Рішення № 61852011, 30.09.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 614/336/15-ц

н/п 2/640/2134/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2016 року Київський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого судді Бородіної Н.М.

за участю секретаря Рисованої Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Національної поліції в Харківській області, Державної казначейської служби України, ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України у Харківській області, 3-ті особи Борівське відділення Ізюмського відділу поліції ОСОБА_2 управління Національної поліції в Харківській області, Головне управління МВС України в Харківській області про відшкодування шкоди, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся у суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2 управління Національної поліції в Харківській області, Державної казначейської служби України, ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України у Харківській області, 3-ті особи Борівське відділення Ізюмського відділу поліції ОСОБА_2 управління Національної поліції в Харківській області, Головне управління МВС України в Харківській області в якому після його змін, які прийнято судом остаточно просить стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 грн., а також витрати повязані із розглядом справи в сумі 9412,84 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що у відношенні нього дільничним інспектором Борівського РВ ГУМВС України 24.12.2014р. неправомірно був складений протокол ХА №000685 за ст. 173 КУпАП, начальник вказаного відділення міліції направив його до суду. Між тим, постановою суду провадження у справі закрито за відсутності в його діях складу правопорушення. Неправомірними рішеннями і діями відповідача йому спричинена моральна шкода, яка полягає в стражданнях, які позначили негативні зміни у його житті, а саме: негативні переживання, спогади, насторога, тривога, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій тощо.

Відповідачі Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській, Державної казначейської служби України, через уповноваженого представника у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, зазначаючи, що позивачем не доведені позовні вимоги та розмір моральної шкоди.

Відповідач ГУ НП в Харківській області повідомлявся судом належним чином, надав до суду заперечення, в яких зазначив, що позивачем невірно зазначено коло відповідачів, оскільки позивач не перебував у правовідносинах з ГУ НП в Харківській області. Крім того зазначив, що оскільки провадження у справі відносно ОСОБА_3 було закрито за відсуності події і складу адміністративного правопорушення, у зв"язку з чим позивача не було притягнуто до адміністратинвої відповідальності, то ніяких незаконних дій з боку правоохоронних органів відносно нього не здійснювалось.

3-тя особа Борівське відділення Ізюмського відділу поліції ОСОБА_2 управління Національної поліції в Харківській області в поданій заяві зазначила, що Борівське відділення Ізюмського відділу поліції ОСОБА_2 управління Національної поліції в Харківській області є структурним підрозділом ГУ НП В Харківській області та не має статусу юридичної особи, а тому не може бути відповідачем по справі.

3-тя особа Головне управління МВС України в Харківській області повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд зазначає, що у відповідності до ст.11 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Також у відповідності до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи зазначене, суд розглядає даний позов в межах заявлених вимог та на підставі доказів наданих сторонами у відповідності до ч.2 ст.27 ЦПК України.

Матеріали справи свідчать, що 24.12.2014р. дільничним інспектором міліції Борівського РВ ГУМВСУ в Харківській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_4 був складений протокол ХА №000685 у відношенні позивача за ст. 173 КУпАП.

Начальником Борівського РВ ГУМВСУ в Харківській області ОСОБА_5. прийнято рішення про направлення складного у відношенні позивача протоколу до суду.

Постановою Борівського районного суду Харківської області від 29.12.2014р. суд закрив провадження у справі за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП. Постанова набрала законної сили.

Позивач вважає дії інспектора та начальника відділення міліції незаконними та такими, що спричинили йому моральну шкоду , яку він оцінює в 3000 грн. та просить її стягнути на підставі ст.ст.23,1167 ЦК України.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

За ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

Стаття 23 ЦК України передбачає в чому саме полягає моральна шкода.

У відповідності до ст. 10 ЗУ «Про міліцію» (в редакції на час складання протоколу) міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана: приймати і реєструвати заяви й повідомлення про адміністративні правопорушення; виявляти та припиняти адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення;

Відповідно до ст. 255 КУпАП (в редакції на час складання протоколу) у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ за ст. 173 КУпАП.

За положеннями ст. 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення за ст. 173 КУпАП розглядаються судом.

У судовому засіданні були допитані у якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які зазначили, що на ОСОБА_4 була розписана заява , яка надійшла від Голови районної державної адміністрації ОСОБА_6 до Борівського районного відділу ГУМВС України в Харківській області, про вчинення позивачем дій, які містять ознаки хуліганства.

ОСОБА_4 зібрав матеріали, склав протокол у відношенні позивача за ст. 173 КУпАП та за рішенням начальника відділу міліції, матеріали направлені до суду для вирішення питання, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Тобто при складанні протоколу та направлення матеріалів до суду працівники - дільничний та начальник Борівського РВ ГУМВСУ в Харківській області діяли у межах наданих їм ЗУ «Про міліцію» та КУпАП повноважень. Доказів неправомірності дій вказаних осіб та/або їх винних дій суду не надано.

Суд зазаначає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення не є притягненням особи до адміністративної відповідальності, оскільки у відповідності до положень ст.ст. 283,284 КУпАП таке притягнення відбувається шляхом прийняття відповідної постанови.

Таким чином, в даному випадку відсутні підстави передбачені ст. 1167 ЦК України для відшкодування моральної шкоди.

Крім того, суд наголошує, що виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу) - шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи, органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується незалежно від вини.

Відповідно до вказаних норм обовязок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.

Однак в даному випадку позивачем не доведено незаконність дій та рішень Борівського РВ ГУМВСУ в Харківській області та їх працівників дільничного інспектора та начальника.

Посилання позивача на незаконність дій та рішень ГУ НП в Харківській області, судом не приймається, оскільки вказаний орган не є правонаступником ГУ МВСУ в Харківській області.

У зв"язку з відмовою позивачу у задоволенні позовних вимог, судові витрати стягненю не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 4, 10, 60, 61, 79, 81, 88, 212-215, ЦПК України, суд ,-

вирішив:

В задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом

десяти днів з дня його проголошення, через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили, після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Бородіна Н.М.