Постанова № 61882342, 05.10.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Челюбєєв Є.В.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року справа №225/2784/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Чебанова О.О., при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника позивача ОСОБА_2., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дзержинського міського суду Донецька область від 21 червня 2016 р. у справі № 225/2784/16-а (головуючий І інстанції Челюбєєв Є.В.) за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання дій незаконними, та зобов'язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3(далі- позивач,апелянт) звернувся до Дзержинського міського суду Донецька область з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області просив визнати дії управління ПФУ в м. Дзержинську у відмові в призначенні пенсії на пільгових умовах неправомірними, скасувати рішення ПФУ про відмову в призначені йому пенсії незалежно від віку на пільгових умовах, зобов'язати управління зарахувати до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах за час його навчання в Дзержинському професійному гірничому ліцеї з 01.09.1989 року по 14.12.1992 року та час проходження строкової військової служби з 16.12.1992 року по 11.11.1994 року, зобов'язати управління ПФУ призначити йому пенсію на пільгових умовах з дня звернення ним з відповідною заявою.

Постановою Дзержинського міського суду Донецька область від 21 червня 2016 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання дій незаконними, та зобов'язання вчинення певних дій - було відмовлено.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що позивач на момент призову на строкову військову службу вже не працював, так як 14.12.1992 року був звільнений у зв'язку з закінченням навчання, а не у зв'язку з призовом в армію, а після проходження строкової військової служби був прийнятий на роботу за іншою спеціальністю «учень гірничого з ремонту гірничих виробіток підземний», яка не відповідає набутій спеціальності «електрослюсар підземний з умінням виконувати роботу машиніста ГВМ», то у управління ПФУ не було правових підстав для зарахування періоду строкової військової служби та навчання в Дзержинському професійному гірничому ліцеї до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Не погодившись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги позивач посилається на те, такі професії, як «електрослюсар підземний» та гірничий з ремонту гірничих виробіток» обидві віднесені до робіт під землею зі шкідливими умовами праці, тобто до професії гірник.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином. При таких обставинах колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність особи, яка не з'явилась.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач в період з 01.09.1989 року по 14.12.1992 року навчався в Дзержинському професійному гірничому ліцеї, а і на період виробничої практики з 19.08.1992 року по 14.12.1992 року був прийнятий до в/п шахти «Південна» ДП «Дзержинськвугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем. 12 грудня 1992 року позивач був звільнений з роботи. З 16.12.1992 року по 11.11.1994 року позивач проходив службу в Збройних Силах України.

В той же час в трудовій книжці позивача записи про його навчання в Дзержинському професійному ліцеї та проходження позивачем виробничої практики відсутні. Після проходження військової служби, позивач 07.01.1995 року був прийнятий до в/п шахти «Південна» ДП «Дзержинськвугілля», але вже учнем гірничого з ремонту гірничих виробіток підземний. В подальшому позивач працював на різних вугільних підприємствах. На теперішній час позивач по справі продовжує працювати на підприємстві в вугільній промисловості (а.с. 6-7).

16 грудня 2015 року позивач по справі звернувся до управління ПФУ в м. Дзержинську з заявою про призначення пенсії незалежно від віку на пільгових умовах за списком № 1, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та розділу XV прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Управління ПФУ у м.Дзержинську розглянуло звернення ОСОБА_3 і листом від 23.03.2016 року повідомили йому, що він не має на даний час право на призначення пенсії, у зв'язку з недотриманням умов, передбачених ст. 38 Закону України «Про професійно - технічну освіту» № 103/98-ВР від 10.02.1998 року (а саме прийняття на роботу після закінчення середнього навчального закладу не за набутою спеціальністю) та недотриманням умов, передбачених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зарахування до стажу роботи. який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» № 2636-ІV (а саме призвання до військової служби вже після закінчення виробничої практики та після закінчення середнього навчального закладу). Тому, період навчання ОСОБА_3 в Дзержинському професійному гірничому ліцеї з 01.09.1989 року по 14.12.1992 року та період проходження ним строкової військової служби з 16.12.1992 року по 11.11.1994 року не зараховані до пільгового стажу, а отже йому не вистачає стажу. За таких підстав йому було відмовлено в призначенні пенсії.

Колегія суддів зазначає, що спірним питанням у даній справі, є правомірність зарахування до пільгового стажу, який дає право позивачу на призначення пенсії незалежно від віку на пільгових умовах, період його навчання в Дзержинському професійному гірничому ліцеї з 01.09.1989 року по 14.12.1992 року, та час проходження строкової військової служби з 16.12.1992 року по 11.11.1994 року, а також неправомірності відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах за списком №1.

Статтею 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затвердженим КМУ, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Відповідно до списку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, професія позивача «електрослюсарі підземні» є у переліку.

Згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Також відповідно до п. 10 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (надалі - Порядок застосування Списків № 1 та № 2), для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження трудового стажу.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також: зокрема, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійну-технічну освіту» № 103/98 від 10.02.1998 року час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Таким чином, законодавцем прямо визначено, що період навчання у професійно-технічному навчальному закладі може бути зараховано до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, лише за умови зарахування на роботу за набутою професією.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15).

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки про навчання № 398 від 01.10.2014 року (а.с.10) позивач ОСОБА_3 в період часу з 01.09.1989 року по 14.12.1992 року навчався в Дзержинському професійному гірничому ліцеї за спеціальністю електрослюсар підземний з умінням виконувати роботу машиніста ГВМ та був відрахований на підставі наказу № 59-к від 14.12.1992 року у зв'язку з закінченням навчання.

Згідно довідки № б/н (а.с. 11) позивач ОСОБА_3 в період проходження виробничої практики з 19.08.1992 року по 14.12.1992 року дійсно був прийнятий на роботу до в/п шахти «Південна» ДП «Дзержинськвугілля» в якості електрослюсаря підземного.

Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_2 позивач ОСОБА_3 був призваний до строкової військової служби 16.12.1992 року (а.с. 8).

Відповідно до записів в трудовій книжці (а.с. 6) позивач ОСОБА_3 після проходження служби в ЗСУ 07.01.1995 року був прийнятий на роботу до в/п шахти «Південна» ДП «Дзержинськвугілля» в якості учня гірничого з ремонту гірничих виробіток підземний.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги наказ Директора шахти «Южная» від 25.11.2015 № 45 (а.с.13), яким причиною звільнення ОСОБА_3 12.12.1992 р є призов на військову службу.

При цьому суд першої інстанції не навів мотиви того, чому цей наказ суперечить доказам та яким саме доказам.

При таких обставинах, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, який не врахував до пільгового стажу час навчання та час проходження строкової військової служби та вважає, що управління ПФУ неправомірно відмовило позивачу ОСОБА_3 в призначенні пенсії відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 4 частини 1 статті 202 КАС України встановлено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене колегія суду дійшла до висновку, що суд першої інстанції невірно вирішив справу в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови, якою позовні вимоги підлягають задоволенню.

Повний текст постанови виготовлено 10 жовтня 2016 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 157, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дзержинського міського суду Донецька область від 21 червня 2016 р. у справі № 225/2784/16-а - задовольнити повністю.

Постанову Дзержинського міського суду Донецька область від 21 червня 2016 р. у справі № 225/2784/16-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання дій незаконними, та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області у відмові ОСОБА_3 в призначенні пенсії на пільгових умовах неправомірними.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області про відмову в призначені ОСОБА_3 пенсії незалежно від віку на пільгових умовах, зобов'язати управління зарахувати до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах за час його навчання в Дзержинському професійному гірничому ліцеї з 01.09.1989 року по 14.12.1992 року та час проходження строкової військової служби з 16.12.1992 року по 11.11.1994 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області призначити ОСОБА_3 пенсію на пільгових умовах з дня звернення ним з відповідною заявою.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області (вул.50 років Жовтня, буд.26, м.Дзержинськ, Донецька область,85200, код ЄДРПОУ 21970814) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (вул.Лісна, буд.17,с.Ленінське, м.Артемове, м.Дзержинськ, Донецька область,85293, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1157,54 грн.(одна тисяча сто п'ятдесят сім грн.54 коп.)

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення постанови у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Суддя-доповідач: О.О.Шишов

Судді: І.В.Сіваченко О.О.Чебанов