Рішення № 61869920, 22.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Шкірай М.І.

№ 22-ц/796/8727/2016 Доповідач - Борисова О.В.

справа № 752/10007/15-ц

м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: Дука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» - Книш Марти Богданівни на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про стягнення пені за договором купівлі-продажу майнових прав,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив сягнути з ПАТ «ХК «Київміськбуд» пеню у розмірі 69338 грн. 59 коп.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28.10.2015 року позов ОСОБА_2 до ПАТ «ХК «Київміськбуд» задоволено.

Стягнуто з ПАТ «ХК «Київміськбуд» на користь ОСОБА_2 пеню за договором купівлі-продажу майнових прав в розмірі 69338 грн. 59 коп. та судовий збір у розмірі 693 грн. 93 коп.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30.11.2015 року апеляційну скаргу представника ПАТ «ХК «Київміськбуд»відхилено, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28.10.2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.04.2016 року ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30.11.2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Не погоджуючись з вказаним рішенням судупершої інстанціїпредставниквідповідача ПАТ «ХК «Київміськбуд» - Книш М.Б. подала апеляційну скаргу, в якій посилалась на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вказувала, що судом не враховано те, що за договором купівлі-продажу майнових прав компанія зобов'язується передати ці права після отримання Сертифікату відповідності закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію, а термін введення в експлуатацію, вказаний в розділі 6 договору, є орієнтовним.

Зазначала, що судом першої інстанції не врахована заява відповідача про застосування строків спеціальної позовної давності.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити з підстав наведених в ній.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у його відсутності.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження та вимог, що заявлялись у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушені умови п.6.1, 6.2 договору купівлі-продажу майнових прав, а тому з ПАТ «ХК «Київміськбуд» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню пеня в розмірі 69338 грн. 59 коп.

Колегія суддів не може повністю погодитися з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 69338 грн. 59 коп. виходячи з наступного.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3 ч.1 ст.611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Судом встановлено, що 06.03.2013 року між ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 636/РН-К, за змістом якого відповідач продав позивачу майнові права на квартиру АДРЕСА_1

На підставі п.3.1 договору вартість майнових прав на квартиру на момент підписання договору складає 1062234,05 грн., виходячи з вартості майнових прав в перерахунку 10060,94 грн. за 1 кв. м.

Позивач виконав свої зобов'язання за вказаним договором, а саме з довідки ПАТ «ХК «Київміськбуд» №636/9 від 09.01.2014 року вбачається, що ОСОБА_3 внесено грошові кошти у розмірі 1041120 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору покупець зобов'язується здійснювати оплату 98% вартості майнових прав. Решту вартості майнових прав, що залишається неоплаченою, покупець сплачує після обмірів БТІ м. Києва на підставі даних технічного паспорту на квартиру за ціною майнових прав у перерахунку на 1 кв.м, яка діяла на момент останнього поточного платежу за цим договором.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що за неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що за неналежне виконання своїх зобов'язань компанія сплачує покупцю пеню у розмірі 0,01% від суми неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.6.1. договору купівлі-продажу майнових прав ПАТ «ХК «Київміськбуд» виступає у вказаному договорі як продавець та приймає на себе одностороннє зобов'язання перед покупцем вчинити дії, направлені на спорудження об'єкта з визначеними характеристиками, зокрема з кінцевим строком введення в експлуатацію в IV кварталі 2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, будинок АДРЕСА_1 введено в експлуатацію 23.12.2014 року, тобто з порушенням вимог п.6.1 договору.

Згідно з п.6.2 договору купівлі-продажу, компанія, як особа, що виконує функцію замовника/забудовника будівництва об'єкта будівництва в особі співробітників управління продажу, після завершення його спорудження та введення в експлуатацію, зобов'язується повідомити покупця засобами телефонного зв'язку або письмовим повідомленням, як власника майнових прав на квартиру, яка є частиною об'єкта будівництва, про дату передачі будинку під заселення протягом двадцяти календарних днів з дати отримання сертифікату відповідності закінченого будівництва об'єкту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 16.02.2015 року звернувся до ПАТ «ХК «Київміськбуд» з листом в якому просив надати інформацію про передачу під заселення житлового будинку АДРЕСА_1 на що отримав відповідь від 10.03.2015 року від ПАТ «ХК «Київміськбуд», про те, що даний об'єкт введено в експлуатацію 23.12.2014 року (Сертифікат відповідності закінченого будівництва об'єкта - серія ІV №165143580875).

Вказані обставини свідчать про те, що ПАТ «ХК «Київміськбуд», отримавши 23.12.2014 року сертифікат відповідності закінченого будівництвом об'єкта, в порушення вимог 6.2 договору не повідомив позивача про дату передачі будинку під заселення, що є неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором.

А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення ПАТ «ХК «Київміськбуд» вимог п.п.6.1, 6.2 щодо несвоєчасного введення будинку в експлуатацію та неповідомлення позивача про дату передачі будинку під заселення, що є підставою для стягнення пені з відповідача на користь позивача.

При цьому, стягуючи пеню в сумі 69338,59 грн. суд виходив з того, що відповідачем вчинялись дії щодо визнання свого обов'язку за договором купівлі-продажу майнових прав №636/РН від 06.03.2013 року, а саме передання квартири за актом прийому-передачі, що свідчить про переривання перебігу позовної давності.

Проте, колегія суддів вказаний висновок суду першої інстанції вважає помилковим, оскільки саме по собі підписання акту приймання-передачі майнових прав на квартиру є виконання сторонами договору купівлі-продажу майнових прав, а не визнання факту прострочення та наявності боргу. Крім того, в акті приймання-передачі не зазначено про визнання відповідачем боргу.

Згідно з ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 28.10.2015 року в судових дебатах представником відповідача було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

А тому, з урахуванням ст.267 ЦК України колегія суддів вважає, що пеня підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в межах строку позовної давності.

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 10.06.2015 року.

Як зазначалося вище, позивачем сплачено 98% вартості майнових прав на квартиру - 1041120 грн., тому саме вказана сума є грошовим виразом неналежно виконаного зобов'язання.

А тому з відповідача за порушення п.6.1 договору підлягає стягненню пеня за період з 10.06.2014 року по 23.12.2014 року в сумі 20510 грн. 06 грн., яка обчислюється за наступною формулою: сума боргу * ставка пені (%)* кількість днів прострочки / 100% (1041120 грн. * 0,01% * 197 дні/ 100%=20510,06 грн.

А за порушення вимог п.6.2 договору, з урахуванням 20 робочих днів на повідомлення про дату передачі будинку під заселення підлягає стягненню пеня за період з 23.01.2015 року по 28.10.2015 року в сумі 29255 грн. 47 коп. (1041120 грн. * 0,01% * 281 дні=28255,47 грн.).

Таким чином, з ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню загалом пеня в розмірі 49765,53 грн. (20510 грн. 06 коп.+29255 грн. 47 коп.).

Доводи апелянта про те, що платником пені може виступати лише особа, що несе грошові зобов'язання перед своїм контрагентом, а завершення будівництва та введення в експлуатацію об'єктів будівництва не є грошовим зобов'язанням, а тому встановлена у п.4.2. договору купівлі-продажу майнових прав №636/РН-К від 06.03.2013 року санкція не відповідає чинному законодавству колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

За змістом ч.1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:договори та інші правочини.

Також, ст. 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.

Отже, за приписами ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Правовідносини, що виникли між сторонами на підставі договору купівлі-продажу майнових прав, є договірними, а тому застосування пені до спірних правовідносин не суперечить нормам чинного законодавства.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що судом першої інстанції залишено поза увагою та не надано правової оцінки тому факту, що компанія здійснює передачу майнових прав покупцю після сукупного настання подій, зокрема, завершення будівництва, введення будинку в експлуатацію, отримання Сертифікату відповідності закінченого будівництвом об'єкта та повного розрахунку покупця з компанією після здійснення обмірів БТІ, оскільки позивач просив стягнути пеню за неповідомлення його про дату передачі будинку під заселення, що передбачено п.6.2 договору.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» на користь ОСОБА_2 пені в розмірі 49765, 53 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно частин 1, 5 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення, або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

А тому, з ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 497,65 грн., а з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 450,26 грн.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» - Книш МартиБогданівни задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про стягнення пені за договором купівлі-продажу майнових прав задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», код ЄДРПОУ 23527052 на користь ОСОБА_2, ідентифікаційной номер НОМЕР_1 пеню в розмірі 49765 грн. 53 коп. та судовий збір в розмірі 497 грн. 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційной номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», код ЄДРПОУ 23527052 судовий збір в розмірі 450 грн. 26 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді