Постанова № 61873244, 29.09.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43249/16-а

Категорія 87

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2016 року cуддя Печерського районного суду , розглянувши відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у порядку скороченого провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, без проведення судового засідання, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

05.09.2016 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірною відмову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, у зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 292 «Про деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» та зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплатити позивачу заборгованість у частині донарахованої пенсії.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві з 06.06.1994 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону «Про державну службу».

У зв'язку з підвищенням заробітної плати на підставі Закону «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 (який набрав чинності 01.05.2016) та постанови КМУ «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» № 292 від 06.04.2016 позивач звернувся з заявою до відповідача з проханням провести перерахунок раніше призначеної йому пенсії.

Листом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 19696/07 від 26.08.2016 позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки залишається неврегульованим питання визначення заробітної плати колишнім державним службовцям для призначення перерахунку пенсій, а раніше призначені пенсії не перераховуються.

У письмових запереченнях, які надішли до суду, відповідач посилався на те, що позивач перебуває на обліку у Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону «Про державну службу», розмір якої було обчислено з врахуванням посадового окладу, надбавок за ранг, вислугу років та середнього розміру надбавки за високі досягнення у праці, премії у середніх розмірах по посаді.

З посиланням на ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, яка була чинна до 01.01.2015, у запереченнях відповідача зазначено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, яка була чинна до 01.05.2016, умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно підпункту 1) пункту 2 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-V-III, вказано, що Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ втратив чинність, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону, норма якої діє тільки при призначенні пенсії.

Крім того, у письмових запереченнях відповідачем зазначено, що, відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-V-III, що набрав чинності з 01.05.2016, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-V-III та постановою Кабінету Міністрів України № 292 від 06.04.2016 не передбачено умови та порядок перерахунку пенсії державним службовцям.

Таким чином, відповідач вважає, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 і просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

За правилами частини 4 статті 183-2 КАС України, суддя розглядає справу у порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суд констатує, що повідомлені позивачем обставини та надані відповідачем заперечення є достатніми для ухвалення судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

З'ясувавши обставини справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд встановив, що ОСОБА_1 з 06.06.1994 призначено пенсію державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993, оскільки до виходу на пенсію позивач обіймала посаду начальника відділу у Міністерстві вугільної промисловості України, що нині є Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, що не заперечується сторонами у справі.

Позивач звернулася до відповідача із заявою від 16.08.2016 щодо перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», на підставі Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 та постанови КМУ «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» № 292 від 06.04.2016, яка надійшла до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 23.08.2016 за вх. 18183/04 /а. с. 8/.

Листом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 19696/07 від 26.08.2016, якого позивач отримала поштою 31.08.2016, було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, з посилання на неврегульовані питання визначення заробітної плати колишнім державним службовцям для призначення перерахунку пенсій, а раніше призначені пенсії не перераховуються /а. с. 9/.

Відповідно до листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на адвокатський запит від 15.07.2016 представника позивача - адвоката Шаповалова А. М., інформація про заробітну плату начальника відділу (посада, яку займала позивач) не може бути надана у зв'язку з тим, що вона визначається, виходячи з виконання функціональних повноважень, термінів перебування на державній службі та особистого вкладу кожного начальника відділу у діяльність Міненерговугілля /а. с. 10/.

Встановивши усі обставини справи та здійснивши загальну оцінку доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково з таких підстав.

Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (стаття 1, частини перша статті 8 Основного Закону України).

Згідно з Конституцією України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра соціальної політики України, а також Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.

Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є підвідомчими органами Фонду та разом утворюють систему органів Фонду.

Спеціальним законом, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях є Закон України «Про державну службу».

Відповідно до частини другої статті 33 Закону «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

За правилами статті 37 Закону «Про державну службу», пенсія державним службовцям призначається призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії..

Згідно зі статтею 37-1 «Про державну службу», у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Пунктом 4 постанови КМУ «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» №865 від 31.05.2000 встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів після набрання чинності Законом Про внесення змін до Закону «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом «Про державну службу», визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Постановою КМУ «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» №1013 від 09.12.2015 до постанови КМУ «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» № 865 від 31.05.2000 внесено зміни, які застосовуються з 01.12.2015, а саме виключено пункт 4, та пункт 5 викладено в новій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

Таким чином, постановою КМУ «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» № 865 від 31.05.2000 на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії не було визначено порядку перерахунку пенсії державного службовця.

Згідно зі статтею 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Кечко проти України» від 08.11.2005, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Частиною першою статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26.09.2014, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.

Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.

Отже, суд дійшов висновку, що право позивача на перерахунок пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе Державою зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене, суд констатує, що оскільки пенсія позивачу була призначена у 06.06.1994, то при здійсненні перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає правовий механізм перерахунку пенсії державного службовця, яка діяла на момент призначення пенсії.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був перерахувати позивачу пенсію, згідно з складовими заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади, рангу та стажу роботи на державній службі, яку займав позивач, відповідно до Закону «Про державну службу» та постанови КМУ № 292 від 06.04.2016 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році».

Відповідно до вимог пенсійного законодавства, зокрема, частини четвертої статті 45 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у заявника виникає право на перерахунок пенсії з моменту звернення пенсіонера за таким перерахунком - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином суд констатує, що перерахунок пенсії позивачу необхідно здійснювати з 01.09.2016, оскільки заява від 16.08.2016 надійшла до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та була зареєстрована 23.08.2016.

Суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу суперечать вимогам частини 3 статті 2 КАС, а тому є протиправними.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» (п. 10.2.) роз'яснено, що суди повинні виходити з того, що вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.

Згідно з частиною другою статті 72 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, констатує, що відповідач не довів, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Таким чином, зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню. Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 за №13 викладено позицію щодо неможливості суду підміняти собою органи владних повноважень, згідно якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визначається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, при здійсненні перерахунку пенсії позивачу відповідач повинен враховувати довідки, а не визначену суму.

Розподіляючи судові витрати відповідно до статті 94 КАС, суд зазначає, що з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Керуючись статтями 19, 22, 58 Конституції України, Законом України «Про державну службу», постановою КМУ № 292 від 06.04.2016 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 за №13статтями 2, 94, 99, 104-106, 158-163, 183-2, 244-2, 244-4, 254 КАС, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії державного службовця відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» № 292 від 06.04.2016.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії державного службовця з 01.09.2016, виходячи із нових складових заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади, рангу та стажу роботи на державній службі, згідно з Законом «Про державну службу» № 889-VIII та постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» № 292 від 06.04.2016.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 551 грн. 21 коп. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І. В. Литвинова