Ухвала суду № 61870208, 04.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/11756/2016 Головуючий в 1 інстанції - Гуменюк А.І.

Доповідач - Желепа О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Рубан С.М., Іванченка М.М.

при секретарі Перетятько А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Керамет» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року в справі за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «КарІнтерПром» про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в арбітражній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КарІнтерПром» до Приватного акціонерного товариства «Керамет» про стягнення заборгованості та відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, витрат за проведення комп'ютерної експертизи, витрат на оплату послуг юридичних представників та витрат по оплаті додаткової суми арбітражного збору, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КарІнтерПром» в особі свого представника, 08 червня 2015 року звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду - Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 02.12.2014 року в арбітражній справі № 251/2013 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КарІнтерПром» до Приватного акціонерного товариства «Керамет» про стягнення 492 084,82 доларів США - основного боргу, 26 289,00 доларів США - витрат по сплаті арбітражного збору, 1467,66 доларів США - витрат на проведення комп'ютерної експертизи, 15 526,40 доларів США - витрат на оплату послуг юридичних представників, 2 628,90 доларів США - витрат по оплаті додаткової суми арбітражного збору. Оскільки вказане рішення у добровільному порядку Боржником не виконане, просило суд ухвалити судове рішення, яким надати дозвіл на примусове виконання рішення іноземного суду та видати відповідні виконавчі листи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.11.2015 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КарІнтерПром» задоволено.

Надано Товариству з обмеженою відповідальністю «КарІнтерПром» дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 02 грудня 2014 року у справі № 251/2013 в арбітражній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КарІнтерПром» до Приватного акціонерного товариства «Керамет» про стягнення заборгованості та відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, за проведення комп'ютерної експертизи, на оплату послуг юридичних представників та витрат по оплаті додаткової суми арбітражного збору.

Стягнуто із Приватного акціонерного товариства «Керамет» (Код ЄДРПОУ 13508852, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вулиця Якіра, 9) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КарІнтерПром» (ідентифікаційний номер юридичної особи 120340006455, юридична адреса: Республіка Казахстан, м. Астана, район Сариарка, шосе Алаш, 6, фактична адреса: Республіка Казахстан, м. Астана, район Алмати, вул. Іманова, 11) суму у розмірі 492 084,82 доларів США основного боргу, що у гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України станом на 23 листопада 2015 року складає суму вії 800 193 (одинадцять мільйонів вісімсот тисяч сто дев'яносто три) гривні 98 коп.; 26 289,00 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України станом на 23 листопада 2015 року складає суму у 630 410 (шістсот тридцять тисяч чотириста десять) гривень 22 коп. - витрат по сплаті арбітражного збору; 1 467,66 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України станом на 23 листопада 2015 року складає суму у 35 194 (тридцять п'ять тисяч сто дев'яносто чотири) гривні 49 коп. - витрат на проведення комп'ютерної експертизи; 15 526,40 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України станом на 23 листопада 2015 року складає суму у 372 323 (триста сімдесят дві тисячі триста двадцять три) гривні 07 коп. - витрат на оплату послуг юридичних представників; 2 628, 90 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України станом на 23 листопада 2015 року складає суму у 63 041 (шістдесят три тисячі сорок одна) гривню 02 коп. - витрат по сплаті додаткової суми арбітражного збору.

Стягнуто із Приватного акціонерного товариства «Керамет» (Код ЄДРПОУ 13508852, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вулиця Якіра, 9) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КарІнтерПром» (ідентифікаційний номер юридичної особи 120340006455, юридична адреса: Республіка Казахстан, м. Астана, район Сариарка, шосе Алаш, 6, фактична адреса: Республіка Казахстан, м. Астана, район Алмати, вул. Іманова, 11) судовий збір у розмірі 121 грн. 80 коп.

Стягнуто із Приватного акціонерного товариства «Керамет» (Код ЄДРПОУ 13508852, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вулиця Якіра, 9) на користь держави судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.

Не погодившись з такою ухвалою суду, представник ПрАТ «Керамет» подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати та постановити нове рішення по суті вимог.

В скарзі посилався на те, що ухвала є необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, прийнята без участі представника апелянта (божника) і не надання ним пояснень, які мають суттєве значення по справі. Судом не було прийнято до уваги телефонне повідомлення та телеграма апелянта (боржника) про неможливість прибуття в судове засідання у зв'язку з непередбаченим відрядженням представника по справі, а тому апелянт (боржник) був позбавлений права надати необхідні докази та пояснення по справі. Суд не врахував, що невиконання рішення має місце не з вини боржника, а через відсутність правового врегулювання оплати коштів в іноземній валюті та обмеження НБУ, щодо її купівлі та перерахування. З огляду на це, суд не мав права покладати судові витрати на боржника .

Представник боржника доводи скарги підтримав.

Представники заявника проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представників заявника та боржника по справі, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.390 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражі) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципами взаємності.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п.1 Постанови № 12 від 24 грудня 1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» розгляд судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі є особливою формою взаємної правової допомоги, яка надається Україною та іншими державами-учасницями відповідних міжнародних договорів. При їх вирішенні суди повинні виходити з положень ст.84 Закону України від 21 квітня 1999 року «Про виконавче провадження», статей 35, 36 Закону України від 24 лютого 1994 року «Про міжнародний комерційний арбітраж» і відповідних міжнародних договорів України, що передбачають порядок визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі, і врахувати, що згідно зі ст.9 Конституції України міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, входять до національного законодавства України та що відповідно до Закону України від 10 грудня 1991 року «Про дію міжнародних договорів на території України» такі договори застосовуються в Україні в порядку, передбаченому для норм цього законодавства.

Належить виходити також із загальних правил про те, що міжнародні договори про правову допомогу поширюються лише на суб'єкти держав-учасниць та що за наявності між учасниками багатосторонніх договорів ще й договорів двохсторонніх або спеціальних угод з питань правової допомоги мають застосовуватися відповідні норми тих договорів і угод, що набрали чинності пізніше.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 02.12.2014 року у справі № 251/2013 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КарІнтерПром» до Приватного акціонерного товариства «Керамет», ПрАТ «Керамет» та ТОВ «КарІнтерПром», сторони дійшли до згоди щодо вирішення спору на умовах, які закріплені в рішенні МКАС, яким встановлено наступне:

«1. ПрАТ «Керамет», м. Донецьк, Україна, визнає свій борг перед ТОВ «КарІнтерПром», м. Караганда, Казахстан, у розмірі доларів США 692.084,82 і зобов'язується сплатити зазначену суму в наступному порядку:

Сума доларів США 492.084,82 або за письмовою вказівкою ТОВ «КарІнтерПром», м. Караганда, Казахстан еквівалентна сума в іншій валюті підлягає сплаті протягом двох місяців з дати винесення цього рішення шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «КарІнтерПром», м. Караганда, Казахстан, за їх реквізитами.

Зобов'язання ПрАТ «Керамет», м. Донецьк, Україна, по сплаті боргу ТОВ «КарІнтерПром», м. Караганда, Казахстан, в сумі доларів США 200.000,00, погашається шляхом відступлення ТОВ «КарІнтерПром», м. Караганда, Казахстан, права вимоги ПрАТ «Керамет», м. Донецьк, Україна, до Акціонерного товариства «Казвторчермет» (адреса: 050000, Республіка Казахстан, м. Алмати, Желтоксан, 162, адреса для кореспонденції: 050059, Казахстан, Алмати, проспект Аль-Фарабі 19/1, Бізнес центр «Нурли тау», блок ЗБ, реєстраційний номер 1967-1910-АТ, ЗКПО 15123306, РНН 600700017633, ВІН 940340000828), що виникло з договору №KVCHM/KERAMET від 18.03.2013 р., укладеного між ПрАТ «Керамет», м. Донецьк, Україна, та АТ «Казвторчермет», м. Алмати, Казахстан, і підтвердженого рішенням Арбітражного суду м. Москви, винесеним 25.07.2014 р. у справі № А40-17474/14-50-191, в такому обсязі:

- право вимоги оплати суми проведених авансових платежів, що підлягають поверненню, в розмірі доларів США 265.320,47;

- право вимоги збитків, понесених у зв'язку з поставкою товару неналежної якості, у розмірі доларів США 8.090,76;

- право вимоги суми пені у зв'язку з порушенням строків поставки в розмірі доларів США 50.548,78;

- право вимоги суми процентів за користування чужими грошовими коштами, розрахованих як добуток суми боргу в розмірі доларів США 26.129,67, процентної ставки в розмірі 3/360% в день і кількості днів прострочення, починаючи з 15.05.2013 р. по день фактичної сплати грошових коштів по основному боргу (виконання рішення суду);

- право вимоги суми процентів за користування чужими грошовими коштами, розрахованих як добуток суми боргу в розмірі доларів США 239.190,80, процентної ставки в розмірі 3/360% в день і кількості днів прострочення, починаючи з 16.05.2013 р. по день фактичної сплати грошових коштів по основному боргу (виконання рішення суду).

Зазначена поступка прав вимоги вважається автоматично досконалою, права вимоги вважаються переданими ТОВ «КарІнтерПром», м. Караганда, Казахстан, а боргові зобов'язання ПрАТ «Керамет», м. Донецьк, Україна, перед ТОВ «КарІнтерПром», м. Караганда, Казахстан, в розмірі доларів США 200.000,00, вважаються припиненими в день винесення цього рішення.

Всі витрати по арбітражному розгляду, понесені сторонами у цій справі, включаючи оплату арбітражного збору, витрат на представників, експертів і спеціалістів, покладаються на ту сторону, яка їх понесла, якщо резолютивною частиною цього рішення не передбачено інше.

У разі невиконання ПрАТ «Керамет», м. Донецьк, Україна, зобов'язання, встановленого пунктом 1.1 резолютивної частини цього рішення, в строк, зазначений у даному пункті, ПрАТ «Керамет», м. Донецьк, Україна, зобов'язується на вимогу ТОВ «КарІнтерПром», м. Караганда, Казахстан, сплатити на користь останнього суми витрат по сплаті арбітражного збору доларів США 26.289,00, витрат на проведення комп'ютерної експертизи доларів США 1.467,66 і витрат на оплату послуг юридичних представників доларів США 15.526,40.

ПрАТ «Керамет», м. Донецьк, Україна, зобов'язується відшкодувати ТОВ «КарІнтерПром», м. Караганда, Казахстан, витрати по оплаті додаткової суми арбітражного збору в розмірі доларів США 2.628,90 протягом двох тижнів з дати винесення цього рішення.

ПрАТ «Керамет», м. Донецьк, Україна, зобов'язується у двотижневий термін з дати підписання мирової угоди від 22.10.2014 р., але не пізніше двох тижнів з дати винесення цього рішення, надати представнику ТОВ «КарІнтерПром», м. Караганда, Казахстан, ОСОБА_1 оригінали або дублікати Договору KIP/KERAMET № КМУ-13/145 від 15.07.2013 р. на поставку брухту кольорових металів, Специфікації № 1 від 15.07.2013 р. до зазначеного Договору та Додаткової угоди № 1 до Специфікації № 1 від 15.07.2013 р. до зазначеного Договору, ідентичні тим, які представлені ТОВ «КарІнтерПром», м. Караганда, Казахстан, в матеріали справи».

Як вбачається з матеріалі справи, місцезнаходженням Боржника, станом на день розгляду клопотання, є адреса: м. Київ, вул. Якіра, 8, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 8-11).

Судом встановлено, що на момент розгляду клопотання, вищезазначене рішення набрало законної сили, що підтверджується довідкою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 05.03.2015 року у справі № 1800-251/796, в якій зазначено, що арбітражне рішення є остаточним та обов'язковим для виконання з дати його винесення, тобто з 02.12.2014 року.

Судом також встановлено, що на момент подачі клопотання, рішення боржником добровільно не виконане, таким чином, зазначене рішення підлягає примусовому виконанню у повному обсязі.

Задовольняючи клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КарІнтерПром» про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду та про видачу виконавчого документу на підставі рішення іноземного суду, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного судуне встановлено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він прийшов до вірного висновку про можливість задоволення клопотання виходячи з наступного.

Положеннями ч. 6 ст. 395 ЦПК України передбачено, що суд, розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання.

Підстав, передбачених ст. 396 ЦПК України для відмови в задоволенні клопотання, колегією суддів апеляційного суду не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги телефонне повідомлення та телеграма апелянта (боржника) про неможливість прибуття в судове засідання у зв'язку з непередбаченим відрядженням представника по справі, а тому апелянт (боржник) був позбавлений права надати необхідні докази та пояснення по справі, на правильність оскаржуваної ухвали не впливає, оскільки до повідомлення про відкладення розгляду справи представником боржника не було додано доказів причин неявки в судове засідання, а тому суд з врахуванням того, що судові засідання призначалися судом неодноразово прийшов до вірного висновку про розгляд справи за відсутності представника боржника.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що апелянт (боржник) був позбавлений права надати необхідні докази та пояснення по справі є безпідставними, оскільки на думку колегії суддів з моменту відкриття провадження (липень 2015 року) до моменту постановлення ухвали (листопад 2015 року), боржник мав достатньо часу для подачі письмових пояснень та доказів щодо заявленого стягувачем клопотання, про те не скористався таким правом.

Доводи скарги про те, що божник не зміг виконати арбітражне рішення з незалежних від нього причин, а саме: обмеженнями по покупці іноземної валюти які були введені Постановами НБУ №№ 591, 160, на правильність постановленої ухвали не впливають, оскільки судовим рішенням були чітко встановлені обставини за яких, боржник відшкодує судові витрати ( витрати на експертизу, правову допомогу та інші). Представник боржника не заперечував, що обставини, за яких вони брали на себе обов'язок відшкодувати витрати настали, а тому відсутні підстави для скасування ухвали суду в цій частині.

З врахування вищезазначеного, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в апеляційному суді.

Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, а тому колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319, 324, 397 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Керамет» відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді: