Ухвала суду № 61866206, 07.10.2016, Василівський районний суд Запорізької області

07.10.2016

311/2849/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2016 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., при секретарі Осінцевій Л.А., за участю прокурора Арустамян Д.Ю. захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_1, старшого слідчого СВ Василівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_2, розглянувши клопотання, погоджене з прокурором прокуратури Василівського району Запорізької області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РФ, росіянин, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не працюючого, одруженого, зі слів має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, зі слів проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 1) 12.02.2008 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.309, ст.75, ст.76 КК України призначено покарання у вигляді 1 року обмеження волі, від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном на1 рік; 2) 15.07.2010 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 186 КК України призначено покарання у вигляді штрафу 1360 гривень; 3) 22.06.2012 Василівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст.309, ст.75, ст.76 КК України призначено покарання у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі, від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном на 1 рік 6 місяців; 4) 20.10.2015 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.185, ст.71 КК України призначено покарання у вигляді штрафу 850 гривень; 5) 24.03.2016 року Апеляційним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ст. 71, ст. 75 КК України призначено покарання у вигляді 2 років обмеження волі, від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном на 2 роки; 6) 31.03.2016 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70., ст.75 КК України призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення, від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном на 3 роки. На теперішній час перебуває на обліку у Дніпрорудненському підрозділі кримінально-виконавчої інспекції,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016080190001826 від 28.08.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

06 жовтня 2016 року старший слідчий СВ Василівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_2 звернулась до Василівського районного суду Запорізької області з клопотанням, яке погоджене з прокурором Василівського району Запорізької області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4.

У поданому клопотанні слідчий зазначає, що нею здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080080001826 від 28 серпня 2016 року, за підозрою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 вчинив правопорушення середньої тяжкості, а також тяжке правопорушення при наступних обставинах.

28 серпня 2016 року, о 14 годині 00 хвилин в с. Балки Василівського району Запорізької області ОСОБА_4, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, знаходячись на території вулиці Річна, шляхом обману ОСОБА_6, запевнив останнього у тому, що зїздить за мячем на його велосипеді «Azimut Dakar 24», вартість якого згідно висновку експерта №1428 від 27.09.2016 складає 2211 гривень 46 копійок, що належить ОСОБА_7, чим побудив ОСОБА_6 добровільно передати йому свій велосипед заздалегідь не збираючись їхати за мячем та повертати велосипед ОСОБА_6

Після чого ОСОБА_6 передав ОСОБА_4 свій велосипед «Azimut Dakar 24» для поїздки за мячем. ОСОБА_4 в свою чергу отримавши велосипед, не став їхати за мячем, а розпорядився велосипедом «Azimut Dakar 24» на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_7 матеріальні збитки на загальну суму 2211 гривень 46 копійок.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, що кваліфікується як: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того, 01.10.2016 року, приблизно об 11 годині 30 хвилин, в селі Балки Василівського району Запорізької області, ОСОБА_4, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, відчинивши вхідні двері, проник до будинку №37, розташованому по вулиці 1 Травня, який належить ОСОБА_8, де з коридору відкрито, повторно викрав спортивний велосипед марки «Titan» модель «Sonata». Вартістю 2000 гривень.

З місця вчинення кримінального правопорушення зник, ігноруючи прохання потерпілої повернути їй велосипед, та розпорядився в подальшому викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду у розмірі 2000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК "України, що кваліфікується як: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з проникненням у житло.

Обгрунтована підозра ОСОБА_4 у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.2 ст.190, а також тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- Показами потерпілої ОСОБА_7, яка пояснила, що 28.08.2016 року приблизно о 14.00 годині її син ОСОБА_9 з її дозволу поїхав кататись на велосипеді. Приблизно о 14 годині 20 хвилин ОСОБА_6 прийшов додому та повідомив, що чоловік, проживаючий по вул. Річна, якого він раніше бачив та якого звуть ОСОБА_4 попросив у нього велосипед, щоб зїздити на сусідню вулицю за мячем, але дотепер не повернувся та велосипед не повернув. Після цього вона з сином пішли на місце, де сині віддав велосипед ОСОБА_4 та сподіваючись, що він приїде та поверне велосипед, чекали на нього ще приблизно 2 години, але ОСОБА_4 так і не приїхав та велосипед не повернув. Тоді вони вирішили звернутися в поліцію з письмовою заявою, про те що житель с. Балки Мєтляков Григорій, шляхом обману заволодів її велосипедом, на якому катався її син ОСОБА_9.

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_6, який пояснив, що приблизно о 14.00 годині він на своєму велосипеді з маминого дозволу пішов кататися по вул. Річна с. Балки Василівського району Запорізької області. Приблизно о 14.10 годині, коли він катався по вул. Річна, то до нього підійшов чоловік проживаючий по вул. Річна, якого він раніше бачив, та якого звуть ОСОБА_4, при цьому він попросив у нього велосипед, щоб зїздити на сусідню вулицю за мячем. Також він сказав, що коли приїде то також дозволить і мені погратися мячем. Тому він погодився та дозволив йому зїздити за мячем, після чого ОСОБА_4 повинен був повернути йому велосипед та дозволити погратися мячем. Віддавши велосипед, він почекав кілька хвилин, але ОСОБА_4 не повертався, тому він вирішив піти додому та розповісти пре все мамі. Коли він розповів мамі, вони знову з мамою прийшли на місце, де він віддав велосипед, та чекали, ще приблизно 2 години, але ОСОБА_4 так і не приїхав та велосипед не повернув.

- Протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_6, під час якого свідок по фотознімкам впізнав особу, яка шахрайським шляхом заволоділа його велосипедом «Азимут», а саме ОСОБА_4

- Протокол допиту свідка ОСОБА_10, який пояснив, що 28.08.2016 він заходився в с.Балки, де до нього підійшов чоловік та запропонував йому придбати у нього велосипед «Азимут».

- Протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10, під час якого свідок по фотознімкам впізнав особу, яка пропонувала купити у нього велосипед «Азимут», а саме ОСОБА_4

- Протокол допиту свідка ОСОБА_11, який пояснив, що 28.08.2016 він заходився в с.Балки, де до нього підійшов чоловік та запропонував йому придбати у нього велосипед «Азимут».

- Протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11, під час якого свідок по фотознімкам впізнав особу, яка пропонувала купити у нього велосипед «Азимут», а саме ОСОБА_4

- Протоколом огляду місця події від 01.10.2016, згідно якого проведено огляд будинку №37, розташованого по вулиці 1 Травня в с.Балки Василівського району Запорізької області, який належить ОСОБА_8 Під час огляду вилучено два сліди рук.

- Показами потерпілої ОСОБА_8, яка пояснила, що 01.10.2016 року приблизно об 11 годині 30 хвилин до неї в будинок зайшов незнайомий чоловік та відкрито заволодів її велосипедом «Titan», модель «Sonata». На її прохання повернути велосипед, він не реагував.

- Протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_8, під час якого потерпіла по фотознімкам впізнала особу, яка відкрито заволоділа її велосипедом, а саме ОСОБА_4

- Протокол допиту свідка ОСОБА_12, яка пояснила, що 02.10.2016 вона у ОСОБА_4 придбала велосипед жовто-червоного кольору.

- Протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_12, під час якого свідок по фотознімкам впізнав особу, у якої вона 02.10.2016 року придбала велосипед жовто-червоного кольору.

- Протоколом огляду від 06.10.2016, згідно якого проведено огляд велосипеда марки «Titan», модель «Sonata», вилученого у ОСОБА_12

- Постановою про визнання речовим доказом, згідно якої велосипед марки «Titan», модель «Sonata» визнано речовим доказом.

Слідчий на обґрунтування поданого клопотання зазначає, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних тяжких кримінальних правопорушень проти власності громадян, судимість за вчинення яких не знята і не погашена. Офіційно ОСОБА_4 ніде не працевлаштований, постійного джерела прибутку немає. Таким чином, вбачається, що злочинна діяльність ОСОБА_4 стала для нього способом життя та єдиним джерелом існування, вважає, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з боку підозрюваного ОСОБА_4Г, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Наявність вказаного ризику обґрунтовується тим, що ОСОБА_13 обґрунтовано підозрюється у вчиненні середньої тяжкості, а також тяжкого кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.3 ст.186 КК України, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років. Таким чином, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, яке йому загрожує, а також те, що ОСОБА_4 не має офіційної роботи, веде аморальний спосіб життя, то останній може безперешкодно залишити місце свого проживання, що унеможливить здійснення відносно нього кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілих у цьому кримінальному провадженні, наявність вказаного ризику обґрунтовується тим, що показання потерпілих мають доказове значення для підтвердження вини ОСОБА_4, на яких підозрюваний може незаконно впливати з метою зміни ними показань або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Будь-які тяжкі захворювання, що перешкоджають триманню ОСОБА_4 під вартою, а також інші обставин, що перешкоджають обранню йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні.

Як зазначено слідчим у клопотанні, жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобовязання та домашнього арешту підозрюваний зобовязується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Проте, одних лише особистих зобовязань ОСОБА_4 недостатньо для такого запобіжного заходу;

- враховуючи те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, не можливо;

З метою уникнення вказаних ризиків і забезпечення виконання процесуальних рішень у відношенні підозрюваного ОСОБА_4, слідчий вважає неможливим застосування щодо нього більш мякого запобіжного заходу, а тому слідчий просить суд застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється. Відповідно до вимог ст.108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання за викладеними у ньому підставами та вважають, що підозрюваний ОСОБА_4, будучи неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, та, не маючи стійких соціальних звязків, ніде не працюючи може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років.

В судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_1 проти клопотання слідчого заперечує, вважає, що ризики, наведені слідчим у заявленому клопотанні, є необґрунтованими, надуманими та носять характер припущень, жодними доказами не підтверджені. Просить зважити на всі докази та характеризуючи особу підозрюваного дані та враховуючи обставини подій, відсутність на даний час будь-яких ризиків, передбачених ст.177 КПК України, просить в задоволенні клопотання слідчого відмовити та обрати підозрюваному ОСОБА_4 більш мякий запобіжний захід, не повязаний з триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію захисника та просить обрати відносно нього запобіжний захід, не повязаний з триманням його під вартою та зобовязується зявлятися до органів поліції, прокурора та суду за першим викликом.

Вислухавши слідчого та прокурора, які підтримали заявлене клопотання та просять його задовольнити за підставами, викладеними у клопотанні, захисника ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_4, які просять відмовити у задоволенні клопотання слідчого та дослідивши додані до клопотання матеріали та проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання у їх сукупності, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступних підстав.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.ст.177,178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що: 1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).

Відповідно до норм ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень п.п.1,2,3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого та Витягу з реєстру досудових розслідування, складеного станом на день розгляду клопотання, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.186 КК України, що кваліфікується як: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з проникненням у житло, а також ч.2 ст.190 КК України, яке кваліфікується як: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення підозрюваного, слідчого, думку прокурора, адвоката, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з вимогами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.186 та ч.2 ст.190 КК України, (наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, та наявний ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час ОСОБА_4 ніде не працює, постійного джерела прибутку та регулярного доходу він немає та наявність у ОСОБА_4 основного та постійного джерела прибутку стороною захисту під час розгляду клопотання не доведено, а враховуючи відсутність на даний час у підозрюваного постійного джерела прибутку та регулярного доходу, тому суд вважає що на теперішній час є в наявності ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за вчинення яких у встановленому законом порядку не зняті і не погашені, знову вчинив ряд корисливих злочинів в період випробувального строку, що свідчить про небажання ОСОБА_4 ставати на шлях виправлення та робити для себе певні висновки.

Крім того, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень середньої тяжкості, які відносяться до злочину середньої тяжкості, відповідальність за які, згідно ч.2 ст.190 КК України передбачена у вигляді позбавлення волі строком до 3 років, а також тяжкого злочину, відповідальність за який згідно ч.3 ст.186 КК України передбачена у вигляді позбавлення волі від 4 до 8 років. З урахуванням тяжкості злочину, особи підозрюваного ОСОБА_4, який вчинив корисливі злочини середньої тяжкості та тяжкий злочин, на теперішній час ніде не працює, постійного джерела прибутку немає, документальних підтверджень про наявність на його утриманні неповнолітніх дітей та/або непрацездатних осіб в судовому засіданні стороною захисту не доведено, та зважаючи на низький рівень соціальних звязків, незадовільну характеристику з місця проживання ОСОБА_14, в якій зазначено, що останній порушує громадський порядок, зловживає спиртними напоями, схильний до вжиття наркотичних засобів та вчиненню злочинів, тому суд вважає, що є в наявності ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_4, будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, не маючи постійного офіційного працевлаштування, знову вчиняє нові корисливі злочини, що свідчить про те, що злочинна діяльність для ОСОБА_4 стала єдиним джерелом для існування та вбачається, що перебуваючи на свободі з більш мяким запобіжним заходом, аніж тримання під вартою, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення корисливого характеру з метою покращення свого майнового становища.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

У справі Мамедова проти Росії 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Проте, в судовому засіданні не встановлені та не доведені слідчим і прокурором ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4Г може незаконно впливати на потерпілу у даному кримінальному правопорушенні. Посилання на ці обставини мають характер припущень та не доведені в суді.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.186 КК України (наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: наявний ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4Г іншого кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час ОСОБА_4 постійного місця роботи немає, ніде офіційно не працевлаштований, постійного джерела прибутку та регулярного доходу немає, крім того з урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень, способу вчинення інкримінованих ОСОБА_4Г правопорушень, корисливих мотивів їх вчинення, а також враховуючи відсутність на даний час у підозрюваного постійного джерела прибутку та регулярного заробітку (доходу), тому суд вважає що на теперішній час існує в наявності ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення).

Разом з тим, під час судового розгляду клопотання слідчого не знайшли свого підтвердження наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість незаконно впливати на потерпілу у даному кримінальному правопорушенні. Відомості про наявність даного ризику на даний час відсутні та будь-які докази на підтвердження цих обставин під час розгляду клопотання суду не надано. Вказані відомості слідчим, прокурором, всупереч вимогам ст.ст.132,177, 184 КПК України, в судовому засіданні не доведені.

Викладені в клопотанні слідчого ризики, за відсутності їх належного обґрунтування, є припущеннями, що не можуть бути взяті судом до уваги.

Таким чином, при розгляді клопотання прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення);та п.п.1,5(наявність ризику, передбаченого ст.177 КПК України переховуватися від органу досудового розслідування та суд, а також вчинити інше кримінальне правопорушення) ч.1 ст.194 КПК України,

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі ст. ст. 177, 178, 179, 194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, вік, дані про його особу, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1,3,5 частини 1 статті 177КПК України, а також те, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім, тому суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за скоєний злочин та запобіганню вчинення ним інших кримінальних правопорушень. Крім того, як вбачається з доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, тому суд вважає необхідним клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком до 60 днів.

Будь-яких документів про наявність медичних протипоказань утримання на даний час підозрюваного ОСОБА_4 в умовах ізоляції, в ході розгляду клопотання суду не надано.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 50 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або ч.4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим; 5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 178, 183, 184, 194, 492 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РФ запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Підозрюваного ОСОБА_4 взяти під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою відраховувати з часу проголошення цієї ухвали з 15 годин 45 хвилин 07 жовтня 2016 року.

Термін дії ухвали закінчується о 15 годині 45 хвилин 05 грудня 2016 року.

Розмір застави визначити в межах 50 (пятдесят) мінімальних заробітних плат в сумі 72 500 (сімдесят дві тисяч пятко) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок № 37311050000607 ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015, призначення платежу - обов'язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим у даному провадженні;

5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Василівського районного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали доручити Василівському ВП ГУНП в Запорізькій області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів.

Термін дії ухвали закінчується 05 грудня 2016 року.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб та копію ухвали слідчого судді невідкладно вручити підозрюваному ОСОБА_4, учасникам провадження та направити до Вільнянського слідчого ізолятора Запорізької області для відома.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_15