Вирок № 61873840, 07.10.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31088/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2016 Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Тарасюк К.Е.,

при секретарях - Сулимі А.А., Ксендзовій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015100060007958 від 09.12.2015, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, із професійно-технічною освітою, який не працює, неодружений, не зареєстрований на території України, до затримання фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1, судимий:

- 22.12.2010 Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- 13.03.2014 Броварським міськрайонним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, 71 КК України на 1 рік 4 місяці позбавлення волі, ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 25.07.2014 скорочено наполовину строк відбуття покарання на підставі ст.6 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільнений 28.10.2014 по відбуттю строку покарання,

- 24.05.2016 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - Товстановської Х.В., Сказка С.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 08 грудня 2015 року, приблизно о 16.00 год., перебуваючи неподалік від станції метро Київського метрополітену «Дружби Народів» зайшов до скверу, де побачив приватний будинок за адресою АДРЕСА_2, з відсутністю світла в середині.

За вказаних обставин у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна з проникненням до вказаного будинку.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно з корисливих спонукань, ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна переліз через паркан на територію подвір'я вказаного будинку, за допомогою викрутки віджав віконну раму одного з вікон, тим самим отримав можливість проникнути до приміщення кухні.

В подальшому ОСОБА_1 через кухню зайшов до однієї з кімнат, в якій з комоду таємно викрав грошові кошти в сумі 2000 грн., золоту каблучку жовтого кольору з рубіновим каменем, золоту каблучку з діамантом, золоті сережки з рубіном в середині, ланцюжок з підвіскою янтарного камінця, браслет від годинника із золота жовтого та зеленого кольорів, золоті коронки жовтого кольору, задню кришку від годинника з золота з написом.

Зібравши вищевказані речі та розклавши їх по своїм кишеням, ОСОБА_1 виліз через вікно на кухні та залишив місце вчинення злочину.

В цей же день, ОСОБА_1, перебуваючи неподалік від станції Київського метрополітену «Дружби Народів», заклав вище вказані речі в ломбард «Скарбниця», отримавши за них 5000 грн, якими, а також грошовими коштами в розмірі 2000 грн. розпорядився на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, заявив про щире каяття у вчиненому.

По суті фактичних обставин справи пояснив, що у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем став на шлях злочинної діяльності. 08 грудня 2015 року, приблизно о 16.00 год., з метою викрадення чужого майна, шляхом виставляння вікна проник в приватний будинок за адресою АДРЕСА_2, в одній із кімнати знайшов ювелірні вироби та грошові кошти в розмірі 2000 грн., якими протиправно заволодів та залишив місце вчинення злочину. В цей же день, перебуваючи неподалік від станції Київського метрополітену «Дружби Народів», заклав вище вказані речі в ломбард «Скарбниця», отримавши за них 5000 грн, якими, а також грошовими коштами в розмірі 2000 грн. розпорядився на власний розсуд. Свої дії охарактеризував негативно.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, його показання в судовому засіданні відповідали фактичним обставин справи, положення ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду роз'яснені, і вони не наполягали на досліджені інших доказів у справі, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд визнав недоцільним дослідження решти доказів щодо фактичних обставин справи, які сторонами кримінального провадження не оспорювались.

Визнавши показання обвинуваченого ОСОБА_1 допустимим доказом у справі, суд приходить до висновку про доведеність його вини у вчиненні інкримінованого злочину в межах висунутого обвинувачення та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він, діючи повторно, вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням в житло.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення злочинів, дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вчинив умисний тяжкий злочину, раніше неодноразово судимий, неодружений, до затримання не працював, хоча має професійно-технічну освіту, за місцем постійного проживання характеризується задовільно, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання, суд у відповідності до вимог ст. 66 КК України визнає щире каяття у вчиненні злочину. Обставин, що обтяжують покарання, із визначених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Оцінивши тяжкість та конкретні обставини вчинення злочину, вищенаведені дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, відбував покарання у виді позбавлення волі, проте належних висновків для себе не зробив, не працював та суспільно корисною працею не займався, суд приходить до висновку, що з метою виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових злочинів, ОСОБА_1 належить призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк, справедливе й достатнє для досягнення цілей покарання.

Оскільки, ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні злочину, подія якого мала місце до постановлення вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 24.05.2016, суд призначає йому остаточне покарання за ч. 4 ст. 70 КК України при цьому враховує, що правоохоронні органи не вжили дієвих заходів для своєчасного розкриття злочину та об'єднання справ в одне провадження, чим погіршити становище ОСОБА_1 і вважає можливим при призначенні покарання за сукупністю злочинів в поряду ч. 4 ст. 70 КК України застосувати принцип поглинення менш сурового покарання більш суворим.

На підставі п. 3 ч.1 ст. 118, ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи.

Речові докази та цивільний позов у справі відсутні.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, суд враховує положення ч. 5 ст. 72 КК України, у відповідності до яких, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Натомість суд позбавлений можливості визначити конкретний проміжок часу, який підлягає перерахуванню, оскільки на день постановлення вироку не може визначити конкретний період часу перебування обвинуваченого в умовах попереднього ув'язнення. Вказане питання може бути вирішення безпосередньо установою за місцем відбування покарання у виді позбавлення волі або судом в порядку, визначеному ст.ст. 537-539 КПК України.

Керуючись ст. 371, ч.2 ст. 373, ст. ст. 374, 376 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 ( шість ) місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення призначеного покарання покаранням призначеним ОСОБА_1 за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 24.05.2016 призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту застосування до ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - з 24 травня 2016 року.

У відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України зарахувати в строк відбування покарання час перебування ОСОБА_1 під вартою в порядку попереднього ув'язнення та відбування покарання у виді позбавлення волі за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 24 травня 2016 року, в період з 20 січня 2016 року по 24 травня 2016 року, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувавши в строк відбування покарання час попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (УДКСУ у Печерському районі м. Києва, банк одержувач ГУДКСУ у м. Києві; р/р 31110106700007; МФО 820019; КЕКД 21081100;01) процесуальні витрати за проведення:

- трасологічної експертизи № 1766/д від 01.04.2016 в розмірі 1055,52 грн;

- трасологічної експертизи № 2848/д від 16.06.2016 в розмірі 879, 60 грн;

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін у виді тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя - К.Е. Тарасюк