Рішення № 61874448, 04.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5699/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Погорєлової С.О.

суддів - Цюри Т.В., Сидоренко І.П.

при секретарі - Колмакові В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів та повернення грошових коштів, -

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідачів про захист прав споживачів та повернення грошових коштів у розмірі 4000 гривень (а. с. 1-8).

В обґрунтування свого позову посилався на те, що 22.01.2015 року через відділення № НОМЕР_1 «КБ «Надра» здійснив грошовий переказ на суму 4 400 гривень в якості сплати за навчання в інституті, які на рахунок останнього так і не були Банком переведені. На звернення ОСОБА_2 до відділення Банку йому було повідомлено, що з 06.02.2015 року до 05.05.2015 року включно в банку запроваджено тимчасову адміністрацію, тому проведення будь-яких операцій банком не здійснюється. Вказане стало підставою для звернення до суду.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19 травня 2016 року у позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ПАТ «КБ «Надра» на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 4 400 гривень, стягнуто з ПАТ «КБ «Надра» в дохід держави судовий збір у розмірі 551,20 гривень (а. с. 68-69).

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права (а. с. 73-74).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ПАТ «КБ «Надра» підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 22 січня 2015 року позивач звернувся до Банку щодо переказу грошових коштів в сумі 4 400 гривень на розрахунковий рахунок Одеського регіонального інституту державного управління як плату за навчання, за 2-й курс 4-й семестр, про що касиром було видано квитанцію № k27/M/22 від 22.01.2015 року, однак відповідачем переказ грошових коштів здійснено не було (а. с. 11).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із положень ст. 1091 ЦК України та з того, що сплата позивачем грошових коштів відбулась 22.01.2015 року, а тимчасова адміністрація була запроваджена лише 06.02.2015 року.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.

Згідно пункту 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» до документів на переказ відносяться розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.

Стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» також визначає, що кредитором банку є юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

На підставі Постанови Національного банку України від 05.02.2015 № 83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.02.2015 року № 26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра». Тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «Надра» запроваджено строком на три місяці з 06.02.2015 по 05.05.2015 включно, рішенням Фонду від 23.04.2015 року № 85 внесено зміни до рішення № 26 від 05.02.2015 року та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду по 05.06.2015 року включно (а. с. 26-28).

04.06.2015 року Постановою Правління Національного банку України № 356 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра». Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.06.2015 року № 113 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» призначено ОСОБА_3 (а. с. 29-31).

Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з пп. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч. 2 ст. 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

З матеріалів справи вбачається, що оголошення про ліквідацію юридичної особи ПАТ «КБ «Надра» опубліковано 12 червня 2015 року (а. с. 32-33).

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 звертався до ПАТ «КБ «Надра» з кредиторськими вимогами про повернення коштів.

Суд першої інстанції вказані положення Закону не врахував, не звернув уваги на те, що з 05 червня 2015 року Фонд запровадив тимчасову адміністрацію та розпочав процедуру виведення ПАТ «КБ «Надра» з ринку. На момент ухвалення рішення судом першої інстанції у Банку вже було припинено здійснення тимчасової адміністрації та розпочато процедуру ліквідації, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 20 січня 2015 року у справі № 6-2001цс15 та в постанові від 13.06.2016 року у справі № 6-1123/цс16.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При указаних обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 травня 2016 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті заявлених вимог.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 3, 4 ч.1 ст. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 травня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів та повернення грошових коштів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 606,32 гривень.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий С.О.Погорєлова

Судді Т.В.Цюра

ОСОБА_4