Ухвала суду № 61859879, 03.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 жовтня 2016 року м. Київ К/800/18083/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 у справі №820/489/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САМНЕРА» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України, Центральної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців легалізації громадських формувань Харківського міського управління юстиції, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, третя особа - Державна казначейська служба України про скасування рішень та записів, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, перевіривши дотримання ст.ст.20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст.213 КАС України,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «САМНЕРА» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України, Центральної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців легалізації громадських формувань Харківського міського управління юстиції, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, третя особа - Державна казначейська служба України про скасування рішень та записів, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна фіскальна служба України 02.07.2016 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.07.2016 вказану касаційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з недотриманням вимог частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору, а також копії судового рішення суду апеляційної інстанції, та надано відповідачу строк на усунення недоліків - до 08.08.2016.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 06.07.2016 відповідачем направлено до суду касаційної інстанції заяву про усунення недоліків з наданням доказів про сплату судового збору - платіжне доручення від 19.07.2016 № 747 про сплату судового збору в сумі 1653,6 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.08.2016 касаційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з тим, що недоліки касаційної скарги усунуто неповністю - судовий збір сплачено не в повному обсязі, встановленому законом, та надано відповідачу строк на усунення недоліків - до 26.09.2016.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.08.2016 Державна фіскальна служба України надіслала клопотання про необхідність обчислення розміру судового збору, виходячи з позовних вимог, заявлених безпосередньо до Державної фіскальної служби України. При цьому, посилається на те, що із заявлених в позові дев'яти немайнових вимог, лише одна стосується Державної фіскальної служби України, а саме: визнання протиправними дій щодо неприйняття податкової накладної від 01.07.2015 № 1, вважати таку накладну прийнятою та зареєстрованою.

Суддя-доповідач вважає таку позицію необґрунтованою з огляду на наступне.

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2016 місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 гривень (ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 № 928-VIII).

У відповідності до абзацу 6 підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з доданих до касаційної скарги копій оскаржуваних судових рішень, у справі подано позовну заяву, в якій заявлено декілька немайнових вимог.

В касаційній скарзі податковий орган просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Таким чином, податковим органом фактично оскаржується вирішення судами попередніх інстанцій справи щодо кожної із заявлених в позові немайнових вимог.

Враховуючи викладене, розмір судового збору при поданні позовної заяви у даній справі розраховується, виходячи з усіх заявлених в позові немайнових вимог.

Отже, на момент постановлення даної ухвали вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.08.2016 відповідачем виконано частково, зокрема, судовий збір сплачено не в повному розмірі.

Відповідно до частини третої статті 214 та частини шостої статті 108 КАС України касаційна скарга повертається особі, що її подала, якщо цією особою не усунуто недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.

Відповідно до частини шостої статті 108 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом з дотриманням строків на касаційне оскарження судових рішень.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 3 ст. 108 КАС України,

У Х В А Л И Л А :

1. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 у справі №820/489/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САМНЕРА» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України, Центральної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців легалізації громадських формувань Харківського міського управління юстиції, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, третя особа - Державна казначейська служба України про скасування рішень та записів, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - повернути.

2. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити відповідачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого

адміністративного Т.М. Шипуліна

суду України