УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2016 року Справа № 876/9407/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Нововолинський ремонтно-механічний завод» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення за апеляційною скаргою Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року,
В С Т А Н О В И В :
Державне підприємство «Нововолинський ремонтно-механічний завод» (далі - ДП «Нововолинський РМЗ») звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Нововолинська ОДПІ) про визнання протиправними дій, що полягають у нарахуванні штрафу в сумі 12468,20 грн. на розстрочені суми податкового боргу згідно договорів про розстрочення податкового боргу № 91 та №104/803/1155/13-а, скасування податкового повідомлення-рішення № 0000751500 від 17 червня 2015 року.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, що полягають у нарахуванні Державному підприємству «Нововолинський ремонтно-механічний завод» штрафу в сумі 12468,20 грн. на розстрочені суми податкового боргу згідно договорів про розстрочення податкового боргу № 91 та № 104/803/1155/13-а. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 17 червня 2015 року № 0000751500.
Із таким судовим рішенням не погодилася Нововолинська ОДПІ, подавши апеляційну скаргу, в якій вказала, що судом невірно застосовано норми матеріального права, тому просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення відмовити в позові. В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що розстрочення судом у процесі виконання судового рішення присудженої ним з платника податків суми податкового боргу (сплата якої на час вирішення спору в суді є простроченою) не впливає на факт вчинення правопорушення, оскільки воно є вчиненим до моменту відповідного розстрочення, а тому розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків (не зменшує і не збільшує).
У судове засідання сторони не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року розстрочено виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року в адміністративній справі № 2а/0370/3718/11 за позовом Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Нововолинський ремонтно-механічний завод» про стягнення податкового боргу в сумі 690139 грн. 37 коп. на 36 календарних місяців шляхом здійснення щомісячних платежів до 25-го числа кожного місяця з вересня 2012 року до серпня 2015 року (а.с. 92). На підставі вказаної ухвали суду, статті 100 ПК України, 27 серпня 2012 року відповідачем прийнято рішення № 91 і між Нововолинською ОДПІ і ДП «Нововолинський РМЗ» укладено договір № 91 про розстрочення податкового боргу. Відповідно до умов вказаного договору Нововолинська ОДПІ надала платнику податків розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 651476 грн. 50 коп. під проценти строком з 27 серпня 2012 року по 27 серпня 2015 року (а.с. 7-10).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року розстрочено виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року в адміністративній справі № 803/1155/13-а за позовом Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Нововолинський ремонтно-механічний завод» про стягнення податкового боргу в сумі 757843 грн. 99 коп. на 60 календарних місяців, шляхом щомісячної сплати коштів з серпня 2013 року по липень 2018 року (а.с. 93). На виконання вказаної ухвали суду, відповідно до статті 100 ПК України 12 серпня 2013 року відповідачем прийнято рішення про розстрочення боргу і між Нововолинською ОДПІ і ДП «Нововолинський РМЗ» укладено договір № 104/803/1155/13-а про розстрочення податкового боргу. Відповідно до умов вказаного договору Нововолинська ОДПІ надала платнику податків розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 757843 грн. 99 коп. під проценти строком з 12 серпня 2013 року по 27 липня 2018 року (а.с. 24-25).
Пунктом 4.3 укладених договорів сторони погодили, що від дня наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми грошового зобов'язання, що залишились не сплаченими, контролюючий орган зобов'язується нараховувати пеню та штраф у розмірі, визначеному Податкового кодексу України.
Обставини щодо існування податкової заборгованості в ДП «Нововолинський РМЗ» в сумі 690139,37 грн. і в сумі 757843,99 грн. встановлено постановами Волинського окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 року, від 05 червня 2013 року, які набрали законної сили, в адміністративних справах № 2а/0370/3718/11, № 803/1155/13-а відповідно.
В подальшому, 17 червня 2015 року Нововолинською ОДПІ була проведена камеральна перевірка з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податку на додану вартість за період з 27 серпня 2012 року по 27 лютого 2015 року, за результатом якої складений акт № 119/00179000. Під час проведення перевірки контролюючий орган дійшов висновку про несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань у розмірі 62341,00 грн. (а.с.5).
На підставі цього висновку, Нововолинською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2015 року № 0000751500 яким нарахований штраф у розмірі 20% невчасно сплаченого грошового зобов'язання, тобто 12468,20 грн. (а.с. 6).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність таких дій та рішень з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктами 100.1, 100.6 статті 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення. Договори про розстрочення (відстрочення), відповідно до підпункту 100.12.2 пункту 100.12 статті 100 Податкового кодексу України, можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу, зокрема, якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.
Згідно вимог пунктів 1.9, 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 574 від 10 жовтня 2013 року (далі - Порядок № 574) строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу. На розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.
Отже вірним є висновок суду першої інстанції про те, що з дати прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення податкового боргу і до закінчення строку дії договорів про розстрочення податкового боргу контролюючий орган втратив право на нарахування штрафу. Оскільки розстрочення прямо передбачає перенесення строків сплати, а в договорах про розстрочення прямо визначені нові строки сплати, то штрафні санкції могли бути нараховані лише за порушення платником податків таких нових строків.
Сторонами не заперечувалось, що позивачем розстрочена податкова заборгованість і проценти сплачувались у розмірах та у строки, які визначені укладеними договорами.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, початком періоду нарахування відповідачем штрафу по договору про розстрочення податкового боргу № 91 від 27 серпня 2012 року є 27 серпня 2012 року, а початком періоду нарахування відповідачем штрафу по договору про розстрочення податкового боргу № 104/803/1155/13-а від 12 серпня 2013 року є 02 січня 2013 року (а.с. 5).
Проте, контролюючим органом застосовано строк для нарахування штрафу без врахування того, що строки сплати платником податків податкового боргу є перенесеними в порядку статті 100 Податкового кодексу України. Внаслідок цього загальний термін нарахування штрафу включає в себе періоди розстрочення сплати податкового боргу, отже, рішення про розстрочення (фактичне перенесення строків сплати) не взяте до уваги контролюючим органом.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що граничні строки сплати грошових зобов'язань (податкового боргу) було перенесено при укладенні між сторонами договорів про розстрочення податкового боргу, тобто у контролюючого органу були відсутні підстави для початку нарахування штрафу, визначені підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України. Також, нарахування штрафних санкцій в період дії договору про розстрочення обмежує передбачені статтею 100 Податкового кодексу України права платника податків, - втрачається мета та зміст укладеного договору про розстрочення податкового боргу, оскільки жодних позитивних наслідків для платника податків він не чинить (наявність та розмір штрафу не змінюється).
Пунктом 4.6 Порядку № 574 передбачено, що лише з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Податковим кодексом України.
Договори про розстрочення податкового боргу № 91 від 27 серпня 2012 року, № 104/803/1155/13-а від 12 серпня 2013 року не розривалися, відтак нарахування Нововолинською ОДПІ пені на суми розстроченого ДП «Нововолинський РМЗ» податкового боргу за період дії таких договорів є протиправним.
Щодо покликань апеллянта на правову позицію Верховного суду України у постанові від 18 вересня 2014 року у справі №21-279а14, то такі не заслуговують на увагу, оскільки у вказаній постанові колегія суддів Верховного Суду України дійшла висновку про те, що передбачена підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2181-ІІІ) штрафна санкція може бути застосована до платника податку лише тоді, коли податкове зобов'язання є узгодженим і таким, що сплачене із затримкою на визначені цим пунктом терміни. Крім того, правовідносини, які були предметом розгляду в адміністративній справі Верховного Суду України №21-279а14 виникли до набрання чинності Податковим кодексом України та врегульовані виключно Законом № 2181-ІІІ. У наведеній справі підставою для розстрочення був не договір між контролюючим органом та платником податків, а судове рішення.
Також, на час виникнення спірних правовідносин у справі №21-279а14 не існувало пункту 3.9 Порядку № 574, яка прямо передбачає що на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.
Враховуючи наведені обставини, є правильним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки пунктом 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, який затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України № 574 від 10 жовтня 2013 року прямо передбачено звільнення платника податків від тягара сплати штрафів та пені за невчасну сплату грошового зобов'язання з дня підписання договору про розстрочення (відстрочення) боргу, враховуючи, що такі договори між Нововолинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області та Державним підприємством «Нововолинський ремонтно-механічний завод» були підписані та станом на день судового розгляду вони були чинними та не розірваними, тому контролюючий орган неправомірно застосовував до позивача штраф за невчасну сплату грошового зобов'язання, на яке поширюється розстрочка, а тому позовні вимоги підлягали задоволенню у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови Волинського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року по справі № 803/1792/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
В.Я. Макарик
Повний текст виготовлено 07 жовтня 2016 року.
Судове рішення № 61875709, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 803/1792/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: