Постанова № 61880086, 10.10.2016, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 820/3122/16

Провадження № 2-а/628/63/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2016 року м. Куп'янськ

Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Шиховцової А.О.,

при секретарі Шевченко О.І.,

розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду м. Куп'янську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Харківський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправним протоколу, зобов'язання вчинити певні дії, визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В :

До Куп'янського міськрайонного суду Харківської області надійшла з Харківського окружного адміністративного суду адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Харківський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправним протоколу, зобов'язання вчинити певні дії, визнання дій протиправними, оскільки позов предметно підсудний місцевому загальному суду як адміністративному.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням II групи інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби, відповідно до Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975. ОСОБА_1 04.02.2016 року звернувся до Харківського обласного військового комісаріату з заявою та належними документами, крім того, ним була додана і довідка МСЕК від 17.07.2014 року, для призначення йому та виплати одноразової грошової допомоги. Харківським обласним військовим комісаріатом 16.02.2016 року позивачу було направлено відповідь, в якій було відмовлено у складанні висновку та направленні документів до Департаменту фінансів Міністерства Оборони України. За цих обставин, позивачем було подано адміністративний позов до Харківського окружного адміністративного суду, який було задоволено вимоги позивача та визнано протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату, яка полягає в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постанови КМУ від 25.12.2013 № 975 « Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги» та зобов'язано подати розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України висновок та передбачені до цього документи щодо виплати одноразової грошової допомоги. На виконання рішення суду, Харківський обласний військовий комісаріат направив висновок та пакет документів для призначення позивачу одноразової грошової допомоги на адресу Міністерства оборони України , відповідно до Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постанови КМУ від 25.12.2013 № 975 « Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги». Однак, листом від 01.06.2016 року Харківський обласний військовий комісаріат повідомив його, що рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби від 13.05.2016 року протокол № 35 п. 11 було відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, у зв'язку з тим, що ним не подано документ про встановлення інвалідності, яка пов'язана з проходженням ( виконанням обов'язків) військової служби протягом трьох місяців з часу звільнення зі служби. Позивач ОСОБА_1 вважає, що відмова в призначенні йому одноразової грошової допомоги та дії Міністерства Оборони України є протиправними, тому звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати п. 21 протоколу від 13.05.2016 року № 35 комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, зобов'язати Міністерство Оборони України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, що становить 243600 грн. і здійснити виплату відповідно до Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постанови КМУ № 975 від 25.12.2013 року, визнати протиправними діями МОУ, які полягають в недотримані вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України Комісією МОУ при вирішенні питання про призначення і виплати одноразової грошової допомоги, а також зобов'язати відповідача відповідно до ст. 267 КАС України подати у 15-денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 уточнений позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та доданих до неї матеріалах, просив позов задовольнити у повному обсязі, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач суб'єкт владних повноважень - Міністерство оборони України в судове засідання не з'явився, раніше на адресу суду надав письмові заперечення, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, щодо позовної вимоги про визнання дії Міністерства оборони України щодо відмови позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги неправомірною. Вважають, що дії суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах полягають у безпосередньому розгляді заяви та наданні відповіді на таку заяву та за своєю формою не суперечать вимогам закону. Міноборони розглянуло заяву ОСОБА_1 щодо отримання одноразової грошової допомоги та відмовило у її наданні, а тому в цій частині вимоги позивача є необґрунтованими. Щодо визначення законодавства, яким необхідно керуватися при вирішенні питання про право на отримання одноразової грошової допомоги, зазначили наступне. 20.07.2010 року медико-соціальною комісією первинно встановлено третю групу інвалідності внаслідок загального захворювання. Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 1098 від 30.04.2013 року поранення,( контузія) і захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії. 12.07.2013 року під час повторного огляду позивача визнано інвалідом третьої групи внаслідок поранення, відповідно довідки МСЕК серії 10 ААВ № 631122 від 12.07.2013 року. 11.07.2014 року під час повторного огляду позивача визнано інвалідом другої групи, внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії згідно довідки МСЕК серії 10 ААБ № 187864 від 11.07.2014 року. Законом України « Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.2012 року № 5040-УІ, який набрав чинності з 01.04.2014 року, ст. 16 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції, відповідно до пп. 4 п. 2, якої встановлено, що одноразова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення(контузії, травми або каліцтва),отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби , чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті. На виконання зазначеної редакції ст. 16 ЗУ « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 25.12.13р. № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». Абзацом 3 пункту 2 цієї Постанови уряду встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією Постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги. Відповідно до абз. 3 п. 3 Порядку, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата , що зазначена у довідці Медико-соціальної експертної комісії. Тобто, зазначає відповідач, законодавець чітко визначає подію, з настанням якої у особи виникає право на отримання одноразової грошової допомоги - день встановлення особі інвалідності та саме цей день, яким необхідно керуватися при виплаті одноразової грошової допомоги. Повторний огляд особи для підтвердження групи інвалідності, не являється моментом виникнення у особи права на отримання одноразової грошової допомоги. А отже, відповідач зазначає, позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності внаслідок загального захворювання 20.07.2010 року. Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 1098 від 30.04.2013 року поранення,( контузія) і захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії. 12.07.2013 року під час повторного огляду позивача визнано інвалідом третьої групи та встановлено причину, що внаслідок поранення,( контузія) і захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії ( довідка МСЕК серії 10 ААВ № 631122 від 12.07.2013 року).Отже, оскільки позивачу встановлено третю групу інвалідності у 2013 році , то при вирішенні питання щодо виплати одноразової грошової допомоги, відповідач вважає, необхідно керуватися законодавством, що діяло на цей день, а саме Закон України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції на 11.11.2011 рік та Постановою Уряду від 28.05.2009 року № 499 « Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні( або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб».Законодавець розмежовує поняття первинного встановлення інвалідності та встановлення вищої групи інвалідності під час повторного огляду. А отже, нормативно-правовими актами чітко визначений момент виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги-дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності, а не про підвищення групи інвалідності або про підтвердження групи інвалідності , то при вирішенні питання щодо виплати одноразової грошової допомоги одним із обов'язкових документів, який особа повинна надати до уповноваженого органу, є довідка МСЕК про первинне встановлення особі інвалідності. Крім того, враховуючи пп. 4 п. 2 Постанови № 499 КМУ від 28.05.2009 року « Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні( або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби ( зборів) осіб», позивач звільнений з військової служби 27.07.1986 року, а третю групу інвалідності ОСОБА_1 було встановлено в 2013 році, тобто, в рази більше ніж через три місяці після звільнення з такої служби, то право на отримання одноразової грошової допомоги, вказує відповідач за даним позовом, у позивача не має. І тому викладене надає відповідачу законодавчих підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги, у зв'язку з чим, ОСОБА_1 було відмовлено ними у виплаті одноразової грошової допомоги Комісією в п. 11 протоколу засідання комісії від 13.05.2016 року № 35. Також, позивачем було надано неповний пакет документів, а саме не надав документ, що свідчить про причини та обставини поранення ( контузії, травми або каліцтва),чим було порушено ним як вимоги п. 3 Порядку № 499, так і вимоги п. 11 Порядку № 975, у зв'язку з чим неможливо їм вирішити питання про право позивача ( загалом) на отримання одноразової грошової допомоги та прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. А отже, відповідач Міноборони вважає свої дії щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги правомірними і законними та такими, що відповідають чинному законодавству в сфері соціального захисту військовослужбовців і звільнених з військової служби осіб.

Відповідач Міністерство оборони України та третя особа: Харківський обласний військовий комісаріат про розгляд справи були належним чином повідомлені ( а.с. 74-75).

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів судом встановлено наступне.

Відповідно із долученої до матеріалів справи копії військового квитка серії НОМЕР_2, виданого 17 квітня 1984 року Чугуївським міським військовим комісаріатом Харківської області, та архівної довідки від 02.09.2011 року за № 2/89405 позивач ОСОБА_1 з 30.09.1984 року по 27. 07. 1986 року приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан ( а.с. 10-12,77).

20.07.2010 року медико-соціальною комісією відповідно до довідки серії № ААА № 269354 ОСОБА_1 первинно встановлено третю групу інвалідності внаслідок загального захворювання.

Згідно витягу із протоколу № 1098 від 30.04.2013 року засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, встановлено множинне вогнепальне осколкове поранення голови, обличчя та правої руки ( контузія головного мозку 1985р.) колишнього військовослужбовця ОСОБА_1, наслідки яких у вигляді шкіряних рубців у зазначених анатомічних областях підтверджені висновком спеціаліста у галузі судово - медичної експертизи № 234-2013 від 27.03.2013 року Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи і які в подальшому призвели до розвитку захворювань, як наслідок перенесеної контузії, що підтверджено медичними документами. Отримані позивачем поранення,( контузія) і захворювання ОСОБА_1, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії ( а.с. 13).

Згідно довідки МСЕК серії 10 ААВ № 631122 від 12.07.2013 року під час огляду позивача визнано інвалідом третьої групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

Позивач після встановлення йому інвалідності з заявою до відповідача про виплату йому одноразової грошової допомоги не звертався.

11.07.2014 року під час повторного огляду позивача визнано інвалідом другої групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, і інвалідність встановлена на строк до 01 серпня 2017 року, що підтверджується довідкою МСЕК серії 10 ААБ № 187864 від 11.07.2014 року ( а.с.9).

Позивач має посвідчення Управління праці соціального захисту населення серії Є № 125849, виданого 21 липня 2014 року, відповідно до якого ОСОБА_1 встановлено статус інваліда другої групи і він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, дія якого до 01.08.2017 року ( а.с.15).

04.02.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, подавши відповідні документи .

16.02.2016 року Харківським обласним військовим комісаріатом було надано відповідь за вих. № 279/ВСЗ, згідно якої позивачу було відмовлено у складанні висновку та направлення з документами до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, у зв'язку з відсутністю передбачених законом підстав.

ОСОБА_1 за захистом своїх прав звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом , в якому просив суд визнати бездіяльність відповідача протиправною щодо неподання розпорядникові бюджетних коштів висновку стосовно виплати одноразової грошової допомоги з визначених законом підстав та зобов'язати вчинити певні дії.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року по справі позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та визнано протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату, яка полягає в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постанови КМУ від 25.12.2013 № 975 « Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги» та зобов'язано подати розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України висновок та передбачені до цього документи щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постанови КМУ від 25.12.2013 № 975 « Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги». Постанова суду набрала законної сили 25.04.2016 року і має силу закону ( а.с.14).

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

На виконання рішення суду, Харківський обласний військовий комісаріат направив висновок та пакет документів для призначення позивачу одноразової грошової допомоги на адресу Міністерства Оборони України, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постанови КМУ від 25.12.2013 № 975 « Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги».

Листом від 01.06.2016 року за вих. № 1134 ВСЗ Харківський обласний військовий комісаріат повідомив, що рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби від 13.05.2016 року протокол № 35 п. 11 було відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, у зв'язку з тим, що ним не подано документ про встановлення інвалідності, яка пов'язана з проходженням ( виконанням обов'язків) військової служби протягом трьох місяців з часу звільнення зі служби ( а.с.8).

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон України №2232-ХІІІ).

Відповідно до статті 41 Закону України №2232-ХІІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України №2011-XII).

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України №2011-ХІІ. Розділом ІІ цього Закону, зокрема, встановлені права військовослужбовців щодо грошового забезпечення.

Приписами статті 1 Закону України №2011-XII встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно статей 1-2 Закону України №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Нормативними актами, якими врегульовано право на отримання одноразової грошової допомоги на момент встановлення позивачу 2 групи інвалідності, є Закон України №2011-XII, в новій редакції та доповненнями, який набрав чинності з 01 січня 2014 року, та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України №2011-XII, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти

Згідно частини 1 статті 16 Закону України №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону України №2011-XII встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до ч. 1 статті 16-2 Закону у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІ групи одноразова грошова допомога виплачується у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

З аналізу наведених норм закону вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.

Виходячи з тлумачення статті 16 Закону України №2011-ХІІ, суд дійшов висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 18 листопада 2014 року справа №21-446а14 та постанові від 21 квітня 2015 року справа №21-135а15.

Суд зазначає, що застосування статті 16 Закону України №2011-ХІІ, пов'язується не з фактом звільнення позивача зі служби, а з часом встановлення йому інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем на підтвердження поданий витяг з протоколу ЦВЛК від 30.04.2013 року № 1098, в якому зазначено, що поранення, контузія та захворювання позивача пов'язані із виконанням позивачем обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Крім того, Переліком документів, що подаються для призначення одноразової грошової допомоги наведеним у п.3 Порядку № 499, не передбачено надання документу, який підтверджує, що інвалідність настала під час проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», чинної на час звернення позивача до відповідача із заявою про виплату одноразової допомоги,визначено, що особи, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги. Тобто, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, яка передбачена частиною 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та у розмірах відповідно до встановленої йому групи інвалідності,оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, травми, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в даному випадку, з моменту встановлення при повторному огляді ІІ групи інвалідності - 11.07.2014 року, що настала внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, а не з моменту звільнення з військової служби, тобто дата, що зазначена у довідці медико - соціальної експертної комісії, визначено днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності.

Тобто, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, яка передбачена ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та у розмірах відповідно до встановленої йому групи інвалідності, з моменту настання інвалідності, а не з моменту звільнення з військової служби. Таким чином, 11.07.2014 року, з моменту встановлення інвалідності ІІ групи, внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії( довідка МСЕК серія 10 ААБ № 631122 від 11.07.2014), на підставі якої звернувся з заявою про отримання одноразової грошової допомоги, позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону № 2011-XII та механізм розгляду таких заяв та механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» .

Судом встановлено, що із заявою про отримання одноразової грошової допомоги на підставі довідки до акта огляду МСЕК, якою було встановлено ІІІ групу інвалідності позивач ОСОБА_1 не звертався, не отримував одноразову грошову допомогу внаслідок встановлення йому ІІІ групи інвалідності (в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про протилежне).

Таким чином, оскільки позивач вперше в 2016 році звернувся за призначенням одноразової грошової допомоги, то до спірних відносин належить застосувати норми закону, чинні на дату виникнення у позивача права на отримання означеної допомоги з огляду на встановлення ІІ групи інвалідності.

В зв'язку з наведеним безпідставним є посилання Комісії Міністерства Оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі ( смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в витязі з Протоколу засідання № 35 п.11 від 13.05.2016 року про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу на відсутність підтвердження настання інвалідності, яка пов'язана з проходженням (виконанням обов'язків) військової служби протягом трьох місяців з часу звільнення зі служби, з посиланням на Порядок, затверджений Постановою КМУ № 499 від 28 травня 2008 року.

На ствердження відповідача в запереченнях стосовно ненадання позивачем документів, що свідчать про причини та обставини поранення ( контузії, травми або каліцтва), і вважають, що таким чином позивачем було надано неповний пакет документів в порушення вимог п.3 Порядку № 499 так і вимоги п.11 Порядку № 975, у зв'язку з чим, неможливо вирішити питання про його право на отримання одноразової грошової допомоги, посилаючись на це, як ще на одну підставу, згідно якої просять в позові відмовити позивачу ОСОБА_1, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 4.7 Наказу № 530 від 14.08.2014 року « Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за № 1249/26071, рішення ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовця оформлюється свідоцтвом про хворобу, довідкою ВЛК, витягом з протоколу засідання ВЛК. Після проходження ВЛК у разі звернення військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби) лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров'я оформляє необхідні документи на МСЕК для встановлення йому групи інвалідності та (або) відсотка втрати працездатності.

У разі якщо особа має право на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та на інші допомоги або компенсаційні виплати у зв'язку з ушкодженням здоров'я, які установлені іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

В разі настання інвалідності подаються такі документи:

висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний інвалідом ;

заява про виплату одноразової грошової допомоги ;

копія довідки МСЕК про встановлення групи та причинного зв'язку інвалідності;

копії свідоцтва про хворобу, постанови чи довідки відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва);

витяг з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини (для військовослужбовців строкової військової служби - копія військового квитка);

копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я , по батькові та місце реєстрації;

копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копія сторінки паспорта з такою відміткою);

копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

Відповідно п. 4.8. цього Наказу Висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.

Отже, вищевказаним положенням передбачений обов'язок уповноваженого органу щодо письмового повідомлення заявника у разі відсутності документу, необхідного для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних повідомлень уповноваженого органу на адресу позивача про факт недостатності документів, доданих до заяви позивача про виплату одноразової грошової допомоги.

І вищевказане спростовує твердження представника Міністерства оборони України про те, що позивачем до заяви про виплату йому одноразової грошової допомоги не додано документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травами або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Саме законодавцем встановлено обов'язок Міністерства оборони України стосовно прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням останньому другої групи інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби під час здійснення інтернаціонального зобов'язання.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу в призначенні йому одноразової грошової допомоги з підстав не надання документу, який підтверджує, що інвалідність настала під час проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на те, що позивач ставить питання про визнання протиправними дії Міністерства оборони України, які полягають в недотриманні вимог ч 2 ст. 19 Конституції України при вирішенні питання про призначення і виплати одноразової грошової допомоги, і визнання протиправним та скасування п.11 Протоколу від 13.05.2016 року № 35 Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, суд вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, рішення комісії в цій частині підлягає скасуванню, оскільки воно є безпідставним та таким, що не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.

При цьому враховуючи, що оскільки суд не може підміняти орган, на який покладено вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги, то суд вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є зобов'язання відповідача розглянути повторно питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні ( або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві від 25.12.2013 р. № 975 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За таких обставин, суд вважає, що вказані вимоги позивача є правомірними, а отже в цій частині вимог адміністративний позов підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача відповідно до ст. 67 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішенням звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Як вбачається з вищенаведених норм, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду. Виходячи з обставин даної справи, на даній стадії, суд не вбачає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача частково правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 86, ч. 1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців , військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Харківський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправним протоколу, зобов'язання вчинити певні дії, визнання дій протиправними - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України, які полягають в недотриманні вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України Комісією Міністерства оборони України при вирішенні питання про призначення і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Визнати протиправним та скасувати п. 11 протоколу від 13 .05. 2016 року № 35 Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути повторно питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату - 11.07.2014 року встановлення ІІ групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі ( смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні ( або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. за № 975 та Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та прийняти відповідне рішення.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Куп'янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий: А.О.Шиховцова