Ухвала суду № 61888373, 06.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/13327/15-ц Головуючий у 1 інстанції - Маринченко М.М.

Апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.

№ 22-ц/796/11549/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- УсикаГ.І.

при секретарях - Дука В.В., Сімаченко А.О.

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 липня 2016 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю та стягнення аліментів на утримання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком та стягнення аліментів на утримання дитини,-

в с т а н о в и л а:

В жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до Оболонського районного суду м.Києв з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 4000,00 грн. щомісячно, починаючи від дати подачі позову до суду і до повноліття доньки. Свої вимоги обгрунтовувала тим, що відповідач ніде офіційно не працює, має мінливий дохід, одержує доходи з різних джерел, а тому їх загальний розмір визначити неможливо, допомоги на утримання спільної дитини не надає. Вона офіційно працевлаштована, має регулярний дохід і весь вільний час і всі зароблені кошти витрачає в інтересах дитини.

В лютому 2016 року ОСОБА_2 подала до суду уточнену позовну заяву до ОСОБА_5, третя особа: Служба у справах дітей Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини разом з матір»ю та стягнення аліментів на утримання дитини. Зазначала, що після чергової сварки вночі 03 січня 2016 року, на наступний день відповідач разом з дитиною пішов з квартири. Як потім їй стало відомо, відповідач звернувся до Служби у справах дітей Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації з заявою про те, що вона, ніби то, систематично перебуває в стані алкогольного сп'яніння та вчиняє по відношенню до нього та дитини протиправні дії. Проте, актом обстеження житлово- побутових умов від 05 січня 2016 року вказані обставини спростовані. За її заявою проти відповідача порушено кримінальне провадження за фактом нанесення їй тілесних ушкоджень. Посилається на те, що з моменту народження та до 03 січня 2016 року вона дбала про їх спільну з відповідачем дитину, приділяла увагу навчанню дитини, її духовному, моральному, фізичному розвитку, влаштовувала дитину на різноманітні гуртки та навчальні програми. Вона офіційно працевлаштована, спиртними напоями не зловживає, на обліку у психіатра не перебуває, є емоційно стійкою та врівноваженою. З урахуванням всіх щомісячних витрат вона витрачала на дитину близько 8000 грн. на місяць, та за період з травня 2015 року по жовтень 2015 року витратила більше, ніж 30000 грн. Вважає, що з урахування вказаних обставин, віку дитини та з метою захисту інтересів дитини, її місце проживання повинно бути визначено саме з матір»ю.

Не погоджуючись з доводами ОСОБА_2, ОСОБА_5 23 лютого 2016 року звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини разом з батьком та стягнення з ОСОБА_2 аліментів на її утримання в розмірі ј частини з усіх видів доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі зустрічного позову і до повноліття дитини.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що до кінця грудня 2015 року дитини проживала разом з ним та ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1, а з початку січня 2016 року дитина разом з ним проживає у своєї бабусі ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2. Підставою для їх переїзду стала та обставина, що вночі 03 січня 2016 року ОСОБА_2 увірвалась до його кімнати та почала жбурляти в нього підручними засобами, наносити удари по обличчю та руках, що було зафіксовано ним на відеокамеру мобільного телефону. Це відбувалось на очах у дитини, яка вранці на наступний день попросила його перейти разом жити до бабусі ОСОБА_7, що він і зробив. Під час їх переселення ОСОБА_2 викликала поліцію, заявивши про викрадення дитини, проте коли працівники поліції дізналися, що дитина знаходиться з батьком, подальші дії ними не вчинялись. За час свого проживання з донькою він весь свій вільний час приділяє їй, водить її на виставки, на льодовий каток, на ролердром, в кінотеатр та цирк, купує свіжі продукти. Вказує, що ОСОБА_2 не доведено факту витрачання нею по 8000 грн. на доньку щомісячно, і крім того, її твердження про влаштування доньки до різноманітних гуртків та навчальних програм не відповідають дійсності, оскільки донька ходить лише на танцювальний гурток стилю хіп-хоп, з якого забирає та який оплачує виключно він. Також ним було розроблено розпорядок дня доньки, який включає в себе все необхідне для навчання, розвитку та відпочинку дитини.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12 липня 2016 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю та стягнення аліментів на утримання дитини.

Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено.

Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 23 лютого 2016 року і до досягнення повноліття ОСОБА_8, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 551 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_5 ОСОБА_3 ОСОБА_4 просила скасувати рішення Оболонського районного суду м.Києва від 12 липня 2016 року та ухвалити нове рішення по задоволення позову ОСОБА_2 та про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду не відповідає вимогам ст.ст. 213, 215 ЦПК України, є незаконним та необґрунтованим, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Визначаючи місце проживання дитини з батьком ОСОБА_5, суд першої інстанції не врахував, що відповідач протиправно, без згоди ОСОБА_2, як матері, змінив місце проживання доньки, що в подальшому призвело до втрати контактів між матір»ю та донькою, дитина була позбавлена материнського піклування. Поклавши в основу рішення думку доньки, яка була допитана в судовому засіданні в якості свідка, суд першої інстанції порушив порядок допиту малолітніх свідків, встановлений ст. 182 ЦПК України та допитав дитину в присутності батька, з яким вона живе і який має на неї вплив. Вказані обставини свідчать про не об»єктивність дослідження судом доказів по справі, що призвело до прийняття незаконного рішення. Крім того, судом не надано належної оцінки інформаційній довідці психолога Оболонського районного в м.Києві Центру соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді ОСОБА_9, з якої вбачається, що дитина любить маму, проте, хоче захистити тата, так як мама його ображає. Дитина, в силу свого віку, не може враховувати свої істинні інтереси, не може правильно оцінити всі обставини та висловити свої істинні бажання. Не враховано судом і ту обставину, що з 03.01.2016 року мати не має можливості спілкуватись з дитиною через перешкоди з боку ОСОБА_5 під психоемоційним впливом якого перебуває дитина.. ОСОБА_5 порушені вимоги ст.ст. 142, 151, 153, 157-159 СК України, які передбачають рівні права батьків по відношенню до дітей та право на безперешкодне спілкування між собою. Зазначає також, що догляд за дитиною фактично здійснює бабуся ОСОБА_7, а батько приймає участь у її вихованні та розвитку, тобто, дитина не отримує той догляд, який їй повинна надавати мати. Судом не враховано, що дитина може бути розлучена з матір»ю лише за виняткових обставин, а таких обставин у даній справі немає. Не враховано судом також, що ОСОБА_2 має кращі побутові умови для проживання доньки, так як в квартирі, де проживає мати, у дитини є окрема кімната, а в квартирі бабусі дитина проживає в одній кімнаті з батьком.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_10 повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 та його представники ОСОБА_11 та ОСОБА_12 проти доводів апеляційної скарги заперечували посилаючись на те, що рішення суду є законним та обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Представник Служби у справах дітей Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації в судове засідання повторно не з»явився. про день та час слухання справи служба повідомлена у встановленому законом порядку, подала заяву про розгляд справи у відсутності її представника та просила прийняти рішення в інтересах дитини, а тому, колегія суддів вважає можливим розгляд справи у відсутності представника третьої особи у справі.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з»явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі з 24 липня 2001 року. Від цього шлюбу вони мають доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16 березня 2016 року шлюб між сторонами розірвано.

З 03 січня 2016 року ОСОБА_5 проживає разом з дитиною у своєї матері ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3, а ОСОБА_2 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_5 , визначаючи місце проживання малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4., стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 23 лютого 2016 року і до досягнення повноліття ОСОБА_8, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю та стягнення аліментів на утримання дитини., суд першої інстанції посилався на те, що емоційно близькою людиною дитина ОСОБА_8 вважає батька, відчуває до нього ніжні, довірливі, дружні почуття. З батьком дитина проживає з 03 січня 2016 року у квартирі, яка належить її бабусі. Судом встановлено, що дитина залишила квартиру, в якій проживає на даний час її мати ОСОБА_2, та вирішила проживати з батьком за власною ініціативою, без будь-якого тиску з боку батька, у зв'язку з постійними конфліктними ситуаціями, що виникають між батьками. Для дівчинки батьком створені всі необхідні умови для розвитку, навчання, відпочинку, дитина забезпечена належним доглядом та харчуванням, успішно завершила навчання у третьому класі, повернутися проживати до матері бажання не виявляє. Оскільки суд прийшов до висновку про визначення місця проживання дитини з батьком, з урахуванням повідомлених сторонами обставин, наданих доказів, матеріального становища сторін, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_8, слід стягнути аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів ОСОБА_2.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та відповідають вимогам закону, з огляду на наступне.

З досліджених судом доказів та пояснень сторін вбачається, що неповнолітня ОСОБА_8 з народження та до кінця грудня 2015 року проживала разом з батьками в квартирі АДРЕСА_1. З початку січня 2016 року дитина разом з батьком проживає у своєї бабусі ОСОБА_7 в квартирі АДРЕСА_4.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов Службою у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 05 січня 2016 року квартири АДРЕСА_5, проведеного за заявою ОСОБА_5, під час відвідування родини вдома була присутня мати дитини ОСОБА_2, через 10-15 хвилин підійшов батько ОСОБА_5 Приміщення квартири охайне. У дитини є окрема кімната, яка обставлена сучасними меблями в хорошому стані: ліжко, письмовий стіл, шафа для одягу, шафа для іграшок, полички для книг та підручників, є розвиваючі іграшки та література відповідно до віку дівчинки. В холодильнику є продукти харчування. В ході бесіди стало відомо, що подружжя з вересня 2015 року перебуває в стані розлучення. Батьки між собою конфліктують в присутності дитини. З матір'ю проведено профілактично-виховну бесіду та рекомендовано роботу з психологом. Крім того, в акті зазначено, що для дитини створені всі умови для нормального проживання, але вкрай загострені стосунки між батьком та матір'ю можуть негативно впливати на фізичний та психічний стан дитини.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов Службою у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 17 березня 2016 року квартири АДРЕСА_6, проведеного за заявою ОСОБА_5, під час обстеження в квартирі знаходився батько дитини та бабуся. Дівчинка займає кімнату разом з бабусею, дана кімната облаштована великим ліжком, шафою для одягу, телевізором, тумбами. Іншу кімнату займає батько, дана кімната облаштована розсувним диваном, шафою для одягу, письмовим столом, за яким дівчинка робить домашні завдання. В квартирі охайно, прибрано, облаштована необхідними меблями та побутовою технікою. Зі слів батька за даною адресою він з донькою проживає з 03 січня 2016 року. Для дитини створені належні умови для всебічного розвитку, навчання та проживання. Ксенія має іграшки в достатній кількості та забезпечена одягом відповідно до сезону.

Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Подільського району м. Києва №187 від 05 листопада 2015 року позивач ОСОБА_2 працює в даному підприємстві лікарем-отоларингологом, її заробітна плата за період з травня 2015 року по жовтень 2015 року становить 19003,02 грн., характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Згідно довідки Управління кадрів Апарату Верховної Ради України №20-26/3301 від 20 травня 2016 року ОСОБА_5 з 10 грудня 2015 року працює на посаді помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_13, його заробітна плата становить 6000 грн. на місяць, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога також не перебуває.

З характеристик гімназії №143 м. Києва вбачається, що і батько і мати приймають активну участь у житті та навчальному процесі доньки, розвивають її здібності та таланти, відвідують батьківські збори. Поза учбовим процесом батько займається фізичним та духовним розвитком дитини - заохочує до занять спортом, відводить та забирає зі спортивної секції, спілкується з дитиною на різноманітні теми. Дитина зібрана, охайна, має всі необхідні для навчання приладдя. Характер дитини врівноважений, цілеспрямований, вимогливий до себе. У спілкуванні відкрита, не закомплексована. Має високий навчальний бал. У класі та школі має друзів, комунікабельна. Нарікань та претензій до батька щодо виховання дитини або щодо навчання немає.

З досліджених судом доказів також встановлено, що заняття доньки в дитячій студії хіп-хоп танців у гімназії №143 м. Києва, своєчасно та в повному обсязі сплачує батько ОСОБА_5, який забирає дівчинку після занять. ОСОБА_5 у період з 01 вересня 2013 року по теперішній час вносилися та вносяться благодійні пожертвування з метою подальшого їх зарахування до благодійного фонду гімназії.

З матеріалів справи також вбачається, що батьком дитини ОСОБА_5 розроблено розпорядок буднього та вихідного дня дитини, яким серед іншого передбачено повноцінне приділення уваги батьком життю та здоров'ю дитини, її фізичному та культурному розвитку.

Згідно висновку спеціаліста (психолога) ОСОБА_14 медичного центру ТОВ «Класик- Р» №3/01-3в/1 від 12 листопада 2015 року, в ході психологічного дослідження та спілкування з неповнолітньою ОСОБА_8 було виявлено такі особистісні, поведінкові і психологічні особливості: раціональність, моторна та соціальна активність, виразне дослідницьке зацікавлення світом, стресостійкість, упевненість у собі, комунікабельність. Дитина характеризується коливаннями самооцінки, зі здоровим критичним ставленням до власних помилок. Результати проходження особистісних тестів виявляють змішаний тип особистості. Наявне прагнення досягати, добиватися, йти до поставленої мети. Присутня певна консервативність, скоріше у сприйнятті, ставленні та оцінюванні інших. У ОСОБА_8 наявне ставлення до матері, яке не несе яскравого негативного чи позитивного забарвлення. Єдиним авторитетом ОСОБА_8 вважає батька, відносини з яким дозволяють їй відкрито виявляти свої бажання, потреби, переживання та емоційні прояви. Вона поважає та приймає ведучу позицію батька, що свідчить про гарний рівень соціалізації, свідоме ставлення до свого життя, довіру до значущого дорослого (батька). До батька дитина відчуває психологічну близькість, любов та повагу. Оскільки дитина не пригадала про будь-яку активну участь матері у її житті, уподобаннях, заняттях та інтересах, не було встановлено суттєвого впливу матері на розвиток та формування ОСОБА_8 Батько ОСОБА_5 не тільки піклується про свою дочку, надає їй всі можливості для розвитку, навчання, відпочинку, а й багато часу проводить разом з нею, цікавиться та розбирається в її інтересах, уподобаннях. Він активно приймає участь у житті своєї доньки, дисциплінує та контролює її навчання та життя, і при цьому дійсно є для неї радником та другом. У разі розлучення батьків дівчинка має бажання проживати разом з батьком. Аналіз розповіді ОСОБА_8, її мовлення та вербальних паттернів виявляє упевненість у тому, що вона говорить, свідомий вибір на користь проживання з батьком.

З інформаційної довідки №25-10-200 від 15 квітня 2016 року психолога ОСОБА_9 Оболонського районного в м. Києві Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді про психоемоційний стан ОСОБА_8 вбачається, що на момент обстеження рівень інтелектуального розвитку, мислення, пам'ять та увага дитини відповідають віковій нормі. За результатами психологічного тестування та індивідуальних бесід, можна констатувати адекватну статеву самоідентифікацію дитини, вміння будувати формальні ввічливі стосунки зі стороннім дорослим, рівень соціалізації, що відповідає віковій нормі. Домінуючими рисами характеру дівчинки є розважливість, виваженість, старанність, схильність до сумнівів, ґрунтовність в ситуації прийняття рішень. Швидкість психічних реакцій та реагування в ситуації обстеження вказує на формування рис характеру за флегматичним типом. Суб'єктивне сприйняття своєї ролі у соціальній групі (в школі), в стосунках з однолітками, однокласниками та вчителями - такої, як комфортна та благополучна. Психологічна картина сім'ї для дитини розширена і включає в себе батька ОСОБА_5, матір ОСОБА_2, бабусю ОСОБА_7 і себе. Найбільш статусною та емоційно близькою фігурою дитина вважає батька. Почуття до нього ніжні, довірливі, дружні, разом з тим присутнє сильне бажання не розчарувати та захищати його. Ставлення до матері - амбівалентне, дівчинка вважає матір авторитетною та владною. З одного боку вона ображена на матір, «за те, що вона ображає батька, говорить про нього неправду», а з іншого - любить її, говорить, що «вона ображає тата, їй мама нічого не зробила, вона хоче захистити тата». Ставлення до бабусі - позитивне, радісне, відчуває її безпечною людиною, любить готувати разом з бабусею, каже, що вона готує найсмачніше з усіх у родині. З даних отриманих в ході обстеження можна зробити висновок, що дитина знаходиться у ситуації психологічної тріангуляції та емоційного навантаження, сила якого не відповідає віковим можливостям та не є корисною для подальшого гармонійного психоемоційного розвитку дитини. Батькам рекомендовано відвідання парних (спільних) консультацій з дитячим/сімейним психологом для вирішення конфліктів у поглядах на виховання ОСОБА_8, налагодження продуктивних стосунків між батьками, задля зняття психологічного навантаження з дитини, емоційної відповідальності за психоемоційний стан дорослих та виведення її з ситуації тріангуляції.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 добре навчається, за 2015-2016 рік згідно табелю навчальних досягнень учнів має відмінні оцінки, отримала похвальний лист за високі досягнення у навчанні в гімназії№143 м. Києва.

Також 17 квітня 2016 року ОСОБА_8 була нагороджена дипломом «New Dance Studio» за зайняте II місце у номінації хореографія ВТК формейшн, юніори 10-12 років.

Згідно висновку Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації №104-2142 від 29 березня 2016 року, Оболонська РДА в м. Києві, як орган опіки та піклування, рекомендує визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір'ю за адресою АДРЕСА_7.

Відповідно до ст. 171 Сімейного кодексу України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання.

Судом першої інстанції в судовому засіданні було заслухано думку дитини ОСОБА_8, яка суду зазначила, що вона знає, що судом вирішується питання щодо того, з ким вона буде проживати, що любить свою маму, але тата любить ще більше і хоче проживати саме з татом, тому що мама її засмучує.

Відповідно до ч. 1 ст. З Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей ... першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Також відповідно до ст. 12 Конвенції про права дитини, держави - учасниці забезпечують дитині, здатність сформулювати власні погляди, право висловлювати ці погляди, що торкаються дитини... зокрема надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду.

Згідно вимог ст. 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Враховуючи фактичні обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази, висловлену в судовому засіданні та в бесідах з психологами думку неповнолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка висловила бажання залишитись проживати разом зі своїм батьком ОСОБА_5, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного та обгрунтованого висновку про визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_8 з батьком ОСОБА_5.

Доводи апеляційної скарги про неправильність висновків суду в частині визначення місця проживання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_5 є безпідставними, з огляду на наступне.

Так, згідно ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом.

При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи ту обставину, що з січня 2016 року по даний час дитина проживає з батьком в двокімнатній квартирі АДРЕСА_4, яка належить на праві власності бабусі ОСОБА_7, в квартирі створені належні умови для дитини, яка знаходиться в хорошому емоційному стані, дитина бажає проживати з батьком, до якого відчуває психологічну близькість, любов та повагу, проживаючи з батьком успішно закінчила навчальний рік, батько приділяє дуже багато часу вихованню та розвитку дитини, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції врахував вимоги ст. 161 СК України та прийшов до обґрунтованого висновку про визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_8 з батьком ОСОБА_5.

Доводи апеляційної скарги про те, що, визначаючи місце проживання дитини з батьком, суд першої інстанції не врахував, що відповідач протиправно, без згоди ОСОБА_2, як матері, змінив місце проживання доньки, що в подальшому призвело до втрати контактів між матір»ю та донькою, дитина була позбавлена материнського піклування, правильність висновків суду не спростовують, так як підставою для переїзду ОСОБА_5 разом з донькою з квартири АДРЕСА_8, яка зареєстрована на ім.»я відповідача та в якій проживали сторони, стала та обставини, що сторони перебували в процесі розлучення та поділу майна, між ними часто виникали сварки та скандали в присутності дитини. Саме з метою уникнення конфліктних ситуацій в присутності дитини до вирішення спорів між батьками і був пов»язаний цей переїзд. Квартира АДРЕСА_9, в якій проживає дитина з батьком знаходиться в сусідньому будинку і позивачка має можливість спілкуватись з дитиною, піклуватись про неї.

Не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і доводи апеляційної скарги про те, що, поклавши в основу рішення думку дитини, яка була допитана в судовому засіданні в якості свідка, суд першої інстанції порушив порядок допиту малолітніх свідків, встановлений ст. 182 ЦПК України та допитав дитину в присутності батька, з яким вона живе і який має на неї вплив, а тому вказані обставини свідчать про не об»єктивність дослідження судом доказів по справі, що призвело до прийняття незаконного рішення, з огляду на те, що в судовому засіданні 11.07.2016 року не здійснювався допит малолітнього свідка, було заслухано лише думку дитини. Свою думку ОСОБА_8 висловила не лише в присутності батька, а і в присутності матері та представника Служби у справах дітей Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації. Крім того, свою думку з приводу місця свого проживання неповнолітня ОСОБА_8 висловила також у бесідах з психологами, які проводились без присутності батьків.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що судом не надано належної оцінки інформаційній довідці психолога Оболонського районного в м.Києві Центру соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді ОСОБА_9, з якої вбачається, що дитина любить маму, проте, хоче захистити тата, так як мама його ображає. Дитина, в силу свого віку, не може враховувати свої істинні інтереси, не може правильно оцінити всі обставини та висловити свої істинні бажання, так як висновкам вказаного психолога судом надана належна правова оцінка в сукупності з іншими доказами у справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що при ухваленні рішення судом не враховану і ту обставину, що з 03.01.2016 року мати не має можливості спілкуватись з дитиною через перешкоди з боку ОСОБА_5, під психоемоційним впливом якого перебуває дитина, не підтверджені належними та допустимими доказами, як того вимагають положення ст.ст. 58-60 ЦПК України. Крім того, і згідно висновку спеціаліста (психолога) ОСОБА_14 медичного центру ТОВ «Класик- Р» №3/01-3в/1 від 12 листопада 2015 року і згідно інформаційної довідки №25-10-200 від 15 квітня 2016 року психолога ОСОБА_9 Оболонського районного в м. Києві Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді , ОСОБА_8 і при спілкуванні з психологом в листопаді 2015 року, коли батьки жили разом з нею, і в квітні 2016 року, коли вона проживала разом з батьком, висловлювала бажання проживати саме з батьком, а тому доводи ОСОБА_2 про те, що така думка дитини сформувалась під впливом батька, який з нею проживає, та при відсутності у неї можливості спілкуватись з донькою, є безпідставними.

Не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і доводи апеляційної скарги про те, що догляд за дитиною фактично здійснює бабуся ОСОБА_7, а батько приймає участь у її вихованні та розвитку, тобто, дитина не отримує той догляд, який їй повинна надавати мати, так як бабуся також має право приймати участь у вихованні та догляді за онукою, мати також має можливість спілкуватись з донькою і приймати участь у її вихованні та розвитку. Доказів того, що їй чинять перешкоди в такому спілкуванні вона суду не надала.

Безпідставними є також доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції, при визначенні місця проживання дитини з батьком, не було враховано, що дитина може бути розлучена з матір'ю лише за виняткових обставин, а таких обставин у даній справі немає, так як суд врахував доводи обох сторін та прийняв рішення в інтересах дитини, з урахуванням її думки, висновків психологів, тісного емоційного зв»язку дитини саме з батьком.

Відповідно до статті 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1989 року і яка набула чинності для України з 27 вересня 1991 року: «Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

З досліджених судом доказів та пояснень сторін достовірно встановлено, що з січня 2016 року дитина проживає з батьком, у неї склався певний комфортний для неї мікроклімат та розпорядок дня і переміщення дитини, поза її волею, із комфортного для неї оточення та місця проживання з батьком в інше місце проживання з матір»ю, при даних фактичних обставинах справи, не відповідає інтересам дитини.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 має кращі побутові умови для проживання доньки, так як в квартирі, де проживає мати, у дитини є окрема кімната, а в квартирі бабусі дитина проживає в одній кімнаті з батьком, правильність висновків суду першої інстанції також не спростовують, так як квартира в якій проживає ОСОБА_2 зареєстрована на ім'я ОСОБА_5, була придбана під час перебування сторін в зареєстрованому шлюбі, в ній сім'я проживала разом до 03 січня 2016 року. В даний час спір щодо поділу майна між подружжям розглядається судом.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно вимог ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 та, стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 23 лютого 2016 року і до досягнення повноліття ОСОБА_8, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд 1-ї інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що неповнолітня ОСОБА_8 проживає з батьком ОСОБА_5, ОСОБА_2 має регулярний дохід, місце проживання дитини визначено судом з батьком ОСОБА_5, а тому з матері ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 підлягають стягненню аліменти на утримання дочки ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ј частини від її доходу.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 липня 2016 року відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_8 ОСОБА_3 ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м.Києва від 12 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Головуючий: Судді: