Ухвала суду № 61861781, 07.10.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

07 жовтня 2016 року Справа № 813/3353/16

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О. Р. одержав позовну заяву Заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі гарнізону уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог, Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, -

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся Заступник військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі гарнізону уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Адміністрації Державної прикордонної служби України з позовом до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог, Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, в якому просить стягнути з відповідача на користь Адміністрації Державної прикордонної служби в України грошові кошти в розмірі 51 тис. 272 грн. 08 коп. витрат, пов'язаних з його утриманням у Національній академії державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького.

Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя, відповідно до ч. 4 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вирішує протягом трьох днів з дня надходження позовної заяви до адміністративного суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху та не пізніш наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі, згідно з ч. 2 цієї ж статті, на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема:

- чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства (п. 4);

- чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (п. 6).

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 ст. 4 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Наведене положення відповідає приписам ч. 2 ст. 4 цього ж Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Пунктом 1 частини 2 цієї ж статті встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Відповідно до ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

Пункт 5 ч. 4 зазначеної статті кореспондує з приписами ч. 3 ст. 6 цього ж Кодексу, згідно якої суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Отже, суб'єкт владних повноважень до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом до іншої особи може звернутися лише у вказаних вище випадках або ж у випадках, прямо передбачених законом. При цьому, звернення до суду суб'єкта владних повноважень є способом реалізації його компетенції, а тому відбувається з урахуванням ч. 2 ст. 19 Конституції України, тобто лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22.09.2015 року у справі №21-1884а15 положення п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України, виходячи із завдань адміністративного судочинства, не повинні розумітися судами як положення, що дають право для розширеного тлумачення права суб'єкта владних повноважень на адміністративний позов. В той же час Порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 964 від 12.07.2006 року, не містить норм, які б надавали Державній прикордонній службі України право звертатись із позовом про стягнення невідшкодованих громадянами витрат до адміністративного суду. А будь-якого іншого закону, у якому зазначено про можливість звернення суб'єкта владних повноважень з таким позовом до фізичної особи - позивачем не зазначено і судом не встановлено.

Разом з тим, при визначенні компетенції адміністративний суд виходить не лише із суб'єктного складу, а і з суті самого спору. Абзацами 2, 3 пункту 3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 20.05.2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» передбачено обов'язок суду звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій, яку слід розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

З матеріалів справи суддею зясовано суддею з'ясовано, що гр. ОСОБА_1 навчався у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Б.Хмельницького з 28.08.2007 року по 25.06.2011 року, що підтверджується Витягом з послужного списку.

Наказом начальника Північного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної прикордонної служби України № 79-ОС від 10.05.2016 року «По особовому складу відповідно до закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Положення про проходження громадянами України військової служби в державній прикордонній службі України припинено (розрірвано) контракт та звільнено з військової служби: за пунктом «и» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) частини 6 із застосуванням частини 8 статті 26 в запас.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі розрахунку № 20 від 12.05.2016 року та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964 "Про затвердження Порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах", відповідачу нараховано до сплати витрати, пов'язані з його утриманням в академії у сумі 51272,08 грн., які відповідач добровільно не відшкодував. Наведені обставини і стали підставою для звернення до суду в порядку адміністративного судочинства з даним адміністративним позовом про стягнення вищевказаної суми.

Таким чином, спірні правовідносини виникли між сторонами у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань та направлені на захист майнових прав позивача. У даному випадку, останній не є суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції у відносинах з відповідачем. Натомість, пред'явлений позов стосується стягнення з громадянина коштів в якості відшкодування витрат, понесених державою на його утримання у вищому навчальному закладі. За своїм змістом понесені позивачем витрати є шкодою, завданою відповідачем державі.

В контексті наведеного, суд зауважує, що не є публічно-правовим спір за участю суб'єкта владних повноважень, з одного боку, та суб'єкта приватного права, фізичної особи, з іншого, коли управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на створення, зміну або припинення її (фізичної особи) цивільних прав. У такому разі це є спір про право цивільне, хоча однією із сторін у ньому виступає особа публічного права. У спірних правовідносинах в цьому випадку реалізується не публічний, а приватний інтерес.

Встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що контракт, у зв'язку з невиконанням умов якого заявлено вимогу про стягнення коштів, є цивільно-правовим договором, а тому таку вимогу належить розглядати в порядку цивільного судочинства за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.02.2016 року (справа №К/800/51802/15).

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відтак, звернення до адміністративного суду із пред'явленим позовом до фізичної особи не передбачено ані положеннями процесуального закону, ані положеннями Конституції та законів України, як того вимагають пункт 9 частини 1 статті 3, частина 3 статті 6 та пункт 5 частини 4 статті 50 КАС України. Більше того, вирішення заявленого спору не відповідає завданню адміністративного судочинства, визначеному у статті 2 вищевказаного Кодексу.

Враховуючи заявлені в позовній заяві вимоги та характер спірних правовідносин, прав, свобод та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження за позовом Заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі гарнізону уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог, Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі слід відмовити, з огляду на те, що даний спір виник із цивільних відносин, його вирішення віднесено до компетенції суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства, відповідно до підсудності, визначеної статтею 109 Цивільного процесуального кодексу України.

Поряд з тим, позивачу слід роз'яснити, що згідно з ч. 5 ст. 109 КАС України повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 17, 109, 158-160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в :

1. У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі гарнізону уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог, Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі - відмовити.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву - невідкладно.

Ухвалу може бути оскаржено протягом 5 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд, згідно зі ст. 186 КАС України. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч. 3 ст. 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано, згідно зі ст. 254 КАС України. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кравців О.Р.