Ухвала суду № 61870316, 29.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/12446/2016

У Х В А Л А

29 вересня 2016 року суддя Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва Оніщук М.І., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року про повернення позовної заяви по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача фінансових послуг, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись з ухвалою суду позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано час для усунення недоліків, а саме апелянту слід було надати до суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору (оригінал квитанції) у встановленому законом розмірі за належними реквізитами.

8 вересня 2016 року на адресу Апеляційного суду м. Києва надійшла заява про усунення недоліків, однак, недоліки усунуто не було.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 вересня 2016 року продовжено процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме сплати судового збору.

26 вересня 2016 року на адресу суду надійшла заява зі змісту якої вбачається, що апелянт не погоджується з ухвалами суду апеляційної інстанції в частині сплати судового збору, посилаючись на постанову Пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року та Закон України «Про захист прав споживачів».

Однак, з доводами апелянта погодитись неможливо, виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками, продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

При цьому послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє , використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати визначено статтями 3, 5 Закону України «Про судовий збір».

У п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» було передбачено, що споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, звільняються від сплати судового збору.

Проте, Законом України від 22 травня 2015 № 484-VIII, який набрав чинності 1 вересня 2015 року, внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» та викладено статтю 5 цього Закону в новій редакції, у якій звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не передбачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України провадження у цивільних правах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки ОСОБА_2подав апеляційну скаргу на ухвалу суду 12 серпня2016 року, тобто на момент чинності статті 5 Закону України «Про судовий збір» у новій редакції, якою не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору, то правові підстави для звільнення апелянтів від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду відсутні.

Щодо посилань ОСОБА_2 на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» слід зазначити наступне.

Дійсно, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Проте, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Оскільки спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати є Закон України «Про судовий збір», то саме цей Закон підлягає застосуванню.

Тому, виходячи з того, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору, ОСОБА_2 не звільняється від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалусуду.

Така ж думка висловлена Верховним Судом України в ухвалах від 16.01.2016 (справа №6-3084ц15), від 29.01.2016 (справа №6-209ц16), від 03.02.2016 (справа №6-228ц16), від 09.02.2016 (справа №6-36ц16), від 01.03.2016 (справа №6-484ц16).

Станом на 29 вересня 2016 року вказані судом недоліки усунуто не було. Копія ухвали судді Апеляційного суду м. Києва від 12 вересня 2016 року отримана апелянтом 23 вересня 2016 року.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Таким чином, враховуючи те, що без усунення вказаних недоліків суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження та виходячи з вимог ст.ст.121,295,297 ЦПК України, апеляційну скаргу слід визнати неподаною і повернути апелянту.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.121,295,297 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргуОСОБА_2на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року про повернення позовної заяви по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача фінансових послуг - вважати неподаною та повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя Оніщук М.І.