Рішення № 61894845, 17.08.2016, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/3657/16-ц

Провадження №2/405/609/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2016 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого-судді: Іванової Л.А.

при секретарі: Береді Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницький цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Факторингова компанія «Рантье», звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 В. про стягнення боргу за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04.08.2014 року між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Л69.188.30649, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 5 299 грн. зі сплатою 25,25% річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Позивач також зазначив, що 31.12.2015 року між ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» та ПАТ «Ідея Банк» укладено договір факторингу № 31/12-1, згідно умов якого Клієнт(первісний кредитор, ОСОБА_2) відступив (передав у власність) Факторові (новому кредитору, позивачу) з 31.12.2015 року, а позивач, відповідно до договору факторингу та вимог чинного законодавства, набув право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором. Право вимоги позивач набув з моменту підписання акту прийому-передачі прав вимог. На виконання вимог ст.1082 ЦК України відповідача було письмово повідомлено на адресу його реєстрації про відступлення права вимоги ТОВ «Факторингова компанія «Рантье».

У порушення умов договору, відповідач свої зобовязання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого станом на 31.12.2015 року сума боргу відповідача за кредитним договором становила 6 195, 52 грн., із якої: основний борг у розмірі 3 843, 34 грн., прострочений борг у розмірі 1 141, 82 грн., прострочені проценти - 1 151, 89 грн., строкові проценти у розмірі 58, 47 грн. Після відступлення права вимоги відповідачем не було здійснено здійснено будь-яких виплат за договором, у звязку з чим станом на 30.03.2016 року заборгованість за кредитним договором становить 6 233 62 грн., з якої: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4 985, 16 грн., за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями у розмірі 1 248,46 грн.

З огляду на зазначене вище, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № Л69.188.30649 від 04.08.2014 року в розмірі 6 233, 62 грн., сплачений судовий збір при пред`явлені позову до суду в розмірі 1 378 грн. 00 коп.

Представник позивача в судове засідання не зявився, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, надав заяву (п.4 резолютивної частини позовної заяви) про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені в позові, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, повідомлений належним чином про час та місце судом розгляду справи, причини не явки не відомі, заяви, клопотання відсутні.

Зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, дослідивши матеріали справи та докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, виходячи з положень ст.10 та ст.11 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, ґрунтуються на вимогах закону, які регулюють спірні правовідносини та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою зазначеної вище статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що 04.08.2014 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Л69.188.30649, за умовами якого ОСОБА_2 надає Позичальнику кредит на поточні потреби, а Позичальник зобовязується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами та комісіями згідно з умовами ОСОБА_2 та Додатком № 1 від 04.08.2014 року до даного договору , який становить його невідємну частину. Відповідно до п.п.1.2,1.3,1.5 ОСОБА_2 надає кредит строком на 50 місяців, датою видачі кредиту є дата списання коштів з рахунку Банку. За користування Кредитом Позичальник сплачує проценти в розмірі 25, 2500% річних з розрахунку Банку. Ставки процентів та плати за обслуговування кредитної заборгованості передбачені цим ОСОБА_2, є стабільними і не змінюються під час всього періоду користування кредитом.

Відповідно до п. 2.1 ОСОБА_2 позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 50 щомісячних внесках до 4 дня/числа кожного місяця, при чому перші 49 внески/внесків у рівній сумі 172, 34 грн, а останній внесок 175, 23 грн. до 04.10.2018 року. Платежі здійснюватимуться на транзитний рахунок № 29097418830649.980 в банку , МФО 336310 з якого проводиться погашення заборгованості по кредиту в такій черговості: 1) для оплати прострочених процентів, простроченої плати за обслуговування кредитної заборгованості; 2) дня оплати простроченої заборгованості по кредиту ; 3) погашення строкових відсотків та строкової карти за обслуговування кредитної заборгованості; 4) для погашення строкової заборгованості по кредиту з урахуванням умов, передбачених п. 4.2.2 договору кредит; 5) для погашення штрафних санкцій (пені) згідно п. 4.3.1 кредитного договору; 6) для погашення іншої заборгованості.

Пунктом 2.2.2 ОСОБА_2 передбачено, що нарахування процентів здійснюється 2 рази на місяць за методом «факт/факт», а плата за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця до дати сплати щомісячного внеску. Нарахування процентів і плати за обслуговування кредитної заборгованості припиняється після повного повернення кредиту, а також у інших випадках, передбачених кредитним договором. Базою для нарахування процентів є непогашена сума кредиту, базою для нарахування плати за обслуговування кредитної заборгованості є початкова сума кредиту.

Пунктом 4.3.1 кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує пеню(штрафні санкції), що нараховуються за кожен день прострочки на прострочену суму (кредитних процентів, плати за обслуговування кредитної заборгованості) в розмірі 0,15 % - в період прострочення оплати від 1 до 60 днів, а 0,65%- в період прострочення оплати з 61 дня та по день повного погашення боргу за цим договором.

Пунктом 5.2 кредитного договору визначено, що цей договір вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє до 04.10.2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Факт отримання відповідачем коштів за зазначеним кредитним договором підтверджується меморіальним ордером № TR.1949675.1382.1758 від 07.08.2014 року на суму 5 299 грн.

Судом також встановлено, що 31.12.2015 року між ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» та ПАТ «Ідея Банк», було укладено договір факторингу № 51/12-2 за умовами якого клієнт (первісний кредитор) відступає (передає у власність) Факторові (новому кредитору) з 31 грудня 2015 року Права Вимоги під фінансування від Фактора, а Фактор набуває (приймає у власність) від Клієнта з 31 грудня 2015 року права вимоги та здійснює їх оплату (фінансування) Клієнту за плату. Фактор після переходу до нього Прав Вимоги стає кредитором за Кредитними договорами, укладеними між Клієнтом і Боржниками, та одержує право замість Клієнта вимагати від Боржників належного виконання ними зобовязань за такими Кредитними договорами в межах переданих Прав Вимоги. Права Кредитора за Кредитними договорами переходять до фактора за виключенням права на здійснення. Клієнтом договірного списання з рахунку/рахунків Боржників, що надане Клієнту згідно доручення Боржників відповідно до умов Кредитних договорів, згідно п.1.1., 1.2 кредитного ОСОБА_2.

Відповідно до п. 4.1 ОСОБА_2 клієнт на підставі цього ОСОБА_2 передає (відступає) Фактору, а Фактор набуває Права Вимоги до Боржників, зазначених у Реєстрі Боржників, що містяться в Додатку № 1, який є невідємною частиною цього ОСОБА_2.

Відповідно до Витягу з Додатку № 2 до договору факторингу 31/12 від 31.12.2015 року ПАТ «Ідея Банк» передано право вимоги ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» за кредитним договором № Л69.188.30649 від 04.08.2014 року, позичальник ОСОБА_1,сума за договором 5 299 грн., загальна сума заборгованості станом на 31.12.2015 року становить 6 195 грн. 52 коп.

Відповідно до ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового Кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Згідно з ч.1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч.1 ст. 1080 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Судом також встановлено, що позивач ТОВ «Факторингова компанія «Рантье»» направив на адресу відповідач ОСОБА_1І повідомлення про відступлення права вимоги та необхідність перерахування коштів для сплати заборгованості за договором на відповідні рахунки позивача.

Відповідно до довідки розрахунку заборгованості за кредитним договором № Л69.188.30649 від 04.08.2014 року, наданого позивачем, станом на 30.03.2016 року загальна заборгованість за кредитним договором становить: 6 233, 62 грн., з якої за тілом кредиту у розмірі 4 985, 16 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями у розмірі 1 248,46 грн.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України договір являється обовязковим для виконання сторонами, при цьому відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

З огляду на викладене вище, оцінивши докази по справі в їх сукупності, приймаючи до уваги, що відповідно до умов кредитного договору, зобов`язання сторін є дійсними до повного їх виконання, суд вважає, що права позивача ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» порушені неналежним виконанням зобовязання за умовами кредитного договору № Л69.188.30649 від 04.08.2014 року в частині повернення кредиту, процентів та платою за обслуговування кредитної заборгованості відповідачем ОСОБА_1, на підставі чого позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, у звязку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 378 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.ст.526, 610, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 59, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье», код ЄДРПОУ 39288002, заборгованість за кредитним договором № Л69.188.30649 від 04.08.2014 року в розмірі 6 233 (шість тисяч двісті тридцять три ) грн. 62 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье», код ЄДРПОУ 39288002, судовий збір в розмірі 1 378 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда Л.А. Іванова