Постанова № 61848612, 03.10.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2016 р.Справа № 916/2295/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу: Від ТОВ ГК «УКРГАЗ» Від ПАТ «Одеський припортовий завод» ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 не зявився ОСОБА_5, довіреність № 2208, дата видачі: 01.06.16 розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод»на ухвалу господарського суду Одеської області від29.08.2016р. (про вжиття заходів до забезпечення позову) у справі№ 916/2295/16 /суддя С.П. Желєзна/за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГК «УКРГАЗ»до відповідача про Публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» стягнення 109 374 013,04грн.ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГК «УКРГАЗ» звернулось з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» про стягнення з останнього основного боргу у розмірі 100 634 936,53грн., штрафу у розмірі 4 044 445,76грн., пені у розмірі 1 694 627,75грн. та сплаченого судового збору за подання позову.

Разом із поданням позову товариством з обмеженою відповідальністю ГК «УКРГАЗ» було подано до суду клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, у відповідності до якого позивач просить суд в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України вжити заходів до забезпечення позову та накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на всіх розрахункових рахунках публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» в межах заявлених позовних вимог у розмірі 109 374 013,04грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.08.2016р. заява товариства з обмеженою відповідальністю ГК «УКРГАЗ» про вжиття заходів до забезпечення позову була задоволена, а саме накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на всіх розрахункових рахунках публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» в межах заявлених позовних вимог у розмірі 109 374 013,04грн.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Одеської області Публічне акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» подало апеляційну скаргу, відповідно до якої скаржник просить ухвалу господарського суду Одеської області від 29.08.2016р. про вжиття заходів для забезпечення позову у справі № 916/2295/16 скасувати.

Як на підставу викладених у скарзі вимог апелянт посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме:

- позивачем не надано жодного доказу на підтвердження вчинення відповідачем дій щодо ухилення останнім від виконання зобовязання після предявлення вимог та не наведено жодного прикладу таких дій. Наявність між позивачем та відповідачем спору щодо виконання грошового зобовязання не є доказом вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобовязань за договором;

- прийняття 11.08.2016р. на засіданні наглядової ради АТ «ОПЗ» рішення про надання згоди на укладання договору з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» щодо постачання в серпні 2016року АТ «ОПЗ» природного газу було зумовлено виключно виробничою необхідністю заводу, повязаною із аварійною зупинкою заводу, про яку йдеться у повідомленні Фонду державного майна України. Такі дії (рішення) були спрямовані саме на відновлення нормальної роботи заводу, а не на ухилення відповідачем від виконання своїх грошових зобовязань перед позивачем;

- припущення позивача про те, що «реалізації обумовленого плану дій, який включає в себе укладання з іншим постачальником договору купівлі продажу природного газу» призведе до порушення його прав під час розрахунку з ним, жодним доказом не підтверджено;

- доказів того, що грошові кошти можуть зникнути з розрахункових рахунків АТ «ОПЗ», яке вже впродовж декількох десятиліть здійснює свою господарську діяльність, позивач також не надав;

- під час розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову судом також не було враховано, що АТ «ОПЗ» належить до підприємств хімічної промисловості України та згідно з Законом України від 18.01.2001р. № 2245-ІІІ «Про обєкти підвищеної небезпеки» є пожежовибухонебезпечним обєктом підвищеної техногенної й екологічної небезпеки;

- накладення арешту на всі розрахункові рахунки АТ «ОПЗ» призведе до неможливості здійснення поточної господарської діяльності товариства своєчасного здійснення платежів за укладеними угодами, договорами, контрактами щодо закупівлі сировини, енергоносіїв, матеріалів, запчастин та послуг, необхідних для забезпечення безперервної технологічної діяльності АТ «ОПЗ» - обєкта підвищеної небезпеки;

- про негативні наслідки для заводу, які настануть в разі накладення арешту на всі розрахункові рахунки АТ «ОПЗ», зазначив Фонд державного майна України у своєму листі від 07.09.2016р. № 10-25-16944 на адресу господарського суду Одеської області. Таким чином, як вважає Фонд державного майна України, накладення арешту на грошові кошти АТ «ОПЗ» призведе до зниження інвестиційної привабливості підприємства, відлякування потенційних інвесторів та зриву програми приватизації, запланованої державою на 2016рік, що у свою чергу призведе до ненадходження до Державного бюджету країни значних коштів, необхідних для задоволення негайних потреб суспільства.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.09.2016р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.10.2016р.

20.09.2016р. на електрону адресу Одеського апеляційного господарського суду надійшов лист № 10-25-17816 від 20.09.2016р. Фонду державного майна України.

26.09.2016р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшов оригінал вищевказаного листа Фонду державного майна України. Вказаний лист був долучений апеляційним господарським судом до матеріалів апеляційного оскарження.

29.09.2016р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ ГК «УКРГАЗ» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому позивач просить продовжити строк розгляду справи на 15 днів до 19.10.2016р. та відкласти розгляд справи на іншу дату в межах строку розгляду справи, у звязку з необхідністю перебування представника ТОВ ГК «УКРГАЗ» в іншому судовому засіданні Одеського окружного адміністративного суду.

03.10.2016р. Публічним акціонерним товариством «Одеський припортовий завод» до Одеського апеляційного господарського суду надано клопотання про оголошення перерви в засіданні (в порядку ст. 22 ГПК України), в якій відповідач просить відповідно до ст.ст. 22, 77 ГПК України суд обявити перерву в засіданні, з метою завершення оформлення мирової угоди між сторонами у даній справі.

Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень від 20.09.2016р. з ухвалою суду щодо дати, часу та місця розгляду апеляційної скарги, які надіслані на адресу ТОВ ГК «УКРГАЗ», були ним отримані 23.09.2016р., ПАТ «Одеський припортовий завод» - 21.09.2016р. та 23.09.2016р.

Розглянувши клопотання ТОВ ГК «УКРГАЗ» про відкладення розгляду справи, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне:

Пункт 3.9.2 пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. передбачає, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою пятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що неможливість явки у судове засідання одного представника сторони не перешкоджає можливості забезпечити за необхідністю участь у судовому засіданні іншого представника. Будь-які докази щодо неможливості розгляду справи без участі його представника ТОВ ГК «УКРГАЗ» до суду не надав.

Від апелянта або його представника будь-яких клопотань про необхідність долучення до матеріалів справи доказів, без яких неможливо розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні, не надходило.

Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представника однієї сторони, повідомленої про судове засідання належним чином. Відсутність позивача у даному випадку не повинна заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Клопотання ТОВ ГК «УКРГАЗ» про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату колегією суддів відхиляється у звязку з його необґрунтованістю.

Що стосується клопотання ПАТ «Одеський припортовий завод» про оголошення перерви у судовому засіданні колегія суддів вважає за необхідне пояснити наступне:

Згідно ст. 77 ГПК України, суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Стаття 77 ГПК України не передбачає винесення ухвали та направлення її сторонам по справі у разі оголошення перерви у судовому засіданні. Відповідно перерва у судовому засіданні 03.10.2016р. не може бути оголошена, у звязку з відсутністю представника позивача у судовому засіданні, оскільки у такому випадку позивач не буде належним чином повідомлений про наступну дату судового засідання, що є недопустимим та призведе до порушення його процесуальних прав. Окрім того, колегія суддів бере до уваги, що відповідач просить оголосити перерву з метою надання часу сторонам для укладення мирової угоди щодо предмету спору. Але будь-яке вирішення спору у даній справі навіть за умови можливого подальшого скасування господарським судом накладеного арешту на кошти на банківських рахунках відповідача не може вплинути на правову оцінку судом під час апеляційного провадження щодо наявності або відсутності законних підстав для вжиття заходів до забезпечення позову станом на момент винесення оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про оголошення перерви у судовому засіданні з врахуванням вищенаведеного.

Розглянувши матеріали даної справи, Одеський апеляційний господарський суд встановив наступне:

Згідно із ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 частиною 2 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Не допускається забезпечення позову у справах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством повноваження. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов'язку вчиняти певні дії. Не допускається накладення арешту на майно, на яке накладено арешт відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Не допускається забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб шляхом: накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; заборони відповідачу вчиняти певні дії. Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, може бути передано приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передане майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту. Господарський суд, який розглядає спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, може винести ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства в частині зміни розміру статутного капіталу. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Види забезпечення позову можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, заборона вчиняти дії має стосуватися лише пакета акцій, безпосередньо повязаного з предметом спору. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що за переконанням суду невиконання відповідачем спірного грошового зобовязання, значний розмір існуючої заборгованості свідчать про наявність загрози невиконання рішення суду у випадку задоволення позову, що, відповідно до ст. 66 ГПК України, є достатньою підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними з огляду наступного.

Відповідно до розяснень, які містяться у пунктах 1,3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Товариство з обмеженою відповідальністю ГК «УКРГАЗ», звертаючись до суду з заявою про застосування заходів до забезпечення позову, послалося на те, що Фондом державного майна України, який відповідно до положень Закону України «Про управління обєктами державної власності» є субєктом управління обєктами державної власності, 11.08.2016р. на офіційному сайті опубліковано інформацію про аварійну зупинку публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» та повідомлено про засідання наглядової ради відповідача по даній справі, на яких було надано згоду на укладання договору з публічним акціонерним товариством «НАК «Нафтогаз Україна» з постачання публічному акціонерному товариству «Одеський припортовий завод» природного газу в обсязі до 45,000 млн. м3, у звязку з чим, на думку позивача, реалізація обумовленого плану дій, який включає в себе укладання з іншим постачальником договору купівлі-продажу природного газу, матиме наслідком порушення прав товариства з обмеженою відповідальністю ГК «УКРГАЗ», який відповідно до діючого законодавства має пріоритетне право на проведення розрахунків за поставлений природний газ. За переконанням позивача, необхідність вжиття заходів до забезпечення позову повязується із фактом невиконання відповідачем грошових зобовязань за укладеним із позивачем договором №20СН-193/1 купівлі-продажу природного газу від 31.05.2016р., що з урахуванням скрутного фінансового становища публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду Одеської області.

Проте позивачем не надано суду першої інстанції жодного доказу на підтвердження намірів відповідача розпорядитись грошовими коштами, що належать публічному акціонерному товариству «Одеський припортовий завод» та знаходяться на його банківських рахунках, які можливо було оцінити як обґрунтоване припущення, що це майно може зникнути або зменшитись на момент виконання рішення.

Як свідчать матеріали оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 29.08.2016р., позивачем не доведена наявність обставин, на підставі яких він просив суд вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках, що належать Публічному акціонерному товариству «Одеський припортовий завод», в межах суми заявлених позовних вимог, не надано доказів в підтвердження необхідності застосування арешту грошових коштів.

Прохання забезпечити позов повязується в заяві Товариства з обмеженою відповідальністю ГК «УКРГАЗ» виключно із припущенням про скрутне матеріальне становища відповідача, витрачанням коштів не для розрахунків з позивачем, а з іншим постачальником ПАТ «НАК «Нафтогаз України», з яким може бути укладено договір на постачання природного газу у серпні 2016р.

Посилання позивача на вчинення відповідачем інших дій, повязаних з ухиленням від сплати коштів позивачу, само по собі не може бути підставою для вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки потребує доведення на загальних підставах (ст.ст.32-34 ГПК України).

До заяви ТОВ ГК «УКРГАЗ» про забезпечення позову додано:

- лист № 3110 від 05.08.2016р. Публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод»;

- роздруківку із сайту Фонду державного майна України, а саме статтю під назвою «ОПЗ поновить роботу в штатному режимі найближчим часом».

Одеським апеляційним господарським судом досліджено зміст оголошення, яке міститься на сайті Фонду державного майна України (http://www.spfu.gov.ua/ua/news/OPZ-ponovit-robotu-v-shtatnomu-rezhimi-najblizhchim-chasom-1460.html) та встановлено, що доводи викладені в заяві про забезпечення позову у своїй більшості збігаються зі змістом статті, опублікованої Фондом державного майна України на сайті 11.08.2016р. При цьому, жодного документу (письмового доказу) на підтвердження фактів, викладених в заяві про забезпечення позову, до заяви не надано.

В листі № 10-25-17816 від 20.09.2016р. Фонд державного майна України повідомив, що арешт коштів ПАТ «Одеський припортовий завод» зводить нанівець роботу спеціалістів фонду державного майна України з підготовки до продажу ПАТ «Одеський припортовий завод» та ставить під загрозу сам продаж.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю ГК «УКРГАЗ» в заяві про забезпечення позову стосовно того, що укладання договору між ПАТ «Одеський припортовий завод» та ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на постачання природного газу є порушенням прав позивача, який має пріоритетне право на проведення розрахунків з відповідачем, не є підставою для вжиття запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, оскільки відповідно до норм означеної вище статті 627 Цивільного кодексу України відповідач має право на укладання будь - якого договору та вільному виборі контрагента, та відсутності обмежень з даного питання.

Припущення позивача про можливе ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів на підтвердження цієї обставини не може вважатись достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Сам по собі значний розмір заборгованості ПАТ «Одеський припортовий завод» перед ТОВ ГК «УКРГАЗ» не є безумовною підставою для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача на його банківських рахунках. Окрім того, колегія суддів бере до уваги, що спір між сторонами щодо стягнення вказаної заборгованості був предметом розгляду господарського суду станом на дату винесення ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову, тобто рішення суд ще не виносив і питання щодо його виконання тоді було ще не актуальним.

При винесенні оскаржуваної ухвали господарський суд не прийняв до уваги та не оцінив належним чином наявний у матеріалах справи лист відповідача до позивача № 3110 від 05.08.2016р. про тимчасові фінансові труднощі та визнання заборгованості за передачу природного газу у травні 2016р. на суму 114 736 265,37грн., запропонований відповідачем позивачу графік погашення боргу у три етапи: до 09.08.2016р. 20 млн. грн.; до 17.08.2016р. 20 млн. грн.; до 23.08.2016р. остаточний розрахунок, гарантування повного погашення заборгованості за вказаним графіком (матеріали оскарження ухвали а.с. 26). Згідно умов договору строк оплати за газ минув 31.07.2016р., вимогу про оплату заборгованості позивач направив відповідачу 01.08.2016р. вих. № 790. Як вказує позивач у позовній заяві, відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату: 22.07.2016р. на суму 10 млн. грн., 09.08.2016р. на суму 20 млн. грн.

Тобто, слід дійти висновку, що відповідач не тільки не ухилявся навмисно від оплати заборгованості, а здійснив часткову оплату у встановлений строк на 10 млн. грн., а через 5 днів після закінчення строку оплати визнав суму боргу та висунув пропозицію здійснити розстрочення залишку суми у три етапи протягом серпня 2016р., при цьому погасив 20 млн. грн. на першому етапі, а інші два платежі унеможливлювалися виникненням аварійної ситуації на підприємстві, що вбачається з листа ФДМУ, на який посилається сам позивач, але тлумачить його зміст на свою користь. Факт виникнення аварійної ситуації у відповідача колегія суддів приймає до уваги, оскільки АТ «ОПЗ» належить до підприємств хімічної промисловості України та згідно з Законом України від 18.01.2001р. № 2245-ІІІ «Про обєкти підвищеної небезпеки» є пожежовибухонебезпечним обєктом підвищеної техногенної й екологічної небезпеки.

Таким чином, у господарського суду Одеської області були відсутні правові підстави для задоволення заяви ТОВ ГК «УКРГАЗ» про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ПАТ «Одеський припортовий завод», що знаходяться на його банківських рахунках, оскільки заявником не було надано жодного доказу на підтвердження обґрунтованості його заяви та оскаржена ухвала в цій частині підлягає скасуванню у звязку з порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права.

Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доводи ПАТ «Одеський припортовий завод», вказані в заяві про поновлення строку (доданої до апеляційної скарги) стосовно того, що оскаржена ухвала винесена без участі апелянта, підставою для скасування ухвали бути не можуть, оскільки питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки (п.2 Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»); копія оскарженої ухвали була надіслана ПАТ «Одеський припортовий завод» та отримана останнім, про що зазначає сам апелянт. Тобто, в цій частині господарський суд не порушив вимог Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, Одеський апеляційний господарський суд скасовує ухвалу господарського суду Одеської області від 29.08.2016р. про вжиття заходів до забезпечення позову, та керуючись правами суду першої інстанції приймає нове рішення з вказаного питання, яким у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовляє.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 29.08.2016р. про вжиття заходів до забезпечення позову скасувати.

У задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.Л. Воронюк

ОСОБА_3