Рішення № 61826597, 21.09.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10325/15-ц

Категорія 43

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

21 вересня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Супрун Г. Б. ,

секретаря - Циби О.В., Прокопенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в свої інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3, 3-тя особа: Служба у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, про виселення без надання іншого житлового приміщення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив виселити відповідачів із квартири АДРЕСА_1,яка є предметом іпотеки, без надання іншого житлового приміщення. Обгрунтував позов тим, що заочним рішення Подільського районного суду м. Києва від 09.01.2014 р. у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 25.08.2005 р. та за кредитним договором від 06.09.2006 р. на загальну суму 72742,34 доларів США, звернуто стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1, за договором іпотеки від 01.09.2005 р. та іпотечним договором від 06.09.2006 р. Вказане житлове приміщення придбане за рахунок наданих банком кредитних коштів, а тому відповідачі підлягають виселенню без надання іншого житлового приміщення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. На даний час заборгованість за кредитними договорами не погашена, попередження про добровільне виселення, щоб виконати рішення суду, відповідачами ігноруються.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день, місце та час розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду невідомі. Відповідно до ч. 4 ст. 169 та ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів з ухваленням заочного рішення.

Представник 3-ї особи в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, винести рішення з урахуванням інтересів дитини.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідност. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеніродовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Встановлено, що 25.08.2005 року між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №К3Н0GK15003685, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 49329,00 доларів США на придбання однокімнатної квартири, шляхом видачі коштів через касу на строк по 25.08.2025 р. включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,33% в місяців (а.с. 4-6).

Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (шомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією. а також інші витрати.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_1.01.09.2005 р. укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Відутою О.В., зареєстрований в реєстрі за №2030.Відповідно до даного договору ОСОБА_1 передав банку в іпотеку майно: квартиру АДРЕСА_1, яке належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Відутою О.В. 25.08.2005 р., зареєстровано №1963 (а.с. 6-7).

Відповідно до довідки форми А, виданої Подільським районним відділом в м. Києві ГУ ДМС України в м. Києві, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані з 2006р.: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 70-71).

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 09.01.2014 р. у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «КБ «Приватбанк» за кредитним договором №К3Н0GK15003685 від 25.08.2005 р. та кредитним договором №K3Y0GA15004988 від 06.09.2006 р. на загальну суму 72742,34 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно сумі 580483,87 грн., та складається із заборгованості: за кредитом - у сумі 51770,92 доларів США, що еквівалентно сумі 413131,94 грн., за відсотками - у сумі 12686,74 доларів США, що еквівалентно 101240,19 грн., за комісією - у сумі 2315,72 доларів США, що еквівалентно сумі 18479,45 грн., пені - у сумі 5969,96 доларів США, що еквівалентно сумі 47632,30 грн., звернуто стягненняна предмет іпотеки за договором іпотеки від 01.09.2005 р. та іпотечним договором від 06.09.2006 р., а саме: квартиру АДРЕСА_1, і належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 25.08.2005 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №1963, та зареєстрованого 25.08.2006 р. в Державному реєстрі правочинів (а.с. 60-63).

Положеннями ст. 1 Закону України "Про іпотеку"№ 898-IV, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку. Передбаченому цим Законом.

Відповідно до статті 589 ЦК України, частини першої статті 33 Закону № 898-IV у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачено Законом № 898-IV.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону № 898-IV звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до статті 39 Закону № 898-IV.

Так, згідно з частиною другою статті 39 цього Закону одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Частиною першою статті 40 Закону № 898-IV передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки без винесення рішення про виселення мешканців, не позбавляє іпотекодержателя права звернутись з таким позовом окремо.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного жилого приміщення, є стаття 109 ЖК УРСР, у частині першій якої передбачені підстави виселення.

Відповідно до частини другої статті 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинне бути зазначене в рішенні суду.

Таким чином, частина друга статті 109 ЖК УРСР установлює загальне правило про неможливість виселення громадян із жилих приміщень, придбаних не за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, забезпеченого іпотекою цього приміщення, без одночасного надання іншого постійного жилого приміщення.

Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого постійного жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що в разі звернення стягнення на іпотечне майно в судовому порядку та ухвалення судового рішення про виселення мешканців з іпотечного майна, яке не придбане за рахунок кредитних коштів, підлягають застосуванню як положення частини другої статті 39 та/або частини першої статті 40 Закону № 898-IV, так і частини другої статті 109 ЖК УРСР.

Отже, за змістом зазначених норм особам, яких виселяють із жилого будинку (жилого приміщення), який є предметом іпотеки і придбаний не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла, при зверненні стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку одночасно надається інше постійне житло. При цьому за положенням частини другої статті 109 ЖК УРСР постійне житло вказується в рішенні суду.

При виселенні з іпотечного майна, придбаного не за рахунок кредиту і забезпеченого іпотекою цього житла в судовому порядку, відсутність постійного жилого приміщення, яке має бути надане особі одночасно з виселенням, є підставою для відмови в задоволенні позову про виселення.

Виселення громадян з іпотечного майна, придбаного за рахунок кредитних коштів, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання (частина четверта статті 109 ЖК УРСР).

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України №6-39цс15 від 18.03.2015 р., №6-447цс15 від 24.06.2015 р., №6-1061цс15 від 25.11.2015 р.

В даному випадку іпотечне майно придбане за рахунок кредитних коштів. А тому у позивача є підстави для звернення до суду з даним позовом, і є підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України в разі задоволення позову з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 1218,00 грн. судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст. 1054 ЦК України, Законом України " Про іпотеку", ст. 109 ЖК УРСР, ст.ст.3, 10, 60, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в свої інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3, 3-тя особа: Служба у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, про виселення без надання іншого житлового приміщення - задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3.), з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 1218,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмової заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Г. Б. Супрун