Ухвала суду № 61831866, 04.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5429/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі: головуючої судді Процик М.В.,

суддів Дрішлюка А.І., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі Гамарц Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Світанок» на ухвалу судді Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2016 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «Світанок» до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

22.02.2016 року Селянське (фермерське) господарство «Світанок» звернулося до суду з позовом до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про відшкодування майнової шкоди.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2016 року у відкритті провадження по справі за позовною заявою Селянського (фермерського) господарства «Світанок» до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про відшкодування шкоди - відмовлено.

В апеляційній скарзі Селянське (фермерське) господарство «Світанок» просить ухвалу судді від 23 лютого 2016 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За правилами ст. 312 ч.1 п.1 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суддя суду першої інстанції виходив з того, що за субєктним складом справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів.

За змістом ст. 15 ч.1 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно зі ст. ст. 1, 12 ч.1 ГПК України підприємства, установи, організації.., громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів… Господарським судам підвідомчі справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.

У відповідності зі ст.21 ч.2 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Із матеріалів справи вбачається, що юридична особа (позивач по справі) селянське (фермерське) господарство «Світанок» заявила позовні вимоги до іншої юридичної особи - Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції. Позивач просить на підставі ст.1166 ЦК України стягнути з відповідача відшкодування майнової шкоди у сумі 91633,50 грн. та на підставі ст.22 ЦК України стягнути майнові збитки у сумі 49167,56 грн. Відтак, позивач заявив позовні вимоги виключно про відшкодування шкоди та майнових збитків. Вимог публічно-правового характеру( про визнання дій неправомірними тощо) позовна заява не містить.

За розясненням постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011р. «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»(п.3.2,14) господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з: вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, за умови, що такі вимоги не об'єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію статті 1 ГПК ( 1798-12 ); якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена

альтернативно: суду чи господарському суду, або зазначено, що спір вирішується в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб'єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин.

Враховуючи субєктний склад сторін (спір виник між двома юридичними особами), та зважаючи на предмет спору, колегія суддів погоджується з висновком судді суду першої інстанції про те, що цей спір за жодних обставин не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищенаведені розяснення постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011р., посилання представника позивача в апеляційній скарзі на те, що відповідач не є субєктом господарювання, а тому справа має розглядатися в порядку цивільного судочинства, є неспроможними.

Доводи позивача про порушення суддею вимог ст.117 ЦПК України до уваги не беруться, оскільки між судами відсутній спір про підсудність, насправді йдеться про підвідомчість справи, тобто про порядок розгляду справи за належним видом судочинства.

Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. За ст. 17. Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди (національні) застосовують при розгляді справ Конвенцію ( 995-004 ) та практику Суду (Європейського з прав людини) як джерело права.

Статтею 6 п.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру. У справах «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року та «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року Європейський суд з прав людини зазначав, що термін «суд встановлений законом» поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; «суд завжди повинен бути встановленим законом задля того, аби відповідати умовам легітимності щодо розгляду індивідуальних справ у демократичному суспільстві.»

Ухвалення рішення неповноважним (некомпетентним) судом матиме наслідком нелегітимність судового рішення, та у разі його оскарження в апеляційному чи касаційному порядку призведе до закриття провадження у справі.

Той факт, що господарський суд Одеської області ухвалою від 01.02.2016р. відмовив позивачу у прийнятті його позовної заяви до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, висновків колегії суддів не спростовує. Позивач не позбавлений можливості захищати своє порушене право, подавши апеляційну скаргу на вказану ухвалугосподарського суду від 01.02.2016р., та поставивши питання про поновлення строку на її оскарження, ґрунтуючись на правилах ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржену ухвалу залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303,307,309,312-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Світанок» відхилити.

Ухвалу судді Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: А.І. ОСОБА_2 Сєвєрова