Рішення № 61881396, 15.09.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2016 р. Справа № 911/1719/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Вовченко А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 16.05.2016 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 12.07.2016 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Маїсадур Семанс Україна, с. Могилів, Царичанський район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агробонус Схід, смт Ворзель

про стягнення 2 334 570, 78 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Маїсадур Семанс Україна звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Агробонус Схід про стягнення 1 622 107, 51 грн основної заборгованості, 379 942, 29 грн пені, 1 691 146, 21 грн інфляційних збитків, 263 482, 28 грн 30 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно з договором поставки № АВ_Skhid_270215 від 27.02.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.05.2016 р. порушено провадження у справі № 911/1719/16 за позовом ТОВ „Маїсадур Семанс Україна до ТОВ „Агробонус Схід про стягнення 2 334 570, 78 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 29.06.2016 р.

24.05.2016 р. одночасно із позовною заявою до канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н б/д про забезпечення позову, у якій він просить суд вжити заходів до забезпечення позову, а саме накласти арешт на кошти у розмірі ціни позову - 2 334 570, 78 грн, які обліковуються на розрахункових рахунках відповідача згідно з переліком.

29.06.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 13.07.2016 р.

13.07.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання б/н від 12.07.2016 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

13.07.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 27.07.2016 р.

18.07.2016 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання б/н від 14.07.2016 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

21.07.2016 р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 20.07.2016 р. про здійснення технічної фіксації судового засідання, у якому він просить суд здійснювати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що за наслідками розгляду вищевказаного клопотання у судовому засіданні судом було його задоволено.

27.07.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 27.07.2016 р. про зупинення провадження у справі, у якому він просить суд зупинити провадження у справі № 911/1719/16 до вирішення справи № 904/5746/16 за позовом ТОВ „Агробонус Схід до ТОВ „Маїсадур Семанс Україна про зобовязання вчинити певні дії, а саме забрати (вивезти) з території складу ТОВ „Агробонус Схід, що розташований за адресою: Черкаська область, місто Сміла, вулиця І.Франка, 18, насіння гібридів кукурудзи марки „MAISADOUR Semences „MAS 33А у кількості 105 мішків, насіння гібридів кукурудзи марки „MAISADOUR Semences „MAS З 6А у кількості 477 мішків, насіння гібридів кукурудзи марки „MAISADOUR Semences „AMELIOR у кількості 371 мішок, що було передане ТОВ „Маїсадур Семанс Україна на користь ТОВ „Агробонус Схід по договору поставки № AB-Skhid_270215 від 27.02.2016 року, згідно видаткової накладної № НОМЕР_1 від 12 березня 2015 року, що розглядається господарським судом Дніпропетровської області.

27.07.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 07.09.2016 р.

07.09.2016 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 15.09.2016 р.

15.09.2016 р. у судовому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання відповідача про зупинення провадження у справі судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки обставини, що є підставою позову у справі № 904/5746/16 за позовом ТОВ „Агробонус Схід до ТОВ „Маїсадур Семанс Україна про зобовязання вчинити певні дії, що розглядається господарським судом Дніпропетровської області, стосуються відносин сторін, що виникли за наслідками і після прийняття ТОВ „Агробонус Схід від ТОВ „Маїсадур Семанс Україна товару за договором поставки № АВ_Skhid_270215 від 27.02.2015 р., а також оскільки є можливим встановлення судом в межах даної справи обставин, що є частково підставою позову у справі № 904/5746/16 за позовом ТОВ „Агробонус Схід до ТОВ „Маїсадур Семанс Україна про зобовязання вчинити певні дії, що розглядається господарським судом Дніпропетровської області.

Також, у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

27.02.2015 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № АВ_Skhid_270215, згідно з умовами п. 1.1. якого постачальник зобовязується постачати товари, визначені в Додатку № 1 „Специфікація до договору, а покупець оплатити поставлений товар.

Згідно з п. 2.5. договору разом із товаром постачальник передає покупцеві такі документи:

-видаткову накладну;

-свідоцтво на гібридне насіння;

-копії сертифікатів відповідності і протоколів (для імпортованого насіння);

-карантинний сертифікат.

Відповідно до п. 3.1. договору загальна ціна договору визначається як загальна вартість усього товару, поставленого за цим договором, що визначається відповідно до ціни та вартості, зазначеної у відповідних видаткових накладних, з урахуванням можливих знижок, які можуть надаватися за договором та призводити до зміни ціни товару та договору після поставки товару.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що сторони домовились, що розрахунок за кожну партію товару здійснюється покупцем на одній з таких умов:

4.2.1. попередня оплата 100 % вартості замоленого товару, або

4.2.2. оплата 50 % вартості товару до поставки товару (попередня оплата) та 50 % вартості товару (відстрочення платежу) - до „31 жовтня 2015 року, включно, якщо інший строк не зазначений постачальником у видатковій накладній та рахунку.

4.2.3. оплата 30 % вартості товару до поставки товару (попередня оплата) та 70 % вартості товару (відстрочення платежу) - до „31 жовтня 2015 року, включно, якщо інший строк не зазначений постачальником у видатковій накладній та рахунку.

Пунктом 7.1. договору визначено строк його дії, згідно якого даний договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2015 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами їх обовязків, які виникли з договору протягом строку його дії.

Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем було підписано додаток № 1 Специфікація (Прайс-лист), додаток № 2 заявка на сезон, додаток № 3 форма заявки на рахунок.

На виконання умов договору позивачем у період з березня по травень 2015 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 4 605 704, 04 грн, що підтверджується видатковою накладною № НОМЕР_2 від 27.02.2015 р. на суму 1 353 987, 75 грн (строк оплати 27.02.2015 р.), видатковою накладною № НОМЕР_1 від 12.03.2015 р. на суму 1 940 266, 99 грн (строк оплати 12.03.2015 р.), видатковою накладною № НОМЕР_3 від 12.03.2015 р. на суму 467 351, 23 грн (строк оплати 12.03.2015 р.), видатковою накладною № НОМЕР_4 від 17.03.2015 р. на суму 85 343, 42 грн (строк оплати 17.03.2015 р.), видатковою накладною № НОМЕР_5 від 24.03.2015 р. на суму 101 346, 78 грн (строк оплати 24.03.2015 р.), видатковою накладною № НОМЕР_6 від 05.05.2015 р. на суму 64 761, 27 грн (строк оплати 05.05.2015 р.), видатковою накладною № НОМЕР_7 від 13.05.2015 р. на суму 592 646, 60 грн (строк оплати 13.05.2015 р.), рахунком № НОМЕР_8 від 27.02.2015 р. на суму 1 455 334, 94 грн, рахунком № НОМЕР_9 від 03.03.2015 р. на суму 85 343, 77 грн, рахунком № НОМЕР_10 від 05.03.2015 р. на суму 467 351, 23 грн, рахунком № НОМЕР_11 від 11.03.2015 р. на суму 1 743 715, 55 грн, рахунком № НОМЕР_12 від 13.03.2015 р. на суму 1 940 269, 65 грн, рахунком № НОМЕР_13 від 30.03.2015 р. на суму 592 646, 60 грн, рахунком № НОМЕР_14 від 28.04.2015 р. на суму 64 761, 27 грн, довіреністю № 13 від 16.03.2015 р. відповідача, виданою на свого представника фізичну особу ОСОБА_3 на отримання товару, довіреністю № 16 від 16.03.2015 р. відповідача, виданою на свого представника фізичну особу ОСОБА_3 на отримання товару, довіреністю № 9 від 12.03.2015 р. відповідача, виданою на свого представника фізичну особу ОСОБА_3 на отримання товару, довіреністю № 8 від 11.03.2015 р. відповідача, виданою на свого представника фізичну особу ОСОБА_3 на отримання товару, довіреністю № 41 від 05.05.2015 р. відповідача, виданою на свого представника фізичну особу ОСОБА_3 на отримання товару, довіреністю № 3 від 27.02.2015 р. відповідача, виданою на свого представника фізичну особу ОСОБА_3 на отримання товару, наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обовязок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 2 871 014, 92 грн, що підтверджується відповідною випискою з банківського рахунку позивача за період з 11.01.2015 р. по 11.07.2016 р., платіжним дорученням № 679 від 20.10.2015 р., листом № 376 від 17.12.2015 р. ТОВ „Агробонус Схід, актом звірки взаєморозрахунків від 17.12.2015 р., підписаним обома сторонами, наявними у матеріалах справи.

Крім того, за період дії договору та на його виконання у травні 2015 р. відповідачем було повернуто позивачу товар на загальну суму 112 581, 54 грн, що підтверджується накладною на повернення постачальнику № 1 від 18.05.2015 р. на суму 112 581, 54 грн, наявною у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 1 622 107, 51 грн, що підтверджується договором поставки № АВ_Skhid_270215 від 27.02.2015 р., видатковою накладною № НОМЕР_2 від 27.02.2015 р. на суму 1 353 987, 75 грн (строк оплати 27.02.2015 р.), видатковою накладною № НОМЕР_1 від 12.03.2015 р. на суму 1 940 266, 99 грн (строк оплати 12.03.2015 р.), видатковою накладною № НОМЕР_3 від 12.03.2015 р. на суму 467 351, 23 грн (строк оплати 12.03.2015 р.), видатковою накладною № НОМЕР_4 від 17.03.2015 р. на суму 85 343, 42 грн (строк оплати 17.03.2015 р.), видатковою накладною № НОМЕР_5 від 24.03.2015 р. на суму 101 346, 78 грн (строк оплати 24.03.2015 р.), видатковою накладною № НОМЕР_6 від 05.05.2015 р. на суму 64 761, 27 грн (строк оплати 05.05.2015 р.), видатковою накладною № НОМЕР_7 від 13.05.2015 р. на суму 592 646, 60 грн (строк оплати 13.05.2015 р.), рахунком № НОМЕР_8 від 27.02.2015 р. на суму 1 455 334, 94 грн, рахунком № НОМЕР_9 від 03.03.2015 р. на суму 85 343, 77 грн, рахунком № НОМЕР_10 від 05.03.2015 р. на суму 467 351, 23 грн, рахунком № НОМЕР_11 від 11.03.2015 р. на суму 1 743 715, 55 грн, рахунком № НОМЕР_12 від 13.03.2015 р. на суму 1 940 269, 65 грн, рахунком № НОМЕР_13 від 30.03.2015 р. на суму 592 646, 60 грн, рахунком № НОМЕР_14 від 28.04.2015 р. на суму 64 761, 27 грн, довіреністю № 13 від 16.03.2015 р. відповідача, виданою на свого представника фізичну особу ОСОБА_3 на отримання товару, довіреністю № 16 від 16.03.2015 р. відповідача, виданою на свого представника фізичну особу ОСОБА_3 на отримання товару, довіреністю № 9 від 12.03.2015 р. відповідача, виданою на свого представника фізичну особу ОСОБА_3 на отримання товару, довіреністю № 8 від 11.03.2015 р. відповідача, виданою на свого представника фізичну особу ОСОБА_3 на отримання товару, довіреністю № 41 від 05.05.2015 р. відповідача, виданою на свого представника фізичну особу ОСОБА_3 на отримання товару, довіреністю № 3 від 27.02.2015 р. відповідача, виданою на свого представника фізичну особу ОСОБА_3 на отримання товару, відповідною випискою з банківського рахунку позивача за період з 11.01.2015 р. по 11.07.2016 р., платіжним дорученням № 679 від 20.10.2015 р., листом № 376 від 17.12.2015 р. ТОВ „Агробонус Схід, актом звірки взаєморозрахунків від 17.12.2015 р., підписаним обома сторонами, накладною на повернення постачальнику № 1 від 18.05.2015 р. на суму 112 581, 54 грн, наявними у матеріалах справи.

Заперечення відповідача щодо того, що станом на момент звернення позивача до відповідача із даним позовом в суд у останнього не виник та відсутній обовязок щодо оплати у повному обсязі за товар згідно з договором поставки № АВ_Skhid_270215 від 27.02.2015 р., так як позивачем при поставці товару не було передано відповідачу всіх супроводжуючих документів, передбачених п. 2.5. договору, є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки суд дійшов висновку, що факти відсутності відмови у прийнятті товару за відповідними видатковими накладними згідно договором поставки № АВ_Skhid_270215 від 27.02.2015 р. і будь-яких інших заперечень щодо супроводжуючих документів на товар в момент його передачі на підставі та у порядку договору, факти відсутності складених і підписаних сторонами актів про фактичну якість і комплектність товару - відсутність супроводжуючих документів на вищевказаний товар в момент його передачі, факти відсутності будь-яких претензій щодо супроводжуючих документів на вищевказаний товар після його передачі, факт відсутності відповіді відповідача на претензію № 14 від 03.02.2016 р. позивача з цього приводу, достатньо підтверджують виконання позивачем свого обовязку щодо передачі супроводжуючих документів на вищевказаний товар в момент його передачі на підставі вищевказаних видаткових накладних.

Заперечення відповідача щодо того, що ним було здійснено повну оплату отриманого товару на загальну суму згідно відповідних платіжних доручень є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обовязку щодо оплати у повному обсязі товару за договором поставки № АВ_Skhid_270215 від 27.02.2015 р.

Доказ, наданий відповідачем у процесі розгляду справи на підтвердження виконання у повному обсязі обовязку по оплаті товару, а саме платіжне доручення № 679 від 20.10.2015 р. на суму 1 352 400, 00 грн, не є належним доказом, що підтверджує факт виконання відповідачем у повному обсязі обовязку по оплаті товару згідно вищевказаних видаткових накладних за договором поставки № АВ_Skhid_270215 від 27.02.2015 р., оскільки такий платіж був проведений і здійснений на виконання іншого договору поставки № AB SKHID_191015S від 19.10.2015 р., укладеного між позивачем та відповідачем, що підтверджується самим договором поставки № AB SKHID_191015S від 19.10.2015 р., рахунком № НОМЕР_15 від 19.10.2015 р. на суму 1 352 400, 00 грн, видатковою накладною № НОМЕР_16 від 20.10.2015 р. на суму 1 352 400, 00 грн та довіреністю № 67 від 20.10.2015 р. відповідача, виданою на свого представника фізичну особу ОСОБА_4 на отримання товару, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 1 622 107, 51 грн за договором поставки № АВ_Skhid_270215 від 27.02.2015 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором поставки № АВ_Skhid_270215 від 27.02.2015 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті товару з 01.11.2015 р. по 16.05.2016 р. всього на загальну суму 379 942, 29 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що у випадку прострочення оплати товару, покупець зобовязаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми коштів, яка діяла в період прострочення, за кожен день прострочення, протягом всього періоду прострочення без обмеження тривалості такого періоду, тобто починаючи з першого дня прострочення і до дня оплати простроченого платежу або до дня подання постачальником позову про стягнення боргу.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 379 942, 29 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 30 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті товару з 01.11.2015 р. по 16.05.2016 р. всього на загальну суму 69 038, 70 грн та 263 482, 28 грн відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що відповідно до статей 536, 625, 694 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що якщо покупець прострочить оплату товару або його частини, то на прострочену суму нараховуються 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми коштів від дня, коли товар було поставлено до дня фактичної оплати або до дня подання постачальником позову про стягнення боргу.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором наступний:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі01.11.2015 - 16.05.20161622107.511.080129979.151752086.661 622 107, 51 грн х 1, 080 = 1 752 086, 66 грн; 1 752 086, 66 грн 1 622 107, 51 грн = 129 979, 15 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором поставки № АВ_Skhid_270215 від 27.02.2015 р. у вищевказані періоди становить 129 979, 15 грн.

Оскільки, розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості, на які претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 69 038, 70 грн.

Розрахунок 30 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок 30 % річних від суми основної заборгованості за договором наступний:

- період заборгованості з 01.11.2015 р. по 16.05.2016 р., сума основної заборгованості 1 622 107, 51 грн, кількість днів заборгованості 198 днів, розмір річних 30, 00 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів1622107.5101.11.2015 - 16.05.201619830 %263981.331 622 107, 51 грн х 0, 30 % х 198/365 = 263 981, 33 грн.

Отже, загальний розмір 30 % річних від суми основної заборгованості за договором поставки № АВ_Skhid_270215 від 27.02.2015 р. у вищевказані періоди становить 263 981, 33 грн.

Оскільки, розмір 30 % річних від суми основної заборгованості, на які претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 30 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 263 482, 28 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, як було зазначено вище, позивач у заяві б/н б/д про забезпечення позову просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на кошти у розмірі ціни позову - 2 334 570, 78 грн, які обліковуються на розрахункових рахунках відповідача згідно з переліком.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У звязку із тим, що позивач не зазначив жодних обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку про залишення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агробонус Схід (ідентифікаційний код 39141465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Маїсадур Семанс Україна (ідентифікаційний код 35570547) 1 622 107 (один мільйон шістсот двадцять дві тисячі сто сім) грн 51 (пятдесят одна) коп. основної заборгованості, 379 942 (триста сімдесят девять тисяч девятсот сорок дві) грн 29 (двадцять девять) коп. пені, 69 038 (шістдесят девять тисяч тридцять вісім) грн 70 (сімдесят) коп. інфляційних збитків, 263 482 (двісті шістдесят три тисячі чотириста вісімдесят дві) грн 28 (двадцять вісім) коп. 30 % річних та судові витрати 35 018 (тридцять пять тисяч вісімнадцять) грн 56 (пятдесят шість) коп. судового збору.

3.Відмовити у задоволенні заяви б/н б/д Товариства з обмеженою відповідальністю „Маїсадур Семанс Україна про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

04 жовтня 2016 р.