5, приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевська Т.С., треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_10 про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання протиправними дій, визнання недійсним протоколом ПП «Нива -ВШ», визнання недійсним Акту державного виконавця, Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, державної реєстрації права власності,-

в с т а н о в и л а:

оскаржуваною ухвалою скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалами Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16.06.2014 року та 16.07.2014 року у даній цивільній справі.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_2, просить таку скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №442/4240/14.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ухвала постановлена за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, при постановленні ухвали судом були порушені та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Вказує на те, що дана ухвала винесена за відсутності сторін у справі, які не були обізнані з часом, датою та місцем судового розгляду, чим позбавлені можливості надавати свої заперечення проти заяви, користуватися правовою допомогою, іншими процесуальними правами. Окрім того, апелянт вважає, що судовий спір на сьогодні залишається невирішеним, справа перебуває у провадженні суду касаційної інстанції, що підтверджується ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільнихта кримінальних справз розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.04.2016 року. З посиланням на Постанову Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 зазначає, що потреба в забезпеченні позову не відпала, ОСОБА_5 на даний час має документи про право власності на об`єктнерухомого майна, правомірність набуття якого оскаржується апелянтом і справаперебуває у провадженні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільнихта кримінальних справ. На думку апелянта, ОСОБА_5 намагається відчужити нерухоме майно, що є предметом спору, створює апелянту перешкоди в доступі до майна, хоча має документи на право власності на 81% спірного нерухомого майна. Також вказує на обставини неправомірності придбання спірного майна.Суд при постановленні ухвали від 22.04.2016 року не врахував, що у разі задоволення позовних вимог апелянта у справі, що розглядається Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ, сторони приводяться до попереднього стану, і скасування заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по цій справі.

В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з`явилися, хоча були повідомлені про розгляд справи, а тому відповідно до ч.2 ст.305 та ч.2 ст.197 ЦПК України справу розглянуто у їхній відсутності без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалами Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16.06.2014 року та від 16.07.2014 року по даній справі було вжито заходи забепечення позову шляхом накладення заборон на відчуження нежитлового приміщення.

У даній справі 30.03.2015 року ухвалено рішення, яким у задоволенні вищевказаних позовів відмовлено та яке ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 10.03.2016 року залишене без змін (набрало законної сили).

Задовольняючи заяву про скасування вжитих ухвалами Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16.06.2014 року та від 16.07.2014 року заходів забезпечення позову у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки спір між сторонами вирішено рішенням, яке набрало законної сили, вжиті заходи забезпечення позову порушують право заявника на власність, передбачене ч. 4 ст. 41 Конституції України.

З таким висновком суду першої інстнції погоджується і колегія суддів.

У відповідності до положень частин 3, 5 та 6 статті 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу; питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову; якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили, проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на допущені судом першої інстанції порушення, які стосуються порядку розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову, а саме заяву розглянуто за відсутності сторін, які не були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про скасування заходів забезпечення позову поступила до суду 31.03.2016 р. /а.с. 1, т.5/, розгляд заяви призначено на 12.04.2016 року, однак такий не відбувся та справу відкладено на 22.04.2016 року /а.с.25, т.5/.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, адресовного ОСОБА_2 - апелянту по справі /а.с.37/, остання була повідомлена 15.04.2016 року про призначене судове зсідання на 22.04.2016 року, в якому було постановлено оскаржувану ухвалу.

Відповідно до ч.5 ст.154 ЦПК України питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт завчасного надіслання сторонам, в тому числі ОСОБА_2, повідомлення про судове засідання, та неявка осіб, в силу вищенаведеної норми - ч.5 ст.154 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_2 зазначає про те, що судовий спір на момент подання апеляційної скарги залишається невирішеним, справа перебуває у провадженні суду касаційної інстанції, а у разі задоволення позовних вимог апелянта у справі сторони повернуться до попереднього стану, і скасування заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по цій справі.

Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, у даній справі 30.03.2015 року ухвалено рішення, яким у задоволенні вищевказаних позовів відмовлено, рішення ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 10.03.2016 року залишене без змін, тобто набрало законної сили.

Дійшовши висновку про те, що спір між сторонами вирішено шляхом ухвалення рішення про відмову в задоволенні позовів та врахувавши конституційний принцип непорушності права власності, суд вірно застосував норму ч.6 ст.154 ЦПК України.

Крім того, в матеріалах справи наявна ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільнихта кримінальних справ від 28.07.2016 року, постановлена за результатом розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30.03.2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 10.03.2016 року. Згідно з даною ухвалою касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Вищезазначені обставини вказують на відсутність підстав для продовження існування заходів забезпечення позову у даній справі.

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи наведене, обґрунтування вимог апеляційної скарги не заслуговують на увагу, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, оскаржувану ухвалу як таку, що відповідає вимогам закону, залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.312, ст.ст.313,315,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: Береза В.І.

Судді: Бойко С.М.

Ванівський О.М.