Ухвала суду № 61855233, 07.10.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8507/16-ц

У Х В А Л А

07.10.2016 р. м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа відділ реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області про зміну імені дитини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_3, третя особа відділ реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області про зміну імені дитини.

Ухвалою судді від 19 серпня 2016 року вказана заява залишена без руху, оскільки не відповідає вимогам пунктів 3, 5, 6 ч. 2, ч. 4 ст. 119 ЦПК України, відповідно до яких позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Як вбачається із заявлених позовних вимог, позивачка просить прийняти рішення про зміну імені ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на імя Єлізавета, зробивши зміни у відповідному актовому записі за № 1 від 04.01.2010 р. Книзі реєстрації народжень відділу РАЦСу по м. Ужгороду Ужгородського МРУЮ Закарпатської області.

Відповідно до п. 2.10. Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, заяви батьків про виправлення (зміну) прізвища або власного імені дитини в актовому записі про її народження у зв'язку з тим, що при державній реєстрації народження дитині присвоєно прізвище або власне ім'я без урахування побажань обох або одного з батьків, приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану не пізніше одного року з дня народження, а заяви про виправлення власного імені дитини у зв'язку з тим, що вона фактично має власне ім'я, відмінне від зазначеного в актовому записі про її народження, - до досягнення нею 14-річного віку. Спір між батьками щодо виправлення (зміни) прізвища або власного імені дитини у цьому випадку вирішується органом опіки та піклування або судом.

Згідно п.п. 2.16.10. п. 2.16. Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, на підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану про зміну прізвища або власного імені малолітній дитині, якщо воно було присвоєно без побажання батьків чи одного з них або якщо дитина має власне ім'я, відмінне від того, яке зазначено в актовому записі про народження, і цього вимагають інтереси дитини, вносяться зміни в актовий запис про народження.

Таким чином, з викладеного вбачається, що відповідні зміни до актового запису про зміну імені дитини, якщо воно відмінне від того, яке зазначене в актовому записі про народження, відбуваються на підставі відповідного висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану. В той же час, матеріали позовної заяви не містять відомостей щодо звернення позивачки до відповідного відділу реєстрації актів цивільного стану, на підставі висновку якого і відбувається внесення змін до актового запису про народження або відмови вказаного державного органу від надання відповідного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 3 ЦПК України, кожнаособа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистомсвоїхпорушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В той же час, як вбачається із відомостей, викладених позивачкою у позовній заяві, надання імя їх спільної з відповідачем дитини ними було здійснено за наполяганням чоловіка, однак на даний час відповідач не хоче писати відповідної заяви у відділ РАЦСу м. Ужгорода про зміну імені дитини. При цьому, матеріали поданої позовної заяви не містять відомостей, що підтверджують виникнення між сторонами спору щодо зміни імені дитини.

Крім того, позовна заява не відповідає вимогам ч. 5 ст. 119 ЦПК України, оскільки до заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно прохальної частини позовної заяви позивачкою заявлено вимогу немайнового характеру.

Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви позивачка просить звільнити її від сплати судового збору, мотивуючи тим, що вона не працює, доходу не має, веде догляд за хворою дитиною, на підтвердження чого надала довідки з медичних закладів про стан здоровя дитини.

Відповідно дост. 8 Закону України «Про судовий збір»,враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Перевіривши доводи питання про звільнення від сплати судового збору, що викладені в прохальній частині позовної заяви, вважаю, що підстави для звільнення позивачки від сплати судового збору за подання позовної заяви відсутні, оскільки позивачка відповідні докази обставин, які свідчать про підстави для звільнення від сплати судового збору, а саме щодо майнового стану (наприклад довідки про дохід або його відсутність, про склад сімї) не надала.

Таким чином, в даному випадку позивачці необхідно сплатити судовий збір та додати до позовної заяви оригінал документу, що підтверджує його сплату в сумі 551.2 грн.

Копію ухвали надіслано позивачці та її представникові та надано строк для виправлення недоліків позовної заяви протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що 22 вересня 2016 року копію ухвали позивачкою отримано, однак до встановленого строку недоліки позовної заяви не усунуті.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 2 ст. 121 ЦПК України та вважати її неподаною і повернути позивачці.

Керуючись ст. 121 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа відділ реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області про зміну імені дитини вважати неподаною та повернути позивачці.

Розяснити позивачці, що відповідно до ч. 5 ст. 121 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Сарай А.І.