Рішення № 61841135, 29.09.2016, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа №№ 576/294/16-ц,

2/576/181/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.09.16 місто Глухів

Глухівський міськрайсуд Сумської області в особі судді ДЕМЧЕНКА О.С., при секретарі Бірюк О.І., з участю позивачки ОСОБА_1, її представника - адвоката Кугая А.В., відповідачки ОСОБА_3, її представника - ОСОБА_4 та представників інших відповідачів - ОСОБА_5 і ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Глухівської міської ради та Управління Держгеокадастру у Глухівському районі про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом в частині набуття права на спадщину на певну земельну ділянку,

в с т а н о в и в.

За змістом внесеного до Глухівського міськрайсуду 15 лютого 2016 року уточненого в суді позову та пояснень в суді позивачки і її представника сторона позивачки просить суд визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, який був виданий Глухівською міською радою 28 січня 2004 року на ім'я ОСОБА_7 на підставі рішення виконкому Глухівської міської ради від 29 липня 1993 року № 184, щодо земельної ділянки площею 0,1000 га у межах згідно з планом в будинковолодінні АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, і був зареєстрований у Глухівській міській раді за № 00983 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі - Державний акт), а також визнати недійсним видане 02 лютого 2004 року Глухівською міською державною нотаріальною конторою Сумської області на ім'я ОСОБА_3 свідоцтво серії НОМЕР_2 про право на спадщину за законом ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селі Сліпород Глухівського району, в частині успадкування ОСОБА_3, як спадщини ОСОБА_7, земельної ділянки площею 0,1000 гектара, розташованої в будинковолодінні АДРЕСА_1, яка належала померлому ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 28 січня 2004 року Глухівською міською радою (далі - Свідоцтво).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, сторона позивачки посилається на те, що зазначений Державний акт на ім'я батька відповідачки - ОСОБА_7, був оформлений вже після його смерті як на живу людину протиправно та на підставі технічної документації із землеустрою, оформленої з порушенням вимог «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», затвердженої Наказом Держкомзему від 04 травня 1999 року № 43 (далі - Інструкція); що встановлена цим Державним актом на підставі оформленої з порушенням Інструкції технічної документації із землеустрою межа між земельними ділянками в зазначених будинковолодіннях порушує права ОСОБА_1 щодо вільного користування земельною ділянкою, на якій розташовані успадковані нею житловий будинок в будинковолодінні АДРЕСА_2; і що оформлене на ім'я ОСОБА_3 похідно від зазначеного Державного акту свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_7 є незаконним в частині успадкування земельної ділянки площею 0,100 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в будинковолодінні АДРЕСА_1, оскільки на день смерті ОСОБА_7 останній не мав державного акту на цю земельну ділянку, а тому його донька ОСОБА_3 не мала права на успадкування цієї земельної ділянки як спадкового майна.

Сторона відповідачки ОСОБА_3 позовних вимог ОСОБА_1 не визнає, посилаючись на те, що зазначені Державний акт і свідоцтво оформлені відповідно до діючого законодавства.

Представник Глухівської міської ради ОСОБА_6 не висловив суду свою правову позицію щодо позову.

Представник Управління Держгеокадастру у Глухівському районі ОСОБА_5 також не висловив суду свою правову позицію щодо позову, але за змістом його пояснення в суді, з урахуванням положень Інструкції, він вважає неправомірним оформлення і видачу державного акту про право власності на земельну ділянку на ім'я померлої людини.

З'ясувавши обставини справи, події і факти, що передували зверненню позивачки ОСОБА_1 до суду з даним позовом, вислухавши доводи осіб, які прийняли участь у розгляді справи, та дослідивши документальні докази щодо предмету спору, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

За результатами розгляду справи судом встановлено наступне.

Рішенням виконкому Глухівської міської ради № 184 від 29 липня 1993 року ОСОБА_8 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 2600 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель в будинковолодінні АДРЕСА_2, а ОСОБА_7 - суміжна земельна ділянка площею 3000 кв.м. для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель в будинковолодінні АДРЕСА_1 (а.с. 6 і 47). До прийняття виконкомом Глухівської міськради наведеного рішення ОСОБА_8 і ОСОБА_7 (їх сім'ї) були користувачами зазначених земельних ділянок у межах згідно планів до раніше оформленої у Глухівському бюро технічної інвентаризації технічної документації щодо кожного із зазначених будинковолодінь.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 (батько відповідачки ОСОБА_3 ) помер (а.с. 136).

За оформленою від імені ОСОБА_3 (як спадкоємиці ОСОБА_7 за законом), але не підписаною нею заявою від 25 грудня 2003 року на ім'я Директора Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» (а.с. 132 на звороті) представниками Глухівського відділу цього підприємства була оформлена технічна документація із землеустрою по складанню державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_7 (ОСОБА_3) в будинковолодінні АДРЕСА_1 (а.с. 130-147), після чого 28 січня 2004 року на ім'я померлого ОСОБА_7 за підписом Глухівського міського голови і начальника Глухівського міського Управління земельних ресурсів був оформлений (виданий) оспорюваний Державний акт (а.с. 8), похідно від якого в оформленому Глухівською міською держнотконторою 02 лютого 2004 року на ім'я ОСОБА_3 оспорюваному свідоцтві про право на спадщину за законом була внесена інформація про успадкування ОСОБА_3 земельної ділянки розміром 0,100 гектарів в межах згідно з планом для будівництва та обслуговування житлового будинку в будинковолодінні АДРЕСА_1.

23 січня 2006 року помер батько позивачки ОСОБА_8 (а.с. 12).

21 грудня 2010 року Глухівською міською державною нотконторою ОСОБА_1 було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом (а.с. 14), відповідно до якого позивачка успадкувала спадщину ОСОБА_8 у вигляді житлового будинку з відповідними надвірними господарськими та побутовими будівлями в будинковолодінні АДРЕСА_2.

Рішенням Глухівської міської ради № 53 від 24 лютого 2016 року ОСОБА_1 наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2.

Згідно абрису земельних ділянок в будинковолодіннях АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 (а.с. 72), виконаного представником підприємства «Грегер», яке проводить розробку проекту землеустрою щодо будинковолодіння АДРЕСА_2, відстань від визначеної за оспорюваним Державним актом межі земельної ділянки ОСОБА_3 та будинком ОСОБА_1 становить 0,79 м, тоді як відповідно до п. 3.25 ДБН 360-92, затверджених Наказом Держкоммістобудування України від 17 квітня 1992 року № 44 «Планування і забудова міських і сільських поселень» «… Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м».

Відповідачка ОСОБА_3 і її чоловік заважають позивачці ОСОБА_1 проводити необхідні роботи по обслуговуванню житлового будинку в будинковолодінні АДРЕСА_2 із тимчасовим виходом для цього на територію сусіднього будинковолодіння АДРЕСА_1.

Зміст дослідженої судом оформленої Глухівським відділом Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» технічної документації із землеустрою по складанню оспорюваного Державного акту свідчить про те, що в порушення Інструкції зазначена технічна документація була оформлена на померлу особу (ОСОБА_7) за непідписаною заявою його спадкоємиці ОСОБА_3 ще до отримання нею свідоцтва про право на спадщину батька; що при виготовленні цієї технічної документації межі між земельними ділянками в будинковолодіннях АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 між їх користувачами в натурі не погоджувались і не визначались межовими знаками, а висновки державного органу земельних ресурсів та органу у справах будівництва і архітектури про наявні обмеження, що входять до підготовчих робіт при розробці технічної документації, були складені за заявами від імені померлого ОСОБА_7 та вже після видачі самого Державного акту - відповідно 12 і 18 лютого 2004 року.

Ці встановлені судом обставини будь-ким з осіб, які приймали участь у розгляді справи, фактично не оспорюються, а судом визнаються такими, що визначають зміст існувавших і існуючих на даний час між сторонами у справі правовідносин, виходячи з яких та з урахуванням відповідних щодо предмету спору і часу дії положень земельного і цивільного законодавства і має вирішуватись позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 та ч. 2 ст. 19 Конституції України в Україні визнається і діє верховенство права; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 та ч. 2 ст. 14 Конституції України власність зобов'язує і не повинна використовуватись на шкоду людині і суспільству ; право власності на землю гарантується, а набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом ст.ст. 22 та 23 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) 1990 року (в редакціях, які діяли на час прийняття виконкомом Глухівської міської ради рішення № 184 від 29 липня 1993 року про передачу ОСОБА_8 і ОСОБА_7 у приватну власність земельних ділянок право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право - державного акту, який видавався і реєструвався сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

За змістом ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 126 ЗК України в редакції, яка діяла на день видачі оспорюваного Державного акту, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а посвідчується таке право державними актами.

За змістом ч. 2 ст. 152 діючого ЗК України 2001 року власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом ст. 9 Цивільного кодексу УРСР в редакції на ІНФОРМАЦІЯ_1 року (день смерті ОСОБА_7) та ч. 4 ст. 25 діючого з 01 січня 2004 року Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) здатність фізичної особи мати цивільні права і обов'язки (правоздатність) припинялась (припиняється) у момент її смерті.

За змістом ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

За змістом ст. 1216, ст. 1218 та ч.ч. 1 і 2 ст. 1220 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), і до інших осіб (спадкоємців); до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень діючого ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

За змістом ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

За змістом ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом п. 1.12 Інструкції складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки .

За змістом п. 1.13 Інструкції складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об'єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановних документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією .

За змістом п.1.14 Інструкції довгострокові межові знаки передаються на зберігання власнику або користувачу земельної ділянки, про що складається відповідний акт. Акт складається у трьох примірниках, підписується власником або користувачем земельної ділянки, виконавцем робіт і представником районного (міського) відділу (управління) земельних ресурсів Держкомзему України. Один примірник додається до технічної документації зі складання відповідного державного акта, другий - передається виконавцю робіт, третій - видається разом з державним актом на землю власнику або користувачу земельної ділянки. Власник або користувач земельної ділянки попереджається про відповідальність за порушення чи знищення вказаних знаків.

За змістом п. 1.17 Інструкції до технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою обов'язково додається копія справи щодо підготовки рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність чи надання у постійне користування, або копія справи щодо підготовки рішення про продаж земельної ділянки.

Наведені встановлені судом обставини з урахуванням наведених положень законодавства дають суду підстави визнати слушними та такими, що ґрунтуються на законі доводи сторони позивачки на обґрунтування позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3, 8, 13, 14, 19, 24 і 55 Конституції України, ст.ст. 17, 22 і 23 ЗК України 1990 року, ст.ст. 125, 126 і 152 діючого ЗК України, ст. 9 ЦК УРСР 1963 року та ст.ст. 1-4, 9, 11, 15, 16, 25, 373, 1216, 1218, 1220 та 1301 діючого ЦК України, а також ст.ст. 1-5, 8, 10, 11, 15, 16, 57-61, 79, 88 та 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в.

Позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, який був виданий Глухівською міською радою 28 січня 2004 року на ім'я ОСОБА_7 на підставі рішення виконкому Глухівської міської ради від 29 липня 1993 року № 184, щодо земельної ділянки площею 0,1000 га у межах згідно з планом в будинковолодінні АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, і був зареєстрований у Глухівській міській раді за № 00983 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Визнати недійсним видане 02 лютого 2004 року Глухівською міською державною нотаріальною конторою Сумської області на ім'я ОСОБА_3 свідоцтво серії НОМЕР_2 про право на спадщину за законом ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селі Сліпород Глухівського району, в частині успадкування ОСОБА_3, як спадщини ОСОБА_7, земельної ділянки площею 0,1000 гектара, розташованої в будинковолодінні АДРЕСА_1, яка належала померлому ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 28 січня 2004 року Глухівською міською радою.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1102 грн. 40 коп. в порядку відшкодування позивачці понесених нею витрат на оплату судового збору у справі.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області шляхом подання до Глухівського міськрайсуду апеляції на рішення. Така апеляція може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутніми при проголошенні рішення, мають право подати апеляцію на рішення суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду. У разі ненадходження апеляцій рішення суду набере законної сили після спливу строку на його апеляційне оскарження.

Суддя Глухівського міськрайсуду О.С. Демченко

Повний текст рішення суду виконаний суддею 05 жовтня 2016 року.