Рішення № 61850804, 06.10.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6663/16 Справа № 191/2766/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Михайлов В. А. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 57

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2016 року м. Дніпро

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :

головуючого Єлізаренко І.А.

суддів Калиновського А.Б., Лаченкової О.В.

за участі секретаря Гулієва М.І.о

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" про визнання договору недійсним та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ТОВ "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" про визнання недійсним договору фінансового лізингу. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 01 квітня 2016 року між ним та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу №004253, предметом якого став автомобіль марки Ford Kuga. На виконання умов зазначеного договору ним було перераховано на рахунок відповідача кошти в сумі 77 000 грн. в якості адміністративного платежу. Посилаючись на те, що спірний договір містить в собі несправедливі умови, нотаріально не посвідчений, а відповідач, при його укладенні взагалі не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності - ліцензії на надання фінансових послуг, до яких відносяться послуги з фінансового лізингу, просив визнати зазначений договір фінансового лізингу недійсним та стягнути сплачені ним кошти в сумі 77 000 грн.

Заочним рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи 01 квітня 2016 року між ТОВ Лізингова компанія "ВАШ АВТО" та ОСОБА_2 було укладено договір фінансового лізингу №004253, предметом якого став автомобіль марки Ford Kuga (а.с.5-18).

На виконання умов зазначеного договору 01 квітня 2016 року лізингоодержувачем (ОСОБА_2.) було сплачено лізингодавцю (ТОВ "Лізингова компанія "ВАШ АВТО") суму розміром 77 000 грн. в якості адміністративного платежу за договором (а.с.19).

Звернувшись до суду із вказаними вище позовними вимогами, позивач ОСОБА_2 посилався на те, що спірний договір містить в собі несправедливі умови, нотаріально не посвідчений, а відповідач, при його укладенні, взагалі, не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, у зв'язку з чим просив задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 1-4).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції посилався на те, що сторонами під час укладення оскаржуваного договору фінансового лізингу було досягнуто згоди по всім умовам договору, відсутні підстави вважати, що договором порушуються права позивача, у зв'язку з чим договір є законним, однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них у порушення норм матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Статтею ст.806 ЦК України визначено, що договір лізингу, це домовленість сторін де одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

З аналізу вказаної норми можна дійти висновку, що договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору найму (оренди) та договору купівлі-продажу, а тому до відносин пов'язаних з виконанням такого договору застосовуються положення цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю - продаж та Закон України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до ч.1, 2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 18 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено самостійні підстави визнання угоди недійсною, в якій закріплено одну з підстав недійсності правочину - несправедливість умов договору.

З аналізу вказаної статті вбачається, що несправедливість умов договору полягає в порушенні принципу добросовісності та порушенні істотного дисбалансу договірних прав, обов'язків сторін, які спрямовані на завдання шкоди споживачу.

З матеріалів справи вбачається 01 квітня 2016 року між ТОВ Лізингова компанія "ВАШ АВТО" та ОСОБА_2 було укладено договір фінансового лізингу №004253, предметом якого став автомобіль марки Ford Kuga (а.с.5-18).

Вказаний договір нотаріально не посвідчувався.

На виконання умов зазначеного договору 01 квітня 2016 року лізингоодержувачем (ОСОБА_2.) було сплачено лізингодавцю (ТОВ "Лізингова компанія "ВАШ АВТО") суму розміром 77 000 грн. в якості адміністративного платежу за договором (а.с.19).

Аналізуючи пункти 1.4, 10.4, 10.5, 10.13, 10.14, 10.18, 12.4, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 договору фінансового лізингу №004253 можна дійти висновку, що даний правочин по своїй суті спрямований на захист інтересів лише лізингодавця і на звуження його відповідальності, що свідчить про суттєву диспозицію між правами та обов'язками сторін, а наявність механізму зміни вартості платежів та розміру предмета лізингу тільки лізингодавцем слугує лише цьому підтвердженням, оскільки позбавляє лізингоодержувача будь-яким чином впливати на зміну істотних умов договору, що свідчить про недійсність укладеного правочину (а.с.5-16).

Відповідно до ч.1 ст.227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Згідно пункту 4 частини першої статті 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою (пункт 11-1 статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг").

Відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ст. 1,4, 5, 7 до фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

З аналізу вказаних норм, можна дійти висновку, що лізингова компанія належить до фінансової установи, яка в даному випадку здійснює діяльність спрямовану на залучення фінансових активів та їх адміністрування для придбання товарів у групах, тобто надає фінансові послуги, а тому потребує наявності відповідної ліцензії.

Крім того, з урахуванням того, що на договір фінансового лізингу розповсюджуються норми цивільного кодексу, які регулюють відносини з приводу найму (оренди), то у відповідності до ст.799 ЦК України такий договір укладається у письмовій формі, а у випадку участі в ньому фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Така ж правова позиція висловлена Верховним судом України у справах №6-2766 від 06 грудня 2015 року, №6-65цс16 від 11 травня 2016 року, №6-3020цс15 від 11 травня 2016 року.

Відповідно до ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З матеріалів справи вбачається у ТОВ "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" відсутня ліцензія на здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів та їх адміністрування, договір фінансового лізингу №004253 від 01 квітня 2016 року нотаріально не посвідчувався.

Отже, оскільки оскаржуваний договір фінансового лізингу містить несправедливі умови, враховуючи, що у ТОВ "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" відсутня ліцензія на здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів та їх адміністрування, а також враховуючи відсутність нотаріального посвідчення договору, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є хибним, у зв'язку з чим оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового про визнання договору фінансового лізингу №004253 від 01 квітня 2016 року недійсним та кошти, сплачені на його виконання в розмірі 77 000 грн. позивачем підлягають поверненню останньому.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, рішення суду від 13 липня 2016 року скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частин вимог.

Оскільки ОСОБА_2, відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів» звільнено від сплати судового збору, а його позовні вимоги підлягають задоволенню, з ТОВ "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за подачу позивачем позову та апеляційної скаргу в сумі 2 774 грн. 52 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2016 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" про визнання договору недійсним та стягнення коштів - задовольнити.

Визнати недійсним договір фінансового лізингу №004253 укладений 01 квітня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" та ОСОБА_2.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" на користь ОСОБА_2 - 77 000 грн. сплачених за договором фінансового лізингу №004253 від 01 квітня 2016 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" в дохід держави судовий збір в розмірі 2 774 грн. 52 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді