Ухвала суду № 61875639, 06.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2016 р. Справа № 876/6283/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Федак С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Закарпатської області старшого радника юстиції Шимон І. на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.08.2016р. про закриття провадження по справі № 807/4130/14 за позовом Виконувача обов'язків прокурора Закарпатської області старшого радника юстиції Балита Р.І. в інтересах держави до ОСОБА_3, Приватної виробничо-комерційної фірми "РКП" про припинення випуску друкованого засобу масової інформації,-

В С Т А Н О В И В:

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовною заявою Виконувач обов'язків прокурора Закарпатської області старший радник юстиції Балита Р.І. в інтересах держави до ОСОБА_3, Приватної видавничо-комерційної фірми "РКП", "про припинення випуску друкованого засобу масової інформації - газети "Рабоче-крестьянская правда".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.08.2016р. - закрито провадження у справі та роз'яснено позивачеві , що даний спір належить до повноважень судів, що здійснюють розгляд (вирішення) цивільних справ.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції її оскаржив позивач, та подав апеляційну скаргу, вважає що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права. Просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представники ОСОБА_3, Приватної виробничо-комерційної фірми "РКП" в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про закриття провадження суд першої інстанції виходив з того, що оскільки правовідносини щодо інформаційної продукції є об'єктом цивільно-правових відносин, то питання припинення випуску видання належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

За змістом ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20.05.2013 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів»,.

Законодавство не містить визначення терміна "публічно-правовий спір". Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.

Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом п. 1 ч. 1 ст. З КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій. Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань (п. З постанови Пленуму № 8 від 20.05.2013).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16.11.1992 № 2782-ХІІ( далі Закон), під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Друкований засіб масової інформації може видаватися після його державної реєстрації. Державній реєстрації підлягають всі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення. Заяви про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації подаються засновником (співзасновниками) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації (ст. 11 Закону № 2782-ХІІ), в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 1287 від 17.11.1997 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів» та Положенням про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 21.02.2006 № 12/5.

Відповідно до цієї Постанови державну реєстрацію друкованих ЗМІ як суб'єктів інформаційної діяльності здійснює Міністерство юстиції.

Друкований засіб масової інформації вважається зареєстрованим із дня видачі свідоцтва про реєстрацію.

Суд припиняє випуск видання у разі порушення ч. 1 ст. З Закону № 2782- XII. Про своє рішення суд повідомляє реєструючий орган. На підставі рішення суду про припинення випуску друкованого засобу масової інформації реєструючий орган визнає свідоцтво про його державну реєстрацію недійсним (ст. 18 Закону № 2782-ХІІ).

Свідоцтво в таких випадках утрачає чинність і підлягає поверненню органу реєстрації у десятиденний термін. І тільки з цього моменту, а саме отримання відповідного дозволу держави, суб'єктом господарювання здійснюється такий вид діяльності як видавництво газети, однак при цьому діють встановлені державою та визначені Законом № 2782-ХІІ умови, обмеження та вимоги з основних принципів державної політики в цій сфері.

Зробивши висновок, що правовідносини щодо даної газети є об'єктом цивільно-правових правовідносин, суд першої інстанції не врахував, що в даному випадку не йде мова про створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації. Спірні правовідносини виникли саме у зв'язку з допущенням ПВКФ «РКП» порушення законодавства України про друковані засоби масової інформації (ст. 41 Закону № 2782-ХІІ) та припиненням випуску друкованого засобу масової інформації - газети «Рабоче-крестьянская правда», у зв'язку з допущеним порушенням, що може бути здійснено лише після видачі судом рішення, яке в подальшому надсилається реєструючому органу, тобто суб'єкту владних повноважень.

Атому позивачем на виконання владних повноважень обрано саме такий спосіб захисту з метою усунення порушень, заподіяних кримінально-карним діянням відповідачів.

Окрім того колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції закриваючи провадження у справі передчасно вирішив дане питання не з'ясувавши необхідності заміни належної сторони у справі, оскільки суд може допустити заміну первинного позивача або відповідача належним, зокрема, відповідним реєструючим органом (ст. 52 КАС України).

Керуючись ст. ст. 196, 199, 204, 205 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Закарпатської області старшого радника юстиції Шимон І. - задовольнити.

Скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.08.2016р. про закриття провадження по справі № 807/4130/14 і направити справу для продовження розгляду.

Ухвала є остаточною та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя : В.Я. Макарик

Судді : О.О. Большакова

І.В. Глушко

Повний текст ухвали складений 06 жовтня 2016 року.