Ухвала суду № 61875641, 04.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 р. Справа № 876/3820/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання - Нефедової А.О.,

за участю:

прокурора - Шимін Н.М.,

представника відповідача - ОСОБА_1.

третя особа - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги заступника прокурора Закарпатської області та ОСОБА_2 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_3, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" в особі філії Державного підприємства "Укрдержбудекспертиза" в Закарпатській області, ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и л а:

Заступник прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі ДАБІ України звернувся з позовом до ОСОБА_3, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" в особі філії Державного підприємства "Укрдержбудекспертиза" в Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії, яким просить зобов'язати ОСОБА_3 здійснити демонтаж незаконної надбудови об'єкту будівництва в АДРЕСА_1, а саме знести самочинно здійснену добудову п'ятого поверху та мансарди об'єкта будівництва за адресою АДРЕСА_1.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року, позовну заяву у адміністративній справі №807/2347/15 - залишено без розгляду.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції заступник прокурора Закарпатської області та ОСОБА_2 оскаржили його в апеляційному порядку. В апеляційних скаргах просять ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи апеляційних скарг мотивують тим, що судом першої інстанції неповністю та поверхнево з'ясовано обставини, які мають значення для справи, грубо порушено норми процесуального права, що в наслідку призвело до не вирішення заявленої вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги підлягають до задоволення, мотивуючи це наступним.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Підставою для звернення з даним позовом прокуратури стало те, що УДАБІ в Закарпатській області тривалий час, не вживалися заходи щодо звернення до суду з позовною заявою про здійснення перебудови та демонтажу незаконної надбудови об'єкту будівництва в АДРЕСА_1.

При цьому, у позові йдеться про те, що спірний об'єкт будівництва є самочинним, оскільки будівництво ведеться за відсутності проведення експертизи проекту будівництва в частині міцності, надійності та довговічності. В декларації про початок виконання будівельних робіт вказано кількість поверхів 4 (чотири), однак на момент проведення перевірок уповноваженим органом контрою фактично виявлено 5 (п'ять) поверхів з мансардою, при скасованому дозволі на проведення будівельних робіт. Відтак, не виконано забудовником вимоги припису Управління ДАБІ у Закарпатській області від 24.10.14р..

Зокрема, ОСОБА_3 замовлено та отримано проект будівництва та містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки. На підставі зазначених документів ОСОБА_3 заповнено декларацію про початок виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1. Службовими особами ДАБІ вказану декларацію зареєстровано та ОСОБА_3 розпочато будівництво.

Однак, за результатами проведення планової перевірки у жовтні 2014 року ДАБІ виявлено, що проект будівництва у АДРЕСА_1 експертизу в частині міцності, надійності та довговічності не проходив, чим порушено п. 4 ст. 31 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Також, відсутня повна інформація про зареєстровану декларацію в інформаційному стенді. Наведені порушення були зафіксовані в акті перевірки від 24.10.2014 р..

З метою усунення виявлених порушень УДАБІ у Закарпатській області видано припис № 440-П від 24.10.2014 р..

ОСОБА_3 погодилась з виявленими порушеннями містобудівного законодавства, оскільки 19.11.2014 сплатила адміністративний штраф у зв'язку із винесеною стосовно неї постановою про адміністративне правопорушення за ст. 96 КУпАП, що стверджується наявною в матеріалах справи квитанцією.

Згодом, Управлінням ДАБІ у Закарпатській області в лютому 2015 року було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з боку ОСОБА_3 За результатами якої складено акт, у якому зафіксовано виявлення невідповідність кількості поверхів об'єкта будівництва до вказаних у декларації про початок виконання будівельних робіт від 10.08.2012 № ЗК08Э12138056 (4 поверхи), а фактично наявні 5 поверхів та мансарда.

Підставою проведення такої перевірки слугувала заява ОСОБА_4, який являється власником квартири АДРЕСА_2, з якою межує спірне будівництво.

УДАБІ у Закарпатській області 09.02.2015 видало наказ № 3- СК про скасування декларації про початок проведення будівельних робіт з огляду на недостовірність відомостей наведених у декларації щодо кількості поверхів, відтак очевидні підстави вважати таке будівництво - самочинним.

Даний наказ був оскаржений в судовому порядку, однак постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2016 у справі № 807/1203/15, такий залишено без зміни. Крім цього, відповідачем здійснюється будівництво в супереч ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 03.03.2015 у справі 308/16389/14-ц, якою заборонено ОСОБА_3 проводити будівельні роботи по будівництву будівлі на 16 квартир за адресою: АДРЕСА_1.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 порушення містобудівного законодавства не усунула, що в свою чергу призвело до чергового звернення громадян, права яких порушено самочинним будівництвом (ТОВ «Сократ Свіфт») Управлінням ДАБІ було проведено ще одну позапланову перевірку. За результатами проведеної 20.11.2015 року позапланової перевірки об'єкту будівництва в АДРЕСА_1 встановлено, що забудовником проводяться будівельні роботи за відсутності зареєстрованої декларації на початок виконання будівельних робіт, без розробленої проектної документації та відповідно без експертизи проекту будівництва в частині міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва та складено акт який підписаний всіма учасниками перевірки, протокол та видано припис забудовнику за № 299-П/1007 від 12.11.2015 з вимогою негайно, з моменту отримання даного припису припинити будь-які будівельні роботи та усунути наявні порушення у строк до 12.12.2015 р..

Отже, починаючи з жовтня 2014 року і на час розгляду даної справи,виявлені порушення містобудівного законодавства продовжують існувати, тобто є триваючими.

Згідно роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладених у постанові «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30.03.2012 № 6, - особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, а строк позовної давності на вимоги про проведення перебудови самочинно збудованого чи такого, що будується, житлового будинку, прибудови до нього, будівлі, споруди чи іншого нерухомого майна, а також про знесення таких об'єктів не вважається пропущеним незалежно від тривалості часу, який минув після закінчення чи початку будівництва (п. 29 цієї Постанови).

Слід зазначити, що правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038- VI, згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 38 якого, у разі якщо особа у встановлений строк добровільно не виконала вимоги, зазначені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Однак, ні ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ні ст. 376 ЦК України, а також ні ст.ст. 261, 266, 267 ЦК України, правові висновки Верховного Суду України щодо застосовування яких у своїй ухвалі навів Закарпатський окружний адміністративний суд не визначено впродовж якого строку у разі добровільного невиконання вимог припису, суб'єкт владних повноважень має звернутися до суду з відповідним позовом.

Проте, суд першої інстанції, визначаючи строк з якого стало відомо позивачу про його порушене право (06.02.2015), всупереч роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не врахував, що УДАБІ у Закарпатській області за результатами проведеної 06.02.2015р. перевірки припис не видавало.

Разом з тим, залишаючи без розгляду позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачу про порушення прав та інтересів, на захист яких звернувся прокурор, стало відомо 06.02.2016 р. не врахував, що в даному провадженні прокуратура реалізує свої повноваження, передбачені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру, на захист інтересів держави саме у зв'язку з неналежним виконанням позивачем своїх повноважень».

Вирішення спору спрямовано не тільки на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, а також з метою запобігання створенню загрози життю та здоров'ю людей (сусідніх мешканців), що обумовлено невжиттям вичерпних заходів реагування з боку органу контролю з метою усунення такої загрози та недопущення настання негативних наслідків.

Отже, враховуючи те, що в даному випадку має місце триваюче порушення, строк позовної давності прокуратурою не пропущено, оскільки початок його перебігу весь час автоматично відсувається, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами (актами реагування ДАБІ, які мають місце і після пред'явлення даного позову).

Щодо триваючих порушень Пленум Вищого господарського суду України роз'яснює також у пункті 5.1 Постанови від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», що позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Аналогічне положення містить пункт 36 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

Відтак, строки звернення до адміністративного суду прокурором не пропущено, а висновки суду про те, що позовну заяву слід залишити без розгляду у зв'язку з пропуском такого строку не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та матеріалах справи.

Таким чином, оскаржувана ухвала про залишення позовної заяви без розгляду підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням норм процесуального права та суттєво обмежує доступ сторони по справі до захисту її прав та інтересів в суді, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду, як це передбачено п.3 ч.1 ст.199 КАС України.

Керуючись ст. 155, ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.204, п.6 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 211, 254 КАС України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги заступника прокурора Закарпатської області та ОСОБА_2 - задоволити.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №807/2347/15 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті позовних вимог.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлено 06.10.2016 року