Рішення № 61888986, 07.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Пікуль А.А., Ратнікової В.М.

секретар: Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання дій неправомірними та повернення грошового вкладу з відсотками,

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/7373/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Цокол Л.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.

в с т а н о в и л а :

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі по тексту - ПАТ «Державний ощадний банк України») про визнання дій неправомірними та повернення грошового вкладу з відсотками.

Не погодившись із таким рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Зазначає, що судом першої інстанції не було повно досліджено обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, внаслідок чого суд дійшов безпідставного висновку про відмову в позові. Також зазначає, що ПАТ «Державний ощадний банк України» не було надано письмових доказів, які б підтверджували обставини, на які банк посилався як на підставу своїх заперечень.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з наведених в ній підстав.

ОСОБА_4 в інтересах ПАТ «Державний ощадний банк України» проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважав, що спір вирішений судом правильно.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 26 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Державний ощадний банк України», зокрема, до відділення №10012/0230 в м. Луганську, з проханням перерахувати суму вкладу з нарахованими відсотками відповідно до умов договору №636 банківського вкладу «Строковий пенсійний» від 17 травня 2013 року шляхом зарахування зазначених коштів на рахунок НОМЕР_1 в установі банку - ТВБВ 10012/018 ПАТ «Державний ощадний банк України» (с. Новоайдар Луганської області (а.с.7).

При цьому, ОСОБА_1 посилався на те, що 17 травня 2013 року ним було укладено договір №636 на вклад «Строковий пенсійний», відповідно до якого він вніс на вкладний(депозитний) рахунок кошти в сумі 30 000 грн. строком на вісімнадцять місяців до 17 листопада 2014 року за процентною ставкою 17% річних. Відповідно до п.2.6 укладеного договору поповнив рахунок 11 грудня 2013 року на 11 000 грн.(а.с.5-6)

На вказану заяву ПАТ «Державний ощадний банк України» повідомило ОСОБА_1 про те, що задовольнити його заяву на переказ коштів банк не має можливості у зв'язку з невідповідністю даних в автоматизованій банківській системі з документами, наданими ним, та запропонувало ОСОБА_1 звернутись до правоохоронних органів. Крім того, банк посилався на те, що оригінаи касових журналів за травень 2013 року по ТВБВ № 10012/0230 залишись на території непідконтрольній українській владі, тому з'ясувати чи було відкрито 17.05.2013 позивачем депозитний рахунок та внесено на нього грошові кошти у розмірі 30 000 грн. не має можливості (а.с.8).

В жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Державний ощадний банк України» про визнання дій ПАТ «Державний ощадний банк України» неправомірними та повернення грошового вкладу з відсотками.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Ухвалюючи рішення, суд виходив із того, що між ОСОБА_1 та ПАТ «Державний ощадний банк України» не виникли правовідносини з договору банківського вкладу, а тому банк не зобов'язаний здійснювати виплату грошових коштів.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно зі ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

З матеріалів справи вбачається, що 17 травня 2013 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладено договір № 636 на вклад «Строковий пенсійний» для фізичної особи, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 вніс на вкладний (депозитний) рахунок №636, грошові кошти в сумі 30 000,00 грн., строком на 18 місяців, до 17 листопада 2014 року включно, під 17% річних з періодом нарахування процентів щомісяця (а.с.5-6).

11 грудня 2013 року ОСОБА_1 було додатково внесено на вкладний (депозитний) рахунок №636 грошові кошти в сумі 11 000,00 грн. (а.с.6 зворот).

В суді апеляційної інстанції на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, ОСОБА_1 було надано для огляду оригінали договору №636 від 17 травня 2013 року, квитанції №2 від 17 травня 2013 року, квитанції від 11 грудня 2013 року та заяви на переказ вкладу від 26 листопада 2014 року, які били оглянуті колегією суддів та посвідчено їх копії.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що між сторонами не виникли правовідносини з договору банківського вкладу.

Частинами 1 та 2 ст. 1060 ЦК України визначено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

ПАТ «Державний ощадний банк України» не виконало своїх зобов'язань за договором банківського вкладу №636 від 17 травня 2013 року, не повернуло банківський вклад, а тому банк зобов'язаний повернути ОСОБА_1 грошовий вклад у розмірі 41 000,00 грн. з нарахованими відсотками відповідно до умов договору №636 банківського вкладу «Строковий пенсійний» від 17 травня 2013 року шляхом зарахування зазначених коштів на рахунок НОМЕР_1 в установі банку - ТВБВ 10012/018 ПАТ «Державний ощадний банк України» (с. Новоайдар Луганської області), код банку ххх304665, ідентифікаційний код одержувача ххх09304612.

При цьому, колегія суддів відхиляє заперечення ПАТ «Державний ощадний банк України» про те, що між сторонами не було укладено договору банківського вкладу №636 від 17 травня 2013 року та не було передано грошових коштів за вказаним договором, оскільки вони спростовуються наданими позивачем доказами. Крім того, всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України банком не було надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства становить Конституція України, статтею 41 якої закріплено право кожного володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, а основним актом цивільного законодавства є Цивільний Кодекс України. Протокол до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод(зі змінами, внесеними Протоколом №11 (994-536) гарантує кожній фізичній особі право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Дії ж відповідача, спрямовані на обмеження вільного розпорядження належними позивачу коштами, порушують основні принципи цивільного законодавства, а саме: свобода договору, обов'язковість його виконання та належним чином.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з ПАТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 487,20 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року скасувати та ухвалити нове.

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання дій неправомірними та повернення грошового вкладу з відсотками задовольнити.

Визнати дії Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» щодо неповернення грошових коштів за договором №636 банківського вкладу «Строковий пенсійний» від 17 травня 2013 року неправомірними.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» повернути ОСОБА_1 грошовий вклад у розмірі 41 000,00 (сорок одну тисячу) грн. з нарахованими відсотками відповідно до умов договору №636 банківського вкладу «Строковий пенсійний» від 17 травня 2013 року шляхом зарахування зазначених коштів на рахунок НОМЕР_1 в установі банку - ТВБВ 10012/018 Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (с. Новоайдар Луганської області), код банку ххх304665, ідентифікаційний код одержувача ххх09304612, протягом одного місяця з дня набуття рішенням законної сили.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в дохід держави судовий збір у розмірі 487,20 (чотириста вісімдесят сім) грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: А.А. Пікуль

В.М. Ратнікова