Вирок № 61891410, 10.10.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

1-кп/243/486/2016

243/4826/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2016 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Сидоренко І.О.,

при секретарі Рудь Т.В.,

за участю:

прокурора Бєліка Ф.О.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 11 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження № 12016050000000254 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, раніше не судимого, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

28 березня 2016 року, приблизно о 09 годин 30 хвилин, у світлий час доби, водій ОСОБА_3, керуючи на підставі доручення належним на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7, технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-211340-120-22», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, діючи в порушення п.п. 12.4, 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

- п. 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год;

- п. 12.9. Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил; -

здійснював рух по проїжджій частині дороги вулиці Ленінградська з боку центру м. Слов'янська у напрямку міста Краматорська в м. Слов'янську Донецької області, з перевищенням дозволеної швидкості руху транспортних засобів у населених пунктах, а саме зі швидкістю не менш ніж 88.2-92.1 км/годину, та поблизу будинку АДРЕСА_2 про вказаній вулиці в м. Слов'янськ Донецької області, діючи в порушення вимог п.п. 2.3 «б», 12.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

п. 2.3 -Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 12.3 - У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

діючи необережно - проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, маючи об'єктивну можливість в умовах необмеженої оглядовості спостерігати за дорожньою обстановкою та станом дорожнього покриття, не маючи перешкод технічного характеру, порушуючи швидкісний режим в межах населеного пункту, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та скоїв ексцентричне попутне зіткнення лівою передньою частиною керованого ним автомобіля марки «ВАЗ-211340-120-22», реєстраційний номер НОМЕР_1 з правою бічною центральною частиною велосипеда без маркировки під керуванням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка здійснювала рух на ньому по проїзній частині дороги вул. Ленінградська в м. Слов'янську Донецької області у попутному руху вказаного автомобіля.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події велосипедисту ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: крововиливи у м'які покрови голови зі сторони внутрішньої поверхні в лівій теменно-потиличній області, відкритого перелому кісток основи черепа - перелому потиличної кістки зліва з переходом тріщин на піраміду лівої та правої вісочних кісток, розлитого крововиливу під м'які мозкові оболонки великих півкуль головного мозку, кровопідтік на шкірі правої гомілки, відслойки шкіряного лоскута на правій гомілці, нерівномірного кровонаповнення внутирішніх органів, отік легенів та головного мозку, які у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя та від отримання яких ОСОБА_6 померла на місці події.

Причиною смерті велосипедиста ОСОБА_6 стала отримана нею черепно-мозкова травма, що супроводжувалася відкритим переломом кісток основи черепа з крововиливами під оболонки та речовини головного мозку, яка ускладнилася набряком головного мозку.

Допущені водієм ОСОБА_3 порушення вимог п.п. 12.3, 12.4 та п. 12.9 «Б» Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням зазначеної дорожньо-транспортної події та її наслідками у вигляді заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_6

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину в скоєнні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав частково, пояснив, що 28.09.2016 року приблизно з 9.00 год. до 9.30 год. він рухався з міста Слов'янська до міста Краматорська по вулиці Ленінградській. Разом з ним в автомобілі був пасажир, якого він підібрав в районі Черевковки у місті Слов'янську. Рухаючись по вул. Ленінградській він побачив попереду жінку на велосипеді, яка також рухалась в напрямку міста Краматорська. Вона рухалась на відстані приблизно 1,5 метра від узбіччя. Він, побачивши велосипедиста та намагаючись її об'їхати, прийняв вліво, ближче до центру. Але, жінка не велосипеді почала втрачати керування, так як в неї на кермі висіли сумки. Він одразу загальмував. Жінка перед ним розвернулася, переїхала суцільну лінію та розвернулася назад. В цей момент відбулося зіткнення, жінка впала. Його автомобіль був в режимі гальмування, кермо заклинило. Рухався він зі швидкістю 83-90 км/годину. Після цього він викликав швидку, приїхали співробітники міліції. Вважає, якщо б він не перевищив швидкість, була б можливість уникнути зіткнення, але, якщо б жінка не почала розвертатися на дорозі, зіткнення також не відбулося. Його автомобіль застрахований та спричинену шкоду повинна сплатити страхова компанія. Схема ДТП була складена вірно. З висновком технічної експертизи він знайомився, але не згоден, оскільки експерт застосовує коефіцієнт 3 секунди. При проведенні слідчого експерименту - відтворенні події - він був присутній разом із захисником, зауважень в нього не було, в протоколі все було відображено вірно. З клопотанням про проведення додаткової або повторної експертизи до слідчого він не звертався. Цивільний позов не визнає, оскільки вважає, що шкоду повинна відшкодовувати страхова компанія, але згоден відшкодувати матеріальну шкоду та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

Крім того, в цей день приїжджав президент та через кожні п'ятдесят метрів стояли співробітники поліції. Безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди до них підійшов співробітник поліції, який був неподалік, та перетягнув велосипед, щоб була можливість проїжджати автомобілям. Це ніде не було зафіксовано. Спочатку велосипед перебував за суцільною лінією, на зустрічній смузі. З результатами проведення слідчого експерименту його ознайомили приблизно через тиждень, з матеріалами кримінального провадження він був ознайомлений за тиждень до того, як справу передали до суду.

Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_3, суд вважає за необхідне зазначити, що сам обвинувачений не спростовує тієї обставини, що він перевищив швидкість, внаслідок чого не зміг уникнути зіткнення з жінкою на велосипеді.

Крім того провина обвинуваченого в скоєному кримінальному правопорушенні підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілій ОСОБА_1 пояснив, що він є онуком загиблої, займався її похованням. Наполягає на задоволенні заявленого ним цивільному позову в повному обсязі. В день, коли сталася дорожньо-транспортні пригода, він випадково проїжджав по вул. Ленінградській та побачив на дорозі знайомий велосипед та людей біля нього. Він зупинився та дізнався, що відбулося. Йому повідомили, що потерпіла жінка померла. Він одразу зрозумів, що це його бабуся. Обвинувачений пропонував йому гроші в розмірі 20000,00 грн., казав, що ще буде відшкодовувати шкоду, якщо буде така можливість. Він відмовився, так як в нього обвинувачений вимагав розписку. Крім того, він витратив набагато більше.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 надав показання та зазначив, що він був очевидцем дорожньо-транспортної пригоди, так як перебував в автомобілі обвинуваченого. Обвинувачений підвозив його до м. Краматорська. Жінка на велосипеді їхала в попутному напрямку, потім виїхала на середину дороги та почала втрачати керування велосипедом. Після цього вона розвернулася в напрямку узбіччя. ОСОБА_3 почав гальмувати та намагався звернути на узбіччя. В цей момент відбулося зіткнення.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 надав показання та зазначив, що він був очевидцем події, бачив момент, коли жінку на велосипеді збила машина. Він рухався на автомобілі в зустрічному напрямку з Краматорська до Слов'янська. Жінка на велосипеді рухалася на відстані приблизно 2 метрів від узбіччя, їхала прямо та ніяких маневрів не здійснювала. Автомобіль їхав ближче до середини. Потім він почув скрежет, звук удару та побачив, що жінка лежить на дорозі. Він зупинився. Була викликана швидка допомога, в його присутності був виміряний гальмовий шлях. Також в його присутності співробітники поліції перенесли велосипед ближче до узбіччя.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 надав показання та зазначив, що він разом із ОСОБА_9 їхав до Слов'янську та бачив, як машина збила жінку на велосипеді. Автомобіль, що збив жінку рухався зі швидкістю більш ніж 100 км/годину. Він так вважає, оскільки автомобіль мав великий гальмовий шлях. Після зіткнення тіло жінки ніхто не переносив, перенесли тільки велосипед. Удар був в середину велосипеду лівою частиною автомобіля.

Аналізуючи показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, суд приймає їх до уваги, взнає достовірними, оскільки підстав оговорювати обвинуваченого або допомогти йому уникнути кримінальної відповідальності в судовому засіданні встановлено не було. Суд приймає до уваги, що показання свідків різняться між собою в частині свідчень про те, яким чином рухалася по дорозі жінка на велосипеді: свідок ОСОБА_8 зазначає, що жінка здійснювала маневри, спрямовані на розворот, а свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 стверджують, що жінка рухалася по дорозі, не здійснюючи будь-яких маневрів. Однак, суд приймає до уваги, що свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 рухалися в зустрічному напрямку та не спостерігали події з самого початку, у зв'язку з чим суд робить висновок про, що свідки не бачили, як жінка намагалася розвернутися на дорозі.

Відповідно до протоколу огляду дорожньо-транспортної пригоди від 28.03.2016 року оглянуто місце ДТП та встановлено місце дорожньо-транспортної пригоди: район будинку АДРЕСА_2, покриття дороги асфальтобетонне, сухе, загальна ширина дороги 12,8 метрів, мається 1 полоса руху в напрямку проведення огляду та 1 полоса руху в зустрічному напрямку; з обох сторін узбіччя; по направленню руху з боку центра м. Слов'янська до м. Краматорська встановлені дорожні знаки: 1.39 ПДР України «Інша небезпека. Аварійно-небезпечна ділянка», 1.3.2 «Декілька поворотів». Автомобіль марки ВАЗ 211340 державний номер НОМЕР_2 має механічні ушкодження кузову в лівій передній частині, зруйновано остеклення лівого переднього покажчика повороту, корпус переднього бамперу в лівій угловій його частині. Велосипед марки «Україна» має пошкодження механічного характеру в правій боковій частині, рама велосипеда в центральній частині деформована в місці розташування каретки з педалями. Автомобіль марки ВАЗ 211340-120-22 державний номер НОМЕР_2 розташований на проїжджій частині дороги вул. Ленінградської з боку центра міста Слов'янська в напрямку міста Краматорська на відстані 12,5 м. від середньої осі лівого переднього колеса та на відстані 12,1 м. від середньої осі лівого заднього колеса від правого краю проїжджій частини дороги вул. Ленінградської. Виявлені сліди гальмування передніх коліс автомобіля: лівого переднього колеса - 42,8 м., правого переднього колеса - 38,3 м. Сліди мають незначний вигиб. Виявлені сліди бурої речовини, сході на кров в районі голови та тулуба трупа на проїжджій частині дороги по вул. Ленінградській. Загиблою є ОСОБА_6

Відповідно до Протоколу огляду транспортного засобу від 28.03.2016 року - автомобіля ВАЗ 211340-120-22, державний номер НОМЕР_1 встановлені пошкодження лівої частини автомобіля, а саме: лівий поворотний ліхтар, пошкодження лівої частини переднього бамперу, ЛКП переднього лівого крила, сліди синього кольору на всій частині пошкодження.

Згідно з Протоколом огляду транспортного засобу від 28.03.2016 року - велосипеду «Україна», велосипед має пошкодження рульового керма, розгорнутий вліво.

Згідно з висновком експерта № 174 при дослідженні трупа ОСОБА_6 виявлені наступні ушкодження: крововиливи в м'які покрови голови з боку внутрішньої поверхні в лівій теменно-потиличній області, відкритий перелом кісток основи черепа - перелому потиличної кістки зліва з переходом тріщин на піраміду лівої та правої вісочних кісток, розлиті крововиливи під м'які мозкові оболонки великих півкуль головного мозку, крововиливи в желудочки головного мозку. Крововиливи в прикореневих відділах легенів, крововилив на шкірі правої гомілки, відслойка шкіряного лоскута на правій гомілці, нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів, набряк легенів та головного мозку. Дані ушкодження утворилися в дуже швидкій послідовності, практично одночасно, являють собою єдиний комплекс травми та в своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя . Між ушкодженням в області голови та причиною смерті є прямий зв'язок. Характер і механізм утворення пошкоджень - удар, струс, дозволяють дійти до висновку, що дані тілесні пошкодження утворилися внаслідок автомобільної травми в результаті наїзду на потерпілу рухаючогося транспортного засобу. Причиною смерті ОСОБА_6 є отримана нею відкрита черепно-мозкова травма, супроводжувана відкритим переломом кісток заснування черепу з крововиливами під оболонкою та в речовину головного мозку, ускладненого розвитком набряку головного мозку.

Відповідно до протоколу додаткового огляду транспортного засобу від 04.04.2016 року - автомобіль ВАЗ 211340-122-22, державний номер НОМЕР_1 та велосипед оглянуті за участю експерта -автотехніка Донецького НДЕКЦ ОСОБА_11.

Згідно з висновком комплексної судової авто технічної експертизи № 706 від 05.05.2016 року, за результатами дослідження експерт ОСОБА_11 дійшов до наступних висновків:

* за результатами огляду автомобіля НОМЕР_1 та велосипеда дорожнього без маркування встановлено, що пошкодження передньої лівої кутової частини кузова автомобіля збігаються з пошкодженнями правої бічної частини велосипеду по характеру пошкоджень, розташуванню над опорною поверхнею, напряму деформуючої дії. Комплекс деформацій та пошкоджень розруйнованої поверхні передньої лівої кутової частини автомобіля поєднується та збігається з комплексом деформацій та пошкоджень правої бічної частини велосипеду;

* пошкодження передньої лівої кутової частини автомобіля НОМЕР_1 мають аварійний характер та утворилися в процесі плину події, що розглядається в процесі контактування велосипеда з передньою лівою кутовою частиною автомобіля НОМЕР_1;

* рульове керування автомобіля НОМЕР_1 на момент події перебувало в працездатному стані і яких-небудь несправностей експлуатаційного характеру, які могли б сприяти мимовільній втраті курсової стійкості автомобіля, не виявлено; гальмова система автомобіля ВАЗ 211340-120-22, д. н. НОМЕР_1 на момент події перебувала в працездатному стані і яких-небудь несправностей експлуатаційного характеру, які могли сприяти мимовільній втраті курсової стійкості автомобіля, не виявлено; експертним оглядом будь-яких несправностей інших вузлів та агрегатів автомобіля ВАЗ 211340-120-22, д. н. НОМЕР_1, які могли б привести до мимовільній втрати курсової стійкості автомобіля, не встановлено.

Крім того, згідно з висновком комплексної судової авто технічної експертизи № 705 від 05.05.2016 року, за результатами дослідження експерт ОСОБА_11 дійшов до наступних висновків:

* за результатами огляду автомобіля НОМЕР_1 та велосипеда дорожнього без маркування встановлено, що пошкодження передньої лівої кутової частини кузова автомобіля збігаються з пошкодженнями правої бічної частини велосипеду по характеру пошкоджень, розташуванню над опорною поверхнею, напряму деформуючої дії. Комплекс деформацій та пошкоджень розруйнованої поверхні передньої лівої кутової частини автомобіля поєднується та збігається з комплексом деформацій та пошкоджень правої бічної частини велосипеду;

* пошкодження правої бічної центральної частини велосипеда мають аварійний характер та утворились в процесі плину події, що розглядається в процесі контактування велосипеда з передньою лівою кутовою частиною автомобіля НОМЕР_1;

* рульове керування велосипеда на момент події перебувало в працездатному стані і яких-небудь несправностей експлуатаційного характеру, які могли б сприяти мимовільній втраті курсової стійкості, не виявлено. Гальмова система велосипеда на момент події перебувала в працездатному стані і яких-небудь несправностей експлуатаційного характеру, які могли б сприяти мимовільній втраті курсової стійкості, не виявлено. Експертним оглядом будь-яких несправностей інших вузлів та агрегатів велосипеда не встановлено.

Висновком комплексної судової транспортно-трасологічної експертизи № 704 від 21.04.2016 року встановлено:

* місце наїзду автомобіля НОМЕР_1, на велосипедиста ОСОБА_6 розташовано в районі відхилення (незначного ізлому) слідів гальмування (юзу) автомобіля НОМЕР_1, на правій смузі руху автомобіля по напрямку до міста Краматорська, на відстані близько 29,5 м. від початку лівого сліду гальмування автомобіля;

* в ході проведення огляду транспортних засобів, при натурному зіставленні пошкоджень автомобіля НОМЕР_1 і велосипеда дорожнього, була визначена величина кута первинного контактування даних транспортних засобів, яка склала 47 градусів, плюс - минус 5. Кут розгорнутий зліва на право за годинниковою стрілкою відносно напрямку руху автомобіля НОМЕР_1. При цьому велосипед знаходився в вертикальному положенні. Згідно з характером пошкоджень транспортних засобів, направленням їх утворення, слід дійти висновку про те, що мало місце попутне, повздовжнє, косе, ковзаюче, ексцентричне, кутове зіткнення;

* в умовах даної події сліду гальмування довжиною 42,8 м. відповідала швидкість руху автомобіля, рівна близько 88,2….92,1 км\год. Фактична швидкість руху автомобіля могла перевищувати розрахункову, оскільки гальмовий слід міг не повною мірою відбитися на дорожньому покритті та формула не враховує витрат кінетичної енергії на деформації деталей ТЗ при зіткненні;

* в момент первинного контактування передня ліва кутова частина автомобіля НОМЕР_1 контактувала з правою центральною бічною частиною велосипеда, а саме лівий кут переднього бамперу, передня частина лівого переднього крила, контактували із правою частиною рами, каретки та вірогідно, правою ногою велосипедиста. Враховуючи, що відбулося ексцентричне зіткнення, далі відбувається «Відкидання» в лівий бік велосипедиста та падіння велосипеда та велосипедиста.

Висновком комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 1611 від 19.05.2016 року встановлено:

* з технічної точки зору, у дорожній обстановці, що склалася, водій автомобіля марки ВАЗ 211340-120-22, д. н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був керувати автомобілем в населеному пункті зі швидкістю не більше ніж 60 км/год, а з моменту виникнення небезпеки для руху негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, тобто, діяти відповідно до вимог п. 12.4, п. 12,9 (б) та п. 12.3 Правил дорожнього руху України;

* з технічної точки зору водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3, керуючи автомобілем зі швидкістю 60 км/год та застосувавши своєчасно гальмування, тобто, діючи відповідно до вимог п. 12.4, п. 12.9 (б) та п. 12.3 ПДР України, мав у своєму розпорядженні технічну можливість запобігти наїзду на велосипедиста ОСОБА_6;

* з технічної точки зору, у дорожній обстановці, що склалася, велосипедист ОСОБА_6, для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинна була, керуючи транспортним засобом рухатися якомога ближче до правого краю проїзної частини, тобто діяти відповідно до вимог п. 11.14 Правил дорожнього руху України;

* з технічної точки зору велосипедист ОСОБА_6, у даній дорожній обстановці виконуючи вимоги п. 11.14 Правил дорожнього руху України, мала технічну можливість запобігти наступу даної ДТП;

* з технічної точки зору, в розглянутій дорожній ситуації, дії водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3, які не відповідали вимогам п. 12.04, п. 12.9 (Б) та п. 12.3 Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки водій ОСОБА_3, виконуючи вимоги вищезгаданих пунктів Правил Дорожнього руху України мав технічну можливість запобігти наїзду на велосипедиста ОСОБА_6; з технічної точки зору, у причинному зв'язку з подією, що настала, також перебувають дії велосипедиста ОСОБА_6, яка у дорожніх умовах, що склалися, вирушила до центру проїзної частини вул. Ленінградська та рухалася на велосипеді по другому ряду вказаної вулиці, що у свою чергу, привело до виникнення аварійної ситуації і її переростання в ДТП - наїзду автомобіля НОМЕР_1 на керований нею велосипед, тобто дії велосипедиста ОСОБА_6, як невідповідні вимогам п. 11.14 Правил дорожнього руху України перебувають в причинному зв'язку з подією, що настала.

Відповідно до Протоколу проведення слідчого експерименту від 23 травня 2016 року, обвинувачений ОСОБА_3 докладно розповів та показав на місцевості, яким чином було скоєно зіткнення його автомобіля з велосипедисткою ОСОБА_6, пояснив, з якою швидкістю рухався він та з якою швидкістю рухалася ОСОБА_6 яка була вивірена секундоміром «Агат», пояснив, як ОСОБА_6 почала виконувати маневр лівого розвороту, розверталася перед його автомобілем, не дивлячись в його бік, перед початком даного маневру кілька разів вильнула кермом, роблячи хвильові рухи. Коли ОСОБА_6 перетнула суцільну лінію, раптово для нього, не зупиняючись, продовжила даний маневр лівого розвороту, виїжджаючи знову на його полосу руху. При проведенні слідчого експерименту експериментальним шляхом, виходячи з показань ОСОБА_3, була встановлена швидкість руху ОСОБА_6 відстань, яку вона проїхала.

Відповідно до Протоколу проведення слідчого експерименту від 23 травня 2016 року за участю свідка ОСОБА_9, останній розповів та показав на місцевості, яким чином відбулося зіткнення автомобіля з велосипедом: 28.03.2016 року приблизно в 09 годин 30 хвилин він та ОСОБА_10 на автомобілі ВАЗ 21083, реєстраційний номер НОМЕР_4, сірого кольору рухався по проїжджій частині вул. Ленінградської в м. Слов'янську Донецької області з боку міста Краматорська. Він перебував за кермом, а ОСОБА_10 - на передньому пасажирському сидінні. Приближаючись до будинку АДРЕСА_2 вони побачили, як в зустрічному напрямку на відстані 2,8 м. від середньої осі переднього колеса та на відстані 2,3 м. від середньої осі заднього колеса здійснювала рух велосипедистка у віці. На кермі її велосипеду були господарські сумки. Швидкість руху велосипедистки була невеликою, приблизно 8-9 км/год. Одночасно в момент її візуального виявлення вони побачили, як в попутному напрямку, тобто з боку міста Слов'янська рухався автомобіль білого кольору ВАЗ 2113 зі швидкістю 100 км/год. Водій також побачив велосипедистку та застосував заходи екстреного гальмування, однак зіткнення з велосипедисткою запобігти не вдалося та він, гальмувавши, здійснив зіткнення передньою кутовою частиною його автомобіля з правою середньою частиною велосипеда піл кутом приблизно 45 градусів. З того моменту, як він побачив велосипедистку до наїзду вона проїхала 5 метрів. Далі, вже після скоєння ДТП сторонні особи перенесли велосипед з центру дороги до правого узбіччя.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12, останній розповів та показав на місцевості, яким чином відбулося дана ДТП, а саме: 28.03.2016 року приблизно в 09 годин 30 хвилин він та ОСОБА_9 на автомобілі ВАЗ 21083, реєстраційний номер НОМЕР_4, сірого кольору рухався по проїжджій частині вул. Ленінградської в м. Слов'янську Донецької області з боку міста Краматорська. ОСОБА_9 перебував за кермом, а він на передньому пасажирському сидінні. Приближаючись до будинку АДРЕСА_2 вони побачили, як в зустрічному напрямку на відстані 2,8 м від середньої осі переднього колеса та на відстані 2,3 м. від середньої осі заднього колеса здійснювала рух велосипедистка у віці. На кермі її велосипеду були господарські сумки. Швидкість руху велосипедистки була невеликою, приблизно 8-9 км/год. Одночасно в момент її візуального виявлення вони побачили, як в попутному напрямку, тобто з боку міста Слов'янська рухався автомобіль білого кольору ВАЗ 2113 зі швидкістю 100 км/год. Водій також побачив велосипедистку та застосував заходи екстреного гальмування, однак зіткнення з велосипедисткою запобігти не вдалося та він, гальмувавши, здійснив зіткнення передньою кутовою частиною його автомобіля з правою середньою частиною велосипеда під кутом приблизно 45 градусів. З того момент, як він побачив велосипедистку до наїзду вона проїхала 5 метрів, Далі, вже після скоєння ДТП сторонні особи перенесли велосипед з центру дороги до правого узбіччя.

Згідно з висновком експерта № 1196 від 25.05.2016 року:

* покази водія автомобіля ВАЗ 211340-120-22, д. н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 стосовно розвитку механізму даної події, не можуть бути прийняті експертом для подальших розрахунків, оскільки проведення дослідження по неспроможним технічним даним веде експерта до заздалегідь необґрунтованих та неспроможних висновків. Тому покази водія ОСОБА_3 стосовно розвитку механізму даної події в подальшому дослідженні експертом братися не будуть;

* провівши аналіз показів свідка ОСОБА_9 щодо обставин та механізму течії даної ДТП, які він надав 23.05.2016 року при проведенні за його участю слідчого експерименту, з урахуванням слідової інформації, зафіксованої в протоколі огляду міста дорожньо-транспортної події від 28.03.2016 та схеми до нього, а також протоколу додаткового огляду транспортних засобів - автомобіля марки «ВАЗ 211340-120-22, д. н. НОМЕР_1 та велосипеда без маркування, необхідно прийти до висновку, що його показання не протимовять механізму розвитку даної ДТП та наявній слідовій інформації на проїзній частині і транспортних засобах - учасниках події;

*. провівши аналіз показів свідка ОСОБА_10 щодо обставин та механізму течії даної ДТП, які він надав 23.05.2016 року при проведенні за його участю слідчого експерименту, з урахуванням слідової інформації, зафіксованої в протоколі огляду міста дорожньо-транспортної події від 28.03.2016 та схеми до нього, а також протоколу додаткового огляду транспортних засобів - автомобіля марки «ВАЗ 211340-120-22, д. н. НОМЕР_1 та велосипеда без маркування, необхідно прийти до висновку, що його показання не проти мовлять механізму розвитку даної ДТП та наявній слідовій інформації на проїзній частині і транспортних засобах - учасниках події;

* з технічної точки зору , у дорожній обстановці, що склалася, водій автомобіля марки «ВАЗ 211340-120-22, д. н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був керувати автомобілем в населеному пункті зі швидкістю не більше ніж 60 км/год, а з моменту виникнення небезпеки для руху негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, тобто діяти відповідно до вимог п. 12.4, п. 12.9 (б) та п. 12.3 Правил дорожнього руху України;

* з технічної точки зору водій автомобіля ВАЗ 211340-120-22, д. н. НОМЕР_1ОСОБА_3, керуючи автомобілем зі швидкістю 60км/год та застосувавши своєчасно гальмування, тобто діючи відповідно до вимог п. 12.4, п. 12.9 (б) та п. 12.3 ПДР України, мав в своєму розпорядженні технічну можливість запобігти наїзду на велосипедиста ОСОБА_14;

* з технічної точки зору, у дорожній обстановці, що склалася, велосипедист ОСОБА_6, для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинна була керуючи транспортним засобом рухатися якомога ближче до правого краю проїзної частини, тобто діяти відповідно до вимог 11.14 Правил дорожнього руху України;

* з технічної точки зору велосипедист ОСОБА_6, у даній дорожній обстановці виконуючи вимоги п. 11.14 Правил дорожнього руху України, мала технічну можливість запобігти наступу даної ДТП;

* з технічної точки зору, в розглянутій дорожній ситуації, дії водія автомобіля ВАЗ 211340-120-22, д. н. НОМЕР_1 ОСОБА_3, які не відповідали вимогам п. 12.4, п. 12.9 (Б) та п. 12.3 Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки водій ОСОБА_3, виконуючи вимоги вищезгаданих пунктів Правил Дорожнього руху України мав технічну можливість запобігти наїзду на велосипедиста ОСОБА_6; з технічної точки зору, у причинному зв'язку з подією, що настала, також перебувають дії велосипедиста ОСОБА_6, яка у дорожніх умовах, що склалися, вирушила до центру проїзної частини вул. Ленінградська та рухалася на велосипеді по другому ряду вказаної вулиці, що у свою чергу, привело до виникнення аварійної ситуації і її переростання в ДТП - наїзду автомобіля ВАЗ 211340-120-22, д. н. НОМЕР_1 на керований нею велосипед, тобто дії велосипедиста ОСОБА_6, як невідповідні вимогам п. 11.14 Правил дорожнього руху України перебувають в причинному зв'язку з подією, що настала.

Аналізуючи вищезазначені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що обвинувачений ОСОБА_3, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, рухався по вул. Ленінградській у місті Слов'янську зі швидкістю не менш ніж 88.2-92.1 км/год., чим порушив п. 12.4, п. 12.9 (Б) та п. 12.3 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого не зміг уникнути зіткнення з велосипедисткою ОСОБА_6, в результаті чого ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла на місці.

Отже, суд доходить до висновку, подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого цілком доведена, а вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ст. 286 ч. 2 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілій.

При визначенні міри покарання обвинуваченому відповідно до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризующих його обставин, віднесення кримінального правопорушення законодавством до тяжких злочинів, характер, ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, перебуваючи в тверезому стані, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується з позитивної сторони, громадський порядок не порушує, скарг на його поведінку не надходило, має на утриманні двох малолітніх дітей: ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_5.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає наявність на утриманні двох малолітніх дітей: ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_5.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання суд виходить з того, що статтею 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами покарання» від 24 жовтня 2003 року, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд, призначаючи покарання ОСОБА_3 враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, вимоги ч. 2 ст. 50 Кримінального Кодексу України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами та доходить до висновку, що перевиховання ОСОБА_3 можливо без ізоляції від суспільства та в даному випадку можливо застосувати норми статті 75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням. Також, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого додаткове покарання, передбачене санкцією інкримінованої йому статті у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на максимальний строк, визначений санкцією даної статті.

Крім того, потерпілим ОСОБА_1 по справі заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди в розмірі 23199,56 грн. та моральної шкоди в розмірі 200000,00 грн. Свої позовні вимоги потерпілий обґрунтовує тим, що він займався похованням ОСОБА_6, яка є його бабусею, витратив на поховання 23199,56 грн. Він втратив саму близьку та рідну людину у зв'язку з чим переніс сильне нервове потрясіння. Через неправомірні дії обвинуваченого ОСОБА_3 він вимушений витрачати свій власний час на відвідування поліції, моргу, судово-медичного експерта, юридичну консультацію та суд, що доставляє додаткові незручності та відволікає від основної роботи, вимушений був позичати кошти у знайомих, у зв'язку з чим в нього загострилися серцеві болі, розладився сон, з'явилися головні болі.

Вирішуючи питання про задоволення цивільного позову суд виходить з наступного.

Частиною першою ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Факт спричинення матеріальної шкоди потерпілому знайшов підтвердження в судовому засіданні, відповідно до наданих суду квитанцій потерпілим ОСОБА_1 витрачено на поховання ОСОБА_6 23199,56 грн., у зв'язку з чим суд доходить до висновку про необхідність задоволення даної вимоги потерпілого ОСОБА_1 в повному обсязі.

Стаття 1167 ЦК України зазначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених законом.

Відповідно до положень частини 3 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Положеннями частини 4 наведеної вище норми права передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. З огляду на положення частини 5 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 3 своєї Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

В своїй позовній заяві ОСОБА_1 обґрунтовує наявність моральної шкоди тим, що він втратив саму близьку та рідну людину, переніс сильне нервове потрясіння, внаслідок чого погіршився стан його здоров'я.

З даним ствердженням позивача суд погоджується та вважає, що в своїй позовній заяві потерпілий навів достатньо доводів для часткового задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди.

Пункт 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями) роз'яснює, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, навівши відповідні мотиви.

Приймаючи до уваги встановлені при розгляді справи безспірні обставини: факт порушення обвинуваченим ОСОБА_3 ПДР України, внаслідок чого була спричинена смерть ОСОБА_6, онуком якої є ОСОБА_1, суд вважає, що внаслідок втрати близької людини потерпілий ОСОБА_1 безумовно отримав стрес, зазнав фізичних та душевних страждань, та, виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості, суд встановлює суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 70000,00 гривень.

Посилання обвинуваченого на те, що спричинену шкоду повинна відшкодовувати страхова компанія, суд до уваги не приймає, оскільки суду не надано доказів на підтвердження того, чи дійсно сторони кримінального провадження зверталися до страхової компанії за відшкодуванням шкоди.

Речовими доказами по справі визнано: автомобіль марки ВАЗ-211340-120-22, реєстраційний номер НОМЕР_1 та велосипед без маркировки.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Згідно з довідками науково - дослідного експертно-криміналістичного центру витрати на проведення експертизи у кримінальному провадження склали 879,60 грн., 879,60 грн., 879,60 грн., 879,60 грн.,879,60 грн., а всього 4398,00 грн. Частиною 2 статті 124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Застосувати норми ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробувальним строком 3 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, зареєстрованого та проживаючого за адресою:АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 23199 (двадцять три тисячі сто дев'яносто дев'ять) грн.. 56 коп.; в рахунок відшкодування моральної шкоди 70000 (сімдесят тисяч) грн. 00 коп., а всього 93199 (дев'яносто три тисячі сто дев'яносто дев'ять) грн. 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, зареєстрованого та проживаючого за адресою:АДРЕСА_1, на користь держави на рахунок 31119115700052, код ЄДРПОУ 37989721, УДКСУ у м. Маріуполь (Жовтневий р-н), код класифікації доходу 24060300, банк отримувача ГУ ДКСУ в Донецькій області, код банку отримувача 834016, витрати на залучення експерта в розмірі 4398 (чотири тисячі триста дев'яносто вісім) грн. 00 коп.

Речові докази по справі: автомобіль марки ВАЗ-211340-120-22, реєстраційний номер НОМЕР_1 та велосипед без маркировки - залишити власникам.

Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст. 176 КПК України не обирався.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Слов'янський міськрайонний суд, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Сидоренко І.О.