Ухвала суду № 61838560, 06.04.2016, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 1316/1723/12 Провадження № 4-с/450/6/16

УХВАЛА

судового засідання

06 квітня 2016 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Данилів Є.О.

при секретарі Курпіта П.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити скаргу ТзОВ «Леопрінт» на дії Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ,-

в с т а н о в и в :

25.11.2015 року до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла скарга ТзОВ «Леопрінт» на дії Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ. Заявник просить суд: визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_1, які вчинялись у межах виконавчого провадження № 41588200, а саме щодо вчинення дій щодо зміни способу і порядку виконання рішення (виконавчого листа №2/450 /213/13, виданого 28.10.2013р.); визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_1, які вчинялись у межах виконавчого провадження № 41588200, а саме щодо примусового проникнення у приміщення, де знаходилось ТОВ «ТД «Леопрінт» за адресою м. Львів, вул. Під Голоском, 27.; визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_1, які вчинялись у межах виконавчого провадження № 41588200, а саме щодо намагання звернути стягнення на машину флексографічного друку ILMA МР 340; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_1 межах виконавчого провадження № 41588200, а саме щодо невжиття заходів, передбачених ч.5 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження».

Зазначена скарга обґрунтована тим, що 07 лютого 2014 року на адресу ТОВ «ТД Леопрінт» надійшов Запит державного виконавця Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ ОСОБА_1, яким державний виконавець просив повідомити про перебування в ТОВ «ТД «Леопрінт» майна TOB «ABIC». ТОВ «ТД «Леопрінт», надаючи відповідь на згаданий запит державного виконавця, повідомило про те, що воно зареєстроване та знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Саксаганського,120, офіс 17 і жодної діяльності на території міста Львова (зокрема за адресою: м.Львів, вул. Під Голоском, буд.27) не здійснює. 30 квітня 2013 року договір оренди приміщень з орендодавцем-власником приміщення (ТОВ «Центр Друку») за згаданою адресою було розірвано. Відтак, ТОВ «ТД «Леопрінт» не має жодних законних підстав для перебування за адресою: м.Львів, вул.. Під Голоском,27, одночасно не здійснює зберігання будь-якого майна за даною адресою. При цьому у ТОВ «ТД «Леопрінт» не перебуває та не зберігається жодне майно, що належить TOB «ABIC». Органом державної виконавчої служби здійснювалися спроби незаконного проникнення в приміщення, де ніби-то знаходилося ТОВ «ТД «Леопрінт» задля опису та вилучення згаданого друкарського обладнання. Такими діями орган ДВС завдає значної шкоди ТОВ «ТД «Леопрінт», підриваючи такими діями авторитет та ділову репутацію підприємства. Разом з тим, в травні 2014 р. начальник Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ звернувся до Шевченківського районного суду м.Львова з поданням про примусове проникнення на територію ТОВ «Центр Друку», за адресою: м.Львів, вул. Під Голоском,27, для проведення опису, арешту та вилучення майна боржника TOB «ABIC». Саме в даному приміщенні ніби-то перебувало ТОВ «ТД «Леопрінт» і в орендованому ним приміщенні ніби-то перебувало обладнання, яке, на думку органу державної виконавчої влади, належало TOB «ABIC», яке є Боржником за виконавчим провадженням. Шевченківський ВДВС Львівського МУЮ звертається до суду з поданням про примусове проникнення до приміщення ТОВ «Центр Друку», де колись орендувало приміщення ТОВ «ТД «Леопрінт» з метою опису, арешту та вилучення майна, яке, як було офіційно повідомлено орган ДВС, не належить ні ТОВ «ABIC», ні ТОВ «ТД «Леопрінт». Такими діями Шевченківський ВДВС Львівського МУЮ діє упереджено, не об'єктивно та виходить на межі норм чинного законодавства України, оскільки здійснює спроби заволодіння чужим майном без належних на те законних підстав. Окрім того, орган ДВС такими діями постійно підриває та впливає на партнерські відносини та співпрацю ТОВ «ТД «Леопрінт» із бізнес-партнерами, оскільки інформація про перебування майна TOB «ABIC» у приміщенні ТОВ «Центр Друку» (в орендованій колись ТОВ «ТД «Леопрінт» частині приміщення) призводить до подання органом ДВС заяв, подань до судів задля доступу до приміщення юридичної особи, яка не має жодних зобов'язань перед Стягувачем чи будь-якою іншою юридичною чи фізичною особою.

У судове засідання скаржник та заінтересовані особи не зявилися, не повідомили суд про причини своєї неявки, хоча про час та місце судового засідання були належним чином повідомлені, однак їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Так як в судове засідання не зявилися всі особи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно ст.197 ЦПК України, не здійснювалось.

Проаналізувавши матеріали скарги, судом встановлено наступні обставини, що мають значення для правильного вирішення скарги ТзОВ «Леопрінт» на дії Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ:

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 15.01.2013 року, яке набрало законної сили, у справі № 1316/1723/12 за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ «Авіс» про стягнення заборгованості вирішено: стягнути з ТзОВ «Авіс» на користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 1000 000 грн.; вирішено питання про судові витрати.

22.01.2014 року головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС ЛМУЮОСОБА_1 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2/450/213/13, виданим 28.10.2013 року Пустомитівським районним судом Львівської області на виконання рішення цього ж суду від 15 січня 2013 року про стягнення з ТзОВ «АВІС» в користь ОСОБА_2 1000000 грн.

Ч. 1 ст. 93 ЦК України визначено, що місцезнаходження юридичної особи визнається місце її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом. ОСОБА_3 про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 556139 слідує, що місцем знаходження ТзОВ «Авіс» є: Львівська область, Пустомитівський район, м. Пустомити, вул. Грушевського, 60.

Відповідно до повідомлення ТзОВ «Центр Друку» вих. № 06/02-14 від 06.02. 2014 року ТзОВ «Центр Друку» повідомило Шевченківський ВДВС Львівського МУЮ про те, що за адресою: м. Львів, вул. Під Голоском № 27, майна ТзОВ «Авіс», в тому числі друкарської флексографіної машини «ILMA МР 340» немає.

Відповідно до повідомлення ТзОВ «Центр Друку» вих. № 13/02-14 від 13.02. 2014 року у приміщенні ТзОВ «Центр Друку» за адресою: м. Львів, вул. Під Голоском № 27 не здійснює своєї господарської діяльності та не зберігає жодного майна ТзОВ «ТД «Леопрінт».

Відповідно до частини пятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обовязковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Статтею 383 ЦПК України визначено право учасників виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

Пунктом 1 ОСОБА_4 Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013№ 24-152/0/4-13 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі» передбачено, що при розгляді справ за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди мають керуватися положеннями статей 40, 55, 56 Конституції України; статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року, ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції"); міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; Цивільним процесуальним кодексом України, статтями 1166, 1167, 1174 Цивільного кодексу України (далі - ЦК); статтями 187, 189,194 - 197 Сімейного кодексу України; законами України "Про державну виконавчу службу", "Про виконавче провадження", "Про звернення громадян", "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"; статтями 41 - 47 Закону України "Про іпотеку"; Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5; Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, іншими нормативно-правовими актами, які врегульовують ці питання.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно зі ст.5 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів для примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно п.3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року N 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» зазначено, що при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).

Відповідно до розяснень викладених у п.15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6 при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дій оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Суд може зобов'язати державного виконавця державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

При цьому суд не має права зобов'язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

За таких обставин суд вважає безпідставними обґрунтування скаржника про те, що державний виконавець Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ діє упереджено, не обєктивно та виходить за межі чинного законодавства України, оскільки здійснює спроби заволодіти чужим майном, заявником також не було обґрунтовано, яким саме чином підривається та яким чином дії державного виконавця впливають на партнерські відносини та співпрацю, а тому суд вважає необхідним відмовити в задоволенні скарги. Враховуючи вищенаведене, суд вважає скаргу безпідставною, оскільки доводи, на які посилається скаржник не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, оскільки державний виконавець діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», здійснюючи необхідні заходи щодо своєчасного, повного і неупередженого виконання виконавчого документа..

Інших доводів незаконності вказаних дій державного виконавця в самій скарзі не зазначено.

Відповідно до ч.3 ст.387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 209, 210, 386, 387 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

В задоволенні скарги ТзОВ «Леопрінт» на неправомірні дії Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ, - відмовити.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяОСОБА_5