Рішення № 61867098, 05.10.2016, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1159/16-ц

Провадження № 2/396/558/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2016 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого: Гарбуз Ольга Анатоліївна

за участю секретаря Пономаренко Р.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3-ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка в режимі відеоконференцзв'язку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів про стягнення боргу, посилаючись на те, що 13 січня 2015 року між нею та ОСОБА_6 досягнуто усної згоди стосовно купівлі-продажу житлового будинку за ціною 30000,00 грн., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В рахунок оплати вказаного житлового будинку ОСОБА_6 отримано від позивача грошові кошти в розмірі 30000,00 грн., що підтверджується розпискою.

За умовами договору ОСОБА_6 зобов'язувалась здійснити дії спрямовані на укладення в письмовій формі та нотаріальне посвідчення договору купівлі - продажу вказаного житлового будинку, в зв'язку з чим ОСОБА_6. було надано представнику позивача - ОСОБА_7 довіреність, відповідно до якої ОСОБА_7 була уповноважена продати житловий будинок та підготувати всі необхідні документи для укладення договору купівлі-продажу.

На виконання вищезазначеної довіреності ОСОБА_7 отримано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.09.2015 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. та замовлено звіт про незалежну оцінку майна за № 695283_23092015_87 від 23.09.2015 року на вищезазначене домоволодіння.

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 померла.

В зв'язку з чим не можуть переукласти договір купівлі-продажу будинку за адресою: АДРЕСА_1.

11 травня 2016 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області постановлено ухвалу по справі № 396/248/16-ц, відповідно до якої в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 77 років в м.Новоукраїнка Кіровоградської області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, набуває та визнається за нею право власності на наступне майно:

- житловий будинок оціночною вартістю 57 788 (п'ятдесят сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та має загальну площу 43,8 кв.м., житлову площу 24,4 кв.м..

- житловий будинок оціночною вартістю 60 076 (шістдесят тисяч сімдесят шість) гривень, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2, та має загальну площу 46,6 кв.м, житлову площу 29,0 кв.м..

В порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 77 років в м.Новоукраїнка Кіровоградської області, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, набуває та визнається за нею право власності на наступне майно:

- земельну ділянку (пай) НОМЕР_1 сільськогосподарського призначення,

оціночною вартістю 65 519 (шістдесят п'ять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) гривень, площею 1,80 га., кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована згідно плану на території Новоукраїнської міської ради.

Загальна вартість спадкового майна становить 57 788,00 грн. + 60 076,00 грн. + 65 819,00 грн. = 183 383,00 грн., що становить 100% спадкового майна.

За ОСОБА_3 встановлено право власності на майно на суму 117 864,00 грн., що становить 64 % від загальної суми спадкового майна.

За ОСОБА_5 І встановлено право власності на майно в на суму 65 819,00 грн., що становить 36 % від загальної суми спадкового майна.

За таких обставин позивач вважає, що збитки повинні бути відшкодовані в наступному порядку:

ОСОБА_3 - 64 % від суми збитків , а саме: 30 000 х 64% = 19 200,00 грн.;

ОСОБА_5 - 36 % від суми збитків , а саме: 30 000 х 36% = 10 800,00 грн..

Однак, відповідачами по даний час не вчинено жодних дій спрямованих на повернення коштів, добровільно дійти згоди не можуть, відповідач ОСОБА_3 в травні 2016 року поставила питання, щоб остання шукала інше житло, а в неї троє неповнолітніх дітей, про смерть ОСОБА_6 їй стало відомо в березні 2016 року і навіть коли ОСОБА_3 брала домову книгу виписати батька,їй не було відомо про смерть останніх, тому позивач змушена звернутися до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідачів на її користь суму боргу та понесені судові витрати.

Позивач та її представник ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності, 16.09.2016 року подав до суду заперечення на позов. Своє заперечення обгрунтовує тим, що як вбачається з матеріалів справи 13.01.2015 року була складена розписка про те, що ОСОБА_1 передала ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 30000 грн. Натомість, вказане не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_6 вказану розписку не складала, коштів від ОСОБА_1 не отримувала. Замість неї кошти отримала ОСОБА_5 Розписку про отримання коштів також складала ОСОБА_5.

Також вважає, оскільки відповідно до ч.ч.2-4 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, предявити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право предявити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не предявив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, позбавляється права вимоги. Таким чином, позивач пропустив всі можливі строки. Таким чином, на думку представника відповідача, вимоги щодо стягнення частини вказаних коштів з ОСОБА_3 є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні 29.09.2016 року посвідчила, що дійсно її мама ОСОБА_6 мала намір продати будинок по вул. Київська, 38-а, у зв'язку з чим було запрошено нотаріуса, але так як документи на будинок не були готові, мама сама за станом здоров'я не могла займатися їх зібранням, тому було видано довіреність на ОСОБА_7 доньку ОСОБА_1, яка посвідчена нотаріусом вдома. Також було передано ОСОБА_1 в присутності двох свідків 30 000 гривень, які вона особисто перерахувала та передала матері, написавши розписку, а мати лише підписала розписку, так як за мама вже мала поганий зір та стан здоров'я. Вважає позовні вимоги до неї безпідставними, так як гроші не брала, а лише перерахувала та віддала матері.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні посвідчила, що була присутня при передачі ОСОБА_1 30 000 грн., номіналом по 200 грн. ОСОБА_6, які ОСОБА_5 пеперахувала і склала, передавши ОСОБА_6, про що вона поставила підпис на розписці.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні посвідчив, що перебував в гостях у ОСОБА_6 напередодні дня її народження 13 січня, але рік не пам'ятає і як стало відомо останні як раз продавали хату, ОСОБА_1 дала гроші а ОСОБА_5 перерахувала в сумі 30000 грн., номіналом по 200 грн., написала розпискку також ОСОБА_5, та ОСОБА_6 поставила підпис, зазначивши, що остання ще не бачила куди ставити підпис. Також викликали нотаріуса для довіренності на продаж будинку, ОСОБА_6 знала, що продає будинок а він розписку прочитав та підписав.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що сторін не знала, поки не знайшли будинок по вул. Київська 38-а, який мати виявила бажання придбати та на її ім'я видавалася довіренність з метою отримання правовстановюючих документів, ще було нотаріусом допущено помилку в довіреності, але нотаріус пояснила, що ця помилка на ні що не вплине. Мама через тиждень, два заселилася в будинок. На час отримання витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку 29.09.2015 року ще не знала про смерть ОСОБА_6 та дізналися в березні 2016 року, коли виготовляли та здавали якісь документи. В її присмутності також перераховувалися та передавалися гроші ОСОБА_6, бабушка брала очки та підписувала розписку.

Заслухавши позивача та її представника, відповідачку ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_3 -ОСОБА_4, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 досягнуто усної згоди стосовно купівлі-продажу житлового будинку за ціною 30000,00 грн., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В рахунок оплати вказаного житлового будинку ОСОБА_6 отримано від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 30000,00 грн., що підтверджується розпискою.

За умовами договору ОСОБА_6 зобов'язувалась здійснити дії спрямовані на укладення в письмовій формі та нотаріальне посвідчення договору купівлі - продажу вказаного житлового будинку, в зв'язку з чим ОСОБА_6. було надано представнику позивача - ОСОБА_7 довіреність, відповідно до якої ОСОБА_7 була уповноважена продати житловий будинок та підготувати всі необхідні документи для укладення договору купівлі-продажу.

На виконання вищезазначеної довіреності ОСОБА_7 отримано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.09.2015 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. та замовлено звіт про незалежну оцінку майна за № 695283_23092015_87 від 23.09.2015 року на вищезазначене домоволодіння.

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новоукраїнського районного управління юстиції в Кіровоградській області від 28 січня 2015 року(а.с.80) та матеріалами спадкової справи дослідженою в судовому засідванні.

Ст. 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі - продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Однак вищезазначений правочин не було нотаріально посвідчено та зареєстровано в реєстраційній службі.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України передбачено, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. Отже, Позивач не набув права власності на майно, оскільки не вчинив державної реєстрації договору купівлі - продажу домоволодіння.

Також ч. 3 ст. 640 ЦК України передбачає, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що представником позивача ОСОБА_7 на підставі довіреності вживалися заходи для оформлення прававстановлюючих документів та подальшого укладення договору купівлі-продажу житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1., але з незалежних від сторін обставин, у зв'язку із смертю власника будинку - ОСОБА_6 укладення договору є неможливим.

Так як договір купівлі-продажу укладений не був, в зв'язку зі смертю продавця - ОСОБА_6, покупець - позивач ОСОБА_1 не може реалізувати своє право власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1., понісши збитки в розмірі 30 000 грн. 00 коп..

П. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

11 травня 2016 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області постановлено ухвалу по справі № 396/248/16-ц, відповідно до якої в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 77 років в м.Новоукраїнка Кіровоградської області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, набуває та визнається за нею право власності на наступне майно:

- житловий будинок оціночною вартістю 57 788 (п'ятдесят сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та має загальну площу 43,8 кв.м., житлову площу 24,4 кв.м..

- житловий будинок оціночною вартістю 60 076 (шістдесят тисяч сімдесят шість) гривень, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2, та має загальну площу 46,6 кв.м, житлову площу 29,0 кв.м..

В порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 77 років в м.Новоукраїнка Кіровоградської області, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, набуває та визнається за нею право власності на наступне майно:

- земельну ділянку (пай) №113 сільськогосподарського призначення, оціночною вартістю 65 519 (шістдесят п'ять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) гривень, площею 1,80 га., кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована згідно плану на території Новоукраїнської міської ради.

Загальна вартість спадкового майна становить 57 788,00 грн. + 60 076,00 грн. + 65 819,00 грн. = 183 383,00 грн., що становить 100% спадкового майна.

За ОСОБА_3 встановлено право власності на майно в на суму 117 864,00 грн., що становить 64 % від загальної суми спадкового майна.

За ОСОБА_5 І встановлено право власності на майно в на суму 65 819,00 грн., що становить 36 % від загальної суми спадкового майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ч. 1 ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

З показів свідків ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні, встановлено отримання коштів ОСОБА_6 від ОСОБА_1, в рахунок продажу будинку що також підтвердила і відповідач ОСОБА_5, яка особисто написала текст боргової розписки а підписалася ОСОБА_6. Бажання продати будинок підтверджується і нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_7, яку уповноважено продати будинок та прибудинкову земельну ділянку, яка посвідчено нотаріально. (а.с.8)

І як вбачається із копій документів уповноважена особа ОСОБА_7 отримала 29.09.2015 року витяг з Державного земельного кадастру та оцінку майна, а саме житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами за адресою м. Новоукраїнка мвул. Київська, 38 а.(а.с.9-12).

За таких обставин збитки повинні бути відшкодовані в наступному порядку:

ОСОБА_3 - 64 % від суми збитків , а саме: 30 000 х 64% = 19 200,00 грн.;

ОСОБА_5 - 36 % від суми збитків , а саме: 30 000 х 36% = 10 800,00 грн..

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістомч.1 ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, предявити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

За приписами ч.4 ст.1281 ЦК України кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до вимогст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але у межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобовязаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Отже, аналізуючи вищезазначені цивільно-правові норми слід дійти висновку про те, що правила ст.1281 ЦК України регулюють порядок пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців щодо виконання зобов'язань спадкодавця перед своїм кредитором.

Недотримання кредитором передбачених ст.1281 ЦК України строків пред'явлення вимог (які є присічними, преклюзивними) позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 08.04.2015 року № 6-33цс15.

Оскільки спадкоємці померлої ОСОБА_5 ОСОБА_3. не повідомили кредитора про смерть ОСОБА_6 і відкриття спадщини відповідно до вимог ч.1ст.1281 ЦК України, останній стало відомо про смерть в березні 2016 року, на правовідносини сторін поширюються норми ч.3ст.1281 ЦК України.

Виходячи з аналізу змісту ст.ст.1216,1218, ч.2 ст.1220, ч.3 ст.1223 ЦК України, відповідно до яких з моменту смерті особи до спадкоємців переходять права та обов'язки спадкодавця, які належали йому на час відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, зобов'язання правонаступників спадкодавця-боржника перед кредитором виникають з моменту смерті спадкодавця-боржника.

За приписами ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обовязку, передбаченого ст. 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.

Позивачці про смерть ОСОБА_6 стало відомо в березні 2016 року. Чк встановлено в судовому засіданні з оглянутою домової книжки по вул. Київська, 38-а здійснено зняття з реєстрації ОСОБА_10,але навіть не зазначено, що у зв'язку із смертю, крім того станом на вересень 2015 року донька позивачки зхдійснювала отримання правовстановлюючих документів на будинок, також не знаючи про смерть останніх.

З позовом позивачка звернулася 11.07.2016 року, тобто в межах строків встановлених ч.3 ст.1281 ЦК України.

22 червня 2016 року ОСОБА_1 на адресу відповідачів було надіслано вимогу за якою відповідач ОСОБА_5 зобов'язана відшкодувати збитки в розмірі 10 800 грн. 00 коп. та відповідач ОСОБА_3 - в розмірі 19 200 грн. 00 коп., в семиденний термін з моменту отримання вимоги.

Однак, відповідачами на час розгляду справи не вчинено жодних дій спрямованих на повернення коштів.

Відповідно до ст.1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

За змістом норм ст.ст.608, 1218, 1219 ЦК України у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обовязок померлої особи (боржника) переходять до іншої особи - її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов'язанням.

Ч. 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Підстав для звільнення відповідачів від виконання зобов'язань за договором позики судом не встановлено.

В зв'язку з вищевикладеним, оскільки встановлено, що відповідачі не виконали свого зобов'язання по поверненню боргу в добровільному порядку, не дійшли вирішення питання шляхом укладеня мирової угоди, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню та стягненню з ОСОБА_3 - 64 % від суми збитків , а саме: 30 000 х 64% = 19 200,00 грн.;

ОСОБА_5 - 36 % від суми збитків , а саме: 30 000 х 36% = 10 800,00 грн.. Крім того, відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню відшкодування документально підтверджених судових витрат понесених позивачем у сумі 551 грн. 20 коп. (а.с. 2).

Керуючись ст.ст. 526, 530, 657, 1049, 1050, 1216, 1218, 1231, 1282 ЦК України, ст.ст. 88, 208, 213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає та зареєстрована в АДРЕСА_3, на користь ОСОБА_1 борг в розмірі 19200 (дев'ятнадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5,проживає зареєстрована в АДРЕСА_4, на користь ОСОБА_1 борг в розмірі 10800 (десять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 198 (сто дев'яносто вісім) гривень 43 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 77 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: О. А. Гарбуз