Постанова № 61849860, 04.10.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2016 р. Справа № 918/22/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Василишин А.Р.

суддів Гудак А.В.

при секретарі судового засідання Вох В.С.

розглянувши апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів на ухвалу господарського суду Рівненської області від 16.08.16 р.

у справі № 918/22/14 (суддя Гудзенко Я.О. )

за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів"

до Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" Відділення № 1 Львівської філії

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Здолбунівська міська рада,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

про визнання права власності на нерухоме майно

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк"

до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів"

про визнання права власності на нерухоме майно

за участю представників сторін:

позивача - відповідача -ОСОБА_3 ( посвідчення № 248, арбітражний керуючий) , ОСОБА_4О.( представник, довіреність у справі)

відповідача - позивача - ОСОБА_5 ( представник, дов.у справі)

третя особа 1- не з"явилась

третя особа 2- не з"явилась

третя особа 3- не з"явилась

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.08.2016р. у справі № 918/22/14 (суддя Гудзенко Я.О.) позов ОСОБА_1 акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів" до Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" в особі Відділення № 1 Львівської філії, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно та зустрічний позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" до ОСОБА_1 акціонерного товариства Здолбунівський завод продовольчих товарів" про визнання права власності на нерухоме майно залишено без розгляду.

З огляду на положення п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції "№ 18 від 26.12.2011р., місцевий господарський суд вказав, що ні позивачем за первісним позовом, ні позивачем за зустрічним позовом не було надано суду доказів сплати судового збору, виходячи з вартості майна з урахуванням вартості майна, визначеної у висновку експерта № 7105-7124 від 28.07.16 р., не виконано вимоги ухвали суду від 05.08.16 р. та 10.08.16 р. у повному обсязі. Враховуючи закінчення строку розгляду спору, суд на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України дійшов висновку про залишення позову без розгляду.

Не погодившись з постановленою ухвалою, Відкрите акціонерне товариство "Здолбунівський завод продовольчих товарів" в особі ліквідатора звернулось з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що ухвала господарського суду Рівненської області від 16.08.2016 р. по справі №918/22/14 не є обґрунтованою, оскільки вона неповно відображає обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки не є вичерпними, не відповідають дійсності і не підтверджуються достовірними доказами, що мали бути досліджені в судовому засіданні.

Просить врахувати ,що оскаржувана ухвала була винесена за відсутності ліквідатора, а висновки місцевого суду про те, що в судовому засіданні у господарському суді Тернопільської області приймає участь інший представник у справі, зокрема ОСОБА_4, яка також є представником і в даній справі , вважає безпідставними та помилковими .

Апелянт вважає помилковими висновки суду щодо закінчення строків розгляду справи.

Крім того, апелянт зазначає,що ухвалою господарського суду Рівненської області від 10.08.2016 року у справі № 918/22/14, яка була отримана ліквідатором ВАТ Здолбунівський завод продовольчих товарів ОСОБА_3 12.08.2016 року об 17:30 год. зобов'язано Відкрите акціонерне товариство "Здолбунівський завод продовольчих товарів" та Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" в особі Відділення № 1 Львівської філії подати суду, до початку судового засідання через канцелярію, належні докази сплати судового збору за подання первісного та зустрічного позовів з урахуванням висновку експерта щодо вартості об'єктів, у розмірі станом на день подання позовів.

Крім того, зазначив, що висновок судової будівельно-технічної експертизи № 7105-7124 від 28.07.16 року на поштову адресу ліквідатора ВАТ Здолбунівський завод продовольчих товарів по сьогоднішній день не надходив.

Відтак, отримавши означену ухвалу за один робочий день до початку розгляду справи позивач - Відкрите акціонерне товариство Здолбунівський завод продовольчих товарів було позбавлено права належним чином виконати вимоги ухвали від 10.08.2016 року та сплатити судовий збір в відповідному розмірі.

Просить суд апеляційної інстанції врахувати зазначені обставини справи та скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 16.08.2016 року у справі №918/22/14 у повному обсязі.

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло, що відповідно до ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду ухвали місцевого господарського суду .

У судовому засіданні представник позивача - відповідача ліквідатор ОСОБА_3 підтримала вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у ній. Просить суд апеляційної інстанції врахувати зазначені обставини справи та скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 16.08.2016 року у справі № 918/22/14 у повному обсязі.

Представник відповідача - позивача ОСОБА_5 заперечила вимоги скарги, просить залишити ухвалу господарського суду Рівненської області від 16.08.2016р. у справі № 918/22/14 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Треті особи 1,2,3 в судове засідання не з"явились, про час та місце розгляду скарги попереджались в установленому законом порядку, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с. 193,194,195 ,т.6).

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи викладене у п.п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18, судова колегія встановила, що в матеріалах справи відсутні докази неможливості розгляду справи без участі третіх осіб .

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно ч.2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого суду розглядається протягом п"ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженої ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ліквідатора ОСОБА_1 акціонерного товариства Здолбунівський завод продовольчих товарів підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відкрите акціонерне товариство "Здолбунівський завод продовольчих товарів" (далі позивач за первісним позовом) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" (далі відповідач за первісним позовом) про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, які входять до складу єдиного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: вул. Щепкіна, 13, м. Здолбунів, Рівненська обл., а саме: будівля матеріального складу - ангар №1 та ангар №2; будівля трансформаторної підстанції; пункт технічного обслуговування; механічна майстерня; завальна яма; труба димова; башта водонапірна; дві артезіанські свердловини; пожежна водойма; газопровід поверхневий; трубопровід поверхневий; водойма пожежна; зовнішні електричні лінії; внутрішньомайданчикове асфальтне покриття; димова труба; наружна сан. сеть; наружні тепло сіті; позамайданчикові сітки; цех порошків; побутовий корпус; овочесховище; внутрішньомайданчикове авто покриття; реконструкція котельні; склад солі; димова труба; побутовий корпус (з урахуванням заяви про зміну предмету позову( т.1, а.с. 150-151).

Постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2015 року рішення господарського суду Рівненської області від 24.03.2014 р. у справі № 918/22/14 скасовано, постанову РАГС від 12.05.2015 року скасовано в частині відмови в задоволені вимог (як первісного так і зустрічного позовів) щодо визнання права власності на наступне майно: ангар № 1 (будівля матеріального складу); будівля цеху порошків; побутовий корпус; овочесховища, димової труби; газопроводу; водонапірної башти; будівлі трансформаторної підстанції; завальної ями; внутрішньомайданчикового асфальтового покриття; артезіанської свердловини; пожежної водойми; газопроводу поверхневого; будівлі котельні, що знаходиться за адресою: вул. Щепкіна, 13, м. Здолбунів, Рівненська обл., з направленням в цій частині справи для розгляду до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 року залишено без змін ( а.с.126-135, т.5).

Ухвалою суду від 27.11.15 р. справа № 918/22/14 прийнята суддею до провадження та призначена до розгляду на 22.12.2015 року. Ухвалою суду від 22.12.15 р. позивача було зобов'язано подати суду: докази сплати судового збору у визначеному у Законі України "Про судовий збір" розмірі; докази у підтвердження вартості спірного майна.

Виходячи із вказівок суду касаційної інстанції при новому розгляді справи суду необхідно зясувати вартість спірного майна та відповідно виконати приписи ч. 2 абз.1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір".

У зв'язку із неможливістю встановити вартість спірного майна без надання Відповідачем відповідних пояснень щодо вартості спірного майна, зокрема, відсутністю погодження Відповідача з наведеною Позивачем (в особі ліквідатора) в письмових поясненнях оцінкою вартості спірного майна, враховуючи, що сторонами по справі було неповністю сплачено судовий збір як за первісним так і за зустрічним позовом з урахуванням оцінки майна, визначеної в договорі іпотеки, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 19 січня 2016 року у справі № 918/22/14 призначено будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі до отримання судом висновку експерта ( а.с.57-61, т.6).

03 серпня 2016 р. до місцевого господарського суду надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи № 7105-7124 від 28.07.16 р. ,у зв'язку з чим провадження у справі ухвалою суду від 05.08.2016 року поновлено, розгляд справи призначений на 16.08.2016р., витребувано у сторін належні докази сплати судового збору у повному обсязі в розмірі станом на день подання позову (як первісного так і зустрічного) з урахуванням вартості майна визначеної експертом ( а.с.69-88,104 ,т.6).

Ухвалою суду від 10.08.16 р. зобов'язано ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" та ПАТ АКБ "Індустріалбанк" в особі Відділення № 1 Львівської філії подати суду належні докази сплати судового збору за подання первісного та зустрічного позовів з урахуванням висновку експерта щодо вартості об'єктів, у розмірі станом на день подання позовів та попереджено сторін, що у разі невиконання вимог господарського суду передбачені наслідки визначені п. 5 ст. 81 ГПК України ( а.с.106, т.6).

У зв"язку з невиконанням сторонами ухвали суду від 10.08.2016 р., господарський суд Рівненської області ухвалою від 16.08.2016р. у справі № 918/22/14 позов ОСОБА_1 акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів" до Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" в особі Відділення № 1 Львівської філії, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно та зустрічний позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" до ОСОБА_1 акціонерного товариства Здолбунівський завод продовольчих товарів" про визнання права власності на нерухоме майно залишив без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 16.08.16р. від представника позивача арбітражного керуючого-ліквідатора ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з її перебуванням в іншому судовому засіданні в м. Тернопіль, у підтвердження додано копію ухвали господарського суду Тернопільської області від 02.08.16 р.

Аналізуючи зазначені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне відзначити таке.

Відповідно до ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо:

1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк;

5) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору;

6) громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором

Колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України, виходив з того, що ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" та ПАТ АКБ "Індустріалбанк" в особі Відділення № 1 Львівської філії не виконали вказівки суду в частині оплати судового збору. При цьому суд вказав,що він позбавлений можливості всебічно і повно з»ясувати всі фактичні обставини,на яких ґрунтується позов і ,як наслідок, винести обґрунтоване рішення у даній справі.

З такими твердженнями суду першої інстанції апеляційний господарський суд погодитись не може з наведених нижче підстав.

У п.4.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено,що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Позов може бути залишений без розгляду й частково, а саме в частині однієї із заявлених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається ,що з метою вирішення даного спору на виконання вказівок суду касаційної інстанції, які викладені в постанові Вищого господарського суду від 12.11.2015р., місцевим судом призначено будівельно-технічну експертизу, для визначення вартості майна та виконання приписів ч.2 абз.1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір".

В подальшому, 03 серпня 2016 р. до суду надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи № 7105-7124 від 28.07.16 р.,у якому зазначено ринкову вартість майна ( по кожному об»єкту окремо) , у зв'язку з чим провадження у справі ухвалою суду від 05.08.2016 року поновлено, розгляд справи призначений на 16.08.2016р.

Також , ухвалою від 10 серпня 2016 року зобов'язано сторони подати суду належні докази сплати судового збору за подання первісного та зустрічного позовів з урахуванням висновку експерта щодо вартості об'єктів, витребувано у сторін належні докази сплати судового збору у повному обсязі в розмірі станом на день подання позову (як первісного так і зустрічного) з урахуванням вартості майна визначеної експертом ( а.с.69-88,104 т.6) .

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, вимоги ухвали господарського суду Рівненської області від 10.08.2016р.,не виконані.

В свою чергу, колегія суддів констатує, що згідно п.2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може:

зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк, та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК);

у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення - спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК .

Приймаючи ухвалу від 10 серпня 2016 року, суд першої інстанції не вказав розмір судового збору , який необхідно було доплатити кожній із сторін .

З огляду на положення п.2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", колегія суддів прийшла до висновку, що у разі вирішення справи по суті, місцевий господарський суд міг скористатись своїм правом та стягнути суми судового збору за результатами вирішення спору .

Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції не обґрунтував, яким чином ненадання доказів оплати судового збору (при наявності інших матеріалів справи ,в т.ч. висновку експертизи ) перешкоджає вирішенню спору по суті заявлених позовних вимог .

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами були надані всі необхідні для вирішення спору по суті документи, а суд першої інстанції повинен був на підставі наявних письмових доказів прийняти рішення щодо задоволення чи відмову в задоволені позову, з подальшиим стягненням судового збору за результатами вирішення спору.

Отже підстави, які б надавали суду право на залишення позову без розгляду, в матеріалах справи відсутні, адже несплата судового збору , при наявності у суду прав на його стягнення в подальшому , не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Щодо доводів апелянта про безпідставність відхилення клопотання позивача про відкладення розгляду справи, колегія суддів відзначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.08.16 р. від представника позивача арбітражного керуючого-ліквідатора ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з її перебуванням в іншому судовому засіданні в м. Тернопіль.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідно відзначити, що законодавством України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість представників сторін бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ,передбаченими ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, колегія суддів враховує строки розгляду справи, зокрема численними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 Право на справедливий суд Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в розумний строк через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обовязок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

З огляду на наведене, судова колегія вважає доводи апелянта в цій частині помилковими та не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції .

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що місцевий господарський суд безпідставно залишив позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів" без розгляду, в силу п.5 ч.1 ст. 85 ГПК України (у зв"язку з не оплатою судового збору).

Відтак, апеляційна скарга позивача підлягає до задоволення, а ухвала господарського суду Рівненької області від 16.08.2016р. у справі №918/22/14 скасуванню в силу п.4 ч.1 ст.104 ГПК України.

Щодо розподілу судових витрат , колегія суддів відзначає таке.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження у даній справі, скаржнику відстрочено сплату судового збору до прийнятті рішення по справі, в силу ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Разом з тим, відповідно до п. 4.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р., якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Відтак,суд першої інстанції за результатами розгляду спору вирішить питання щодо розподілу сум судового збору , пов»язаних з розглядом апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 4999,101,103,п.4ч.1ст. 104 ,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ліквідатора ОСОБА_1 акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів" задовольнити.

2.Ухвалу господарського суду Рівненської області від 16.08.2016р. у справі № 918/22/14 скасувати.

3.Справу № 918/22/14 передати на розгляд до господарського суду Рівненської області.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Гудак А.В.