Ухвала суду № 61835360, 05.10.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/4904/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Сіліч І.І. Провадження № 22-ц/773/1445/16 Категорія: 30 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Здрилюк О.І.,

суддів - Стрільчука В.А., Карпук А.К.,

секретар - Шугалова О.М.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та відшкодування майнової шкоди, завданої незаконним рішенням за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу судді Рожищенського районного суду Волинської області від 09 вересня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 09 вересня 2016 року визнано неподаною та повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та відшкодування майнової шкоди, завданої незаконним рішенням.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу і ухвалити рішення по суті позову.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість ухвали судді, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою (ч.2 ст.118 ЦПК України).

Стаття 119 ЦПК України визначає форму і зміст позовної заяви. Зокрема, у частині 2 зазначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог (п.3), виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п.5), зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування (п.6).

Із позовної заяви ОСОБА_1 (а.с.2) вбачається, що вона містить дві позовні вимоги: 1) про визнання недійсним договору купівлі-продажу, яка відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» підлягає оплаті судовим збором та 2) про відшкодування майнової шкоди, завданої незаконним рішенням, яка не оплачується судовим збором. Крім того, в порушення вимог п.п.5, 6 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна вимога до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу не містить викладу обставин в її обґрунтування та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. До позовної заяви не додано документа про сплату судового збору.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог щодо форми і змісту, подання копій позовної заяви та доданих до неї документів або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги закону, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повертаючи позовну заяву на підставі ч.2 ст.121 ЦПК України, суддя виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, які були зазначені у попередній ухвалі судді цього ж суду від 23 серпня 2016 року.

Як вбачається із ухвали судді від 23 серпня 2016 року (а.с.62) позовну заяву ОСОБА_1 у даній справі було залишено без руху і надано строк - 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- сплати судового збору у розмірі 551,20 грн. за позовну вимогу немайнового характеру - про визнання недійсним договору купівлі-продажу;

- приєднання оригіналу відповідної квитанції до позовної заяви, або, якщо апелянт відноситься на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» до категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору, то приєднання копії відповідного про це документа;

- виклад на підставі ст.119 ЦПК України обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, зазначення доказів на підтвердження таких обставин або наявність підстав для звільнення від доказування та надання доказів, що відповідач ОСОБА_2 є стороною оспорюваного договору і його укладенням порушила права позивача.

На виконання вказаної ухвали судді, копію якої позивач отримав 31.08.2016 року (а.с.64), останній 03 вересня 2016 року надіслав суду заяву, у якій порадив вивчити його позовну заяву та відкрити провадження (а.с.65).

Однак, дана заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України в частині вимог до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, тобто недоліки позовної заяви позивачем не усунуті, у зв'язку з чим суддя суду першої інстанції вірно визнав позовну заяву неподаною і повернув її позивачу.

Покликання у заяві на відсутність підстав для сплати судового збору за вимоги про відшкодування майнової шкоди, завданої незаконним рішенням, є безпідставними, оскільки в ухвалі судді від 23.08.2016 року і не зазначалося про необхідність сплати судового збору за таку позовну вимогу.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Покликання позивача, що це має бути і так зрозуміло, що договір купівлі-продажу він оспорював із продавцем ОСОБА_3 - не заслуговують на увагу, оскільки у позовній заяві ставиться така ж вимога і до відповідача ОСОБА_2. А після отримання копії ухвали судді від 23.08.2016 року позивач, з метою усунення недоліків не був позбавлений можливості, але не подав іншої позовної заяви, у якій така позовна вимога була б відсутня.

Вимога в апеляційній скарзі щодо скасування ухвали судді та ухвалення рішення по суті позову не ґрунтується на вимогах закону, оскільки згідно ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не апеляційний, а місцевий суд є судом першої інстанції, який здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали, яка постановлена з додержанням вимог закону.

Разом з тим, оскаржувана ухвала не перешкоджає позивачу повторно звернутися до суду із позовом, належно оформивши свої вимоги.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу судді Рожищенського районного суду Волинської області від 09 вересня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді