Ухвала суду № 61882240, 06.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2016 рокусправа № 804/3945/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року у справі №804/3945/16 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рачкової Ольги Анатоліївни, третя особа - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання незаконним та скасування рішення, скасування запису, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 24 червня 2016 року звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рачкової Ольги Анатоліївни, третя особа - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» згідно з яким просить визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29438812 від 27.04.2016 року, запис про державну реєстрацію права власності №14342366 від 27.04.2016 року, прийняте та здійснений приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рачковою О.А. 27.04.2016 року щодо реєстрації за публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (код за ЄДРПОУ 00039019) права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1: частини будівлі літ.А-3, А1-4, нежитлові приміщення, об'єкт житлової нерухомості: Ні, загальною площею 1024,5 кв.м.

Адміністративний позов фактично обґрунтовано тим, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та здійснення запису про державну реєстрацію права власності є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки документи які були подані відповідачу не відповідають вимогам встановленим законодавством тому, що рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2016 року по цивільній справі №201/10588/14-ц щодо звернення стягнення на предмет іпотеки не набрало законної сили.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року провадження у справі №804/3945/16 закрито та роз'яснено позивачу, що він може звернутися з цією позовною заявою до суду в порядку цивільно-процесуального законодавства.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу про закриття провадження у справі та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що свої вимоги позивач висував виключно до приватного нотаріуса, який виконуючи функції суб'єкта владних повноважень здійснював реєстраційні дії.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача та третьої особи які заперечували щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що між відкритим акціонерним товариством «Івано-Франківський арматурний завод», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Івано-Франківський арматурний завод» (далі - ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод») та акціонерно-комерційним банком «ХФБ Банк Україна», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УніКредит Банк», правонаступником якого з усіма правами та обов`язками є ПАТ «Укрсоцбанк» був укладений кредитний договір №365-СВ від 29.06.2005 року.

При цьому, між банком та ОСОБА_1 29.06.2005 року було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №2856, за умовами якого ОСОБА_1 передав у якості забезпечення виконання зобов'язань ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» за договором кредиту в іпотеку банку наступне нерухоме майно: адміністративні приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, (частина будівлі літ. А-3, А1-4, нежитлові приміщення поз. І, ІІ, ІІІ, 117-133, 217-239, ІV, V. 316-334. VІ, VІІ, 401-406, VIII у підвалі, на першому, другому, третьому та четвертому поверхах) загальною площею 1024,5 кв. м., що належать іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.10.2003 року, серія САА №082565, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 23.10.2003 року №2994, зареєстрованого в КП «Дніпропетровське МБТІ» ДОР 29.10.2003 року, у тому числі без обмежень, усі споруди, конструкції та обладнання, з яких складається будівля та приналежності будівлі, крім того, частину будівлі, яка не може бути виділена в натурі і буде приєднана до предмета іпотеки після укладення договору іпотеки.

В подальшому через невиконання умов вищевказаного кредитного договору, ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з цивільним позовом до ОСОБА_1, третя особа - ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» про звернення стягнення на предмет іпотеки, з посиланням на те, що не зважаючи на те, що банком була надіслана письмова вимога щодо виконання порушеного зобов'язання, в якій було запропоновано сплатити заборгованість за кредитом, а також попереджено про те, що у разі невиконання цієї вимоги у тридцятиденний строк, банк буде змушений вжити заходів для задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі і в такий спосіб як набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду, боржником жодних дій з погашення заборгованості вчинено не було, тому банк просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нього.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2016 року у цивільній справі №201/10588/14-ц (провадження №2/201/353/2016) позов публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, третя особа - публічне акціонерне товариство «Івано-Франківський арматурний завод» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності було задоволено та вирішено у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №365-СВ, укладеним 29.06.2005 року між відкритим акціонерним товариством «Івано-Франківський арматурний завод», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Івано-Франківський арматурний завод», та Акціонерно-комерційним банком «ХФБ Банк Україна», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УніКредит Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», яка станом на 30.07.2014 року становить суму 39306351 грн. (тридцять дев'ять мільйонів триста шість тисяч триста п'ятдесят одна грн.) 56 коп. та складається з: заборгованості за кредитом 25376821,58 грн.; заборгованості за процентами 6766202,58грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту 2171128,07грн.; пені за несвоєчасне повернення відсотків 507375,15 грн.; інфляційних втрат за кредитом 3650169,27 грн.; інфляційних втрат за відсотками 834654,91 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29.06.2005 року, укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком «ХФБ Банк Україна», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УніКредит Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованим в реєстрі за №2856, шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; код ЄДРПОУ 00039019) права власності на частини будівлі літ. А-3, А1-4, нежитлові приміщення поз. І, ІІ, ІІІ, 117-133, 217-239, ІV, V. 316-334, VІ, VІІ, 401-406, VIII у підвалі, на першому, другому, третьому та четвертому поверхах загальною площею 1024,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю згідно із звітом про незалежну оцінку, зроблену суб'єктом оціночної діяльності Приватним підприємством «Енергомакс» від 30.07.2015, 17508000,00грн (а.с.512-62).

На підставі зазначеного судового рішення ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рачкової Ольги Анатоліївни з заявою про реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно.

27.04.2016 року приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рачковою О.А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29438812 від 27.04.2016р. щодо реєстрації за публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (код за ЄДРПОУ 00039019) права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1: частини будівлі літ.А-3, А1-4, нежитлові приміщення, об'єкт житлової нерухомості: Ні, загальною площею 1024,5 кв.м.

На підставі зазначеного рішення відповідачем 27.04.2016 року також внесено відповідний запис до Реєстру про державну реєстрацію цього права власності №14342366 від 27.04.2016 року.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, посилаючись на висновки Верховного Суду України зробленого у постанові від 14.06.2016 року у справі №21-41а16, дійшов висновку про те, що у справі, яка розглядається, спірні відносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди, а отже спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Так, у постанові від 14.06.2016 року у справі №21-41а16 Верховним Судом України зроблено висновок про те, що відносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди не є публічно-правовим спором, оскільки випливають з договірних відносин і мають вирішуватися судами за правилами ЦПК.

З тексту вищезазначеної постанови вбачається, що підставою для прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно стала заява ТОВ «Кей-Колект» від 22 січня 2015 року про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень (щодо права власності) на нерухоме майно - спірне майно, та додані до неї: договір про надання споживчого кредиту, повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, договір факторингу, договір про відступлення права вимоги.

Тобто, у справі, що розглядалася Верховним Судом України рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно державним реєстратором було прийнято на підставі цивільно-правового договору, укладеного з метою позасудового врегулювання питання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

У справі, що розглядається, спір виник, як зазначає позивач, у зв'язку з тим, що відповідачем - приватним нотаріусом прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2016 року у цивільній справі №201/10588/14-ц (провадження №2/201/353/2016) яке не набрало законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2016 року звернено стягнення на предмет іпотеки (а.с.52-61).

Тобто, питання щодо права власності на предмет іпотеки та спірні відносини, які виникли за договором іпотеки було вирішено у судовому порядку, а отже рішення про державну реєстрацію права власності приймалося відповідачем не на підставі цивільно-правового договору, що виключає можливість розгляду такого спору в порядку цивільного судочинства.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Вказану норму слід розуміти так, що судове рішення є законним, якщо воно ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права, порушення яких є підставою для скасування чи зміни судового рішення судом вищої інстанції. Це випливає з конституційного принципу законності (пункт 1 частини третьої статті 129 Конституції України, стаття 9 КАС України). При цьому законність необхідно трактувати не суто формально - як дотримання вимог закону, а у ширшому значенні - у світлі верховенства права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.

Враховуючи те, що суд першої інстанції закриваючи провадження у справі №804/3945/16 не встановив усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а саме не з'ясував на підставі чого (цивільно-правового договору чи рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2016 року) відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про державну реєстрацію права власності, що в свою чергу тягне за собою різні правові наслідки для вирішення цієї справи, суд апеляційної інстанції зробив висновок щодо необхідності задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись: пунктом 3 частини 1 статті 199, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року у справі №804/3945/16 - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали виготовлений 07 жовтня 2016 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко