Рішення № 61841687, 04.10.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №589/5035/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Сінгур В. О.Номер провадження 22-ц/788/1656/16 Суддя-доповідач - Хвостик С. Г. Категорія - 30

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Левченко Т. А. , Околота Г. М.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23 грудня 2015 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_4, який діє як піклувальник ОСОБА_5 та представник ОСОБА_6 за довіреністю, до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму невідшкодованої моральної та матеріальної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2015 року ОСОБА_6, який діє як піклувальник ОСОБА_5 та представник ОСОБА_6, звернувся до суду із указаним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 7094 грн. 57 коп., з яких: 1641 грн. 08 коп. - інфляційні втрати за червень та вересень 2015 року та 5453 грн. 49 коп. - 3 % річних за період з 01 жовтня 2012 року по 01 жовтня 2015 року, нараховані на невідшкодовану майнову та моральну шкоду.

Також просив стягнути з ОСОБА_3 на користь неповнолітньої ОСОБА_6 14571 грн. 01 коп., з яких: 3249 грн. 64 коп. - інфляційні втрати за червень та вересень 2015 року та 11325 грн. 36 коп. - 3 % річних за період з 01 липня 2012 року по 01 жовтня 2015 року, нараховані на невідшкодовану майнову та моральну шкоду.

Крім того, просив збільшити щомісячні виплати на відшкодування шкоди, завданої втратою годувальника, на користь ОСОБА_6 до її повноліття в розмірі 289 грн. 05 коп., починаючи з 01 вересня 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4. зазначав, що ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, внаслідок чого загинула дружина ОСОБА_6 та матір ОСОБА_4., в інтересах яких він діє.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 15 серпня 2012 року встановлено, що ОСОБА_3 є винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та визначено розміри відшкодувань майнової та моральної шкоди таким чином: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 12436 грн. 38 коп. майнової шкоди та 50000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, також стягнуто з ОСОБА_3 на користь неповнолітньої ОСОБА_6 100000 грн. моральної шкоди та щомісячні платежі у зв'язку зі смертю годувальника у розмірі 231 грн. 22 коп.

В подальшому рішеннями суду проводились нарахування інфляційних втрат на вказані суми.

Посилаючись на вказані обставини та на те, що понад рік ОСОБА_3 завдані збитки не відшкодовує, керуючись ч.2 ст.625 ЦК України просив стягнути з останнього на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_5 інфляційні втрати, 3 % річних на вказані суми за вищезазначені періоди, а також просив збільшити розмір щомісячних платежів на користь ОСОБА_6 з урахуванням вимог ст.1208 ЦК України.

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23 грудня 2015 року з урахуванням виправлень, внесених ухвалою цього ж суду від 01 лютого 2016 року, позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 інфляційні втрати в сумі 1641 грн. 08 коп. за період червень та вересень 2015 року та 3% річних за період з 01 жовтня 2012 року по 01 жовтня 2015 року в сумі 5453 грн. 49 коп., а всього 7094 грн. 57 коп., нарахованих на невідшкодовану майнову та моральну шкоду.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь неповнолітньої ОСОБА_5 інфляційні втрати в сумі 3249 грн. 64 коп. за період червень - вересень 2015 року та 3% річних в сумі 11325 грн. 36 коп. за період з 01 липня 2012 року по 01 жовтня 2015 року, а всього 14571 грн. 01 коп., нарахованих на невідшкодовану шкоду, а також ухвалено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 по 289 грн. 05 коп. щомісячно з 01 вересня 2015 року до досягнення нею повноліття.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вказане рішення суду переглядалось в апеляційному порядку, але ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 серпня 2016 року рішення Апеляційного суду Сумської області від 02 березня 2016 року скасовано, а справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді, вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідач оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне встановлення судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в оскаржуваній частині.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що не ґрунтується на вимогах ст.625 ЦК України нарахування судом першої інстанції інфляційних втрат, а також трьох процентів річних на суму шкоди, оскільки встановленим у справі обставинам відповідають правовідносини, які виникли з приводу виконання судових рішень і врегульовані іншим законом.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь неповнолітньої ОСОБА_5. щомісячних платежів у розмірі 289,05 грн. на відшкодування шкоди, завданої втратою годувальника, починаючи з 01 вересня 2015 року і до досягнення останньою повноліття, не оскаржується, тому відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України не є предметом апеляційного перегляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_6 про залишення рішення суду без змін і, відповідно, про відхилення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, внаслідок якого загинула ОСОБА_7, яка доводилась дружиною позивача ОСОБА_4. та матір'ю неповнолітньої ОСОБА_5., в інтересах яких діє ОСОБА_4

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 25 червня 2012 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 50 000 грн. та 100 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої малолітній ОСОБА_5 Також стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 витрати на поховання в сумі 2728 грн. 39 коп. Крім того, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 шкоду, завдану малолітній ОСОБА_5., яка перебувала на утриманні померлої, за період з 14 листопада 2003 року по червень 2012 року в сумі 12 436 грн. 38 коп., а в подальшому, тобто з липня 2012 року постановлено стягувати щомісячно по 231 грн. 22 коп. до досягнення ОСОБА_5., ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття.

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 15 серпня 2012 року скасовано вказане рішення місцевого суду в частині вирішення позову про стягнення 2728 грн. 39 коп. майнової шкоди, пов'язаної з відшкодуванням витрат на поховання, на виготовлення та установку пам'ятника, на поминальний обід, а також в частині вирішення позову про застосування індексу інфляції до спірних сум і у цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 6594 грн. 53 коп. - на відшкодування майнової шкоди, пов'язаної витратами на поховання, на виготовлення та установку пам'ятника, на поминальний обід та 4179 грн. 79 коп. - шкоди, пов'язаної зі знеціненням спірних сум, а всього 10774,32 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін (т.1, а.с.41-44).

В подальшому рішеннями суду проводились нарахування інфляційних втрат на вказані суми відшкодування шкоди (т.1, а.с.11-12, 13-14, 15, 171-172, 173-175, 176-177, 178-179, 180-181, 182-183). Однак, у зв'язку з тим, що пройшов значний проміжок часу, а збитки ще не відшкодовані, тому ОСОБА_6 знову звернувся до суду з позовом в інтересах заявлених ним осіб про відшкодування інфляційних втрат та 3% річних за вказаний період часу згідно наданого ним розрахунку.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання з відшкодування шкоди, заподіяної злочином, є грошовим зобов'язанням, тому керуючись ст. 625 ЦК України стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5. та ОСОБА_6 інфляційні втрати та 3% річних, нараховані на суми невідшкодованої шкоди.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Положення про відшкодування шкоди врегульовані главою 82 Цивільного кодексу України.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 цього Кодексу і визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання та поширює свою дію на всі види зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні правовідносини з виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При розгляді справ про передбачену статтею 625 ЦК України відповідальність за порушення грошового зобов'язання слід з'ясувати: чи існує зобов'язання між сторонами, чи це зобов'язання є грошовим, чи доведено наявність прострочення у виконанні зобов'язання, чи існують спеціальні норми, що регулюють ці правовідносини та виключають застосування цієї статті.

Передбачена статтею 625 ЦК України норма не застосовується до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва), сімейних та інших правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством.

Правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Як вбачається з матеріалів справи, спір виник у зв'язку з тривалим невиконанням рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5. та ОСОБА_6 сум заподіяної матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення.

Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконанням судового рішення, що регулюється Законом України «Про виконавче провадження», тому до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Більше того, матеріали справи не містять доказів того, що між сторонами існували грошові зобов'язання до ухвалення рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5. та неповнолітньої ОСОБА_6 сум на відшкодування заподіяної майнової та моральної шкоди, а з рішення суду про стягнення шкоди зобов'язальні відносини не виникають, так як їх виникнення пов'язано з актами цивільного законодавства, про що зазначено в статті 11 ЦК України, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.

Про аналогічне йдеться у викладеній правовій позиції у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Крім того, за змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу входить до складу грошового зобов'язання і виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів.

Виходячи з матеріалів даної справи, рішеннями Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 25 червня 2012 року та Апеляційного суду Сумської області від 15 серпня 2012 року вже було встановлено розмір завданої шкоди потерпілим та, відповідно, стягнуто її з відповідача, тому такий розмір шкоди відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України має преюдиційне значення для суду при вирішенні справи і суд не вправі змінювати його, в тому числі шляхом застосування положень ст.625 ЦК України.

Вказаної правової позиції дійшов також Верховний Суд України у постанові від 13 січня 2016 року у справі № 6-3019цс15, яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин справи, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивачів інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму невідшкодованої шкоди на підставі ст.625 ЦК України.

За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив рішення в оскарженій частині з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому його необхідно скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині.

Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, встановленому ст.88 ЦПК України.

Зокрема, як передбачено ч.5 ст.88 ЦПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення з відповідача на користь позивачів інфляційних втрат та 3% річних з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в зазначеній частині, відповідно, розподіл судових витрат підлягає зміні.

Зокрема, предметом позовних вимог було стягнення коштів на загальну суму 21954,63 грн. (7094,57 грн. + 14571,01 грн. + 289,05 грн.). Оскільки позовні вимоги задоволено на 1,32 % (289,05 грн. * 100% / 21954,63 грн.), тому з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 6 грн. 43 коп. (487,20 грн. * 1,32%).

Крім того, ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 21 вересня 2016 року відповідачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.

Враховуючи, що станом на момент постановлення рішення апеляційним судом відповідач не надав суду доказів щодо сплати ним судового збору, тому з нього в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції в сумі 7 грн. 07 коп. (535,92 грн. * 1,32%).

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2; 309 ч.1 п.п.1, 3, 4; 314 ч.2; 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23 грудня 2015 року в даній справі в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_5 суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму невідшкодованої моральної та матеріальної шкоди, - скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зазначеній частині.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції в сумі 06 грн. 43 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір за апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції в сумі 07 грн. 07 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -