Ухвала суду № 61866661, 29.09.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/4190/15-ц Головуючий у І інстанції Кравченко М.В.Провадження № 22-ц/780/3453/16 Доповідач у 2 інстанції Кулішенко Ю. М.Категорія 1 29.09.2016

УХВАЛА

Іменем України

29 вересня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Кулішенка Ю.М.,

суддів: Сушко Л.П., Кашперської Т.Ц.

за участю секретаря: Волинець Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2015 року позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулась до суду з вказаним позовом. Свої вимоги мотивували тим, що між ними та ОСОБА_7 було укладено договори відступлення права вимоги, за умовами яких вони набули права вимоги, належні ОСОБА_7 і стали кредиторами за договором № 011-28552-160115 від 16 січня 2015 року. В подальшому ОСОБА_7 подарував ці ж самі кошти іншому відповідачеві ОСОБА_8 Дії відповідачів порушують права позивачів, набуті на підставі цивільно-правової угоди.

Позивачі просили визнати за ними право власності на грошові кошти в розмірі по 7 445 доларів США кожному, які вони набули відповідно до Договорів відступлення права вимоги (цесії) від 20 січня 2015 року за Договором № 011-28552-160115 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, укладеним 16 січня 2015 року між ОСОБА_7 та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», з набуттям ними за вказаним договором на суму в розмірі 7 445 доларів США статусу вкладників у значенні п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21 грудня 2015 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на грошові кошти в розмірі 7 445 доларів США, які вона набула відповідно до Договору відступлення права вимоги (цесії) від 20 січня 2015 року за Договором № 011-28552-160115 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, укладеним 16 січня 2015 року між ОСОБА_7 та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», з набуттям ОСОБА_2 за вказаним договором на суму в розмірі 7 445 доларів США статусу вкладника у значенні п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Визнано за ОСОБА_3 право власності на грошові кошти в розмірі 7 445 доларів США, які вона набула відповідно до Договору відступлення права вимоги (цесії) від 20 січня 2015 року за Договором № 011-28552-160115 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, укладеним 16 січня 2015 року між ОСОБА_7 та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», з набуттям ОСОБА_3 за вказаним договором на суму в розмірі 7 445 доларів США статусу вкладника у значенні п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Визнано за ОСОБА_4 право власності на грошові кошти в розмірі 7 445 доларів США, які вона набула відповідно до Договору відступлення права вимоги (цесії) від 20 січня 2015 року за Договором № 011-28552-160115 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, укладеним 16 січня 2015 року між ОСОБА_7 та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», з набуттям ОСОБА_4 за вказаним договором на суму в розмірі 7 445 доларів США статусу вкладника у значенні п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Визнано за ОСОБА_5 право власності на грошові кошти в розмірі 7 445 доларів США, які вона набула відповідно до Договору відступлення права вимоги (цесії) від 20 січня 2015 року за Договором № 011-28552-160115 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, укладеним 16 січня 2015 року між ОСОБА_7 та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», з набуттям ОСОБА_5 за вказаним договором на суму в розмірі 7 445 доларів США статусу вкладника у значенні п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Визнано за ОСОБА_6 право власності на грошові кошти в розмірі 7 445 доларів США, які він набув відповідно до Договору відступлення права вимоги (цесії) від 20 січня 2015 року за Договором № 011-28552-160115 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, укладеним 16 січня 2015 року між ОСОБА_7 та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», з набуттям ОСОБА_6 за вказаним договором на суму в розмірі 7 445 доларів США статусу вкладника у значенні п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 10 ЦПК України розглянув справу у їх відсутності та не надав можливості надати свої заперечення та докази, що перешкодило повному з`ясуванню обставин.

Зазначає, що угоди про відступлення права вимоги були укладені між сторонами у справі в порушення вимог ч.3. ст. 512, ч. 1 ст. 516, ст. ст. 629,633,1058 ЦК України п. 2.12.19 п. 5.27 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Дельта Банк» затвердженні Рішенням Ради директорів АТБ «Дельта Банк» без отримання письмої згоди банку на відступлення права вимоги. 21 жовтня 2015 року на виконання вимог п.1 ч.6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ОСОБА_7 через відділення АБ «Укргазбанк» було виплачено кошти в межах гарантованої суми.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав:

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, що були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позовні заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 були об'єднані в одне провадження ухвалами судді від 09.11.2015 року.

16 січня 2015 року між ОСОБА_7 та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір № 011-28552-160115 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, за умовами якого АТ «Дельта Банк» належні ОСОБА_7 кошти в сумі 100 000 доларів США були розміщені на депозитному рахунку банку на строк до 21 січня 2016 року.

20 січня 2015 року між позивачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_7 було укладено Договори відступлення права вимоги (цесії).

Відповідно до п. 1 зазначених договорів відповідач ОСОБА_7 частково відступив позивачам в рахунок погашення заборгованості, а позивачі набули у певній частині право вимоги, належне цьому відповідачеві і стали кредиторами за Договором № 011-28552-160115 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, укладеним 16 січня 2015 року між ОСОБА_7 та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».

Відповідно до п. 2 договорів позивачі набули право вимагати від боржника ПАТ «Дельта Банк» сплатити суми боргу у розмірі 7 445 доларів США, що на день укладення даних договорів становить в національній валюті - 117 407 грн. 65 коп., який виник у зв'язку з наданням відповідачем ОСОБА_7 банку (боржнику) у тимчасове строкове користування грошових коштів за договорами з банком відповідно до умов договорів банківських вкладу та рахунків.

Відповідно до п. 3 договорів з моменту їх підписання сторонами, позивачі набули статус вкладника у значенні цього терміна, що визначений у пункті 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року.

Відповідно до п. 5 договору право власності від відповідача до позивача переходить на суми вкладів та рахунків в розмірі, визначеному у п. 2 цих договорів.

23 лютого 2015 року відповідач ОСОБА_7 подарував іншому відповідачеві ОСОБА_8 грошові кошти, щодо яких раніше відступив право вимоги позивачам за договорами цесії, заявив про належність цих коштів на праві власності саме йому, про що ОСОБА_8 письмово проінформував позивачів листами від 23.02.2015 року.

Постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 р. № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», відповідно до якого з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб призупиняються всі повноваження органів управління банку та органів контролю. Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до вимог ст. 512, 514, 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні щодо депозитного договору із відповідача ОСОБА_10 на позивачів не змінила суть зобов'язання та не потребувала згоди боржника. Кошти на депозиті в банку вважаються власністю вкладника, яка передана банку лише на зберігання в управління, вклад - це частка власного майна вкладника, за ним зберігається право вільно розпоряджатись своїм майном, зокрема шляхом відчудження права власності на грошові кошти, при цьому будь-якими нормами права не встановлено положень, за яких право власності вкладника на відповідні кошти припиняється.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном, як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності з ст. 8 ЦПК України, суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.4 договору право власності на частину суми боргу в розмірі, визначеному у п. 2 договору, перейшло від відповідача до позивача з моменту підписання договору сторонами, тобто з 20.01.2015 року. Разом з тим, реалізуючи своє право власності позивачі намаглись оформити перехід права власності на частку вкладу, як це передбачено умовами договору, проте відповідачем не вчинено жодних дій щодо реалізації такого права позивача.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, про визнання за позивачами право власності на грошові кошти на вкладах та рахунках розміщених ОСОБА_7 на депозиті в ПАТ «Дельта Банк» з набуттям ними статусу вкладника в сенсі п.4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року, який передбачає, що вкладник - фізична особа, яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відмови у позові, обгрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: