12.2
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 жовтня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1110/16
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,-
ВСТАНОВИВ:
15 вересня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (далі -Відповідач) про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 7722,18 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що з 13.08.1992 по 31.12.2014 проходив службу в ОВС України. У період з 30.07.2014 по 31.12.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області. 21.07.2016 отримав від Відповідача довідку про грошове забезпечення за грудень 2014 року, з якої встановив, що винагорода за участь в антитерористичній операції у грудні 2014 року не нараховувалась та не виплачувалась.
Просив стягнути з Відповідача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за грудень 2014 року в розмірі 7722,18 грн.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 19).
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, про що подав заперечення (а.с. 25-26).
В обґрунтування зазначив, що наказом АТЦ при СБУ від 12.12.2015 № 97 Позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 30.07.2014. Для виплати винагороди були виділені кошти з резервного фонду із зазначенням сум, які виділяються для проведення виплат. Тобто кошти були надані за окремою бюджетною програмою. Відповідно до частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду. Щодо зазначення сум стягнення з урахуванням індексації та разової премії, зазначив, що відповідно до аналізу норм Постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» та наказу МВС від 31.12.2007 № 499 індексація та разова премія не входить до грошового забезпечення і не повинна враховуватись при нарахуванні винагороди. Просив у задоволенні позовних вимог Позивача відмовити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 22), в заперечення серед іншого просив розглянути справу без участі представника ГУМВС України в Луганській області (а.с. 26 зворотній бік).
Ухвалою суду від 05 жовтня 2016 року вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини другої статті 17 КАС України).
Позивач ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з 13.08.1992 по 31.12.2014 проходив службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується інформацією зазначеною в трудовій книжці (а.с. 17).
Наказом Головного управління МВС України у Луганській області від 24.12.2014 №439 о/с Позивача звільнено з органів внутрішніх справ з 31.12.2014 за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) (а.с. 7).
Відповідно до інформації, зазначеній в довідці від 28.09.2016 № 2837/111/19-2016, ОСОБА_1 наказом АТЦ при СБУ від 12.12.2014 № 97 був включений до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 30.07.2014. Наказом АТЦ при СБУ від 01.08.2015 № 213 Позивач був виключений зі складу сил та засобів, які залучалися та брали безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 31.12.2014 (а.с. 27).
Зазначена інформація кореспондується з інформацією, зазначеною у довідці про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 25.04.2016 № А-2400 (а.с. 6).
Згідно зі статтею 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі Закон № 108), заробітна плата виплачується працівникові власником або уповноваженим органом, та виплата заробітної плати проводиться за місцем роботи (статті 24 цього Закону). Крім того, відповідно до пункту 27 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» судам необхідно враховувати, що згідно зі статтею 21 Кодексу законів про працю України належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір.
Оскільки Позивач безпосередньо перебував у трудових відносинах з Головним управлінням МВС України у Луганській області, саме цей орган внутрішніх справ є належним відповідачем у справі.
Згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне управління МВС України у Луганській області з 06.11.2015 перебуває у стані припинення за рішенням засновників (а.с. 29-32).
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (далі Постанова №158) військовослужбовцям у 2014 році виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях.
Відповідно до пункту 2 Постанова № 158 за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 01 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
Статтею 43 Конституції України, зокрема, передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до пункту 2 наказу від 23.07.2014 № 719 «Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України» винагорода виплачується за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників), начальників органів внутрішніх справ.
З системного аналізу наведених вище правових положень Постанови № 158 та Наказу № 719, з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у контексті пункту 2 Постанови № 158, суд дійшов висновку, що спірна винагорода обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі.
Згідно до вимог статті 2 Закону № 108 в структуру заробітної плати входять: основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
На підставі викладеного, сума винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях встановлених пунктом 2 Постанови № 158 входить до структури заробітної плати.
Склад місячного грошового забезпечення працівників ОВС передбачено у постанові КМУ № 1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 1294), пункті 3 наказу МВС України від 13.12.2007 № 49 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» (далі Наказ № 49), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція), де вказано, що грошове забезпечення складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Одноразові грошові винагороди, які входять до грошового забезпечення працівника ОВС, та їх розміри перераховані у Додатку № 26 до постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294.
Додатком № 26 «Додаткові види грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» до Постанови № 1294 визначено вичерпний перелік додаткових видів грошового забезпечення, до яких належать:
-підвищення посадового окладу за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя, відсотків посадового окладу;
-надбавка за кваліфікаційну категорію медичним працівникам з числа начальницького складу, відсотків посадового окладу;
- надбавка за особливості проходження служби у приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, в ізоляторах тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб, у спецприймальниках для тримання осіб, підданих адміністративному арешту, відсотків посадового окладу;
- надбавка за роз'їзний характер роботи (замість добових), відсотків посадового окладу;
- доплата за особливі умови служби, відсотків посадового окладу;
- доплата за службу в нічний час, відсотків посадового окладу;
- надбавка за кваліфікаційну категорію, відсотків посадового окладу;
- підвищення посадового окладу за результатами чергової екзаменаційної сесії, відсотків посадового окладу;
- надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі, відсотків посадового окладу.
Пунктом 1.14. Інструкції індексація грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу МВС здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Згідно статті 1 Закону України 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Тобто індексація грошового забезпечення є засобом підвищення грошового доходу осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх, однак ні до щомісячних, ні до одноразових видів грошового забезпечення не входить.
З інформації, зазначеній в довідці від 21.07.2016 № 1185/111/22-2016, Позивачу у грудні 2014 року виплачено разову премію, яка відповідно до пункту 3 наказу № 49 та пункту 1 Постанови № 1294 до суми грошового забезпечення не включається.
Таким чином, до суми грошового забезпечення, з якого повинна обчислюватись винагорода за безпосередню участь в АТО суми індексації та разової премії до включення не належать.
З інформації, зазначеній у довідці від 21.07.2016 № 1185/111/22-2016, виданій Позивачу ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Луганській області, судом встановлено, що грошове забезпечення Позивача у грудні 2014 року складало 7722,18 грн (6976,98 грн - грошове забезпечення, 230,20 грн індексація, 515,00 грн - разова премія) (а.с. 8).
Таким чином, розмір винагороди за безпосередню участь в АТО, яка підлягає стягненню на користь Позивача за грудень 2014 року повинен становити 6976,98 грн (7722,18 грн (нараховане грошове забезпечення за грудень 2014 році) 230,20 грн (індексація) 515,00 грн (разова премія).
З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованою суму винагороди в розмірі 6976,98 грн.
Суд критично оцінює посилання Відповідача на отримання для виплати винагороди коштів за окремою бюджетною програмою, призначення якою втратили чинність після бюджетного періоду 2014 року, та зазначає наступне.
Згідно із частинами першою, другою статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
З огляду на вищевикладене, не виплата Відповідачем Позивачу винагороди не ґрунтується на вимогах закону та є протиправною.
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Відповідача винагороди за безпосередню участь в Антитерористичної операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення обґрунтованими, однак, у зв'язку з тим, що до розміру грошового забезпечення Позивача, на підставі якого ним обраховується винагорода, суми індексації та разової премії не включаються, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та необхідності стягнення на користь ОСОБА_1 винагороди за безпосередню участі в антитерористичній операції за грудень 2014 року у розмірі 6976,98 грн.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 94 КАС України не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 7722,18 грн задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (код ЄДРПОУ 08592129, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, буд. 16) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: 61027, АДРЕСА_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за грудень 2014 року у розмірі 6976,98 (шість тисяч девятсот сімдесят шість) гривень 98 копійок з відрахуванням податків та обовязкових платежів до бюджетів всіх рівнів.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_2
Судове рішення № 61833882, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 05.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 812/1110/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: