Ухвала суду № 61880884, 29.09.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження:№ 22ц/790/6089/16 Головуючий 1 інст. - Шишкін О.В.

Справа № 638/7834/16-ц Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія: трудові

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого - Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря Баранкової В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 11 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до проректора Харківського Національного Університету (ХНУ) імені В.Н. Каразіна Удод Анатолія Миколайовича, головного бухгалтера Харківського Національного Університету (ХНУ) імені В.Н. Каразіна Ришкова Володимира Миколайовича, третя особа ректор Харківського Національного Університету (ХНУ) імені В.Н. Каразіна Бакіров Віль Савбанович про визнання незаконним та скасування дисциплінарного стягнення.

Керуючись ст.ст. 303,304, п.1ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив скасувати незаконний наказ № 0104 - 4/058 від 14 березня 2016 року по ХНУ ім. Каразіна В.Н. про накладення на нього дисциплінарного стягнення, стягнути утриману суму заробітку та постановити окремі ухвали у відношенні посадових осіб, порушивши його трудові права.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що наказом № 01-04-4/059 від 14 березня 2016 року йому було оголошено догану за відсутність на робочому місці 16 лютого 2016 року з 8 години 30 хвилин до 17 годин 15 хвилин.

Вважав, що догану оголошено незаконно, оскільки у цей день він був на засіданні Комінтернівського районного суду міста Харкова за його позовом до КП «Харківобленерго», повістку у судове засідання із відміткою він надав завідуючому господарським відділом ХНУ ім. В.Н. Каразіна, тому вважав, що в цей день йому має бути виплачена заробітна плата у середньому розмірі відповідно до вимог ст.119 КЗпП України.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 11 серпня 2016 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 11 серпня 2016 року та ухвалити нове рішення з урахуванням вимог, викладених в позові.

Посилається на те, що судом першої інстанції не застосовано до виниклих правовідносин вимоги ч.1 ст.119 КЗпП України.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що останній без поважних причин 16 лютого 2016 року був відсутній на роботі з 12-00 до 12-30 год. та з 12-30 год до 17-15 год., у зв'язку з чим відповідачем правомірно накладено на ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення в межах передбаченого ст. 148 КЗпП України строку, із зазначенням того, що збереження середнього заробітку ОСОБА_3 у зв'язку з його участю в судовому засіданні в якості позивача по цивільній справі, чинним законодавством не передбачено.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на законі та підтверджується матеріалами справи.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи з 26 лютого 2004 року ОСОБА_3 був прийнятий на посаду підсобного робочого в тенісний клуб «Унікорт», а з 01.07.2013 р. переведений на посаду підсобного робочого в господарчий відділ господарчої служби, де працює до цього часу.

Наказом № 0104-4/058 від 14 березня 2016 р. ОСОБА_3 оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме: за відсутність на роботі за основним місцем роботи з 8 годин 30 хвилин до 17 годин 15 хвилин без поважних причин. Крім того, головному бухгалтеру університету Ришкову В.М. було надано вказівку не оплачувати час відсутності на роботі ОСОБА_3

Згідно з ч.1 ст.142 КЗпП України, трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Відповідно до п. 6.1. Правил внутрішнього розпорядку Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, затверджених конференцією трудового колективу 26.12.2006 р., (далі - Правила) в університеті встановлено п'ятиденний робочий тиждень - 40 годин з двома вихідними днями. Початок робочого дня о 8 годині 30 хвилин. Кінець робочого дня у понеділок - четвер о 17 годині 15 хвилин, у п'ятницю - о 16 годині. Перерва на обід з 12 години 30 хвилин до 13 години.

Пунктом 4 ч.1 ст.40 КЗпП України визначено, що прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Як поясняв у судовому засіданні в суді першої так і апеляційної інстанції ОСОБА_3, він 16 лютого 2016 року перебував у засіданні Комінтернівського районного суду м. Харкова з 10-00 год. по 10-50 год. у якості позивача за цивільною справою. Після цього часу він не вийшов на роботу, а перебував вдома. Будь-яких інші поважні причини відсутності його на роботі у цей день, відсутні.

Таким чином, районним судом було правильно встановлено, що незважаючи на поважність відсутності на роботі ОСОБА_3 з 08:30 до 12:00 годин у зв'язку з його участю у судовому засіданні у Комінтернівському районному суді міста Харкова з 10:00 по 10:50 годину, відсутність ОСОБА_3 на робочому місці без поважних причин з 12:00 по 12:30 годину та з 12:30 по 17:15 годину, є достатньою підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що наказ № 0104-4/058 від 14 березня 2016 р. Про накладення дисциплінарного стягнення, був виданий у строки, передбачені трудовим законодавством.

Так у відповідності до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Посилання ОСОБА_3 на те, що судом першої інстанції не застосовані до виниклих правовідносин вимоги ч.1 ст 119 КЗпП України, є безпідставними.

Відповідно до зазначеної норми права визначені гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків, в тому числі і збереження заробітку. Але це правило не є нормою прямої дії. Збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку гарантується лише тоді, коли законодавство передбачає можливість виконання державних і громадських обов'язків в робочий час.

Будь-яких даних про те, що ОСОБА_3, відповідно до чинного законодавства України здійснював державні або громадські обов'язки, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 85 ЦПК України передбачена компенсація витрат сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду. При цьому зазначені витрати не компенсуються працівнику работодавцем.

Перебування ОСОБА_3 у судовому засідання у якості сторони у справі не є виконанням державних або громадських обов'язків, виконання яких гарантує працівникам збереження м'ясця роботи (посади) і середнього заробітку, передбачених ч.1 ст. 119 КЗпП України.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги по суті зводяться до переоцінки наданих сторонами доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції по оцінці цих доказів та особового тлумачення апелянтом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Оскільки судом першої інстанції відповідно до ст. 212 ЦПК України надана правильна правова оцінка доказам по справі, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, що відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303,304, п.1ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 11 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: