Постанова № 61881848, 05.10.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2016 р. Справа №805/1009/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд

у складі судді Кірієнко В.О.,

при секретарі Проніні Д.С.,

за участю представників сторін

представника позивача Борисевич Д.В.,

представника відповідача Шевченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків на загальну суму 1 140 087,46грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків на загальну суму 1 140 087,46грн.

В обґрунтування позову зазначив, що податковий борг виник внаслідок несплати заборгованості з податку на прибуток. Позивачем неодноразово здійснювались заходи щодо погашення податкового боргу, а саме: виставлена податкова вимога №152-25 від 22.10.2014 року. Позивачем направлялися до банківських установ платіжні вимоги, які були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю на розрахункових рахунках відповідача грошових коштів. На підставі п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України просить дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Представник позивача в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, зазначив, що виключення з роботи стрічкового конвеєра на будь-якій ділянці призведе до його зупинки, а отже, і до припинення діяльності всього підприємства з втратою роботи і засобів для існування всього трудового колективу. Окрім іншого, відповідач зазначав про тяжке фінансове становище, у зв'язку з чим, товариство зверталось до суду з заявами про розстрочення виконання постанов суду про стягнення податкового боргу. Також, зазначив про часткове погашення суми боргу в розмірі 529 238грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи і перевіривши їх наявними доказами в межах заявлених позовних вимог, судом встановлено.

Пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у ст. 41 ПКУ, в межах їх повноважень (п. 61.2 ст. 61 ПКУ).

Приписами ст. 41 ПКУ встановлено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Таким чином, позивач - Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» (ЄДРПОУ 00176495; 85205, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. Леніна, буд.11) зареєстроване в якості юридичної особи.

На податковому обліку у позивача відповідач перебуває як платник податків за неосновним місцем обліку з 07.10.2014року.

Як встановлено з матеріалів справи, за відповідачем станом на 24.03.2016року обліковується податковий борг з орендної плати за землю в розмірі 3490,64грн., по надходженням від роміщення відходів у розмірі 1 790 076,63грн., по надходженням від викидів забруднюючих речовин у розмірі 45,39грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу (арк.с.6).

Разом з тим, станом на 30.09.2016року згідно картки облікового рахунку за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати за землю в розмірі 3490,64грн., по надходженням від роміщення відходів у розмірі 1 800 898,40грн., по надходженням від викидів забруднюючих речовин у розмірі 320,88грн.

Приписами ст. 16 Податкового кодексу України визначені зобов'язання платників податків, одне з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 31 Податкового кодексу України Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом..

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 110.1. ст. 110 ПКУ), зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1. п. 111.1. ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2. ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 113.3. ст. 113 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Податковим кодексом України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на наведене, оскільки податкові зобов'язання відповідачем не сплачені в установлені строки, такі зобов'язання є податковим боргом.

Приписами Податкового кодексу України встановлені обов'язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Наведені розрахунки відповідають положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані.

Згідно підпункту 87.2. статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1. статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2. статті 88 ПКУ).

Право податкової застави, відповідно до пункту 89.1. статті 89 Податкового кодексу України, виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно п. 89.3. ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Податковим керуючим позивача здійснено опис майна підприємства (відповідача), який оформлений актом №31/05-14-25 від 26.06.2015 року та акт №43/05-14-25 від 22.10.2015року.

Актом опису майна підприємства (відповідача) №31/05-14-25 від 26.06.2015 року встановлено, що на балансі відповідача знаходиться наступне майно, яке є у податковій заставі: стрічка конвеєрна (ТУ 2561-216-0014 9245, 96 2 ШТС (ТГ) -1000-5-ЕР-200-4-2-ТОО-РБ 878,87 кв.м, стрічка транспортна 2 ШТК 857,39кв.м., і на яке позивач просить надати дозвіл на реалізацію в рахунок погашення податкового боргу.

Актом опису майна підприємства (відповідача) №43/05-14-25 від 22.10.2015року встановлено, що на балансі відповідача знаходиться наступне майно, яке є у податковій заставі: стрічка транспортна гумова, 2 ШТК 355 кв.м,, і на яке позивач просить надати дозвіл на реалізацію в рахунок погашення податкового боргу.

Позивачем у відповідності до вимог п. 89.8. ст. 89 Податкового кодексу України було зареєстровано податкову заставу, що підтверджується Витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (арк.с.10-11,16-17).

Відповідно до п. 95.2. ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З метою погашення боргу на адресу відповідача була спрямована податкова вимога №152-25 від 22.10.2014року, яка отримана уповноваженою особою підприємства (арк.с.18).

Відповідачем податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була.

Слід відмітити, що п. 20.1.34. ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно п. 95.1. та п. 95.3. ст. 95 ПК України, Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. При цьому, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач звертався до суду з позовами до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» про стягнення заборгованості. Постановою Запоріжського окружного адміністративного суду від 05.01.2015року по справі №808/8179/14 позовні вимоги Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» про стягнення коштів з орендної плати за землю у розмірі 5768,64грн. задоволені в повному обсязі. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2015року по справі №805/4209/15-а позовні вимоги Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» про стягнення коштів з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах в сумі 174013,36грн. задоволені в повному обсязі. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2015року по справі №805/392/15-а позовні вимоги Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» про стягнення коштів з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах в сумі 327349,58грн. задоволені в повному обсязі

З метою стягнення зазначеної суми податкового боргу позивачем направлялися до банківських установ платіжні вимоги, які були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю на розрахункових рахунках відповідача грошових коштів.

З аналізу наведених норм випливає, що Податковим кодексом України встановлений особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначений перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень:

1. звернення до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків у банках;

2. опис та вилучення майна;

3. отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків у разі недостатності коштів на розрахункових рахунках у банках;

4. прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

Враховуюче вищевикладене, а також відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, що його обслуговують, приймаючи до уваги, що Податковим кодексом України надано право податковому органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків (шляхом його продажу), що перебуває у податковій заставі в разі недостатності коштів, які перебувають у власності платника податків і на які може бути звернено стягнення, суд вважає, що вимоги позивача про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів статті 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків на загальну суму 1 140 087,46грн. - задовольнити.

Надати дозвіл Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на погашення суми податкового боргу у розмірі 1 140 087,46грн., за рахунок майна платника податків Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська», що перебуває у податковій заставі, а саме: стрічка транспортна гумова, 2 ШТК 355 кв.м, стрічка конвеєрна (ТУ 2561-216-0014 9245, 96 2 ШТС (ТГ) -1000-5-ЕР-200-4-2-ТОО-РБ 878,87 кв.м, стрічка транспортна 2 ШТК 857,39кв.м.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 05.10.2016 року.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10.10.2016 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кірієнко В.О.