Постанова № 61841344, 05.10.2016, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/8828/15-а

Провадження № 2-а/591/68/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2016 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Грищенко О.В., секретаря Ханюкової-Липової І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми спр аву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у відновленні виплати раніше призначеної йому пенсії з 1 червня 2015 року, а також зобов'язати Головне управління ПФУ в Сумській області відновити виплату раніше призначеної пенсії з 1 червня 2015 року. Свої вимоги мотивує тим, що в січні 2009 року йому була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і з цього часу він перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Сумській області. З квітня 2012 року і на даний час він працює на посаді головного спеціаліста з режимно-секретної роботи управління Державної міграційної служби України в Сумській області, тобто має статус державного службовця.

З 1 квітня 2015 року виплата йому пенсії за віком була припинена відповідно до ст. 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року, ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 5 Перехідних положень до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України, у тому числі і закону України «Про судоустрій і статус суддів». Оскільки до 1 червня 2015 року Верховною Радою України не був прийнятий закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне грошове утримання) призначалися відповідно до ряду законів, в тому числі, «Про державну службу».

Таким чином, з 1 червня 2015 року відпали підстави для припинення виплати йому пенсії за вислугу років, оскільки він з зазначеної дати не є особою, яка має право на призначення пенсії у порядку спеціального закону. У зв'язку з цим він 03.12.2015 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, виплата якої була припинена з 1 квітня 2015 року.

Проте, листом № 599/К-11 від 16.12.2015 року ГУ Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило позивача про відсутність підстав для поновлення виплати йому пенсії. При цьому УПФУ в м. Сумах, зазначаючи підстави для припинення виплати пенсії з 1 квітня 2015 року, посилається на зайняття позивачем посади державного службовця та право на призначення «спеціальної» пенсії.

Позивач вважає, що обґрунтовуючи відмову у відновленні йому виплати пенсії з 1 червня 2015 року, відповідач невірно трактує положення п. 5 Перехідних положень до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року. Тому вважає незаконними дії відповідача, який не поновив виплату раніше призначеної йому пенсії, що грубо порушує його конституційне право на пенсійне забезпечення, передбачене ст. 46 Конституції України. Виходячи із змісту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року, вважає, що його права на соціальний захист порушені відповідачем, починаючи з 1 червня 2015 року.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м. Сумах з 03 жовтня 2012 року, як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 1 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213. Абзацом 2 ч. 1 ст. 47 вказаного закону передбачено, що у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або довічного грошового утримання в порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народних депутатів України», «Про прокуратуру» пенсії, призначені відповідно до цього закону, не виплачуються. На час набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» ОСОБА_1 продовжував працювати на посаді державного службовця, що дає йому право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». За таких обставин виплата пенсії позивачу відповідно у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року припинена.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управління пенсійного Фонду України в м. Сумах, як одержувач пенсії за вислугу років з січня 2009 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що визнається відповідачем.

Позивач з квітня 2012 року і на даний час працює на посаді головного спеціаліста з режимно-секретної роботи управління Державної міграційної служби України в Сумській області, тобто має статус державного службовця, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.24).

Встановлено, що з 1 квітня 2015 року управління ПФУ в м. Сумах відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII зупинило виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається з наданих суду письмових доказів, 03.12.2015 року позивач звернувся до управління ПФУ в м. Сумах із заявою про поновлення виплати йому пенсії за віком, починаючи з 1 червня 2015 року, проте, відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав для поновлення виплати пенсії, про що позивачу направлено лист управління ПФУ в м. Сумах № 599/К-11 від 16.12.2015 (а.с.12-13).

Управління ПФУ в Сумах не поновило позивачу виплату пенсії, пославшись на те, що позивач продовжує працювати на посаді державного службовця, з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період роботи осіб на посадах, які дають право призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу» пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не виплачуються. Згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, Законом України «Про державну службу». Тобто фактично тимчасово із зазначеної дати і до остаточного законодавчого врегулювання, даний вид пенсії не призначається.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», в редакції Закону № 213-VIII від 2 березня 2015 року, яка чинна з 1 квітня 2015 року, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про статус народного депутата України, «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач, дійсно, давала право на призначення у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим відповідачем було припинено виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2015 року.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу».

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення, і відповідно пенсії за цими Законами не призначаються.

Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не надавала права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу» на умовах, передбачених цим Законом, у зв'язку з чим відпали передбачені ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до вказаного Закону. З 1 червня 2015 року перешкоди для виплати ОСОБА_1 пенсії відсутні.

З огляду на викладене, суд вважає, що з 1 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», підлягає відновленню, у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати, а тому дії відповідача щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії є неправомірними.

За таких обставин необхідно зобов'язати відповідача відновити з 1 червня 2015 року виплату ОСОБА_1 пенсії, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Частиною 1 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Враховуючи зазначене, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 487 грн. 20 коп. (а.с.2) необхідно стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 19, 21, 46, 64, 68 Конституції України, ст.ст. 46, 47, ч. 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII , ст. ст. 2, 11, 71, 94, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови відновити виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за вислугу років з 1 червня 2015 року.

Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України з 1 червня 2015 року поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з виплатою неотриманої позивачем суми пенсії.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 487 грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів в порядку, передбаченому ч.2 ст. 186 КАС України, з подачею копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В.Грищенко